Щоб Рівне ставало комфортним і не втрачало молодь та професіоналів

Разом з експертами Ради реформ Рівного я хочу започаткувати серію публікацій, що стосуються розвитку міського середовища.

Ми подаватимемо аналіз існуючої ситуації в місті, покажемо негативні та позитивні сторони Рівного, наводитимемо приклади вирішення схожих проблем в українських та європейських містах, пропонуватимемо шляхи вирішення проблем розвитку міського середовища у Рівному.

Ми прагнемо, щоб слова «сталий розвиток» «стала мобільність», «мультимодальні перевезення», «партисипація» тощо були не тільки зрозумілими для людей, які приймають рішення, а й такими що відображають щоденні процеси, які відбуваються у місті.

Говорячи про негативні сторони нашого міста та про недоліки в діяльності міської влади, ми не ставимо собі за мету критикувати.

Ми вважаємо, що потрібно відверто визнавати проблеми, говорити про них і спільно шукати шляхи для їх вирішення. Без чіткої ідентифікації проблеми, без її розуміння, вона не буде вирішена.

Закликаємо до діалогу всі сторони і сподіваємось, що можлива політична і особиста неприязнь не стануть на заваді розвитку міста.

Світ стає більш урбанізований, зростає концентрація населення в великих містах і їхніх агломераціях, зростає конкуренція міст за людський капітал. Водночас, ми вже спостерігаємо стійку динаміку до зменшення кількості населення у Рівному.

І причиною того є не лише старіння населення і висока смертність, а й виїзд молоді у великі міста та за кордон.

Рівне втрачає людей активних, розумних, молодих, фахових.

Наприклад, говорячи про необхідність створення в Рівному ІТ кластеру не можна не враховувати необхідність створення відповідних умов для проживання людей, які працюють в сфері комп'ютерних технологій та їх сімей.

Чим Рівне може привабити таких фахівців, чи може конкурувати хоча б із сусіднім Львовом?

Людей, які мають достойні заробітки, мають можливість подорожувати і порівнювати умови життя в різних містах і в різних країнах, які можуть обирати місце праці і місце проживання своєї сім'ї виходячи із своїх власних міркувань і вподобань.

Чи достатньо для цього збудувати котеджне містечко «для айтішників»?

Чи влаштує їх те, що буде за межами такого містечка, адже вони ж не будуть у ньому перебувати постійно, як в гетто.

Що місто пропонує для їхніх сімей: високий рівень освіти та медичного обслуговування, змістовне дозвілля, якісний громадський транспорт, безпечне середовище...?

Саме від тих рішень, які приймаються зараз, залежить яким буде наше місто через кілька десятиліть: чи залишиться провінційним містечком чи стане сучасним, прогресивним, конкурентноспроможним містом. 

За прогнозом ООН, Україна входить до десятки країн світу із найвищими темпами скорочення населення (більш як на 15% до 2050 р.).

Наслідки такого інтенсивного зменшення населення виходять далеко за рамки простого звуження фізичної основи формування людського потенціалу.

На думку істориків і соціологів, концентрація населення є необхідною передумовою економічного розвитку й соціальної згуртованості. Скорочення населення веде до зменшення щільності заселеності території, що загрожує порушенням соціальних зв'язків, депресивністю та руйнуванням інфраструктури.

Завчасне і якісне стратегічне планування розвитку міст, створення умов, необхідних для компактної просторової структури мінімізують вплив негативних зовнішніх чинників і сприятливо впливають на населення. 

Увага до міського середовища – важливий аспект розвитку міста. Спочатку ми формуємо міське середовище, потім воно формує нас.

В наступній публікації поговоримо як і чому Рівному потрібно бути компактнішим.