Склали протокол на начальницю відділу обліку та розподілу житла у Рівному

У секретаріаті Уповноваженого Верховної Ради з прав людини склали адмінпротокол на посадовицю Рівнеради через приховування інформації про те, хто з працівників прокуратури отримав службове житло. 20 січня, цей протокол повинні розглянути у Рівненському міському суді.

Незаконна відмова

Мова йде про начальницю відділу обліку та розподілу житла Рівнеради Наталію Марщівську. Ще влітку, посилаючись на воєнний стан, вона відмовилася надати цю інформацію журналістці «Четвертої влади» Антоніні Торбіч.

Про цю історію ми детально писали в матеріалі Десять комунальних квартир у Рівному для «таємних прокурорів». В цьому ж матеріалі дали детальне роз'яснення від адвоката, представника громадської організації «Платформа прав людини» Євгена Воробйова, чому посадовиця протиправно діє у цій ситуації.

Якщо коротко переказати його роз'яснення, то навіть на час воєнного стану Верховна Рада не обмежувала дію норми закону «Про доступ до публічної інформації», яка передбачає, що:

Не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

– Отже, імена осіб, які отримали службове житло, розпорядники, повинні були надати запитувачу, – переконує адвокат.

«Четверта влада» надсилала повторний запит, а коли відмовили і на нього, звернулася зі скаргою до Уповноваженого з прав людини.

Довга дорога до суду

В секретаріаті Уповноваженого з прав людини не одразу належним чином зреагували на цю скаргу. Спочатку тут погодилися з аргументами посадовців про те, що під час воєнного стану можна приховувати імена отримувачів комунального житла.

Але ситуація змінилася після онлайн-зустрічі на тему виклики свободи слова під час війни, яку організувала громадська організація «Платформа прав людини», на яку запрошували медійників, а спеціальним гостем був представник Уповноваженного з прав людини.

Під час цієї зустрічі розглядали різні приклади порушень щодо приховування інформації, зокрема, і кейс «Четвертої влади». Як змінилася думка в секретаріаті Уповноваженого після цього заходу, пише «Доступ до правди», який цитує представницю команди Уповноваженого з інформаційних прав Юлію Деркаченко.

– Так, ми читали статтю [редакторів «Четвертої влади] Антоніни і Володимира Торбічів про цю ситуацію і також вважаємо, що ця інформація має бути відкритою.

– Наразі ми відреагували, відкрили провадження. І хоча ще певні процедури тривають, однак вже бачимо підстави визнати наявність адміністративного порушення в діях працівників ради і бачимо підстави виписати протокол. Ну, власне, зробити усе, що в наших повноваженнях, аби сприяти відновленню права заявника на інформацію.

Як розповіли «Четвертій владі» в рівненському представництві секретаріату Уповноваженого з прав людини, адмініпротокол в секретаріаті склали 23 листопада, за статтею 212-3 КУпАП, тобто через «необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом».

Зараз цей адмінпротокол розглядають у Рівненському міському суді. Якщо суд визнає посадовицю винною за цією статтею, то це мало би потягнути за собою накладення штрафу на посадових осіб від 425 до 850 грн (не смійтеся – авт.).

Але навіть цього штрафу посадовиця уникне, бо давно сплили терміни притягнення до відповідальності. Адже датою вчинення правопорушення в Уповановаженого з прав людини зазначили 12 липня, коли Рівнерада вперше відмовила надати запитувану інформацію. Термін відповідальності за це порушення сплив ще 12 жовтня, тобто раніше, ніж щодо цього склали адмінпротокол.

Водночас в рівненському представництві секретаріату Уповноваженого з прав людини сподіваються, що суд все ж встановить вину чи невинуватість посадовиці, а не просто закриє справу через те, що термін притягнення до відповідальності минув.

Нагадуємо, схожий запит щодо отримувачів службового житла у Рівнераду надіслав також головний редактор «Четвертої влади» Володимир Торбіч. Йому також відмовилися надати цю інформацію, прикриваючись воєнним станом.

Після низки скарг поліція відкрила кримінальне провадження щодо дій посадовців Рівнеради з цього приводу за перешкоджання журналістській діяльності.

Як ми вже писали раніше, наразі нам вдалося таки з'ясувати, що 10 працівників обласної прокуратури у 2022-му році отримали службове житло. Їхні імена приховують у Рівнераді та обласній прокуратурі. З власних джерел ми отримали інформацію про те, хто це може бути. Перевіряємо її.

Продовження теми: Прокурори, які «не можуть жити на вулиці»: хто отримав службові квартири у Рівному

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»