Десять комунальних квартир у Рівному для «таємних прокурорів»

Десятьом працівникам Рівненської обласної прокуратури у червні 2022 року погодили виділення комунального службового житла. Прізвища отримувачів квартир протизаконно приховують як прокуратура, так і міський голова Рівного.

Ми дізнавалися що це за квартири, і як посадовці приховують інформацію від рівнян.

У червні 2022 року «Четверта влада» отримала анонімний лист, в якому йшлося про таке:

«Прокурори Рівненської обласної прокуратури тихенько, під час війни, разом з ... міською радою виділяють 10 службових квартир прокурорам у збудованому будинку по вулиці Бориса Квашенка у Рівному.

...Щасливчиками стали ті, хто живе у розкішних будинках, квартирах, їздить на дорогих авто, але в них нічого немає в деклараціях, нічого не рахується, а користуються майном та машинами багатих родичів».

«Четверта влада» не цитувала би анонімний лист, якби змогла перевірити написане, як це дає можливість закон «Про доступ до публічної інформації». На жаль, посадовці двох структур, які існують на кошти платників податків, протизаконно приховують інформацію про отримувачів квартир.

Як приховують у Рівненському міськвиконкомі

Щоб перевірити інформацію з анонімного листа і з'ясувати чи справедливим був розподіл житла серед прокурорів, «Четверта влада» звернулася із запитами у Рівненський міськвиконком, який погоджує виділення службового житла, та Рівненську обласну прокуратуру.

Просили надати інформацію про імена отримувачів службового житла, а також до документів: копій рішень відповідних установ про виділення службового житла.

Адже в частині 5 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації» йдеться, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Попри таку однозначну вимогу закону, керівник Рівненського міськвиконкому – міський голова Рівного – не відповів на жодне з питань.

У відповіді, яку підготувала на три сторінки начальниця відділу обліку та розподілу житла Наталія Марщівська, посилаються на те, що якщо рівняни дізнають ся прізвища прокурорів, які отримали службові комунальні квартири, то в умовах воєнного часу це може спричинити істотну шкоду інтересам національної безпеки і негативно вплинути на виконання прокурорами своїх конституційних функцій.

Як саме інформація кому з прокурорів і за що саме надали житло у Рівному впливає на національну безпеку і завадить їм виконувати свої функції, у відповіді не обгрунтували.

Для прикладу, публічно відомо, що прокурор області Рудницький Андрій Миколайович живе у Рівному, а його родина має чимало майна в Одеській області. Якщо ця інформація заважає прокурору виконувати конституційні функції, отже його потрібно звільнити, щоб не випробовувати безпеку держави?

Як інформація що, наприклад, прокурор Петренко Петро Петрович отримав двокімнатну квартиру у Рівному, завадить йому виконувати свої функції і загрожуватиме його безпеці?

Прикриваючись воєнним станом, у Рівнераді обмежили доступ не лише до того, хто саме отримав службове житло, а й до копій документів з прокуратури, де йдеться про виділення цього житла.

При тому що у частині 8 статті 6 того ж таки Закону «Про доступ до публічної інформації», йдеться, що навіть «якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений».

Дивіться також: Як змінилася заробітна плата керівництва Рівного після скандалу із преміями

Як приховує прокуратура

Рівненська обласна прокуратура у відповідь на запит підтвердила, що десятьом працівникам прокуратури погодили виділення службового житла. 8 червня про це видали відповідні накази і передали у Рівненську міську раду для затвердження.

Прізвища отримувачів службових квартир тут також приховують на цілих 5 сторінках тексту.

Ми не запитували конкретних адрес кожного отримувача квартири.

Тим не менше у п'ятисторінковій відписці прокуратури виділили жирним слова, що якщо буде відомо кому роздали комунальне житло, то це може становити істотну загрозу національній безпеці, життю та здоров'ю людей.

А якщо повідомити місцезнаходження багатоквартирного будинку, в якому надали ці квартири, то це загрожуватиме безпеці прокурорів, наприклад «шляхом обстрілів тощо». А ще, вважають у прокуратурі, за прокурорами можуть стежити.

Підпис під цим текстом поставила начальниця відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів обласної прокуратури Віроніка Мікула.

Про те, де знаходиться цей будинок, відомо з рішення Рівненської міської ради, яка прийняла ці квартири в комунальну власність у січні. І в цьому будинку всього приблизно 150-200 квартир. З вартістю квадратного метру від 770 доларів.

Тож найважливіше знати – хто отримав це житло і чому саме ці працівники.

Дивіться також: Із Одеси з любов'ю та майном: що і кого приховує головний прокурор Рівненщини

Протиправні дії посадовців, – адвокат

З такою аргументацією Рівненського міськвиконкому та прокуратури категорично не погоджується адвокат, представник громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов, до якого ми звернулися за фаховим коментарем ситуації.

Адвокат каже, що відповідно до затвердженого указу Президента України, дійсно, на період воєнного стану дія статті 34 Конституції України (право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію) може бути обмежена законом.

Це обмеження доцільне в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

– Ключове слово – обмежена законом, – наголошує Євген Воробйов.

Не бажанням прокурора чи посадовців міської ради, а законом, який прийняла Верховна рада України. Саме такий спосіб обмеження прав притаманний демократичним державам, навіть не зважаючи на воєнний стан. Цим Україна відрізняється від диктаторських свавільних режимів.

Дозвіл обмежити інформацію законом є у частині 2 статті 6 Закону «Про доступ до публічної інформації». Для цього потрібно, щоб інформація відповідала так званому «трискладовому тесту». Тобто одночасно були такі три умови:

• обмеження виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

• коли розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

• коли шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

– Верховна Рада України уповноважена приймати закони. Всі вищенаведені норми передбачають обмеження статті 34 Конституції України на підставі закону, – пояснює адвокат.

– А дію норми, яка передбачає, що не може бути обмежено доступ до інформації про володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по-батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно, Верховна Рада не обмежувала.

– Отже, імена осіб, які отримали службове житло, розпорядники, повинні були надати запитувачу, – стверджує адвокат.

Офіс Уповноваженого з прав людини сприяє порушенню прав

Щоб таки з'ясувати, хто з прокурорів отримав службове житло, і чи був цей розподіл справедливим, «Четверта влада» поскаржилася на відмову Рівненського міськвиконкому Уповноваженому з прав людини Верховної ради України.

Однак у офісі Уповноваженого, за підписом начальниці управління моніторингу прав на звернення та інформацію Ірини Попович, взяли до уваги аргументацію Рівнеради і вирішили, що порушення немає. 

Вже не вперше офіс Уповноваженого з прав людини не бачить порушення в доступі до публічної інформації, хоч суд пізніше вирішує, що порушення таки було.

У 2021-му році провідна спеціалістка відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Шейгец не побачила порушень в діях Державного бюро розслідувань.

ДБР відмовило нам в інформації про зарплату та посадові обов'язки директора Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у Хмельницькому, Владислава Васильєва.

Тоді дві судові інстанції визнали таку відмову протиправною. Зокрема, у червні 2022-го року ми виграли апеляцію у цій справі. А 28 липня Верховний суд України повернув ДБР їхню скаргу на рішення апеляції, бо вона неправильно складена.

Разом з тим ми маємо і позитивні приклади реагування офісу Уповноваженого з прав людини, але від посадовців, які там вже не працюють.

Зі свіжого, у 2021-му році Офіс Генпрокурора, після нашої скарги Уповноваженому, допоміг також отримати доступ до інформації, яку приховували в Рівненській обласній прокуратурі: так ми дізналися імена членів родини головного прокурора Рівненщини Андрія Рудницького, яких він приховував у деклараціях.

Дивіться також: Після скарги рівненських журналістів звільнили посадовця Генпрокуратури

Яке житло надали прокурорам і чому

Нагадуємо, у липні 2021-го року Рівнерада передала в постійне користування Рівненській обласній прокуратурі понад гектар земельної ділянки в районі Ювілейного.

Цю землю прокуратура, ймовірно, віддала своєму улюбленому забудовнику, з яким працює не вперше, в обмін на квартири. Це одна із сірих схем, за якою забудовники отримують позаконкурсно землю під будівництво, прокурори чи співробітники СБУ отримують житло, а міські депутати просто безплатно віддають землю і місто не отримує нічого.

Такі схеми практикували і за попереднього міського голови Рівного Володимира Хомка, і практикують за нинішнього міського голови Олександра Третяка.

Коли міські депутати дарували землю прокуратурі, там пообіцяли три квартири, які їм надасть забудовник, віддати учасникам бойових дій або членам сімей загиблих. А всього очікували отримати 15-20 квартир.

Про це розповідав на сесії Рівнеради заступник прокурора Рівненської області Павло Романчук.

В результаті вийшло 13 квартир. Чому так, з'ясовуватимемо надалі. Чи отримав хтось службове житло з числа АТОвців, у Рівнераді також приховують.

Але квартири, які Рівнерада прийняла у комунальну власність, мають таку площу і таке призначення (в будинку, де ринкова вартість житла від 770 доларів за квадратний метр):

1) для виділення соціального житла учасникам антитерористичної операції / операції об’єднаних сил (АТО/ООС):

• 1-кімнатна квартира загальною площею 41,1 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 41,3 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 45,0 м2;

2) для подальшого виділення в якості службового житла працівникам органів Рівненської обласної прокуратури:

• 2-кімнатна квартира загальною площею 62,7 м2;

• 2-кімнатна квартира загальною площею 64,3 м2;

• 2-кімнатна квартира загальною площею 59,4 м2;

• 2-кімнатна квартира загальною площею 59,2 м2;

• 2-кімнатна квартира загальною площею 63,9 м2;

• 2-кімнатна квартира загальною площею 59,7 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 41,3 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 42,7 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 42,8 м2;

• 1-кімнатна квартира загальною площею 45,0 м2.

Продовження теми: Прокурори, які «не можуть жити на вулиці»: хто отримав службові квартири у Рівному

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»