«Смерділо, як дихлофос»: на Острожчині кроплять поля, селяни викликають поліцію

Пізно ввечері 10-го вересня мешканці села Михайлівка відчули сморід. Діти почали кашляти. Люди не лише самі зачинилися в будинках, але й заводили в них собак, аби ті не потруїлися. 

«Собаки ночували в хаті, бо на вулиці нічим дихати»

– Ми ввечері сиділи в хаті. Побачили просто, що фари світяться, – розповідає мешканка Михайлівки, мама двох доньок і сина, Наталія Чихолка. – В котельні у будинку зразу стало чути їдкий такий сморід, як дихлофосом хтось покропив.

Жінка вийшла подивитися, що відбувається і побачила за кілька десятків метрів від подвір'я трактора, що окроплював поле.

– Собаки ночували в хаті, бо на вулиці було нічим дихати.

Через деякий час жінка, разом із сусідами пішла в поле поблизу їхніх будинків, щоб зупинити техніку. А перед цим – зателефонували у поліцію.

– Приїхала поліція, вилучила той трактор і повезла на стоянку.

Жінка каже, агрофірма «ІДЕК 2006» мешканців села не попередила про обробку полів пестицидами та не дотримувалася норми відстані до населеного пункту, обробляючи поля надто близько до людських осель.

– Це було біля самої хати, десь метрів тридцять, не більше п’ятдесяти.

– Питали, чому вночі і без попереджень. Тракторист відповів: а шо ви з нас хочете? Каже, я на роботі.

– Потім пізніше під’їхав «Нивою» агроном і сказав, що він так само на роботі, вони виконують завдання. Чим обприскують, вони нам не повідомили.

– Потім вже поліції якусь папірячку показували, але в них також не вказано було, якою речовиною вони обприскують, – розповідає жінка.

Звертайтеся вище

Повідомлення селян поліція розглядатиме за Законом «Про звернення громадян». Подію внесли у журнал подій і повідомлень, але кримінальне провадження не порушили. Злочину не побачили.

– Якщо там є документи, якщо там речовини ці дозволені, дотримані всі норми, – то немає підстав когось притягувати до відповідальності, пояснює начальник відділу комунікації поліції Рівненщини Антон Крук.

– Нам в поліції пообіцяли, що вони мають взяти там на місці пробу землі і дати нам письмову відповідь, якою речовиною обприскувалося, – каже Наталія Чихолка.

– Це не вперше. Вже неодноразово викликали поліцію. Вони приїхали: ми нічого не можемо зробити, викликали сільського голову, вони так само один на одного перекидають – це не моє. Це не моє. І звертайтесь кудись вище. А куди вище?

– Мало, що там люди кажуть. Поліція не бере проби грунту, – каже Антон Крук. – Протягом місяця поліцейські поспілкуються із сторонами: заявником, з представниками підприємства і будуть встановлювати всі обставини, щоб прийняти якесь рішення.

– На Рівненщині є факти, коли розпиляють дійсно шкідливі хімічні речовини. Не завжди є можливість притягнути до відповідальності. Навіть якщо ми хочемо десь там теоретично.

Та місяця, щоб встановити, якою речовиною обробляли поле, чи збігається вона з тією, що у документах – немає, кажуть у Держпродспоживслужбі.

– Щоб знати, чим оброблялося, треба відповідна лабораторія, якої у Рівному немає. Ми возимо або у Київ, або у Житомир, – каже заступник начальника управління Держпродспоживслужби Рівненщини Олександр Костюк.

– Для кожних речовин є певний період розпаду. Чим більше часу проходить, тим нижча вірогідність щось виявити.

Олександр Костюк каже, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «ІДЕК 2006» є дозвільні документи, їхні склади обстежували, а сільраду фірма попереджала про те, що поля оброблятимуть. Каже, що за словами фермерів вносили добрива, а не пестициди.

– А пестициди планували трохи далі від населеного пункту. Вони так пояснюють, але ми там особисто не були, – розповідає посадовець. 

Якщо мешканці звернуться в Держпродспоживслужбу, там обіцяють вивчити проблему.

Тим часом у Михайлівці досі відчувають запах хімікатів.

– Діти постійно кашляють, чхають. В мене голова вже болить третій день, не перестає, постійні головні болі. Бо це вже не вперше, що вони кроплять, – каже мешканка Михайлівки Наталія Чихолка.

Маленький штраф і «розведення руками»

Контактний телефон ТОВ «ІДЕК 2006», яке окроплювало поле поза зоною досяжності.

Підприємство зареєстроване у селі Верхів Острозького району. Співвласники підприємства – Ігнатюк Юрій Олексійович та канадієць Зіб Ясер, який є співзасновником та власником десяти сільськогосподарських підприємств та одного підприємства з виробництва добрив і пестицидів.

У 2008-му році син однієї з жительок села Михайлівка отруївся внаслідок обробки полів інсектицидами.

Тоді на території Михайлівки працювало інше підприємство – ТзОВ «Захід-агро». Комісія встановила, що «жителі села були оповіщені неправильно» про те, що підприємство збирається окроплювати поля.

А також, що відстань від ділянки, яку обробляли, до будинку становила 30 метрів замість 300-т, як передбачено законодавством.

Підприємство окроплювало поля інсектицидом «Фюрі». Як ідеться в інструкції до препарату, воно нешкідливе. Але лише за умови використання невеликих доз. 

Препарат також не можна використовувати у спеку при температурі вище 22-х градусів. Яка була концентрація препарату, у відповіді Острозької районної ради – ні слова.

Тоді підприємство «Захід-агро» відбулося притягненням до адміністративної відповідальності.

Чи притягнуть до відповідальності у 2019-му тепер вже ТОВ «ІДЕК 2006» – у поліції сумніваються. 

– Сума штрафів там так само, як за спалювання сухої трави – невелика. І люди палять її всеодно, – каже начальник відділу комунікації поліції Рівненщини Антон Крук.

Навіть якщо хтось і напише скаргу, кажуть у Держпродспоживслужбі, – штраф визначає суд.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ховайтесь: в Рівненському районі планують труїти поля з літака без дозволів

Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з'явилась у 2015-му році.

На неї поклали функції трьох служб, які ліквідували – Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державну санітарно-епідеміологічну службу.

Заступник начальника Головного управління Держпродспоживслужби Рівненщини Олександр Костюк не в курсі який мінімальний і максимальний штраф передбачений за окроплювання полів поблизу людських хат.

– На сьогодні не врегульовано законодавчо це питання. Тому що служба створилася, санітарні спеціалісти ввійшли в службу на сьогодні в управління Державного нагляду дотримання санітарного законодавства. Проте законодавчо деякі питання адміністративного впливу є неврегульованими, на жаль.

– Неправда, що у Держпродспоживслужбі не можуть притягти до відповідальності порушників, – про це у липні цього року розповів «Четвертій владі» юрист, віце-президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов.

– Тут – бездіяльність контролюючих органів. Держпродспоживслужба, як на мене, звелася до того, що лише заробітну плату отримує. Кажуть, ну – штраф невеличкий. Так давай, штрафуй їх кожен день! А потім оці порушення стали б підставою  для комплексної перевірки . 

– Але цього ніхто не робить. Бо ж воно там 400 гривень штрафу, і що – він оце буде їздити, тратити свій час і оштрафує всього на 400? Керівництво їм вказівку дало – ходіть на роботу, отримуйте зарплату, отак і роблять.

Багатодітна мама Наталія Чихолка, разом із сусідкою сьогодні написали звернення в Держпродспоживслужбу, а також занесли звернення в Острозьку райдержадміністрацію і збираються звертатися до депутатів різних рівнів.

Кажуть, що звертатимуться і до президента України. Адже президент на інавгурації казав, що «кожен з нас президент». Тож добиватимуться як від посадовців, так і від фермерів відповідного ставлення до свого життя і здоров'я.