Як людям захиститися від фермерської хімії: про неспроможність держорганів на Рівненщині

Виконуюча обов'язки голови Острозької РДА Людмила Козак – дружина керівника агрофірми, що порушує санітарні норми обробки полів. Каже, що якщо селяни незадоволені, то хай судяться з фірмою
Джерело
«Четверта влада» на основі фото Острозької РДА та карт Google

За вересень – на Острожчині щонайменше двічі обробляли поля поблизу будинків селян. Люди кажуть, що речовиною, від якої не можливо дихати ні на дворі, ні у будинку. На обробку полів скаржаться в різних районах області. «Четверта влада» з’ясовувала хто має захистити людей.

Жителі Михайлівки Острозького району зафіксували на відео, як техніка окроплює поля. Поблизу – люди і худоба, яку селяни не встигли забрати.

Сільський голова каже, що не знає, як вплинути на агропідприємство. У Держпродспоживслужбі розповідають, що у них – нормований робочий день і їх обмежує законодавство. У поліції – що такі справи «глохнуть», бо немає достатніх доказів. І частково – через ефект сповільненої дії Держпродспоживслужби.

В Острозькій райдержадміністрації пишуть відповіді, які не відсилають скаржникам. А виконуюча обов’язки голови РДА – дружина керівника скандального агропідприємства.

А керівник агрофірми каже: якщо комусь щось смердить, – це не означає, що його підприємство має терпіти збитки.

Дивіться початок теми: «Смерділо, як дихлофос»: на Острожчині кроплять поля, селяни викликають поліцію

Агрофірма «ІДЕК 2006» – порушує санітарні норми, скаржаться мешканці села Михайлівка Острозького району. У вересні двічі викликали поліцію. Під час кожного виклику фіксували, що під час обробки поля тракторист порушував допустиму відстань – 300 метрів до населеного пункту.

Першого разу від території обробки до хат було 30 метрів. Вдруге – 200.

Згідно із законодавством за умов наземної обробки відстань від села до території, яку обробляють, має становити не менше 300 метрів, при штанговому окроплюванні. Не менше 500-та метрів – якщо обробка поля здійснюється вентиляторним методом.

Оранжева лінія – орієнтовні межі села з карти Гугл. За 300 метрів до них обробляти поле штанговим наземним окропленням можна. Жовтим – орієнтовна зона в якій окроплює поле агрофірма.

Поліція зупиняє, але проблему не вирішує

Щоразу, скаржаться мешканці Михайлівки, людей не попереджають, коли будуть обробляти хімікатами.

25-го вересня, розповідає мешканка Михайлівки Наталія Чихолка, обробляли поля гербіцидами вже на іншій ділянці, біля лісу. Люди не встигли худоби з поля забрати.

Мешканці Михайлівки зафіксували, як техніка окроплювала поля. За кілька десятків метрів пасеться худоба, яку люди не встигли забрати бо, стверджують, агрофірма їх не попередила про роботи

– Від мого будинку цього разу відступили метрів двісті. Від сусідки, що ми минулого разу з нею заяву писали, теж відступили. Але біля самого лісу там живуть такі люди бідовенькі, то метрів 50, напевно. Може й менше прямо ото від них трактори стояли і розливали цю отруту. За метрів 50-т корови паслися. А тим – по барабану, як робили, так і роблять.

Наталія спочатку обдзвонила односельчан, щоб ті забрали худобу. Потім викликала поліцію. 

– На полі був один трактор, який обприскував, другий з бочкою підвозив отруту і «Нива» агронома. А з агрономом ми спілкувалися, я питала, чи він ознайомлений із законодавством, чи знає він, які санітарні зони. Він сказав, що не менше 500 метрів. А я показую, що он люди живуть.

За інформацією поліції, коли правоохоронці приїхали на місце, трактор знаходився за 500-600 метрів від найближчого будинку.

– Дістатися до нього, то треба їхати, чи як. Мої хлопці туди пішки не йшли в поле, – каже прес-офіцерка поліції в Рівненській області Марія Юстицька.

– З поліції підійшов працівник до них. Що він сказав, я не знаю. Він попросив нас у машині сидіти. І вже коли ми вийшли, то поліцейський сказав до агронома: ви мене почули, – розповідає Наталія Чихолка.

Після цього у Наталії взяли заяву, відібрали пояснення у неї та сусідки.

– Проводиться перевірка. Будуть встановлювати, що це був за трактор, кому належить поле, хто там взагалі працював і чи працював, – каже Марія Юстицька.

Після втручання поліції роботи на полі припинили. Так само було і минулого разу – 10-го вересня.

Через кілька днів після цього в селі створили комісію, в склад якої увійшов депутат сільської ради та землевпорядник, представники Острозької РДА та районного управління Держпродспоживслужби. Також був присутній сільський голова, але не в складі комісії. Бо на той момент перебував у відпустці.

Бесіду із керівником агропідприємства провели, про дотримання норм санітарного законодавства попередили, але той відмовився підписувати акт.

– І голова сільської ради, представники Держпродспоживслужби, і спеціаліст із управління фітосанітарної безпеки підписалися. А керівник «ІДЕК 2006» не підписався із невідомих причин, хоча він там був, – каже заступник начальника управління фітобезпеки області Олександр Столярець.

Через два тижні техніка «ІДЕК-2006» знову виходить у поле.

Жителька Михайлівки каже, керівник агрофірми ігнорує попередження та не підписує акт, у якому Віктора Козака повідомляють, що він порушує державні санітарні норми. Фото зі сторінки у Фейсбук Наталії Чихолки

– Біля мого будинку такого смороду, як в перший раз, вже не було. Бо відступили більше. Але там, де обробляли цього разу, дуже смерділо, – каже Наталія Чихолка.

Поля удобрював, а не окроплював, стверджує керівник ТОВ «ІДЕК 2006» Віктор Козак.

– Я кроплю мінеральними добривами, а шкідливими препаратами не кроплю. А як людина гній розкидає? В свинячому гною азоту більше, ніж у мінеральних добривах. Так людям що, свинячий гній теж не розкидати?

– Але є законодавство, яке зобов’язує дотримуватися санітарних норм, – журналістка.

– Це шкідливими препаратами. А мінеральними добривами – нема обмеження. А я підживляв ріпак міндобривами. Там обмеження нема.

Але селяни не ймуть віри. Мовляв, тхне після такого удобрювання, що дихати нічим.

– Говорить, що там було тільки міндобриво, розведене водою. Я йому кажу, то покажіть, яке ви міндобриво вносили, що воно мало такий гидючий запах з самого ранку? А він: а вам я нічого не покажу, – розповідає Наталія Чихолка. Жінка також увійшла у склад комісії.

Бізнес-план важливіший за закон

Віктор Козак вважає, що закон не порушує, бо окроплює поля сертифікованими в Україні препаратами. Навпаки, каже – це йому заважають працювати і люди скаржитися не на нього повинні.

Керівник ТОВ «ІДЕК 2006» Віктор Козак (ліворуч) вважає, що курячий послід тхне не краще, ніж ті речовини, якими агропідприємство обробляє поля. Фото – «Вільне слово»

– Якщо комусь не подобається – нехай подають скарги на ті підприємства, які сертифікують ці препарати. Бо вони пишуть, що вони навіть не токсичні для бджіл. Всі паї за межами населеного пункту. Я не винний, що так їх розпаювали. А мені що з цими людьми робити, що ближче за 300 метрів? 

– Люди, які скаржилися, наголошують, що препарат, яким ви окроплюєте поля, тхне. То чому у мінерального добрива, як ви його називаєте, такий запах? – журналістка.

– Я не знаю. Курячий послід, якщо розкидати, він теж тхне. 

– Але ж курячий послід, то не хімічна речовина.

– Так природна річ часто теж не гірше воняє.

– Чи не думали ви, що можливо тоді краще замінити мінеральне добриво?

– Це безполєзна дискусія. Мені що, від десятьох пайовиків відмовитися, да? Бо комусь там одному воняє? В нас складаються певні бізнес-плани, сівозміни. А зараз не внесеш добрива, то нащо тоді цим займатися?

Бюрократія «розводить руками»

Після першого випадку, розповідає мешканка Михайлівки, проби грунту у Держпродспоживслужбі не взяли. Людям пояснили – пройшло надто багато часу, щоб виявити у ньому речовину, якою окроплювали поля.

Тоді ж їм дали мобільні номери телефонів працівників Держпродспоживслужби Острозького району, щоб оперативно повідомляти про подібні випадки.

Та через два тижні, коли обробляти поля почали знову, дотелефонуватися за цими номерами мешканцям так і не вдалося.

У начальника відділу дотримання санітарного законодавства Держпродспоживслужби Рівненської області Сергія Івахненка телефон поза зоною досяжності досі.

Головна спеціалістка Управління фітосанітарної безпеки Держспоживслужби Рівненської області Наталія Карпюк «Четвертій владі» пояснила – у неї нормований робочий графік.

– Я по своїй волі не поїду відбирати ці зразки. Тим більше, у мене робочий день із 9-ї до 18-ї години. 

– А що робити людям, коли ситуація станеться після 18.00? – журналістка.

– Викликати поліцію.

– Але ж поліція не може взяти зразки грунту.

– Є наступний ранок. На ранок треба було писати заяву.

– Після написання заяви, зазвичай, скільки часу минає, щоб вам дали вказівку з головного управління брати зразки?

– Година чи півтори. Зразу вони пишуть заяву, йде розпорядження, нам телефонують і ми їдемо на місце. Це ж не є проблема. Просто у нас не було звернення. Вона (Наталія Чихолка – авт.) мені телефонувала, що нас кроплять. Ну то що я можу зробити, що вас кроплять? Пишіть заяву, викликайте поліцію. Мій обов’язок працювати і виконувати законодавство.

І навіть якби селяни дотелефонувалися, каже Карпюк, без вказівки керівництва обласної Держпродспоживслужби виїхати, щоб відібрати проби землі, вони не зможуть.

А щоб її отримати, спочатку потрібна виключно письмова заява, в якій скаржники просять взяти грунтові зразки. Та подавати її мешканці села Михайлівка Острозького району повинні не у місцеве управління, а в обласне. Для цього потрібно їхати в Рівне.

Чи можуть приймати звернення телефоном, запитуємо у заступника начальника управління Держпродспоживслужби у Рівненській області Олександра Костюка.

– Така неправильність, я погоджуюся. В деяких випадках треба відреагувати швидко. Ну, значить, потрібно і на це реагувати, – після роздумів і невпевнено відповів посадовець. – Якщо вони подзвонять, то треба буде вирішувати, а далі б доклали письмове звернення, на мою думку. Звичайно можна. Мабуть.

Олександр Костюк каже, Держпродспоживслужба повинна реагувати швидше, та не може, бо робочий день з 9.00 до 18.00. А в позаробочий час нічим не можуть допомогти

– Але ж люди кажуть, що телефонували, і працівники місцевого відділу були поза зоною, – журналістка. 

– То відмовки. Мені так це не подобається, що кажуть – намагалися. Є якийсь робочий телефон, чи інші якісь загальні телефони в область.

– Якщо я телефонувала би о восьмій вечора, чи о дев’ятій, то до кого я можу дотелефонуватися і за яким телефоном, якщо стається щось екстренне?

– Звичайно, у нас чергових нема цілодобових. Не передбачено людину садити на цілодобове. У нас у суботу є чергові, в неділю. 

– Добре. А в будній день що робити? От ви кажете, що це відмовка у людей, що не могли ні до кого дотелефонуватися. А до кого мали добитися? 

– На центральний офіс, в головне управління.

– А там передбачена посада цілодобового чергового?

– Ні. Чому цілодобовий? В робочий час. І в суботі й неділю.

– А якщо, скажімо, це трапляється у понеділок, 19.30, приїжджає поліція. А з Держпродспоживслужби нікого немає.

– А в 19.30, на жаль, немає. Погоджуюся. Не передбачено. В нас немає такого. Ну, ви зателефонуєте на мій мобільний о 19.30 і що? Я маю десь збиратися, їхати? Воно є незаконно. По-перше, у мене транспорту немає. Водій теж відпочиває. Або я сам за кермом. То мушу іти, відмикати гараж, виїжджати. А якщо щось станеться? У нас ДТП недавно було з водієм, теж проблеми.

Як правильно скаржитися

Звернення може бути не лише письмовим, але й усним. Про це йдеться у статті 5 Закону України «Про зверення громадян», каже адвокат, юрист-міжнародник Гнат Желіховський.

– Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Правозахисник Гнат Желіховський радить скаржитися людям письмово, бо так в майбутньому буде простіше довести свою правоту. Фото – стоп-кадр програми «#політикаUA» на телеканалі «Рада»

– Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства.

Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

– У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Та, каже Желіховський, враховуючи бюрократизм наших реалій бажано, щоб звернення були письмові. Бо лише в такому випадку скаржник зможе довести факт свого звернення. А за потреби – бездіяльність тих, до кого зверталися.

Адже на руках будуть і копія звернення з вхідними реквізитами і підписом адресата, і поштовий опис, і чек про сплату поштового повідомлення.

Дружина керівника агрофірми – в.о.голови РДА

Як повідомила «Четвертій владі» головна спеціалістка Управління фітосанітарної безпеки Держспоживслужби Рівненської області Наталія Карпюк, люди заяву у Держпродспоживслужбу не написали досі.

Через те, каже мешканка села Михайлівка Наталія Чихолка, що не вірять в об’єктивність районної влади.

Адже виконуючою обов’язки голови Острозької РДА є Людмила Козак – дружина керівника агропідприємства «ІДЕК 2006» Віктора Козака. В РДА написали заяву, та відповіді не отримали досі.

Виконуюча обов'язки голови Острозької РДА запевняє, що заявила про конфлікт інтересів, оскільки її чоловік Віктор Козак – керівник ТОВ «ІДЕК 2006», на діяльність якого скаржаться селяни з Михайлівки. Фото – сайт Острозької РДА

Людмила Козак каже – не втручається у цю справу. 

– Ну да, так сталося, що я є дружиною цього керівника. В мене є свої особисті бачення на це питання, але у зв’язку із тим, що я ще й посадова особа, я не буду давати особистих коментарів.

Розповідає, що РДА отримала звернення від жительки Михайлівки.

– Наш екологічний відділ дав відповідь. До речі, цю відповідь я не підписувала. Бо у мене є конфлікт інтересів і її підписував тільки начальник відділу.

«Четвертій владі» скинули копію відповіді, яку нібито надіслали на звернення селянки.

Відповідь датована 25-м вересня, а підпис під нею екс-голови РДА Богдана Туровича, який звільнений 19-го вересня. 

Телефонуємо екс-посадовцю щоб дізнатися, чи насправді він підписував відповідь на звернення.

– Розпорядження було видано. Та останній день повноважень був тоді, коли воно з «мокрою» печаткою надійшло в адміністрацію.

– В районну адміністрацію написали заяву, але в нас копії немає. Сказали, що лежить на столі на розгляді. Не знаю, чи її розглядали, чи ні. На ім’я Туровича, – розповідає жителька Михайлівки Наталія Чехолка.

Виходить, що журналісти відповідь від РДА отримали раніше, ніж скаржники.

Та загалом у відповіді – нічого нового: із керівництвом та спеціалістами «ІДЕК 2006» провели роз’яснювальну роботу, а людям порадили звертатися у правоохоронні органи.

Проблеми селян владу не хвилюють

В поліції ж кажуть – не все залежить від них. Бо часто їм бракує доказів, щоб довести факт небезпеки для здоров’я людей.

– Треба брати грунт і досліджувати. Дослідження дороговартісне. І, зазвичай, не знаходять там ті речовини. Бо щоб встановити, чи є речовини, потрібно реагенти, які її виявляють, – каже прес-офіцерка поліції в Рівненській області Марія Юстицька.

А їх в лабораторіях може і не бути, каже поліцейська.

– Усі провадження, які є в області, вони не розкриті. Вони зареєстровані і розслідування триває, але довести вину практично неможливо, – каже Марія Юстицька.

У поліції заявляють, часто не доводять справ до кінця через складні процедури дослідження грунтів у Держпродспоживслужбі. Фото з відео Нацполіції Рівненщини

– Так само, щоб довести вину у ситуації, коли було масове отруєння бджіл. Але якийсь чоловік із Гощанського району взяв мертвих бджіл і мав їх везти на дослідження. Але мені слідчий розповідав, що ці сполуки у бджолах розпадаються дуже швидко. І всеодно не встигнуть виявити там ці шкідливі речовини.

У Рівному таких досліджень не роблять, розповідають у Держпродспоживслужбі. І все це вкупі ускладнює ефективність та оперативність проведення дослідження. Зразки потрібно доправляти в лабораторії в інші міста: науково-сервісну фірму «Отава» у Києві та Житомирську фітосанітарну лабораторію.

Та в обидвох лабораторіях повідомляють – виявити гербіцид для них проблеми немає. Важче – якщо потрібно з’ясувати, якою є кількість цієї речовини. Бо часто саме перевищення доз препарату є шкідливим, а не сам препарат.

В рази важче – якщо окроплене поле було не тією речовиною, яку вказує фермер чи агрофірма і в лабораторії не знають, що шукають.

Заступника начальника управління Держпродспоживслужби у Рівненській областіОлександр Костюк розповідає, можна і не чекати прибуття працівників служби, щоб ті взяли зразки.

– На мою думку, можливо, щоб проба грунту була відібрана скаржниками, представниками сільської ради чи ОТГ і разом з актом надана у Держпродспоживслужбу, коли люди приїдуть писати скаргу в управління. 

Землю потрібно помістити у чистий та сухий контейнер, який щільно зачиняється, щоб не було доступу повітря і не вивітрювалася речовина. Чи використати кульок замість контейнера.

Заступник начальника Управління фітосанітарної безпеки Держпродспоживслужби Рівненської області Олександр Столярець не розуміє, навіщо журналістам заглиблюватися у цю проблему. 

– Ну, він там попередив, що буде робити пестицидами, там такими, такими, і сякими. Лабораторія підтвердить у грунті наявність їх. Так, що є така діюча речовина. Так, вони обробляли. Але ж вони не заперечують, що обробляли цим. Воно вам для чого?

Олександр Столярець вважає, що у тих районах де хоче влада – питання вирішується. Стоп-кадр з відео 5.ua

В акті, який склали члени сільської комісії, вказано, що у повідомленні про намір окроплювати поля, яке ТОВ «ІДЕК-2006» надіслало на електронну пошту сільської ради, вказано, що застосовуватимуть три препарати – регулятор росту «Сетар», інсектицид «Атрікс» та мікродобривом «Уніфлор Бор».

Там зазначалося, що всі ці препарати – четвертого, тобто найнижчого класу небезпеки для здоров'я людей, і тварин.

Проте комісія, до складу якої входили представники Рівненської обласної та Острозької районної Держпродспоживслужби, встановила, що інсектицид насправді на ступінь вищого класу небезпеки – третього, а регулятор росту – другого класу, тобто високонебезпечного.

Олександр Столярець каже, у тих районах, де влада хоче, питання вирішуються. 

– В нас в області була проблема з «Акріс-Агро». З ними закрили проблему обробки пестицидами, бо зібрали на рівні області комісію. Ну просто-напросто у мене інспектор не вибіжить і не зупинить трактора, бо він не має таких повноважень.

Ми можемо перевірити, чи препарат, яким оброблюють поле зареєстрований і застосовувався згідно із санітарними нормами. Санітарні норми там не дотримуються (про село Михайлівка – авт.).

– Мало би виникнути питання у голови адміністрації, чи хто там зараз виконує обов’язки, щоб створити комісію. Вони ж видають дозволи на погодження використання паїв.

В.о. голови Острозької РДА Людмила Козак вважає, що не лиш вони повинні перейнятися вирішенням цієї проблеми.

– Це господарське питання. Для цього у нас є суд, є відповідні органи і я думаю, що вони повинні дати свої відповіді. Згідно із законодавством, все що ми могли – написали декілька звернень до керівників агрофірм, які орендують у нас земельні ділянки та паї у людей.

Ще раз зверніть увагу, що пропонує острозька районна влада устами дружини директора агрофірми. Селянам найняти адвоката і судитися з фірмою, яка має зв'язки у владі.

Попереджати і нагадувати про дотримання санітарного господарства – це все, що можуть вдіяти, кажуть у сільській раді. 

– Ми направляли чотири таких листи і відписалося лише одне агроформування. Всі решта навіть і не звертають уваги, – розповідає Грем’яцький сільський голова Микола Стецюк (сільрада, до якої належить Михайлівка – ред.).

– Я ініціював проведення зустрічі із керівником «ІДЕК 2006». Вони кажуть, що вам, владі балакати, то не працювати. Хоч я двадцять років пропрацював на виробництві і безпосередньо знаю, що таке працювати. Звертався і в райдержадміністрацію, і в аграрну службу нашу.

– Вони говорять, що є й важливіші питання. Але ми, мовляв, відреагуємо. Але я бачу, що звернулися і до продовольчої служби, і в поліцію і ми, і жителі. Але мені здається, що нуль реакції.

– Людина відчуває безкарність. Ми 17-го вересня провели виїзне засідання, а вони буквально кілька днів тому продовжують роботи. І в мене самого от зараз стоїть запитання: як допомогти людям? Бо ми пишемо – «пропонуємо». А як змусити даних орендарів дотримуватися чинного законодавства і разом з цим захистити права людей?

Як захищати свої права правовими методами

Правозахисник Гнат Желіховський каже, у більшості випадків остаточне рішення приймає суд. Та до цього потрібно зібрати вичерпну доказову базу: копії звернень, скарг, підтверджень їх надсилання чи отримання, відповідей на них, тощо – спроб з досудового врегулювання спору.

– Логічним алгоритмом дій є звернення постраждалих з письмовою скаргою до агрофірми, яка порушує, з чітким викладом проблематики, аргументацією своїх вимог щодо припинення таких порушень. Агрофірма у 30-денний термін зобов’язана дати письмову відповідь на таку скаргу.

Паралельно із цим, не чекаючи відповіді, радить юрист, потрібно звернутися із письмовими скаргами до голови сільської ради та РДА про порушення конкретною агрофірмою норм екологічного законодавства та проханням зафіксувати факт порушення, створити ініціативну або експертну групу з вирішення цього питання.

– Наступний етап – письмове звернення до органів Національної поліції, а також Держпродспоживслужби зі скаргою про порушення екологічного законодавства України відповідною агрофірмою з конкретним викладенням обставин справи, переліком свідків та вимогами вчинити відповідні дії направлені на фіксацію фактів порушення законодавства та прав громадян, та на їх припинення.

Всі ці етапи у Михайлівці вже пройшли і поки позитивних результатів немає. 

У такому випадку, каже Желіховський, притягнути до відповідальність за бездіяльність посадових осіб, а агрофірму – за порушення законодавства може лише суд.

Желіховський каже, не існує єдиного «рецепту» чи жодної універсальної «дорожньої мапи» щодо вирішення таких проблем, а помилки навіть у формальних чи, на перший погляд, несуттєвих питаннях може затягнути процес на тривалий термін.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)