Ховайтесь: в Рівненському районі планують труїти поля з літака без дозволів

13-28 липня, неподалік Рівного, місцеве державне підприємство планує провести авіаційну хімічну обробку своїх полів. Дозволу на таку обробку в підприємства немає. Пасічники переймаються, що це вкотре може призвести до загибелі великої кількості бджіл.

А це – чергові збитки на десятки тисяч гривень.

Кілька днів тому у Городищенську сільську раду надійшло повідомлення – ДП «Дослідне господарство «Білокриницьке» окроплюватиме на своїх полях шкідників упродовж 15 днів – з 13 по 28 липня. Буде робити це з допомогою авіації.

«Обробка посівів кукурудзи буде проводитися інсектицидом «Кораген», що має високі показники безпечності для корисних комах та комах-запилювачів (бджоли, джмелі). Препарат «Кораген» є низькотоксичним для людей, ссавців, птахів та риб», – йдеться у повідомленні.

Запевненням про безпеку препарату не вірять місцеві пасічники. Поруч села Городище, Житин, Радиславівка та Біла Криниця. Після подібних хімічних кроплень минулоріч тут гинули бджоли.

– У мене на той момент було 12 вуликів. Вимерла половина, – розповідає пасічник із Городища Олексій Борисов.

Збитків чоловік нарахував близько 18 тисяч гривень.

Вимерли бджоли і у голови Рівненської обласної Спілки пасічників Андрія Тимощука, який має пасіку в Радиславці.

У нього збитків – на 30 тисяч гривень.

– В одного пасічника померло сто, в іншого – тридцять, а у мене – половина із двадцяти бджолосімей. Одна бджолина сім’я нараховує від 50 до 80 тисяч особин. Гине не вся сім’я, а льотна бджола, яка літає і працює.

– Тож порахувати кількість загиблих бджіл, а відтак збитки – важко, вони приблизні. Близько 200 сімей – це як мінімум, постраждало в тутешніх пасічників. Одна бджолина сім’я коштує приблизно три тисячі гривень. 

Пасічники вважають, що винні хімікати, якими з літака обробляє поля держпідприємство «Дослідне господарство «Білокриницьке».

– У минулому році літав вертоліт. Від Рівного та Бармаків починаючи, і в бік Радиславівки. Потім вони перемістилися у бік Білої Криниці, – розповідає пасічник Олексій Борисов.

Пасічник каже, що бджоли вимирали саме після авіаобробки полів. 

– Позаминулого року кукурудза була, і з вертольота тоді покропили. А в минулому році ніби дельтаплани літали, три роки тому – вертоліт. І та ж ситуація. Я тоді не знав, що то від хімікатів. Вимерли бджоли, та й вимерли. Тоді це було біля 20-ти сімей. 

Ніхто нічого не добився

Пасічники виключають можливість смертності бджіл через хвороби. Кажуть, щороку здають спеціальні проби в лабораторії, чи бджоли здорові. Переконані, причина у препараті, яким обробляють поля.

На відео, яке розміщено нижче, і яке редакції «Четверта влада» надав голова Рівненської обласної Спілки пасічників Андрій Тимощук, зафіксовано авіаобробку поля хімічними речовинами у 2018 році.

Андрій Тимощук розповідає, що наразі офіційні дослідження не виявили зв'язку смерті бджіл з використанням хімікатів. Але вважає що це тому що рівненська лабораторія не має необхідних реактивів для цього. А здавали мертвих бджіл для аналізу раніше саме сюди.

– Нам повідомили, що аналізи потрібно було робити у Києві, – каже пасічник. – Але на той час було вже пізно. Бо пройшов строк, протягом якого отруту можна виявити.

Андрій Тимощук каже, що в поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 239 Кримінального кодексу України (Забруднення або псування земель речовинами, відходами чи іншими матеріалами, шкідливими для життя, здоров'я людей або довкілля...).

За таке передбачений штраф до 3-х тисяч 400 гривень, або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

– Нас викликали всіх, кому потравили бджіл, всього один раз. Зібрали покази і на цьому все зупинилося. І так по цей день. Так ніхто нічого і не добився, – розповідає Андрій Тимощук.

Підприємство не лише окроплює поля шкідливим препаратом, але й не дотримується санітарних норм, вважають місцеві пасічники. Зокрема, авіаобробку не можна робити в межах 1-го кілометра від межі населеного пункту, 2-х кілометрів від відкритої водойми і 5-ти кілометрів від пасік.

– Я розумію, що це поле, що всі хочуть їсти, треба обробляти – я не проти, – каже Андрій Тимощук. – Але санітарні норми ніхто не відміняв. Треба поважати не тільки пасічників, а й загалом людей. Ми не хочемо боротися з наслідками. Не хочемо вигрібати мертвих бджіл.

– В нашій місцевості авіаобробіток – заборонений. Бо водойми і населені пункти густо розміщені, – вважає Олексій Борисов.

Збитки компенсовувати ніхто не збирається, каже голова Рівненської обласної Спілки пасічників України Андрій Тимощук.

– Директор підприємства (Олександр Лагнюк до вересня 2018-го, нині це – Ігор Волошко –  авт.) сказав так: якщо наша вина, ми виплатим усі збитки. Та досі ніхто нічого не виплачував. По телебаченню говорив: хай приходять пасічники до мене, ми усе компенсуємо. 

Але досі ніхто нічого не компенсував.

– Потім ми з кількома пасічниками прийшли особисто до директора підприємства (Олександра Лагнюка – авт.). А він сказав: я не я, хата не моя. Мовляв, він винайняв фірму, ті приїхали зі своїми препаратами та літаком, фірма обробила поля, він з ними уклав договір, розрахувався, тому всі претензії до фірми, яка обробляла.

Та ні назви фірми їм не повідомили, каже Андрій Тимощук, ні сертифікатів не надали.

Дозволу немає. Покарання – теж

Начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Держпродспоживслужби в Рівненській області Василь Тонконоженко каже – не знає, можна проводити авіаобробку полів у тій місцевості, чи ні.

Мовляв, спочатку потрібно, щоб із ДП «Дослідне господарство «Білокриницьке» звернулися про потребу такого методу обробки.

А вже після того в управлінні переглянуть карти-схеми полів – чи вони розміщені на належних відстанях, як того вимагає законодавство:

1 кілометр  від межі населеного пункту, 2 кілометри від відкритої водойми і 5 кілометрів від пасік.

Чиновник каже, що звернень не було ні до них в управління, ні до територіальних органів, які підпорядковані Держпродспоживслужбі.

– Держпродспоживслужба є різних рівнів: є у Києві центральний офіс, також регіональні і територіальні підрозділи в районах. Згідно із законодавством, погодження видає не Київ, а саме територіальний орган.

– У підприємства може бути дозвіл на авіаобробку по території України, але у кожному конкретному районі, де її збираються здійснювати, потрібно брати окремий дозвіл. Бо якщо ні – то це вже порушення.

Дозволу на обробку полів авіаційним методом у ДП «Дослідне господарство «Білокриницьке» – немає. Але й притягнути до відповідальності порушника вони не можуть.

– Якщо будуть зафіксовані факти застосування авіаобробки полів, єдине, що ми можемо – звернутися в правоохоронні органи, у поліцію для відкриття кримінального провадження за порушення вимог санітарного законодавства, – каже начальник управління Василь Тонконоженко.

– А якщо є письмове повідомлення від цього підприємства, що вони з 13-го липня будуть проводити обробку полів, це може бути підставою вплинути на порушника ще до того, як він вчинить порушення? – журналістка.

– Нехай сільська рада скерує нам звернення, чи погоджувало підприємство обробку полів із нашим управлінням. Тоді ми відправляємо лист органу місцевого самоврядування, що ні Головне управління, ні територіальні наші підрозділи погоджень не надавали і без цього це буде порушенням.

Посадовець каже що тільки тоді коли управління отримає такий лист від органу місцевого самоврядування, то звернеться в поліцію, аби там відкрили кримінальне провадження.

– Також напишемо лист в ДП «Дослідне господарство «Білокриницьке», на якій підставі вони планують проводити обробку полів, якщо ми їм документів відповідних не надавали.

– І повідомимо, що їхні дії – це порушення «Державних санітарних правил авіаційного застосування пестицидів та агрохімікатів в народному господарстві України».

Василь Тонконоженко каже що навіть після таких звернень притягнути до відповідальності підприємство вони не зможуть.

– Бо відсутній головний державний санітарний лікар території, – каже посадовець. – Його в Україні ліквідували. А санкції може застосовувати лише він. Навіть якби були ці штрафні санкції, то найвищий штраф, який можна скласти за порушення санітарного законодавства – 425 гривень.

–  Санкцій до нього застосувати ніхто не може, то і лист ваш можуть проігнорувати, бо ж покарання нема? – журналістка.

– Якщо проігнорує, це буде ще однією підставою, коли ми напишемо у поліцію, що ми його попередили та ознайомили, але він не відреагував і свідомо пішов на порушення законодавства. 

«Дозвіл у процесі виготовлення»

Телефонуємо за номером, вказаним як контактний в повідомленні про намір обробити авіацією поля.

Чоловік, який піднімає слухавку, каже що не знає чому його номер опинився в оголошенні. Своє прізвище казати відмовляється. Звати – Богдан.

– Який стосунок ви маєте до «Білокриницького»? – журналістка.

– Ми надаємо їм послуги.

– А які саме послуги?

– Сієм. Обробляєм, орем. Не авіапослуги. Авіапослуги ми їм не надаєм.

– Обробляєте просто землю, а не хімікатами землю?

– Ну... колітами, оприскувачами обробляємо.

– Скажіть, як юрист, як можна проводити обробку полів хімічними речовинами, якщо на це немає дозволу Держпродспоживслужби?

– Дозвіл у процесі виготовлення. На момент обробітку дозвіл буде.

– Але ж до моменту обробітку залишилося менше двох днів.

– Так.

– То ви вважаєте, що дозвіл буде? А де ви саме його виробляєте, цей дозвіл?

– Ми не виробляємо, я ж не маю відношення до цього підприємства.

– Але ж ви про це знаєте і зараз мені кажете.

– Ну, знаю, що планують авіаобробіток.

«Четверта влада» намагалася поспілкуватися з керівництвом підприємства, яке і повідомило про намір кропити авіацією. Однак за вказаними у реєстрах телефонами ніхто не бере слухавку.

Не відповідає на дзвінки щодо неправомірності майбутнього авіаоброблення полів і керівник ДП «Дослідне господарство «Білокриницьке» Ігор Волошко (його номер нам дав чоловік, контакти якого вказані у повідомленні).

«Вимагатимемо ліквідувати Держпродспоживслужбу»

На думку віце-президента Спілки пасічників України Сергія Гриньова, не такі вже й безпомічні чиновники. Каже, питання радше у небажанні працювати.

– Тут – бездіяльність контролюючих органів. Держпродспоживслужба, як на мене, звелася до того, що лише заробітну плату отримує. Кажуть, ну – штраф невеличкий. Так давай, штрафуй їх кожен день! А потім оці порушення стали б підставою  для комплексної перевірки.

– Тому що на підприємстві є пестициди? Є. А згідно діючого законодавства вони повинні перевіряти, як вони зберігаються, як видаються, застосовуються. Всі, хто застосовує, повинні мати медичні книжки, спеціальні посвідчення щодо роботи з пестицидами.

– Але цього ніхто не робить. Бо ж воно там 400 гривень штрафу, і що – він оце буде їздити, тратити свій час і оштрафує всього на 400? Керівництво їм вказівку дало – ходіть на роботу, отримуйте зарплату, отак і роблять.

– Стаття 111 Адміністративного Кодексу, частина 5. Там мова про те, що польоти виконуються відповідно до нормативних актів України. Розписано перелік необхідних документів, які повинні бути, правила безпеки.

Тут перевірки здійснює Державіаслужба. Її інспектори наглядають за безпекою польотів з боку пілотів. Штрафи – від 1020 до 1800 гривень. Я не знаю, чи це суттєва сума для пілота, чи ні, коли йому платять десятки тисяч гривень за обробку.

– Раніше дотримання санітарних правил контролювала санепідемстанція. На сьогодні вона, як така, ліквідована, але передала свої функції Держпродспоживслужбі. І те, що чиновники з Держпродспоживслужби відповідають, що не можуть вплинути на порушника – це неправда.

– Не можуть цього зробити, коли немає скарг. А коли громадяни скаржаться, то вони повинні відреагувати. І повинні перевірити, чи діяльність сільськогосподарського підприємства відповідає нормативним актам, чи дотримано державні санітарні правила.

Юрист каже що підприємство, яке хоче робити авіаційне кроплення, повинне обгрунтувати, що іншим шляхом, ніж авіа, вони не зможуть побороти шкідників.

Та водночас, каже Сергій Гриньов, законодавство у сфері бджільництва не змінювалося із 2000 року. І кримінальної відповідальності за загибель бджіл в ньому не передбачено.

– Те, що поліція буде виїжджати – це окозамилювання для народу, що щось робиться або щось може зробитися. Бо якщо ми відкриємо статтю 38 Закону Про бджільництво, то там написано, що за його порушення передбачена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність.

– На сьогодні існує лише цивільна. Що стосується кримінальної, то Кабінет Міністрів забув протягом шести місяців після прийняття закону внести зміни у Кримінальний Кодекс. І це вже 19 років воно «висить» у повітрі.

За словами юриста, наразі у Верховній Раді лежить законопроект, підготовлений Спілкою пасічників, де передбачили кримінальну відповідальність за потраву бджіл.

– Наша ж Спілка буде вимагати ліквідувати Держпродспоживслужбу взагалі, а на її базі створити якусь нову і дієву, – підсумовує Сергій Гриньов. – Бо виходить, що законодавство і нормативна база нібито є, але насправді роботи ніхто не робить.

Якщо наші публікації для вас важливі – підтримайте «Четверту владу». Щоб ми мали можливість працювати ще краще і охоплювати більшу кількість важливих тем. Зробити це можна ТУТ.