ТОП-кандидати у ВР причетні до 35 бізнес-груп і досі торгують з Росією

Де зосереджені бізнес-інтереси та з якими фінансово-промисловими групами пов'язані кандидати із партій, котрі мають найбільше шансів для проходу у парламент. Члени яких політичних сил пов'язані з бізнесом, що під час війни торгує із РФ. Ґрунтовне дослідження провели експерти аналітичної системи YouControl.

Перевіряли перші десятки кандидатів у списках партій «Опозиційна платформа «За життя», «Батьківщина», «Європейська солідарність», «Голос», «Сила і честь».

А також від «Слуги народу» розглянуто перших 30 кандидатів зі списку, адже рейтинги політсили в 2-3 рази вищі від конкурентів, тож і кількість депутатів, скоріш за все, буде пропорційно в рази більшою.

Кандидати у нардепи, що опинилися у фокусі дослідження, загалом пов'язані із майже із 1,8 тисяч компаній, половина з яких мають точки перетину зі «Слугою народу». За 2017 рік загальна виручка усіх цих підприємств досягла 287,5 мільярда гривень. 

Майбутні парламентарі не цуралися торгівлі з країною-агресором – РФ. Винятком стали лише представники «Голосу» та «Сили і честі».

А от кандидати від чотирьох інших політсил 2018 року продали в РФ товарів та послуг на 194 мільйонів і закупили звідти на 122 мільйони гривень. 

Найбільше на експорті в Росію збагатилися компанії, причетні до представників «Опозиційної платформи «За життя». За попередній рік вони заробили на цьому 123 мільйони, що складає 11% від усіх їх продажів за кордон (і це найвищий показник серед усіх).

А от на імпорт з РФ 2018 року найбільше витратив бізнес «Європейської солідарності» – 56 мільйонів.

А чий бізнес має найбільшу частку РФ в імпорті? Тут лідер «Батьківщина»: закупівлі пов'язаного з нею бізнесу склали 8% від загальної кількості. Хоча майбутні нардепи від ОП «За життя» відстали у цьому показнику лише на 1%.

Четверть від загальної кількості вивчених компаній, пов'язаних із майбутніми парламентарями, займаються оптовою та роздрібною торгівлею та ремонтом транспорту (автівок та мотоциклів). Очевидно, ці галузі мають шанс отримати найпотужнішу підтримку у наступному скликанні Верховної Ради.

Вид діяльності понад двох сотень компаній, дотичних до кандидатів, – «Операції з нерухомим майном». Ще по 138 підприємств з переліку представляють такі галузі, як «Професійна, наукова та технічна діяльність» й «Інформація та телекомунікації».

YouControl також виділив ТОП-5 сфер, в яких будуть зацікавлені парламентарі, відповідно до виручки пов'язаних підприємств у минулому:

переробна промисловість, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, торгівля та ремонт транспорту, транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність, інформація та телекомунікації.

Нерідко ці компанії входять у фінансово-промислові групи.

Всього аналітики нарахували 35 груп, причетних до майбутніх нардепів.

Найбільше – 11 – їх виявилось у кандидатів від «Слуги народу» («Приват», «Квартал 95»,  група родини Стефанчук, родини Радуцького тощо).

На другому місці – Опозиційна платформа «За життя» із 9 впливовими бізнес-групами (Юрія Бойка, Вадима Рабіновича, Віктора Медведчука, Нестора Шуфрича, родини Льовочкіних, братів Козак тощо).

У «Батьківщини» – п’ять (група Юлії Тимошенко, «Індустріальний союз Донбасу» Сергія Тарути, група родини Корж, Григорія Немирі та «Європа» Валерія Дубіля).

По чотири у «Європейської солідарності» (група Олексія Порошенко «Укрпромінвест», Андрія Парубія, Ірини Геращенко, «Українська маркетингова група» Артура Герасимова) та «Сили і честі» (група родини Смешко, Ірини Сисоєнко, родини Поживанових та «Агродар»).

Найменше зв’язків із ФПГ виявлено у партії «Голос» – лише «Група родини Вакарчук» та «Василь Кісіль і Партнери».

Аналітики YouControl також розкрили назви компаній, котрим скоро може пощасливитись мати «своїх людей» у Верховній Раді. Ознайомитись із повним текстом дослідження можна на сайті системи, котра формує повне досьє на кожну компанію України.

– Будь-який політик, котрий походить від бізнесу, має певні бізнес-інтереси, котрі намагається задовольнити через парламент чи виконавчу владу. Не завжди така ситуація є відверто негативною, оскільки часто представники бізнесу намагаються дійсно удосконалити регулювання деяких питань, – пояснює засновник юридичної компанії Amigo Partners Ігор Маркевич. 

А засновник організації Statewatch Олександр Лємєнов зазначає, що це явище може перетворюватися в негативне.

– В Україні цивілізованого інституту лобіювання немає. Це виливається у порушення антикорупційних практик, коли парламентарі прямолінійно відстоюють персональні бізнес-інтереси або інтереси своїх спонсорів, – додає він.