«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user dyrektorka
Заступниця головного редактора АЖР «Четверта влада»

У матеріалах рівненських медіа зростає кількість фемінітивів

Такими є дані моніторингу рівненських медіа, проведеного з 11 по 17 червня.

Для аналізу обрали 5 інтернет-видань:

  • «Радіо Трек»,
  • «Рівне вечірнє»,
  • «ОГО»,
  • «Рівне 1»,
  • «Ча.Рівне»

та 5 друкованих ЗМІ:

  • «Рівне вечірнє» (зміст газети і сайту відрізняється),
  • «Рівне-експрес»,
  • «Вільне слово»,
  • «7 днів»,
  • «Вісті Рівненщини»

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями: тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь), кількістю фемінітивів, наявністю стереотипних образів, сексизму в журналістських матеріалах і наявність публікацій на гендерну тематику. 

Загальна представленість жінок у ЗМІ Рівненщини становила 26% в онлайн-виданнях і близько 26,5% – у друкованих ЗМІ. 

Присутність експерток в інтернет-медіа склала 23%. Найбільший відсоток експерток зафіксовано матеріалах про волонтерство (67%), розваги (50%), економіка/бізнес (44%).

Найменше жінок-експерток – у політичні тематиці (10%), спортивній (9%). В публікаціях про війну жінки як експертки відсутні взагалі.

Найбільший відсоток героїнь порівняно з героями журналістських матеріалів – у новинах про волонтерство (100%) (цю статистику забезпечив лише сайт «Рівне 1»), медицину (57%), освіта та наука (57%) та розваги (52%). 

Чоловіки представлені в усіх темах, майже в усіх переважають і як експерти, і як герої публікацій, хоча найчастіше – в матеріалах на теми політики, спорту, війни.

Також вони домінують і в новинах, віднесених до рубрики «Інше», де найчастіше є учасниками дтп, скоюють крадіжки, або ж представниками правоохоронних органів, які коментують ці ситуації.

Щоправда, в цей моніторинговий період медіа писали і про жінок правопорушниць, зокрема – сутенерок, хоча основна кількість згадувань у цій рубриці – у матеріалах про відомих актрис і їхній брендів одяг від українських дизайнерок.

У матеріалах друкованих медіа жінки як експертки представлені у 22% від усієї кількості експерток і експертів. Найбільше експерток зафіксовано в матеріалах про освіту (25%). У 40% випадків жінки були відзначені як експертки в матеріалах на інші теми, які виходять за межі визначених.

Зокрема, газета «7 днів» має окрему сторінку, де публікує листи в редакцію. У цих листах жінки та чоловіки звертають увагу на різні міські проблеми (під час звітного періоду, наприклад, скаржилися на розростання в місті небезпечної рослини борщівник, на бруд та неналежні умови продажу продуктів).

Кількість жінок як героїнь у друкованих ЗМІ – 31%. Переважно це тематика культури (тут 46% жінок) та інші теми (теж 46%), де жінки нерідко виступають героїнями в коротких художніх оповідках на тему кохання та зради.

У моніторинговий період у рівненських медіа зафіксовано кілька випадків стереотипного сприйняття образу жінки. Переважно в газетах.
«Рівне вечірнє» традиційно публікує рубрики «Молодій господині», «Бабуся знає все», так ніби господарювання – це суто жіноча тематика:

Подібні рубрики – у «Вільному слові»:

На сайті «ОГО» також опубліковано матеріал-пораду про те, як позбутися плісняви, але проілюстровано чомусь стереотипно жінкою

У рубриці «Анекдоти» «Рівне експрес» підгодовує стереотипне сприйняття жінок як несамостійних об’єктів чоловічої уваги та споживачок заробленого чоловіками, одночасно підживлюючи стеретип «справжності» чоловіка, коли він виступає в ролі банкомата.

Також тут недоброзичливо підсміюються над питанням сексуальної орієнтації.

Видання «7 днів», пишучи про заняття з танців для людей старшого віку та з інвалідністю, називають тих, хто займається, бабусями. Також тут вжили термін «жіночка».

Загалом матеріал написаний в доброзичливій тональності, але таке означення жінок старшого віку може бути неприємним самим жінкам, адже не кожна жінка у зрілому віці відчуває себе бабусею (за одним із визначень – старою жінкою). 

Слово «жіночка» теж є не дуже коректним. Уявімо що пишемо про учасника подібного навчання «чоловічок». Подібне порівняння з чоловіками  - принцип «дзеркала» - допомагає зрозуміти чи коректно писати в тому чи іншому ключі про жінок. 

«Вісті Рівненщини», в художній оповідці про складну жіночу долю, вжили стереотипний термін про «стару дівку»

І в газетах, і в онлайн-ЗМІ поступово зростає кількість вживання фемінітивів. Так, якщо в червні було 64% фемінітивів в онлайн-медіа, то в серпні – 66%. В друкованих медіа відсоток вживання фемінітивів також зріс: із 42% у червні до 53% у серпні.


 
Видання все частіше не бояться назвати жінок «директорками», «заступницями», «керівницями», а не «директорами», «заступниками», «керівниками». Це робить жінок більш видимими на керівних посадах, і поступово зменшується сприйняття, що керівництво – це чоловіча сфера, а роль жінки – лише допоміжна у цьому. А видання «Рівне вечірнє» винайшло милозвучне слово – «пішохідка».

Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у серпні  2019 р. – найвищий за весь моніторинговий період (37%) і стабільно зростає (у лютому – 34%, квітні – 30%, червні – 35%).  Ознайомитися з підсумковими результатами червневого моніторингу регіональних медіа по 24 областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.


Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)