У Рівному «зваблива шатенка» перетворилася на «філологиню». Чому це добре

«Зваблива шатенка стала новою речницею голови Рівненської ОДА» – новину з таким заголовком оприлюднили 14-го січня на місцевому сайті «Рівне вечірнє». Йшлося про призначення  рівненської журналістки Зоряни Жильчук  на посаду речниці.

Кілька рівненських журналісток звернули увагу редакції, що такий заголовок має ознаки сексизму.

Сексизм – це дискримінація людей за ознакою статі (sex із англійської – стать). Поряд із сексизмом буває ейджизм (від англійського age – вік) – дискримінація за віком та лукізм (від look – зовнішній вигляд) – дискримінація за зовнішнім виглядом.

Так, журналістка Анна Калаур, на своїй фейсбук-сторінці написала, що «з цього прекрасного тексту випливає, що бути звабливою шатенкою достатньо, щоб стати радницею голови ОДА» і попросила «Рівне вечірнє» виправити це:

А журналістка Інна Білецька звернула увагу, що дивно виглядав би подібний заголовок щодо чоловіка на кшталт «Спокусливий блондин очолив управління». І порівняла цей заголовок із висловом, який свого часу викликав шквал обурення, колишнього президента Януковича:

«настане весна, розквітнуть каштани і в містах українських почнуть роздягатися жінки»:

Змінити ситуацію вдалося, коли про такий заголовок дізналися не лише в Рівному.

Голова громадської організації «Жінки в медіа» Єлизавета Кузьменко написала, як вдалося переконати редакторку «Рівне вечірнє» змінити заголовок.

Єлизавета Кузьменко пояснює, чому перший заголовок був некоректним:

В Україні історично патріархальне суспільство, для якого «нормально» щоби чоловік проявляв так звані сильні якості: зваженість, досвідченість, був розумним. Жінка ж традиційно має бути красивою, терплячою і, як у разі публікації, «звабливою».

Що дізнаються читач або читачка видання із заголовку про «звабливість речниці»? Ймовірно, що вона отримала свою посаду не тому, що професійна чи досвідчена, а тому що «зваблива».

Для ЗМІ украй важливо дотримуватися норм журналістської етики і повідомляти своїх читачів про досвід, який мають жінки і чоловіки при таких призначеннях, про їх досвід та професійні якості.

Наприклад, після нашої розмови заголовок слушно замінили на «філологиня»: вжили фемінітив і вказали, що освіта жінки відповідає її посаді.

Крім того, згідно з пунктом 15 Кодексу етики українського журналіста,

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу».

Наприклад, якщо ви пишете матеріал про пенсійну реформу, то важливо зазначати вік своїх героїв чи героїнь, якщо ж ідеться про, наприклад, заступницю Голови ОДА, то не треба писати про її вік. А тим більше, блондинка вони чи брюнетка.

Стереотипи щодо статі використовують не тільки чоловіки про жінок, а й самі жінки про жінок. Тому що всі люди живуть і виховуються в одному середовищі.

Зоряна Жильчук, яка стала речницею голови ОДА і про яку «Рівне вечірнє» спочатку написало як про «звабливу брюнетку», яка отримала цю посаду, каже:

«Із позиції, що цей заголовок написали колеги, ніби як по-дружньому, то я і не думала ображатись – навпаки, поширила на свою сторінку, щоб посміятись разом.

Але, з точки зору моєї нової посади та місця роботи – такі заголовки, звичайно, недоречні. На цій роботі я представляю офіційну владу, і оціночні судження автора статті про мою «звабливість» не повинні були відображатися в журналістському матеріалі».

Редакторка видання «Рівне вечірнє» Валенина Шах не прокоментувала ні початкову версію заголовка, ні оновлену: повідомлення прочитала, але не відповіла.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.