Відводи, скарга та майно у спадок: як продовжує затягувати розгляд своєї справи у суді «мамин прокурор»

Протягом п'яти років справу Андрія Таргонія не могли розглянути по суті 20 суддів. Його підозрюють у тому, що, працюючи на посаді прокурора Рівненської районної прокуратури у 2015 році, він взяв хабар за обіцянку закрити кримінальне провадження.

Тривалий час він заявляв відвід суддям, а нещодавно написав заповіт, у якому відписав своє майно судді Ірині Незнамовій, яка зараз розглядає його справу, щоб заявити про те, ще у неї конфлікт інтересів. Коли ж це не спрацювало, подав на суддю скаргу до Вищої ради правосуддя. Суддя на Таргонія теж – що він втручається в її діяльність.

За інформацією Вищої ради правосуддя, Таргоній подав скаргу про притягнення до дисциплінарної відповідальності Ірини Незнамової за «дії, вчинені під час розгляду його справи».

Однак за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги членкиня Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Лариса Швецова зробила висновок, що підстав для відкриття дисциплінарної справи немає, оскільки доводи скарги зводяться до незгоди із судовим рішенням.

Відповідно до пункту 4 статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», у відкритті дисциплінарної справи має бути відмовлено, якщо суть скарги зводиться до незгоди із судовим рішенням.

Тому 28 квітня члени Дисциплінарної палати відмовили у відкритті дисциплінарної справи щодо Ірини Незнамової.

Раніше, у березні Андрій Таргоній подав у канцелярію суду заяву про відвід судді Незнамової, бо особисто знайомий з нею як з суддею, неодноразово брав участь у розгляді кримінальних проваджень, протоколів у вчиненні корупції та цивільних справ, що перебували у судді на розгляді.

Далі у заяві про відвід обвинувачений вказав, що, враховуючи службове знайомство з Іриною Незнамовою, він заповів їй своє майно:

• гоночний велосипед за 19 тисяч 500 гривень;
• колекцію поштових марок за 7 тисяч гривень;
• колекцію монет за 5 тисяч 500 гривень;
• мобільний телефон за 29 тисяч 700 гривень;
• грошові вклади на суму, яка буде на рахунках на момент його смерті.

Обвинувачений у своїй заяві стверджує, що це викликає сумнів у неупередженості судді, просить задовольнити заяву та передати справу іншому судді Кузнецовського міського суду.

Однак суддя Ірина Незнамова залишила без розгляду дві заяви про її відвід, бо вони мали ознаки затягування кримінального провадження.

З серпня 2020 року по квітень 2021 року Андрій Таргоній вже п'ять разів подавав заяви про відвід судді Ірини Незнамової, проте їх відхилили або залишили без розгляду. Про це ми дізналися з Єдиного реєстру судових рішень.

У листі до генеральної прокурорки та голови Вищої ради правосуддя Ірина Незнамова повідомила, що заява Андрія Таргонія щодо їх знайомства неправдива, бо вона не була з ним особисто знайома до того, як почала розглядати його справу.

Суддя Кузнецовського міського суду вважає, що дії обвинуваченого – намагання дискредитувати її та судову систему, є тиском та незаконним впливом на діяльність судді.

Наразі у реєстрі повідомлень суддів про втручання в їх діяльність відсутня інформація про результати розгляду Вищою радою правосуддя звернення Ірини Незнамової. До самої Ірини Незнамової нам дотелефонуватися не вдалося – протягом дня ніхто не брав слухавку.

Експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк розповідає, що Андрій Таргоній обрав такий спосіб захисту, щоб відтягнути розгляд справи.

– Закон не забороняє цього робити, але суддя залишається вільною в своєму рішенні, якщо об’єктивно розгляне справу, то до неї не можуть бути застосовані жодні заходи.

– Якщо суддя дійсно його не знає, не знайома з ним, вона може прийняти законне справедливе рішення. Ця суддя не перша і, може, не остання. Все ж таки комусь треба винести вирок. Суддя може поставитись до заповіту обвинуваченого жартома, зверхньо, – каже Микола Хавронюк.

Експерт вважає, що неодноразові відводи суддів – затягування розгляду справи, зловживання правом:

– Цивільний та господарський процесуальний кодекс, кодекс адміністративного судочинства передбачають можливість для врегулювання зловживання правом. А у кримінальному процесі такого немає. Хоча вже давно потрібно було зробити.

Микола Хавронюк каже, що, за законом, впливу на подібні дії обвинувачених немає. Але, на його думку, «мудрий суддя ігнорував би це, відхиляв відводи та продовжував би розгляд справи».

Журналістка «Четвертої влади» намагалася поспілкуватися з адвокаткою обвинуваченого Вікторією Власик, проте вона сказала, що «не хоче і не буде спілкуватися стосовно Андрія Таргонія».

Сам Андрій Таргоній сказав, що поспілкується з журналісткою «Четвертої влади», якщо побачить «дійсно журналістську роботу».

Про минулий матеріал про хід його справи він сказав, що там «практично все брехня» і що протягом шести років представники редакції писали про нього замовні матеріали. Публікації про експрокурора можна почитати за тегом: Андрій Таргоній.

– Це очевидний факт, що справу по хабарництву сфабрикували. Це визнано суддями, які чотири рази повертали сфабрикований обвинувальний акт прокурору, – каже Андрій Таргоній.

– Справу сфабрикувало колишнє керівництво в особі Боровика Андрушки (Андрій Боровик у 2015-му обіймав посаду заступника прокурора Рівненської області, наразі він експрокурор і обвинувачений у корупційному злочині – авт.) і його поплічників за допомогою нечистих на руку працівників поліції, які мали особисті неприязні відносини щодо мене, яких я притягував до дисциплінарної відповідальності, – додав підозрюваний.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.