Власник рівненської піцерії, якого оштрафували за дискримінаційну рекламу, не хоче сплачувати штраф

У серпні 2020-го року у соцмережах рівненського ресторану «Таверна Ель-Пасо» розгорівся скандал. Рекламуючи свою піцу, тут поширили рекламу з натяком на сцени групового сексу. Після скарг власника оштрафували на 5 тисяч гривень.

Це третій випадок штрафу за дискримінаційну рекламу на Рівненщині за три останні роки. І перший, коли рекламодавець не хоче сплачувати штраф.

«Четверта влада» розповідає що не так з рекламою, які порушення у ній знайшли, і кого штрафували раніше за подібні порушення.

«Ого, який великий», – реклама спровокувала скандал

Рекламний ролик оприлюднили у соцмережі піцерії наприкінці серпня. Його герої – дівчина-білявка та п'ятеро африканських хлопців. Дівчина сидить, схрестивши ноги, на білому дивані з синіми подушками. Хлопці – стоять за диваном. Усі вдягнені у футболки та спідню білизну.

Цей кадр – карикатурна копія на кадр з порнофільму, який кілька років тому став вірусним. У ньому також присутня білявка з п'ятьма темношкірими чоловіками, білий диван та сині подушки.

Рекламний ролик піцерії починається з млосного погляду та слів акторки про те що вона щось не знає: «Я такого ще ніколи не робила. Тому трохи хвилююсь. Вас так багато – навіть не знаю що вибрати».

Після цього хлопці відкривають піци, які в цьому кадрі вже є у їхніх руках. Акторка перераховує назви піц. 

«З прошуто, ікрою, чи на чорному тісті. Хоча що тут думати, давайте всі одразу».

Актори стають довкола акторки. Потім акторка, вже на колінах, по черзі кусає піцу з рук акторів.

«Може на чорному тісті?», – запитує один із акторів.

«Ого, який великий», – коментує пропозицію акторка.

Реклама викликала скандал, сотні коментарів і низку звинувачень у сексизмі та об'єктивації жінки. В коментарях рекламу називають огидною. Хоча дехто хвалить за оригінальність та каже що реклама спрацювала привернувши до себе увагу.

«У публічному просторі існують чіткі обмеження щодо змісту реклами», – експертка

Реклама привернула увагу й експертів, які спеціалізуються на правах жінок. Голова громадської організації «Гармонія рівних» Олександра Голуб називає рекламу дискримінаційною і такою, що порушує вимоги статті 8 Закону України «Про рекламу».

У цій статті йдеться що реклама не може «вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб».

За словами експертки, для того, щоб визначити, чи є у рекламі сексизм і дискримінація, використовується стандарт «Недискримінаційна реклама за ознакою статі». Також контролюючий орган – «Держпродспоживслужба» – звертається за експертизою до експертів-маркетологів.

Відповідно до цього Стандарту, забороняється у рекламі використовувати натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов’язані з рекламованим продуктом, та не мають прямих асоціацій зі споживанням рекламованого продукту; зображувати сексуальність людини принизливо, зневажливо.

– Усе це ми бачимо у ролику Піцерії Ель-Пасо, – каже експертка. – Ніхто не обмежує вас у розміщенні еротичних фото та відео у вашому приватному просторі чи у спеціальних виданнях. Проте у публічному просторі існують чіткі обмеження та правила про те, яку рекламу і де можна розміщувати.

Реклама є частиною публічного інформаційного простору, впливає на свідомість та формує цінності. Рекламу бачать і дорослі, і діти. Через рекламу діти, у тому числі, дізнаються про моделі стосунків чоловіка і жінки, про секс. Тобто реклама, як і інші медіа, створює «норму поведінки».

– Те, що ми бачимо у ситуації з «Ель-Пасо», демонструє, перш за все, низький рівень культури розробників реклами та відсутність у них знань про те, що і як продає, – додає Олександра Голуб. – Адже їхня реклама хоч і привернула увагу, абсолютно не перетворилася на позитивну реакцію споживачів та, я переконана, не конвертується у збільшення продажів.

«Індустріальний гендерний комітет з реклами» (організація для саморегуляції українського рекламного ринку, яка перевіряє дотримання рекламодавцями стандарту щодо заборони дискримінаційної реклами за ознакою статі) за добу отримала велику кількість скарг. Вони стосувалися саме цього відео, пише видання bykvu.com

– Протягом останнього року це, здається, третій випадок, коли протягом дня ми отримали максимальну кількість скарг на певну рекламу. Їх було 28 лише протягом 5 годин, а на сьогоднішній момент ми маємо майже 50, – розповідала у серпні голова київського регіонального представництва ІГКР Олена Бучинська.

У відповідь на численні скарги організація ще провела зустріч закритої експертної групи комітету та проаналізувала ставлення до нього двох різних фокус-груп та фахівців. Рішення щодо відео було однозначним – реклама є дискримінаційною.

– Коли в нас є такі суперечливі питання, ми збираємо дві фокус-групи з різними сегментаційними ознаками, щоб висновок був максимально об’єктивним. Майже одноголосно цю рекламу було визнано дискримінаційною, – зазначила Бучинська.

Штраф і вимога припинити поширювати рекламу

Голова громадської організації «Гармонія рівних» Олександра Голуб поскаржилася на рекламу в «Держпродспоживслужбу». Також сюди надійшли звернення від Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

В «Держпродспоживслужбі» зі скаргами погодилися. І зробили висновок про такі порушення в рекламі:

• порушення частини 3 статті 7 закону «Про рекламу»: «реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності»,

• порушення статті 8-ї цього ж закону, в якій йдеться, що не можна «вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб,

• а також статті 8-ї, де йдеться про заборону розміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім’я без письмової згоди цієї особи (в Держпродспоживслужбі кажуть, що рекламодавець не надав письмових погоджень осіб, які брали участь у зйомці).

«Держпродспоживслужба» призначила щоб розповсюджувач реклами, директор піцерії Олександр Муленко сплатив 5 тисяч 83 гривні штрафу.

Також його зобов'язали припинити поширювати рекламу. Бізнесмен не погодився. Подав позов до суду з вимогою скасувати рішення про накладення штрафу.

«Держпродспоживслужба» також звернулася у суд – щоб Олександра Муленка таки зобов'язали сплатити штраф. Найближче судове засідання призначене на 09.00 21 січня.

«Четверта влада» спробувала поспілкуватися з Олександром Муленком, щоб почути його пояснення чому він оскаржує накладення штрафу. Бізнесмен відповів коротко, що це «найбільш шикарна реклама з нашого міста».

А після запуску реклами директор піцерії радив виходити «із загальноприйнятих рамок»:

Реклама піцерії – це третій випадок за останні три роки на Рівненщині, коли рекламодавців зобов'язали сплатити штраф за рекламу із ознаками дискримінації.

Так, визнали дискримінаційною рекламу мережі магазинів «Світ шкіри та хутра». Рекламодавця оштрафували на 2 тисячі гривень. Штраф сплатили.

Також дискримінацію виявили в рекламі магазину «Арсенал.Метизи». На рекламодаця наклали штраф 1 тисячу 2 гривні. Штраф сплатили.

– Зараз в парламенті на розгляді є законопроект 3427 «Про внесення змін до закону "Про рекламу" щодо протидії дискримінації за ознакою статі», – розповідає голова громадської організації «Гармонія рівних» Олександра Голуб. – Він чітко визначає, що таке дискримінація за ознакою статі у рекламі та суттєво збільшує штрафи. Як одна із розробниць проєкту, переконана, що із його прийняттям рекламодавці вчинятимуть менше порушень.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.