«Вимагали гроші за операційний пакет та ліки»: чергова історія здирництва у Рівненській міській лікарні

84-річний пацієнт потрапив у Рівненську центральну міську лікарню, бо потребував невідкладної операції на жовчному міхурі. Свояк пацієнта розповів «Четвертій владі», що за час перебування пенсіонера в лікарні сім’я заплатила щонайменше 40 тисяч гривень у тому числі й за послуги і ліки, які пацієнт мав отримати безоплатно.

До нас звернувся зять пацієнта Рівненської ЦМЛ Олександр (ім’я змінене на прохання героя, – авт.).

Він розповів, що його 84-річному тестю в лікарні зробили операцію на жовчному міхурі, після чого він 20 днів лежав в ургентному відділенні, а потім захворів на коронавірус і потрапив у ковідне відділення.

В лікарню чоловіка доставили на початку січня і за кілька днів прооперували.

Олександр розповідає, що лікар просив гроші на руки, а також скеровував родичів пацієнта купувати ліки, аналоги яких їм мали б надавати безоплатно:   

– Лікар Віталій Хмилецький сказав, що зроблять лапароскопію (під час операції роблять невеликі розрізи та вводять спеціальні інструменти, за допомогою яких проводять хірургічні маніпуляції, – авт.). З його слів, всі розхідники коштували 11 тисяч 500 гривень. Коли ми заплатили ці гроші, відразу ще рахунок на 4 тисячі гривень, потім на 5 тисяч – це усе ліки, – каже Олександр.

Усі призначення ліків чоловік зберіг.

– Мусили приходити щодня, забирати ці списки, щоб тестю кололи ліки. Хмилецький прямо казав: «Якщо немає грошей, не лікуйтеся тут», – пригадує родич.

Зрештою пацієнту зробили звичайну операцію, а не лапароскопію. Це підтвердив і лікар.

– Під час операції мені дзвонить інтерн і просить терміново купити нитки, бо треба зашивати пацієнта. А я кажу, як же я встигну, я ж на роботі. Той каже: куплю за свої гроші, а завтра віддасте.

На наступний день Хмилецький відправив мене розрахуватися за нитки у аптеці. Аптекарка видала чек на 868 гривень. Крім ниток, там було все потрібне для операції, наприклад, катетер. Це просто треш, коли лікарня каже, що немає ниток, щоб зашити людину, – розповів чоловік.

Олександр додає, що на 15-й день перебування пацієнта в лікарні лікар Хмилецький попросив ще додаткові гроші за операційний пакет – 2 тисячі 950 гривень.

Спочатку родичі відмовились платити, але згодом, за проханням батька-пацієнта, все ж заплатили на руки медсестрі.

Олександр каже, що лікарі виписували хворому ліки, а працівниця аптеки пропонувала дешевші альтернативи. Лікарі альтернатив не пропонували. 

Чоловік розповідає, що самостійно перевіряв аналоги призначених ліків на сайті «Ліки контроль». І знайшов препарат-аналог, який був у наявності у лікарні.

Проте все одно довелося купувати виписані препарати в аптеці.

На 20-й день у лікарні, 26 січня, хворого перевели в ковідне відділення.

– Адекватного пояснення від медперсоналу, а саме від заввіділення Віталія Хмилецького не було, були тільки вимагання грошей. Рукавички, спирт, купляли все абсолютно, лише за лікування ковіду не платили, – розповідає чоловік.

За словами Олександра, за «послуги» і ліки від ургентного відділення сім’я заплатила понад 40 тисяч гривень.

Чоловік каже, що на дієву реакцію від Національної служби здоров’я чекати довго, але все ж поскаржився туди на дії лікаря.

Олександр зберіг усі чеки, коли купував ліки та розхідні матеріали для тестя. Подивитись чеки та виписані ліки можна за посиланням.

Загалом у чоловіка є чеки на суму 29 тисяч 427 гривень.

Крім чеків, Олександр надав нам аудіозапис розмови з Віталієм Хмилецьким, коли той просить 11,5 тисяч гривень.

На записі чутно, як лікар говорить, що «якщо вийде, пацієнту зроблять лапароскопію».

На питання дочки пацієнта, що для цього потрібно, лікар Віталій Хмилецький відповів:

– Якщо ми говорим про лапароскопію, операційні пакети, – у нас є. Люди купляють одноразові трубочки, які вставляються в живіт, через які вводиться інструмент. Тобто ми їх раз використали і викинули. Набір на холецистектомію (операція з видалення жовчного міхура – ред.) лапароскопічну – 11 тисяч 500 гривень. І там щось по наркозу, але прийде анестезіолог, він там буде рішать під яким наркозом робити, – сказав Хмилецький.

Тобто, за цим аудіозаписом, лікар просив гроші за набір для операції. Олександр каже, що згодом ці гроші передали лікарю в руки. Момент передачі зафіксований на іншому аудіозаписі.

Лікар Хмилецький питає у родичів пацієнта: «Є у вас ці гроші з собою? Давайте їх».

– Скільки ви сказали? – дочка пацієнта.

– 11 500, – Віталій Хмилецький.

Наразі пацієнт-пенсіонер уже вдома і почувається нормально.

Операції мають бути безоплатними для пацієнтів

Нагадаємо, що НСЗУ оплачує лікарням деякі послуги, тому пацієнти не повинні за них платити. Зокрема, Центральній міській лікарні Рівного НСЗУ відшкодовує гроші за проведені операції.

Щоб отримувати відшкодування, лікарня має відповідати низці вимог, які висуває Національна служба здоров’я.

Наприклад, щоб лікарня отримувала гроші від НСЗУ за хірургічні операції, вона має закуповувати ліки та медичні вироби, необхідні для пацієнтів, ефективно управляти запасами ліків та витратних матеріалів.

Іншими словами, щоб проводити операції, лікарня зобов’язана мати все необхідне для цього. Інакше НСЗУ може розірвати з нею договір на фінансування.

Зокрема, у хірургічний пакет послуг від НСЗУ входить забезпечення пацієнта ліками, які постачаються МОЗ за допомогою централізованих закупівель, за рахунок інших програм центрального та місцевого бюджетів, а також препаратами, визначеними Нацпереліком основних лікарських засобів та необхідними медичними виробами і витратними матеріалами.

Дізнатися, які послуги безоплатні для пацієнтів і де їх отримати, можна за номером 16-77. Це інформаційно-довідкова служба Національної служби здоров’я.

Можна і самостійно подивитися на сайті НСЗУ у розділі «Вимоги ПМГ 2022».

Ми поспілкувалися із завідувачем відділення ургентної хірургії Віталієм Хмилецьким та запитали, чому він в родичів просив гроші на операційний пакет.

– Зі слів родичів, у них взяли гроші за операцію. Але ж Національна служба здоров’я оплачує хірургічні операції, тому це мало б бути безкоштовно.

– У хворого була нестандартна ситуація. Його брали на лапароскопію. Починали лапароскопічно, але хворий настільки довго сидів вдома, що в нього почалися ускладнення.

– Тобто почалась механічна жовтяниця (порушення відтоку жовчі по жовчних шляхах, – авт.), і лопнув жовчний міхур. В животі було три гнійники, які лапароскопічно неможливо було вивести з організму. Тому ми перейшли на відкриту операцію. За операцію ніхто грошей не брав. Єдине, що вони купляли – ліки, які не входять у пакет НСЗУ. Наприклад, дренаж ставився спеціальний у жовчному протоці, який стоїть три тижні.

– Родичі дещо докупляли, але операційні набори, нитки, усі розчини – за це все вони не платили, – каже Хмилецький. 

– Родичі казали, що у них просили гроші за операційний пакет, близько трьох тисяч гривень, що у цей пакет входить?

– Такі гроші в них ніхто не просив. Особисто я робив йому операцію, за три тисячі гривень ніхто не говорив. Якщо треба було щось докупити, то їх посилали в аптеку. У них мають бути усі чеки того, що вони купляли. По чекам має бути видно, що все, що вони купляли, не входить у пакет НСЗУ.

– Чому пацієнту не надали ліки безкоштовно, а відправляли купляти? Наприклад, шприци, шлунковий зонд та препарат «Цефтріаксон», який є аналогом «Алвабаку».

– Я не знаю, хто їх змушував купляти. Пацієнти самі вибирають. Наприклад, не хочуть це, а хочуть імпортні ліки. Вони самі в аптеці дивляться і вибирають, що хочуть. 

– Для нас основне – діюча речовина. «Цефтріаксон» ми не сховали, він є. Те, що нам видає лікарня, йде хворим без проблем.

– Тобто ви виписуєте діючу речовину чи препарат, який людина має купити?

– Якщо людина хоче щось краще та дорожче, то вона каже, щоб виписали саме краще. Ми можемо запропонувати різні варіанти – те хороше, те середнє, а людина сама собі вибирає. А якщо не хоче, то у нас є простий український «Цефтріаксон».

– Нам все одно, який саме препарат, аптекарі самі радять, що купити. Родичі пацієнта купляли «Октру». Це препарат, який використовують після операції, він захищає підшлункову залозу. Ми призначаємо цей препарат, щоб не розвинувся післяопераційний панкреатит, бо можуть бути ускладнення після таких гнійних операцій біля підшлункової залози.

Проте свояк пацієнта Олександр каже, що вони не просили імпортні ліки, а навпаки намагались купити в аптеці щось дешевше.

Віталій Хмилецький каже, що пацієнт міг заразитися коронавірусом від родичів, які його відвідували. Натомість родичі говорять, що сусід пацієнта по палаті сильно кашляв, і думають, що в нього міг бути коронавірус.

– Родичі кажуть, що пацієнт міг заразитися від сусіда по палаті, бо той кашляв, – журналістка.

– Це можливо. Ми переводимо пацієнтів з ковідного відділення з негативним ПЛР-тестом. Якщо в нас хтось прийшов з позитивним тестом, то переводимо у ковідне відділення.

– Коли до нас поступає хворий, йому роблять експрес-тест. Але цей тест не дає стовідсоткової гарантії, що немає ковіду. ПЛР теж роблять, але на результати треба чекати довше.

– У нас багато було випадків, що ми пацієнта оперуємо, а потім виходимо з операційної, а нам кажуть, що у нього позитивний ПЛР-тест.

Що робити, якщо в лікарні вимагають гроші

Раніше ми робили покрокову інструкцію, що робити, якщо у пацієнтів вимагають гроші. Наводимо її нижче.

Як пацієнти можуть протистояти незаконним вимогам:

• для початку треба перепитати в самого лікаря, який каже про сплату грошей, чи він не помиляється і ця послуга дійсно платна. Можливо, він забув про безоплатний для пацієнта варіант;

• якщо це не допомогло, треба звернутися до керівника закладу. Мовляв, можливо, лікар помилився чи недостатньо зрозумів;

• варто й самому перевірити інформацію, щоб можна було сказати: «Я подивився\лася в інтернеті і бачу, що цей пакет включає всі послуги».

Правозахисник у сфері медичного права Євген Новицький каже, що знає випадки, коли директор закладу був у відпустці, а лікарі в цей час вимагали гроші з пацієнтів.

– Якщо вимагають гроші саме за операцію чи анестезію, то вимоги будуть зняті після цих розмов, – вважає Євген Новицький.

Третя інстанція для звернення – це власник закладу, місцева рада. Треба звертатися не в управління чи департамент охорони здоров’я, а йти у відділ звернень громадян і писати заяву для розгляду «медичною» депутатською комісією.

Євген Новицький радить просити в заяві розглянути її упродовж трьох робочих днів, посилаючись на поважні обставини і другий абзац статті 20 Закону України «Про звернення громадян»: питання здоров’я належать до поважних.

Четверта інстанція – це Національна служба здоров’я. Можна заповнити форму для електронного звернення на сайті служби. 

Можна зателефонувати за номером 16-77 чи у відділ публічної інформації та розгляду звернень громадян за номером (044) 299-04-96 – там пояснять, як подати письмову заяву.

Потім надіслати лист на електронну пошту [email protected] чи за адресою: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073. 

Євген Новицький попереджає: служба здоров’я не розглядає звернення миттєво. На це може піти від тижня до місяця.

Правозахисник чи адвокат, який спеціалізується на медичному праві, може допомогти порадою чи юридичним супроводом за потреби; його можна знайти самостійно.

За словами Євгена Новицького, у невідкладних ситуаціях ми мусимо платити за все, що нам скажуть.

Переважно це ліки. Але треба фіксувати оплату. Тобто збирати й зберігати надані в медзакладі списки, просити і зберігати чеки та квитанції.

Це саме ті документи, які підтверджують ваші слова про оплату. Без них ви нічого не доведете.

Читайте продовження: «Лікар кричав, що нема чого лікуватися у нього без грошей»: після скарги в НСЗУ рівнянину повернули частину поборів

Ми не вимагаємо грошей за публікації, але будемо вдячні за підтримку на donate.4vlada.com

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.