Що робити і куди звертатися, якщо у вас вимагають гроші за лікування

Якщо в комунальному медичному закладі вам кажуть заплатити за рентгенівську плівку, обстеження на томографі, хірургічну операцію чи пологи – це швидше за все незаконно. Якщо видають список із переліком ліків та мийних засобів, щоб ви їх купили і здали медсестрі – це швидше за все незаконно.

Кажуть заплатити за пломбу чи консультацію вузького спеціаліста – теж. Бо в Україні діє програма медичних гарантій, за якою ці та багато інших медичних послуг можуть надавати пацієнтам безоплатно. Програма діє навіть у деяких приватних закладах.

У цій публікації розповідаємо, як і де дізнатися, за що не треба платити, і куди звертатися, якщо оплату вимагають.

Допомагали підготувати поради рівненський правозахисник у сфері медичного права Євген Новицький і речниця пресслужби Національної служби здоров’я України Христина Петрик.

Пояснюємо про безоплатні для пацієнта послуги 

За реформою, медичні послуги для пацієнтів оплачує Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ чи служба здоров’я) з грошей державного бюджету. Це називається Програма медичних гарантій. Вартість послуг визначає служба здоров’я, але затверджує Кабінет міністрів України.

Щоб пацієнт міг отримати медичну допомогу безоплатно, він має підписати декларацію із сімейним лікарем у будь-якій поліклініці незалежно від місця проживання. А потім отримати направлення від нього чи від лікуючого лікаря. Нині поліклініки називаються центрами первинної медико-санітарної допомоги.

За інформацією пресслужби НСЗУ, направлення не потрібне до стоматолога, нарколога, гінеколога, психіатра і фтизіатра. А «швидку» можна викликати без декларації.

Щоб медичний заклад (комунальний чи приватний) міг безоплатно надавати пацієнту свої послуги, а оплату за них отримувати з державного бюджету, керівник цього закладу має укласти зі службою здоров’я угоди. В цих угодах чітко прописаний перелік послуг, за які пацієнтам не треба платити зі власної кишені.

Які договори на 2021 рік уклали в рівненських міських поліклініках, ми згадували в публікації «Ватка, спиртик і мільйони: чому у рівненську поліклініку для уколів треба нести все своє».

Подивитися, які договори уклали всі медичні заклади і лікарі-підприємці Рівненської області, можна на сайті НСЗУ. Для цього треба перейти у перший розділ, праворуч у фільтрах обрати область реєстрації Рівненську. 

Як дізнатися, за що не треба платити

Перелік безоплатних медичних послуг варіюється залежно від так званих пакетів. Їх оновлюють і затверджують щороку. 

У пресслужбі НСЗУ повідомили: дізнатися, які послуги безоплатні і в яких закладах їх отримати, можна за номером 16-77. Це інформаційно-довідкова служба.

Можна самостійно подивитися у посібнику на сайті НСЗУ. Ця інформація – у третьому розділі. Наприклад, щоб дізнатися, за що пацієнту з інсультом не треба платити в лікарні, бо служба здоров’я це вже оплатила, треба знайти заголовок «Медична допомога при гострому мозковому інсульті в стаціонарних умовах (пріоритетні послуги)» і натиснути на нього.

Також в нас є тема «Безкоштовна медицина». Натиснувши на цей гіперлінк ви побачите серію матеріалів про безоплатну медичну допомогу в рівненських медзакладах.

Правозахисник у сфері медичного права Євген Новицький наголошує: понять безкоштовної медицини і фінансування медичних закладів більше немає. Усі медичні послуги платні. Тільки замість пацієнта їх оплачує служба здоров’я. І якщо хтось у медичному закладі скаржиться на мале фінансування, то це маніпуляція:

–  НСЗУ не фінансує медичні заклади, а купує в них послуги для нас. Скільки лікарні продали послуг пацієнтам, стільки лікарням і заплатили. Якщо закладам не вистачає грошей, значить як підприємства вони мало продають або поки що не вміють, – каже Євген Новицький.

Експерт має на увазі, що в медзакладах ще не навчилися заробляти на додаткових платних послугах (медичних і не тільки) і залучати гроші реальних благодійників.

Якщо гроші все ж вимагають: поради правозахисника

«Четверта влада» відстежує випадки вимагання грошей у лікарнях Рівненщини.

Ми розповіли, як хворі з інсультом самі оплачували своє лікування в обласній та міській лікарнях.

Підготували розслідування про те, як тамтешні пацієнти оплачують операції, за які вже заплатила служба здоров’я.

Постійно розповідаємо про брехню і здирництво у протипухлинному центрі, де лікують онкологічні хвороби.

Пацієнти можуть протистояти незаконним вимогам. Євген Новицький радить, як саме це робити:

• для початку треба перепитати в самого лікаря, який каже про сплату грошей, чи він не помиляється і ця послуга дійсно платна. Можливо, він забув про безоплатний для пацієнта варіант;

• якщо це не допомогло, треба звернутися до керівника закладу. Мовляв, можливо, лікар помилився чи недостатньо зрозумів. Варто й самому перевірити інформацію, щоб можна було сказати: «Я подивився\лася в інтернеті і бачу, що цей пакет включає всі послуги»; Євген Новицький розповів, що знає випадки, коли директор закладу був у відпустці, а лікарі в цей час вимагали гроші з пацієнтів;

– Якщо вимагають гроші саме за операцію чи анестезію, то вимоги будуть зняті після цих розмов, – вважає Євген Новицький.

• третя інстанція для звернення – це власник закладу, місцева рада. Треба звертатися не в управління чи департамент охорони здоров’я, а йти у відділ звернень громадян і писати заяву для розгляду «медичною» депутатською комісією.

Євген Новицький радить просити в заяві розглянути її упродовж трьох робочих днів, посилаючись на поважні обставини і другий абзац статті 20 Закону України «Про звернення громадян»: питання здоров’я належать до поважних;

• четверта інстанція – це Національна служба здоров’я. Можна заповнити форму для електронного звернення на сайті служби. Можна зателефонувати за номером 16-77 чи у відділ публічної інформації та розгляду звернень громадян за номером (044) 299-04-96 – там пояснять, як подати письмову заяву.

Потім надіслати лист на електронну пошту [email protected] чи за адресою: проспект Степана Бандери, 19, м. Київ, 04073. Євген Новицький попереджає: служба здоров’я не розглядає звернення миттєво. На це може піти від тижня до місяця часу;

• правозахисник чи адвокат, який спеціалізується на медичному праві, може допомогти порадою чи юридичним супроводом за потреби; його можна знайти самостійно.

За словами Євгена Новицького, у невідкладних ситуаціях ми мусимо платити за все, що нам скажуть. Переважно, це ліки. Але треба «фіксувати» оплату. Тобто збирати й зберігати надані в медзакладі списки, просити і зберігати чеки та квитанції. Це саме ті документи, які підтверджують ваші слова про оплату. Без них ви нічого не доведете.

Що саме треба повідомити у зверненні в НСЗУ

За інформацією пресслужби установи, у скарзі треба вказати:

• повну назву лікарні; 
• посаду, прізвище, ім’я та по-батькові посадової особи, яка відмовилася надати допомогу, вимагала оплату за медичні послуги, ліки чи інші матеріали;
• вказати, чи була здійснена така оплата або чи були куплені ліки чи розхідні матеріали (шприци, гумові рукавички, крапельниці, спирт, ін).

Якщо під час написання скарги виникли питання, можна знову телефонувати за номером 16-77.

Начальниця управління зв’язків із громадськістю НСЗУ Лілія Гудзь наголосила: анонімні звернення не розглядають. У ньому обов’язково мають бути повне ім’я заявника, його адреса, контакти і підпис. Тоді звернення вважається офіційним і стає підставою для перевірки закладу. Якщо кілька звернень стосуються одного й того ж закладу – це підстава для виїзної перевірки.

Що буде далі

Служба здоров’я реєструє і перевіряє ваше звернення. Зокрема,

• надішле лист до названого пацієнтом медзакладу з проханнями пояснити ситуацію, вжити заходів, щоб такого більше не було, поновити права пацієнта на безоплатне обслуговування і повернути йому гроші, якщо він заплатив за те, що мав отримати безоплатно;

• надішле лист до власника названого медичного закладу, тобто місцевої ради. Бо саме вона відповідає за наслідки його роботи.

Якщо головний лікар ігнорує лист НСЗУ, тоді служба пише листи в поліцію і в прокуратуру. При цьому лікарня ризикує втратити договір зі службою здоров’я і залишитися без коштів за Програмою медичних гарантій.

За інформацією пресслужби НСЗУ, з 10 червня 2020 року по 23 квітня 2021 року служба подала п’ятдесят п’ять скарг до поліції.

Поліцейські відкрили три кримінальні провадження і розпочали два досудових розслідування. Приблизно за цей же період НСЗУ надіслала тридцять п’ять скарг до прокуратури, там відкрили вісім кримінальних проваджень.

Які лікарні вже повернули гроші

За інформацією пресслужби НСЗУ, у 2020-2021 роках сім медичних закладів повернули пацієнтам незаконно стягнені з них гроші.

Нікопольська міська лікарня № 4 повернула 8 тисяч 241 гривню жінці, яку лікували там від коронавірусної хвороби.

Львівський регіональний фтизіопульмонологічний центр повернув 30 тисяч гривень жінці, яку лікували там від ковідної хвороби.

Приватна одеська клініка «Кардіка Асістанс» повернула пацієнтці 57 тисяч гривень, стягнені за лікування інфаркту.

Білгород-Дністровська багатопрофільна міська лікарня повернула жінці 4 тисячі 760 гривень, які взяла за кесарів розтин.

Кам’янська міська лікарня №7 повернула пацієнтці 3 тисячі 515 гривень, які стягнули за лікування ковідної хвороби.

Луганський обласний онкологічний диспансер «поновив права» мешканця Сєвєродонецька, з якого вимагав 610 гривень за діагностичне обстеження.

Обласна дитяча клінічна лікарня Харкова відшкодувала 793 гривні за ліки жінці, чий син проходить там гемодіаліз.

Коли платне – теж законно

У пресслужбі НСЗУ зауважують, що комунальні і державні медичні заклади можуть надавати платні послуги. Такі, що не входять до Програми медичних гарантій. Тарифи на них затверджує місцева рада, оприлюднюють медзаклади, а оплата має бути офіційною. Звернення до лікаря без направлення теж може бути платним.

«Четверта влада» опублікувала перелік затверджених платних послуг у рівненських комунальних поліклініках та восьми лікарнях.

Коли пропонують купити кращі ліки

Журналістка спитала у Євгена Новицького, як ставитися до пропозиції лікаря купити для лікування дієвіші, ніж прописані в протоколі і наявні в лікарні, медичні препарати. За його словами, така ситуація дійсно може бути і це питання вибору пацієнта. Водночас така пропозиція може бути порадою придбати препарат, за який лікарю «надається премія».

– У такому випадку беремо час на роздуми і шукаємо інформацію в інтернеті. Або радимося зі своїм сімейним лікарем. Це правильніший спосіб, – каже Євген Новицький.

Якщо вам у лікарні видали список ліків і розхідних матеріалів для самостійного придбання, за можливості, не спішіть купувати. Можливо, лікар не знає чи «забув», що потрібні вам ліки вже придбала лікарня за гроші НСЗУ.

Зайдіть на сайт «Є ліки», на якому кожна комунальна чи державна лікарня, медичний центр оприлюднюють списки того, що мають. За цим посиланням – перелік медзакладів Рівненської області. Але там ще колишній поділ на райони.

Коли кажуть заплатити благодійний внесок

Благодійна діяльність в Україні регулюється найперше відповідним законом 2013 року і короткою постановою Кабінету міністрів України 2000 року. Постанова пояснює порядок, як бюджетні установи можуть отримати благодійні внески від людей. А саме:   

• благодійний внесок чи пожертва – добровільні (пункт 1);

• «благодійні внески не можуть заміняти плату за надання установами і закладами платних послуг» (пункт 3);

• «благодійні внески зараховуються на рахунок» установи (пункт 4).

Онлайн-видання для бухгалтерів зауважує: благодійні пожертви перераховують через банк або касу в самій установі. У першому випадку людина має забрати квитанцію, у другому – квитанцію від прибуткового касового ордеру з «мокрою» печаткою установи і підписом головного бухгалтера.

У жодному документі не писали, що благодійні гроші можна віддавати готівкою будь-якому працівникові установи.

Якщо вам кажуть заплатити благодійний внесок прямо у приймальному відділенні чи в певному кабінеті лікарні, правозахисник Євген Новицький радить міркувати і відповідати приблизно так:

«Я розумію, що наші лікарі, хороші лікарі, не отримують поки достойної платні. Але рішення про благодійний внесок – це моє рішення. І якщо я отримаю послугу і буду нею задоволений у всіх сенсах, і якістю операції, і ставленням до мене, то я прийму рішення. Це мої гроші. Я сам розпоряджуся ними: і на благо лікарні, бо хотітиму, щоб вона розвивалася, і з лікарем свої особисті стосунки якось вирішу. Але виключно так. І жодним чином ви не можете мене примушувати».

Востаннє Міністерство охорони здоров’я застерігало від примусових «благодійних внесків» у 2018 році, коли ним керувала виконувачка обов’язків міністерки Уляна Супрун. Пацієнтам радили звертатися зі скаргами навіть до поліції, а лікарні зобов’язали публічно звітувати про зібрані благодійні внески.

Чому треба відстоювати свої права

Євген Новицький каже, що оскаржувати незаконні стягнення з пацієнтів треба «для наведення порядку».

– Оскарження має два сенси: щоб повернути, якщо ти сплатив, і щоб не сплачувати завтра. Щоб твоя донька не сплачувала, твої сусіди...   

Євген Новицький радить у майбутньому за можливості більше не звертатися до лікарні, де з вас вимагали гроші, а шукати інший медзаклад.

– Щоб ця лікарня втрачала гроші, не була конкурентною і або змінила своє ставлення до людей, або пішла з ринку медичних послуг, – каже правозахисник.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.