Як про жінок та чоловіків пишуть рівненські медіа

У регіональних медіа – майже 40% фемінітивів, жінки переважають у матеріалах на освітню тематику, а чоловіки – у темі війни, політики, бізнесу та спорту.

Такими є результати моніторингу гендерної чутливості регіональних медіа у 24-х областях України, проведеного у лютому 2019-го року Волинським прес-клубом, Гендерним центром і Незалежною громадською мережею прес-клубів України.

Ми з'ясували також яка з цим ситуація у Рівному.

Для лютневого моніторингу рівня гендерної чутливості рівненських медіа, який провели з 11-го по 17-те лютого, обрали 5 інтернет-видань:

• «Радіо Трек»,
• «Рівне вечірнє»,
• «ОГО»,
• «Рівне 1»,
• «Ча.Рівне»

та 5 друкованих ЗМІ:

• «Рівне вечірнє» (зміст газети і сайту відрізняється),
• «Рівне-експрес»,
• «Вільне слово»,
• «7 днів»,
• «Вісті Рівненщини».

Кожне медіа аналізували за п’ятьма категоріями:

• тематикою (представленість чоловіків та жінок як експертів/експерток, героїв/героїнь),
• кількістю фемінітивів,
• наявністю стереотипних образів,
• наявністю сексизму в журналістських матеріалах,
• наявність публікацій на гендерну тематику. 

Загальна представленість жінок у ЗМІ Рівненщини становила трохи більше ніж 30% в онлайн-виданнях і близько чверті – у друкованих ЗМІ. 

В інтернет-медіа героїнями публікацій жінки найчастіше є в темах освіти (60%), спорту (74%) та волонтерства (75%).

Під час моніторингового тижня таку перевагу у цих сферах жінкам вдалося отримати, зокрема, завдяки опублікованому переліку студенток, які отримали стипендію міського голови, або ж переліку переможниць у змаганнях з гімнастики.

У матеріалах на воєнну тематику жінки були не просто героїнями, а експертками (33%) – тими, хто коментували події.

Під час моніторингового тижня такого показника вдалося досягнути, зокрема, тому що сайт «ОГО» передруковував матеріали із всеукраїнських ЗМІ, які стосувалися долі військовополонених у Росії українських моряків.

Цю тему, зокрема, коментувала Уповноважена з прав людини Людмила Денісова.

Як експертки – жінки представлені порівняно більшою мірою у матеріалах на медичну тематику (38%) та з питань культури (53%). У волонтерській та розважальній тематиці загалом відсутні експерти.

У матеріалах друкованих медіа жінки присутні в 1/4 випадків: в 27% як експертки і в 22% як героїні.

Найчастіше вони були експертками у публікаціях про культуру (56%), а також 100% - у матеріалах на розважальну тематику. Значно менше – у темі освіти і спорту (по 33%), найменше – у медичній (14%). Проте в ній – максимальний відсоток героїнь.

У моніторинговий період у рівненських медіа зафіксовано стереотипне сприйняття образу жінки як «господині» та «берегині».

•     Сайт «Радіо Треку», опираючись на православні традиції, радить у день Стрітення жінкам відкласти побутові клопоти 

•    Знеособлення дружини священика, імені якої не згадують

•    Газета «Рівне вечірнє» повчає своїх читачок не влаштовувати «розбірок» зі своїми хлопцями, а з розумінням ставитися до їх, навіть абсурдних переконань. І тут же дають поради молодій господині не готувати про запас.

Рівненські ЗМІ по-різному ставляться до використання фемінітивів.

Для видання «Рівне вечірнє» (як для сайту, так і для газети) вживання назв посад і професій жінок у жіночому роді – це звичне явище. Оскільки «Рівне-експрес» – в одному видавничому домі з «Рівне вечірнє», то й тут використання фемінітивів домінуюче.

В «Рівне вечірнє» – найширша підбірка фемінітивів: тут є і «адвокатка», і «начальниця», і «речниця», і «директорка», і «депутатка». 

В інших ЗМІ фемінітивів – менший відсоток, ніж маскулінітивів (назв посад і професій жінок у чоловічому роді).

Складається враження, що в цих редакціях відсутний єдиний підхід щодо використання цих термінів, і вони вживані суто за відчуттями журналістів, які готують новини. Бо, скажімо, на сайті «Радіо Трек» зустрічаються пари: начальниця/начальник, речниця/речник. 

Часто вживаними маскулінітивами є терміни, що позначають високу посаду: «начальник», «директор», «заступник».

Ознайомитися з підсумковими результатами лютневого моніторингу регіональних медіа по 24-х областях України можна на сайті Волинського прес-клубу.

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних видань проведений у межах проекту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики».

Проект реалізовує Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews