Як рівненська поліція боролася із 16-річною політичною протестувальницею: все про подію

І який це відгук отримало в суспільстві

16-річна Дар’я Коцюруба показує місце де вони з 20-річним товаришем вийшли на пікет з кількома написаними від руки плакатами
Джерело
UA: Рівне

«Закликаю МВС не вживати заходів проти політичних протестувальників, якщо люди не порушують правопорядок. Критики не боюся». Так президент Володимир Зеленський відреагував на те, що відбулося в Рівному у суботу 25-го травня.

«Четверта влада» зібрала інформацію про подію і реакцію на неї в ЗМІ і соцмережах. Подію, яка породила сотні публікацій, тисячі коментарів у соцмережах і знову підняла гостру дискусію (часто ненависть і срач) між прихильниками Петра Порошенка і Володимира Зеленського.

Відголос цієї події триває й досі.

25-го травня, ближче до 12-ї години дня, 20-річний Роман і 16-річна Даша Коцюруба вийшли на пікет на Майдан Незалежності у Рівному вдвох з кількома плакатами.

20-річний Роман і 16-річна Даша. Фото з ФБ-сторінки Даші Коцюруби
На плакатах написи: «Імпічмент Президенту» та «Не кумовство, а по-брацьки». Фото із сайту Радіо Трек

Як розповіла для UA:Рівне Дар'я Коцюруба, на них накинулася із звинуваченнями якась жінка, яка погрожувала поліцією і кудись телефонувала, а за 15 хвилин з'явився поліцейський (не патрульний), який запросив їх до міськвідділу поліції на вулиці Пушкіна неподалік в менш ніж 10-ти хвилинах ходьби.

Детальніше у сюжеті UA:Рівне:

Прес-офіцерка Головного управління Нацполіції в Рівненській області Марія Юстицька розіслала повідомлення:

«Встановлено, що 20-ти і 16-річні жителі Рівного на Мадані Незалежності  проводили мітинг несанкціоновано, тобто не подали заздалегідь відповідної заявки.

Тому працівники поліції склали на хлопця та 16-річну дівчину в присутності матері адмінпротоколи за ст. 185-1 КУпАП (порушення порядку і організації проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій).

Крім того, оскільки правопорушниця неповнолітня, на матір склали адмінпротокол за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей за ст. 184 КУпАП.

Всі матеріали скеровуватимуться до суду для прийняття рішення».

Через її коментар вона отримала порцію мови ненависті у фейсбук-коментаторів.

На її захист стала продюсерка UA:Рівне Інна Білецька:

Телекомпанія UA:Рівне, яка оперативно висвітлювала подію, запитала про коментар у рівненського адвоката Олександра Бражнікова який не заперечив, що поліція мала право скласти адмінпротокол через неповідомлення про проведення акції, але назвав неправомірним протокол щодо «невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей».

Та на відміну від адвоката Бражнікова інші правозахисники переконують, що поліція не мала права складати адмінпротокол за за ст. 185-1 КУпАП і затримувати молодих людей.

Вони пояснюють, що Конституція та закони України не передбачають таких понять, як «санкціонований мітинг» або «несанкціонований мітинг».

Член правління у ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Лебедь вважає, що рівненські поліцейські скоїли злочини під час «приборкання» молодих протестувальників, перевищивши свої повноваження. Фото з Фейсбук-сторінки

«Слова «непогоджені», «незаконні», «недозволені» та «несанкціоновані» щодо мирних зібрань притаманні лексиці російського інформаційного простору, характерні для російського і радянського законодавства, – пише на своїй сторінці у Фейсбук член правління у ГО «Правозахисна Ініціатива» Михайло Лебедь.

Термін «санкція» (від лат. sanctio – освячення) вживається у значенні слова «дозвіл». А в Російській Федерації та на окупованих Росією частинах України де-факто діє саме дозвільний порядок проведення мирних зібрань – для того, щоб провести зібрання, потрібно спершу отримати на це дозвіл у тамтешньої влади».

Правозахисник пояснює, що в Україні дозвільний порядок проведення мирних зібрань існує лише під час воєнного стану.

Військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням інших органів влади забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів (п. 8 ч. 1 ст. 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану»).

Поза правовим режимом воєнного стану Конституція передбачає повідомчий (декларативний) характер проведення зібрань – мирні зібрання можуть бути або обмежені, або необмежені в судовому порядку (ч. 2 ст. 39 Конституції, ч. 1 ст. 280 Кодексу адміністративного судочинства).

Обурилась діями поліції і виконавча директорка Amnesty International Україна Оксана Покальчук.

«Я зі своїм плакатом вимагаю поваги до свободи мирних зібрань та притягнення до відповідальності винних у рівненському інциденті. Я також вимагаю припинити поліційне насильство, яке ганьбить професію правоохоронця».

«Відсутність сповіщення органів влади про намір провести мирне зібрання не є правопорушенням в Україні. Воно не є «порушенням порядку організації або проведення» мирних зібрань, бо в Україні не існує «порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій», – пише виконавча директорка Amnesty International Україна.

«Ця правова колізія вже була успішно оскаржена у Європейському суді з прав людини, який постановив, що притягнення до адміністративної відповідальності за такі «порушення» саме по собі є порушенням статті 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Згідно зі статтею 39 Конституції України, дозволено проводити мирні мітинги (якщо на це немає заборони суду). Про їх проведення потрібно завчасно сповістити органи виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Конституційний суд, зі свого боку, вирішив, що статтю слід трактувати так: організатори зібрань мають сповістити про захід заздалегідь, але відсутність сповіщення не робить акцію незаконною. Проте, це сповіщення для місцевої влади є гарантією того, влада забезпечить його безперешкодне проведення.

Пікети на підтримку юної протестувальниці і за свободу слова і вираження поглядів пройшли в різних містах України. Зокрема в Києві, Рівному, Вінниці.

Виконавча директорка Благодійної організації «Восток SOS» Олександра Дворецька що займається допомогою постраждалим в конфлікті на сході України, теж написала велике повідомлення про те, що втручання поліції в цю акцію – протиправне.

На затримання молодих людей відреагувала і низка політиків, зрештою і сам президент Володимир Зеленський.

Ось це «ніякого затримання не було» ще більше обурило громадскість.

Ось опис того, що відбувалося, складений з повідомлень у Фейсбук Дарї Коцюруби. Цю ситуацію, з повідомлень дівчини переповідає рівненський правозахисник Євген Новицький.

Обурилась такому коментарю призедента і сама Даша.

А в українських ЗМІ з'явилася низка публікацій.

А потім ситуацію знову загострив глава Нацполіції Сергій Князєв, сказавши, що поліцейські нічого не порушили.

А нагадування Князєвим про те, що Дар'ю Коцюрубу вже притягували до адмінвідповідальності спричинило новий завиток цієї історії.

Дівчину вже затримували перед другим туром виборів за те, що вона нібито розклеювала антиагітацію проти Володимира Зеленського.

Поліція звинуватила її у розповсюдженні (рознесення, вивішування, роздавання) під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск (ч.2. статті 212-13 Кодексу про адмінправопорушення).

Але Дар'я виклала постанову суду про яку говорив Князєв, а в ній: «Провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адмінправопорушення».

Наступного дня поліція надає іншу постанову у цій справі, де зазначено: «за вчинення адмінправопорушення застосувати захід впливу у вигляді попередження».

Обидві постанови з печатками та підписами судді Рівненського міського суду Євгена Сидорука. В Єдиному реєстрі судових рішень постанови немає.

Суддя Євген Сидорук наразі у відпустці, а голова суду обіцяє розібратися як так сталося.

Схоже, що далі буде.

А наразі пропонуємо вам переглянути інтерв'ю продюсерки UA:Рівне Інни Білецької з Дар'єю Коцюрубою.

Ще реакція соцмереж.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте