Як рівненська суддя обміняла квартиру і отримала звинувачення в корупції

16-го січня Рівненський міський суд встановив що суддя Рівненського апеляційного господарського суду Юлія Мамченко невчасно задекларувала зміни у майновому стані. Це корупційне адміністративне порушення.

Водночас суд закрив провадження у цій справі через сплив тримісячного терміну, відведеного у законодавстві на притягнення до відповідальності за адмінправопорушення.

Рішення ще не набуло законної сили. На нього подали апеляцію.

У Постанові Рівненського міського суду йдеться, що 17-го березня 2017-го року Юлія Мамченко отримала у власність п'ятикімнатну квартиру площею 187 кв.м. Квартира коштує 2 мільйони 107 тисяч 303 гривні. А також земельну ділянку під нею вартістю 176 тисяч 715 гривень (квартира – це фактично частина будинку на окремій ділянці – ред.).

Підпал і граната спричинили обмін, який призвів до порушення

Суддя не задекларувала цих змін у своєму майновому стані протягом 10-ти днів, як цього вимагає закон. Адже посадовці зобов'язані декларувати разові надходження, які перевищують 50 прожиткових мінімумів. В 2018-му це понад 88 тисяч 100 гривень.

Юлія Мамченко вказала в декларації цей будинок з ділянкою через рік, 23-го березня 2018-го року.

Суд не встановив перешкод у доступі до Реєстру декларацій, які могли би стати на заваді декларуванню. Тож вирішив, що Юлія Мамченко мала можливість вчасно повідомити Національне агентство із запобігання корупції про суттєві зміни у майновому стані, однак свідомо цього не зробила.

У суді Юлія Мамченко пояснила, що вона помінялася квартирами з матірю і подарувала матері офісне приміщення. Її квартира разом з приміщеннями мали вартість майже 2 мільйони 800 тисяч гривень. Тобто більше ніж будинок з ділянкою, який вона отримала натомість.

– В один і той самий день уклали два договори, – розповідає Юлія Мамченко «Четвертій владі». – Обмінялися: моя квартира на квартиру і земельну ділянку, яка належала мамі. І в той же день я подарувала офісні приміщення мамі, – розповідає суддя.

Як йдеться у деклараціях судді Юлії Мамченко, квартира, яку вона обміняла, належала їй з 2003-го року, а нежитлове приміщення – з 2004-го, тобто до роботи суддею. На той час вона була юристкою на фірмах «Україна-сервіс» та МПП «Брокер».

Це ж майно зазначене з першого ж року її суддівства – в декларації, поданій у 2008-му році.

– Якщо порівняти сукупність вартості майна, що я подарувала-обміняла, з тією що набула, то вона виявилася меншою приблизно на 700 тисяч гривень, – каже Юлія Мамченко.

– Повідомлення про зміни у майновому стані суб’єкт декларування зобов’язаний подати у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів. Тому я звернулася в НАЗК за роз'ясненням.

Житло і земельна ділянка під ним, які стали власністю Юлії Мамченко, знаходяться неподалік дому батьків. Її матір Лідія Мамченко придбала це майно у 2012-му році.

– Мама – приватний підприємець, – розповідає суддя.

– Має своє підприємство, почали цю діяльність ще в 90-х роках минулого століття. Спочатку була митна справа – декларування, а далі батьки працювали і судовими експертами, і оцінювачами. Мама була арбітражною керуючою з 1999-го року. Фірми до цих пір працюють, батьки досі працюють.

Суддя Юлія Мамченко розповіла «Четвертій владі», що обмінятися з мамою майном вирішила після того як у 2017-му році спалили дві автівки її батьків. Це сталося в лютому. А на початку березня у двір батьків закинули гранату. Винуватців досі не знайшли.

– Існувала загроза життю батьків. Після цих подій батьки наполягли щоб я приїхала ближче до них. Чисто по-людськи я змушена була це зробити. Я в батьків – одна дитина, і вони в мене одні.

Як пояснює Юлія Мамченко, після отримання з цього питання роз'яснення Національного агентства, у березні 2018-го року вона задекларувала зміни в майновому стані.

У суді звернули увагу що НАЗК надало їй відповідь з цього приводу ще в листопаді 2017-го року.

– А чому ви перед тим як обмінюватися не звернулися до НАЗК за роз'ясненням? – журналістка.

– А ви розумієте в якому я стані була, після цих подій, у березні? – з сумом каже суддя. – Стрес, треба щось робити, захищатися невідомо від кого.

Сплив термін притягнення до відповідальності

Юлія Мамченко розповідає, що матеріали щодо невчасного подання повідомлення про зміни в майновому стані зареєстровані поліцейськими Управління захисту економіки в Рівненській області ще на початку червня 2018-го року.

– Тобто на той час про неподання повідомлення про суттєві зміни правоохоронці вже знали, – каже суддя. – Вже цього ж місяця я надала пояснення поліцейським.

Потім матеріали витребувала прокуратура. Зрештою справу скерували до Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

І в останній день строку, протягом якого можна притягнути до адміністративної відповідальності (три місяці з дня виявлення порушення), поліція скерувала матеріали в НАЗК.

– Хоча Національна поліція володіє повноваженнями на винесення таких протоколів, – зауважує Юлія Мамченко. – На мою думку, таким чином вони спробували штучно поновити собі строки.

Після цього Юлію Мамченко запрошували до Національного агентства для надання пояснень та, у разі наявності підстав, складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Запрошували кілька разів, проте кожного разу знаходилися причини, через які суддя не приходила пояснювати ситуацію.

– Після першого виклику я з’явилась в НАЗК – каже суддя. – Далі я надіслала декілька клопотань про закриття провадження, через те що сплив термін, протягом якого можливе таке притягнення. Я писала їм відповіді, що УЗЕ мало повноваження на складання протоколу, то чому він не був складений.

Чому суддя подала апеляцію

Суд постановив закрити провадження стосовно притягнення Юлії Мамченко до адміністративної відповідальності за порушення вимог фінансового контролю (ч.2 ст.172-6 КУпАП). Через те що закінчилися строки коли можливе таке притягнення.

Водночас у постанові суду є така фраза:

«Судом встановлено наявність вищевказаних умов, а саме факту вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.172-6 КУпАП та сплив встановленого законом тримісячного строку, а тому провадження по справі підлягає закриттю».

Юлія Мамченко подала апеляцію. Суддя вважає що, через сплив терміну притягнення, суд не був вповноважений визначати чи була вона винною у вчиненні правопорушення.

– Поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, – вважає Юлія Мамченко. – Прийняття двох взаємовиключних рішень в одній постанові свідчить про порушення прав людини на справедливий суд.

Як з'ясувала «Четверта влада», наразі судова практика стосовно того чи може суду аналізувати наявність адміністративного правопорушення і закривати справу – неоднозначна. 

З цього приводу ще у 2015-му році Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська звернулася за роз'ясненням у Конституційний суд. Але відповіді не отримала.

P.S.

Суддя Юлія Мамченко, як і інші судді Рівненського апеляційного господарського суду, через реформування суду, проходила влітку 2018-го року кваліфікаційне оцінювання.

Юлія Мамченко отримала негативний висновок Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Її визнали такою що не відповідає посаді.

Під час співбесіди Юлії Мамченко закидали великий відсоток скасованих справ (більше 10-ти відсотків), які вона вела. А також довго розпитували про набуте майно.

Ось як проходила співбесіда:

Як йдеться на сайті, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, за результатами оцінювання Юлія Мамченко набрала 625,5 балів. А для успішного проходження оцінювання суддя має набрати не менше 670 із 1000 балів.

Зокрема, максимальну кількість балів розподілено так: за компетентність – 500 балів, професійна етика – 250 балів, доброчесність – 250 балів.

Тож наразі суддя не змогла продовжити працювати в новоствореному (фактично змінили назву – ред.) Північно-західному апеляційному господарському суді.

Юлія Мамченко оскаржує це рішення кваліфкомісії у Верховному суді.