Як змінилася робота лікарень Рівненщини під час війни

У 2022 році (за січень, лютий та аванс за березень) лікарні Рівненщини отримали від Національної служби здоров’я понад мільярд гривень.

«Четверта влада» зв’язалася із керівниками п'яти лікарень області, які отримали найбільше фінансування і з’ясувала, чи достатньо там ліків, чи вистачає на зарплати, а також які послуги для пацієнтів зараз недоступні. Ми також поцікавилися, скільки нині пацієнтів, хворих на коронавірус, лікуються стаціонарно.

Загалом лікарні Рівненщини з початку 2022 року отримали від Національної служби здоров'я 1 мільярд 18 мільйонів 346 тисяч гривень.

Найбільші суми отримали: 

• Рівненська обласна клінічна лікарня імені Семенюка – 111 мільйонів 579 тисяч гривень. Із них 18 мільйонів 751 тисяча гривень – на лікування хворих на коронавірус.

• Центральна міська лікарня Рівненської міськради – 83 мільйони 666 тисяч гривень. Із них на лікування хворих на коронавірус – 31 мільйон 34 тисячі гривень.

• Сарненська центральна районна лікарня – 37 мільйонів 942 тисячі гривень. Із низ 17 мільйонів 548 тисяч – на лікування хворих на коронавірус.

• Пологовий будинок Рівненської міськради – 22 мільйони 74 тисячі гривень.

• Обласний перинатальний центр – 13 мільйонів 224 тисячі гривень.

• Рівненський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр – 11 мільйонів 292 тисячі гривень.

Ми поспілкувалися з керівниками цих лікарень. Не змогли дотелефонуватися лише до Сарненської районної – за кілька днів керівник та його заступник так і не взяли слухавку, а на залишений журналісткою номер не перетелефонували.

Як і до війни, послуги, передбачені програмою медичних гарантій, для пацієнтів безоплатні. Але приймають на стаціонарне лікування лише пацієнтів у невідкладних ситуаціях. Решту лікують амбулаторно.

Також у лікарнях повідомили, що мають достатні запаси ліків, а зарплати виплатили за січень і лютий. Лікарі та медсестри отримали за ці місяці підвищену заробітну плату, як раніше постановило Міністерство охорони здоров'я.

Зокрема, лікарі отримували не менше 20 тисяч на місяць, а медсестри – не менше 13,5 тисяч.

Пологовий будинок Рівнеради

У Рівненському міському пологовому будинку кажуть, що закуповували всі необхідні ліки на два місяці наперед та що грошей від НСЗУ наразі вистачає.

– Медикаменти для надання допомоги жінкам з пологами у нас є. Наші пацієнтки і далі нічого не купують. Пацієнтки, які зараз приїжджають із регіонів, де активні військові дії, здивовані, оскільки у них досить великі списки на пологи. У відділення патології вагітних ми кладемо усіх пацієнток, у яких є скарги. Що стосується пацієнток із гінекологічними проблемами – планових операцій ми зараз не робимо, – каже керівниця міського пологового будинку Світлана Муравська.

На 15 березня у міському пологовому будинку було 70 вагітних пацієнток (амбулаторно).

Більше 15 жінок, які приїхали із регіонів, де ведуться активні бойові дії – народили.

Також Світлана Муравська повідомила, що після початку війни близько 20 працівників пологового написали заяви про відпустку за власний рахунок. 

– Ми за рахунок цього зекономимо. Це співробітники, які вивезли дітей закордон і залишаться з ними щонайменше до кінця цього місяця. Дехто вже повернувся, залишивши дітей, якщо є на кого.

Перинатальний центр

У Рівненському обласному перинатальному центрі розповідають, що пацієнток поменшало.

– Але стали тимчасово переміщені жінки до нас звертатися. На 15 березня – це близько 60 пацієнток, які стали на облік по вагітності та на пологи, – каже керівниця перинатального центру Вікторія Єнікєєва.

Центральна міська лікарня Рівного

У Рівненській центральній міській лікарні кажуть, що мають достатнє фінансування та запас медикаментів.

– Але є такі напрямки, що, якщо пацієнти звертатимуться дуже масово, може бути не достатньо, – каже заступник директора Рівненської центральної міської лікарні Ігор Дундюк.

Що це за напрямки, Ігор Дундюк не уточнив. Також не відповів на запитання, скільки до лікарні звернулося внутрішньо переміщених людей та чи змінилася кількість пацієнтів від початку війни.

Сказав, що хворих на коронавірусну інфекцію у лікарні майже немає:

 – Лежить 10 хворих і 2 пацієнти – з підозрою. Ми готувалися, що буде більше. Ніхто не думав. що буде війна. Тому є достатньо ліків і засобів для лікування ковіду.

Рівненська обласна лікарня

У Рівненській обласній клінічній лікарні стаціонарних хворих стало менше, проте побільшало пацієнтів, яких лікують амбулаторно. Кількість хворих на коронавірусну хворобу знизилась.

– В стаціонарі перебуває близько 10 пацієнтів, це важкі і киснезалежні. Решта лікується амбулаторно. До війни, на піку епідемії, в стаціонарі лікувалося 100-140 хворих, при тому що ліжкомісць було 100. А потім пішло на спад. Тим більше, що це був омікрон. Він, звісно, більш заразний, але не такий важкий, як дельта, – каже директор лікарні Віктор Ткач.

Він також розповів, що зараз у стаціонарі травматології лікується двоє пацієнтів, які приїхали із територій України, де ведуться активні бойові дії.

– Приймаємо тільки ургентні випадки або ті, що не можна надовго відкладати. Наприклад, онкопатологія, хіміотерапія. Багато приїхало до нас хворих, які потребують гемодіалізу, тому кількість таких хворих збільшилася. Є пацієнти з Києва, які проходили на штучну нирку. Також збільшилася кількість хворих по онкогематології: як серед дітей, так і серед дорослих, – це теж за рахунок внутрішньо переміщених людей.

Загалом у Рівному, каже Ткач, безоплатно гемодіаліз (метод очищення крові пацієнтам з хворобами нирок) забезпечують у чотирьох лікарнях: Рівненській обласній, Рівненській дитячій міській, Рівненській міській лікарні №2 та Вараській багатопрофільній лікарні.

Обласний фтизіопульмонологічний центр

У Рівненському обласному фтизіопульмонологічному центрі (колишньому протитуберкульозному диспансері, – ред) розповідають, що наразі там перебуває 100 пацієнтів із туберкульозом.

Ще близько 900 хворих, які не несуть небезпеки зараження, лікуються амбулаторно, час від часу приїжджаючи на огляд та по ліки.

– Як і до війни, надаємо лікування за пакетами пацієнтам безоплатно, основними медикаментами забезпечені і навіть розподіляємо медикаменти по інших фтизіоцентрах по інших регіонах, – розповідає керівник фтизіопульмонологічного центру Федір Аврука.

– Зараз є більше десяти пацієнтів з Ірпеня, Бучі, Києва. Харкова, Чернігова. Частину із них ми госпіталізуємо, якщо потрібно. А решта за місцем реєстрації чи проживання повинні бути під наглядом сімейних лікарів, соціальних служб.

– Ми намагаємося внутрішньо переміщеним пацієнтам допомогти, щоб вони уклали декларації із сімейним лікарем, бо саме сімейні лікарі супроводжують пацієнтів на амбулаторному етапі лікування, – розповідає Федір Аврука.

Також каже, що виплатили заробітну плату працівникам центру не лише за січень та лютий, але й аванс з березень.

– Боргів немає. Але враховуючи, що військові дії можуть загостритися і як страждає бізнес, я прогнозую певні проблеми. Але на сьогодні цих проблем немає.

Як фінансуватимуть медицину в період воєнного стану

В Національній службі здоров'я України повідомляють, що у зв'язку із воєнним станом Кабінет Міністрів прийняв зміни до Порядку реалізації програми медичних гарантій у 2022 році. Завдяки цьому лікарні під час війни мають безперебійно отримувати фінансування.

Раніше лікарням платили фіксовану суму за визначену кількість медичних послуг за визначений період та додатково за кожного пролікованого пацієнта. Тепер, на час дії воєнного стану, лікарні щомісяця отримуватимуть фіксовану суму, не зважаючи на кількість пацієнтів, яких встигнуть за цей час полікувати.

Також лікарні не звітуватимуть перед НСЗУ. Всі оплати відбуватимуться на основі реєстрів, які формує і передає до органів державного казначейства НСЗУ.

Виплати лікарні отримуватимуть у перших числах місяця.

Ці зміни будуть діяти на весь період воєнного стану на всій території, де буде воєнний стан.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі – там оперативна стрічка новин про події російсько-української війни