«За» та «проти» заводу «Кроноспан» у Городку під Рівним

Аргументи проти заводу: він шкодитиме довкіллю, здоров’ю людей і їхньому добробуту. Мовляв, аналогічні заводи у Польщі та на Волині це вже засвідчили. Крім того, мешканці Городка припускають, що через сусідство із заводом у селі впадуть ціни на нерухомість, тому вони зможуть продати свої житла хіба за безцінь.

Експерти висловлюють зауваження до звіту про оцінку впливу заводу на довкілля, який «Кроноспан» опублікував, щоб у перспективі могти отримати дозвіл на будівництво. Позиція підприємства – все буде екологічно і по-європейськи.  

200 мільйонів євро інвестицій, 2 тисячі робочих місць, із них 200 – безпосередньо для працівників підприємства. А ще заробітну плату від 15 до 18 тисяч гривень та податки у бюджет від 300 до 350 мільйонів гривень – такі вигоди пропонують власники «Кроноспану» для Рівненської області, якщо їм дозволять побудувати деревообробний завод у селі Городок та виготовляти там OSB-плити.

Про це на Рівненщині почули у серпні 2019-го на презентації заводу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Не Пупкін, а європейська компанія»: який завод будують під Рівним і що таке любов до інвестора

Щоб його побудувати, потрібно було пройти кілька етапів: підготувати оцінку впливу на довкілля та звіт до неї. Все це розмістити на сайті Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА.

Протягом 25 днів люди могли подати зауваження та пропозиції, а керівництво «Кроноспану» після закінчення цього терміну у ЗМІ та на сайті Департаменту екології оголосити про громадські слухання. Це оголошення треба робити щонайменше за 15 днів до дати слухань.

Після цього, якщо немає зауважень, Державна архітектурно-будівельна інспекція видає дозвіл на будівництво.

Слухань про будівництво «Кроноспану» в Городку було вже три: 20, 23 грудня та 29 грудня. Втім, депутатка Рівнеради та голова тимчасової контрольної комісії Ірина Пилипчук каже, що 23 грудня там було кілька людей.

Ділянкою, де хочуть побудувати «Кроноспан», володіє компанія «Технопривід Інвест Груп». Вона належить «Кроноспану». Директор  «Технопривід Інвест Груп» Павло Пильтяй каже, що про дату слухань повідомляли завчасно, публікували оголошення в газетах, розносили їх під будинки мешканців Городка і почепили оголошення на Городоцькій сільраді.

Перед слуханнями виникла ще одна проблема: не працював сайт Мінприроди, де була розміщена оцінка впливу «Кроноспану» на довкілля. Відповідно, люди не могли сформувати свою думку і поставити запитання до цього документу.

Павло Пильтяй каже, що «Кроноспан» не відповідає за перебої в роботі сайту Мінприроди, а депутатка Рівнеради Ірина Пилипчук вважає ці перебої підставою «обнулити результати громадських слухань і провести їх іще раз».

Вже цьогоріч 10-го січня приблизно двісті мешканців села Городок прийшли на попереджувальну акцію протесту на автошляху Рівне-Луцьк. Виступали проти будівництва деревообробного заводу «Кроноспан».

А за два дні до цього, 8 січня, у Рівненській міській раді відбулося засідання тимчасової контрольної комісії. На засіданні обговорювали вигоди і загрози від роботи «Кроноспану» в Городку. 

Окрім восьми членів тимчасової контрольної комісії, на засіданні були понад 50 жителів села Городок, рівняни, представники громадських організацій та експерти з екологічної сфери.

Проблем озвучили більше, ніж способів їх вирішення.

Проблема №1: вплив на здоров’я

Присутній на засіданні мешканець Городка Андрій Овсійчук зауважив, що в його селі і зараз є підприємства, які «труять людей зусібіч» – «Азот», «Укртехнофос», а «Кроноспан» додасть до цього ще більше. 

– Мої односельчани, з якими я спілкувався, налаштовані радикально. Громада не дасть будувати цей завод. Ми йдемо юридичним шляхом, але й не виключаємо й інших шляхів, – каже Андрій Овсійчук.

Директор Рівненського обласного лабораторного центру Роман Сафонов каже, що автори «Оцінки впливу на довкілля» навели недостовірні дані і неправильні розрахунки.

А саме, зі слів Сафонова, звіт складали для Городка, де планують будувати завод і де наразі працює хімічне підприємство «Азот», а показники в оцінці впливу на довкілля вказали для Рівного.

– Ніхто не вивчав реально медико-екологічну ситуацію в Городку, – каже Сафонов.

Він каже, що вже зараз у селі концентрація хімічних речовин у повітрі на половину перевищує встановлену законодавством норму. А «Кроноспан» лише погіршить ситуацію.

Ще в серпні минулого року керівники «Кроноспану» обіцяли, що на підприємстві будуть два найсучасніші фільтри, які мінімізують шкідливі викиди. Вони мають працювати завжди, коли працює виробництво. Мовляв, боятися нічого, бо схожий завод працює у місті Мелець у Польщі та в Нововолинську Волинської області.

Проте в Нововолинську місцеві активісти вже 15 років протестують проти сусідства із заводом. Перевірки тамтешнього «Кроноспану» від Держспоживслужби порушень не виявили, але мешканці вважають, що завод до них заздалегідь підготували.

Про це можна детально почитати в нашому матеріалі – «Не Пупкін, а європейська компанія»: який завод будують під Рівним і що таке любов до інвестора». 

Професор кафедри гідротехнологічного будівництва НУВГП Дмитро Стефанишин каже, що керівництво «Кроноспану» не передбачило наслідків роботи підприємства у разі аварійних чи надзвичайних ситуацій. Професор написав до компанії про це лист; у відповіді йому пояснили, що таке «надзвичайна ситуація».

– Я знаю, що значить це поняття. І хоча такі ситуації не обов’язково стануться, формально при оцінці впливу на довкілля їх треба було спрогнозувати, – каже Стефанишин.

Якщо ж виникнуть проблеми у діяльності заводу, то зачеплять вони не лише Городок, але й Рівне, яке на відстані кількох кілометрів, переконані експерти.

Директор рівненської обласної агенції із залучення інвестицій «ІнвестІнРівне» Дмитро Янушевський каже, що для охочих керівництво «Кроноспану» готове організувати екскурсію на завод у Нововолинську. У відповідь йому пропонують «поставити завод біля своєї хати своєї, а потім говорити».

Чи заплатять за шкоду

«Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди», – написано у статті 50-й Конституції України.

Та директор Рівненського лабораторного центру Роман Сафонов каже, що даремно порушувати тему компенсацій: «Нормативно-правових актів в Україні, за якими можна компенсувати шкоду для здоров’я, вже багато-багато років ніхто не розробляв і не збирається цього робити».

На запитання, чи відшкодовують мешканцям Нововолинська шкоду для здоров’я від викидів підприємства, директор «Технопривід Інвест Груп» Павло Пильтяй не відповідає.

Натомість розповідає, у Нововолинську «Кроноспан» сплачує екологічний збір. Каже, що «це дуже велика сума». Проте яка саме – теж не каже.

– За ці гроші у Нововолинську створили стаціонарний пункт моніторингу навколишнього середовища біля підприємства і в самому місті. До нього мають онлайн-доступ усі мешканці і можуть перевіряти, правду ми кажемо чи ні.

Проблема № 2: вплив на довкілля

Керівник ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк вважає, що стоки із заводу можуть потрапляти в Устю.

– Міський голова обіцяв, що припинить незаконні стоки у річку Устя та Басівкутське водосховище. Жодного офіційного стоку навіть не виявлено, хоча ми показували їх. Якщо у нашій державі не вистачає спроможності маленькі незаконні скиди виявити і ліквідувати, то що буде з великими скидами?

На «Кроноспані» буде закритий цикл виробництва, каже директор «Технопривід Інвест Груп» Павло Пильтяй. За таких умов, мовляв, стоки в Устю неможливі, а в річку можуть потрапляти «хіба краплі дощу».

– І то ми плануємо збудувати там систему очистки цих ливневих стоків, – каже Пильтяй.

Інше застереження – що відходи від виробництва можуть вивозити на полігон. 

– Завод будете постачати приблизно 10 тисяч тонн золи, судячи зі всього, на наш полігон твердих побутових відходів,  – каже професор Дмитро Стефанишин.

Він застерігає, що зола може розпилюватися і від цього страждатимуть вже не тільки мешканці Городка. 

Природа, про яку забули

Ботанічні заказники «Урочище «Павлівщина», «Острів» та «Вишнева Гора» (останній – загальнодержавного значення) – це три природно-заповідні об’єкти поруч із Городком.

Про них нічого немає у звіті оцінки впливу на довкілля, каже керівниця екологічного центру Палацу дітей та молоді Рівного Ірина Куроченко. Вона зауважує, що у звіті не згадані ці заказники, хоча є пункт про об’єкти природно-заповідного фонду.

– Довіряти цьому звітові, виходить, ми вже не можемо, тому що там є неправдива інформація.

Представники «Кроноспану» на це зауваження не відповіли нічого.

Звідки сировина для заводу

4 мільйони тонн деревини для виробництва своєї продукції щорічно використовуватиме завод «Кроноспан», якщо працюватиме на Рівненщині. Павло Пильтяй запевняє, вирубувати лісів не будуть, бо потрібні відходи: тирса та бракована (некондиційна) деревина до десяти сантиметрів у діаметрі.

– «Кроноспан» має сертифікат, без якого неможливо продавати в Європу. Ми маємо при будь-якій заявці будь-якого органу чи громадської організації показати історію, де взялася деревина, де вона росла і як приїхала. І для цього є у нас спеціальна система моніторингу. Виробництво не потребує шикарної деревини, ми використовуємо відходи.

Однак голова тимчасової екологічної комісії Ірина Пилипчук зауважує, що у звіті не вказано, звідки завод планує постачати сировину для виробництва OSB-плит.

Проблема №3: Робота заводу знизить ціни на нерухомість

Мешканці Городка вважають, що сусідство зі ще одним заводом може змусити декого з них переїжджати. При цьому продавати житло у селі доведеться за безцінь.

– Я збирав підписи на вулиці Привокзальній, яка межує із заводом. Це п’ять метрів – зразу житлова забудова від заводу. Мої батьки живуть за 150 метрів від цього заводу. Із ста людей, яких я запитав, дев’яносто п’ять підписали звернення на голову ОДА, – каже мешканець Городка Андрій Овсійчук.

Громадські активісти кажуть, що зиск від роботи підприємства отримає «Кроноспан» і бюджет у вигляді податків. Натомість мешканці отримають збитки.

Директор «Технопривід Інвест Груп» Павло Пильтяй каже, що від точки викиду відходів до найближчого будинку – 400 метрів, і це навіть більше, ніж вимагає законодавство. І ціни на нерухомість, на його думку, лише зростатимуть.

– Зайдіть в інтернет і подивіться, як змінилася вартість нерухомості навіть у тому ж Нововолинську, де є наше підприємство. Навіть зараз в Городку ціни на оренду та продаж житла зросли на 10-15 відсотків.

На ці слова присутні відреагували сміхом.

– Люди хати уже не можуть продать, – вигукує жінка із Городка.

Проблема №4: Як «Кроноспан» заволодів землею 

Ділянка, на якій розміщується колишній завод тракторних агрегатів, має площу 60 гектарів. Із них 22 гектари – у приватній власності «Технопривід». А той на 100% у власності «Кроноспан УА».

Як з’ясувалося під час засідання тимчасової контрольної комісії Рівнеради, цю ділянку «Техноприводу» продали за 3 мільйони 278 тисяч гривень. Угода про купівлю-продаж укладена між підприємством і Рівненською райдержадміністрацією. Доручення її укласти дав екс-голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко.

Разом із землею у власність «Техноприводу» потрапило і майно колишнього заводу тракторних агрегатів. Члени комісії висловили сумніви, чи за ринковою ціною була продана земля та майно.

– Десять років точилися спори за майно. І от хтось зібрав його в одні руки, запропонував компанії «Технопривід», і вони викупили, – каже директора агенції із залучення інвестицій «ІнвестІнРівне» Дмитро Янушевський.

У результаті дискусії, тимчасова контрольна комісія Рівнеради голосує за низку звернень:

► До Департаменту екології Волинської ОДА – щоб отримати інформацію про останні 5 років роботи заводу «Кроноспан».

► До Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА – щоб отримати інформацію про правомірність фонових концентрацій забруднювальних речовин у повітрі у Рівному та Городку. А також про те, чи проводилися дослідження по скидах в Устю.

► До Управління Держпраці у Волинській області – скільки мешканців Нововолинська і прилеглих населених пунктів реально працюють на заводі «Кроноспан».

► До Міністерства енергетики та захисту довкілля – продовжити терміни подання пропозицій та зауважень до «Оцінки впливу на довкілля» (він спливає 15-го січня).

► До Державної архітектурно-будівельної інспекції – щоб та перевірила, чи проводяться наразі будівельні роботи у Городку. Та надала висновок щодо законності робіт, які ведуться. Оскільки «Кроноспан» має право лише на проведення підготовчих робіт, а не на будівництво заводу.

Крім цього, комісія планує:

► Ініціювати зустріч із головою Рівненської ОДА.

► З’ясувати, скільки щорічно сплачував податків «Кроноспан» у Нововолинську за останні 5 років.

► Зобов’язати «Кроноспан» передбачити в Городку електронну систему датчиків, які контролюватимуть стан повітря, оскільки наразі це не зазначено в оцінці впливу на довкілля. Також в оцінці впливу на довкілля відсутня інформація, що на заводі працюватиме акредитована лабораторія.

► Зобов’язати «Кроноспан» паспортизувати усі свердловини, які завод використовуватиме на території Городка.

► Отримати протоколи сесії Рівненської обласної ради, копії рішень, список реєстрації депутатів з підписами на ці сесійні засідання, щоб з’ясувати, чи проводилися засідання сесій, на яких приймалося рішення про продаж земельних ділянок ТОВ «Технопривід Інвест Груп».

Вчора, 13-го січня, відбулася акція протесту під ОДА проти будівництва «Кроноспану».

Завтра, 15 січня, мешканці Городка ще зустрінуться з головою ОДА, оскільки сьогодні він із ними не поспілкувався.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі або на сторінку у фейсбуку.