«За туалетом, коло берези»: як на городі острозького правосекторівця знайшли арсенал зброї

«В кінці осені 2018-го року я перебував у селі Сіянці Острозького району, де відпочивав у сільському клубі на дискотеці. Через деякий час я вийшов з клубу на вулицю покурити. Близько 23-ї години я почув звук, схожий на постріл. Тож я вирішив подивитися, що відбувається, оскільки я захоплююся зброєю», – це уривок зі свідчення, яке нібито допомогло знайти арсенал, яким можна озброїти цілий армійський взвод.

45-річному жителю села Сіянці Острозького району Василя Капелюку вчора у Рівненському міському суді обирали запобіжний захід.

11-го червня на його земельній ділянці знайшли і вилучили арсенал боєприпасів:

• 109 корпусів гранати РГД-5,
• 39 корпусів гранати Ф1,
• 126 запалів до гранат типу УЗРГМ-2,
• 28 підствольних гранат ВОГ-25,
• 6 протитанкових гранат РПГ-7М,
• 29 реактивних протитанкових гранат РПГ-22,
• 6 реактивних протитанкових гранат РПГ-26,
• 6 ящиків набоїв різного калібру, а саме: 7000 патронів калібру 7,62 і 896 — калібру 9,00 мм.

Все це відкопали з півтораметрової глибини у дворі Капелюка «за туалетом, коло берези, де малинник».

– Під час проведенні операції «Зброя та вибухівка на території держави», працівники управління карного розшуку отримали оперативну інформацію, що на території Острозького району, в одному з сіл, може знаходитися схрон вогнепальної зброї з території військових дій, ще, приблизно, три-чотири роки тому, – розповідає заступник начальника поліції Рівненській області, начальник кримінальної поліції Сергій Волков.

Поліція затримала Василя Капелюка без ухвали суду (що дозволяє стаття 208 Кримінально-процесуального кодексу). Його підозрюють у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (частина 1 статті 263 Кримінального кодексу).

Йому загрожує позбавлення волі від 3-х до 7-ми років.

14-го червня у Рівненському міському суді, під час обрання запобіжного заходу на час слідства, стають відомими деякі подробиці появи на Острожчині такого складу зброї і боєприпасів.

– Попрямував на звуки пострілів, які відбувалися з переривами. Підходячи до місця пострілів, я побачив світло у будинку. Поблизу нього знаходились автомобілі. Один із них мені запам’ятався у зв’язку із тим, що виглядав, як автомобіль швидкої допомоги, – цитує адвокат підозрюваного Андрій Колесник слова свідка обвинувачення громадянина Шевченка, прізвище якого поліція змінила з метою безпеки.

«Знаходячись за 50 метрів від будинку, я помітив людей, вдягнених у камуфляжний одяг і які мали при собі предмети, схожі на автомати Калашникова. Спочатку я подумав, що це військові до когось у гості приїхали. Але мене насторожував той факт, чому в цих осіб при собі зброя.

Я заховався в хащах та спостерігав за діями цих осіб. Вони попрямували від будинку у напрямку садка з ліхтариками. Я помітив, що вони щось копали. Також було чутно розмову чоловіків між собою. Вони обговорювали, чи достатньо вирита яма. А один чоловік сказав іншому, щоб він попрямував до Васі, власника будинку, і взяв у нього плівку і лопату.

Через деякий час один із чоловіків, який знаходився нібито біля ями, яку мені не було чітко видно, але у зв’язку із тим, що вони світили ліхтарями, видно було, що земля була насипом, були застромлені лопати в цей час, коли другий пішов за лопатою.

Далі один з чоловіків крикнув до товаришів, щоб вони принесли пару ящиків з гранатами. Подалі було видно, як двоє несуть ящики до чоловіка, який знаходиться біля стіни хліва. Та останній сказав, щоб акуратно складали ящики в яму та прикривали плівкою.

Перед тим один із чоловіків розвернувся до іншого і запитав: «Вася, чи точно тут ніхто не знайде?». «Точно не знайдуть через те, що поруч тут ніхто не живе».

Через деякий час чоловіки почали засипати яму, потім я почув, як вони обстукали лопати і попрямували у двір будинку. Після чого я виліз із хащів і пішов у село так, щоб мене ніхто не помітив. Прийшовши до клубу, я запитав у людей, хто там проживає і хто може стріляти. Мені сказали, що час від часу стріляє з друзями Василь».

Прокурор Рівненської обласної прокуратури Олександр Станкевич наполягає на тому, щоб підозрюваного тримали під вартою із правом внесення застави 153 тисячі 680 гривень.

Каже, що інакше він може впливати на перебіг розслідування. Зокрема, може «знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення». Очевидно мова про те, що правоохоронці не знайшли зброю з якої, зі слів свідка Шевченка, стріляли.

Сторона бвинувачення вважає що є ризик, що Василь Капелюк може незаконно впливати на свідків та на зміну свідчень. Разом з тим, досудовим слідством не встановлені можливі співучасники.

Адвокат підозрюваного Андрій Колесник наполягає на хоча б цілодобовому домашньому арешті.

Адвокат демонструє стос довідок і розповідає, його підзахисний – людина з інвалідністю, потребує лікування, переніс операцію на хребті та коліні. А в кінці 2018-го – операцію на серці, також хворіє на астму. Тож, мовляв, закопувати боєприпаси підозрюваний не міг, зважаючи на стан здоров’я.

Також адвокат наполягає, що представлені свідчення проти його підзахисного не можуть використовуватися як доказ.

– Зареєстроване провадження по розслідуванню ще 19-го січня 2019 року. Надійшов рапорт працівника поліції про зберігання та збут зброї в селі Сіянці, в якому він вказаний, як не встановлена особа громадянин «П», – говорить адвокат.

– Провадження відкрито у січні, а свідок допитується у червні. Як з’ясувалося – Криса Сергій Іванович. Місце роботи – Головне управління Національної поліції, оперуповноважений. І розповідає, що йому стало відомо від когось, що десь у селі Сіянці знаходяться боєприпаси.

– Відкриваємо статтю 97 Кримінально-процесуального кодексу, частина 7: «У будь-якому разі не можуть бути визнаними допустимими доказами показання з чужих слів, якщо вони даються слідчим, прокурором, співробітником оперативного підрозділу».

Також адвокат Колесник вважає анонімкою свідчення іншого свідка – Шевченка. Мовляв, написано так, як потрібно стороні обвинувачення.

– Нагадаємо, за письмовими свідченнями, приблизно 20-го листопада 2018 року цей громадянин буцімто бачив, як у дворі Капелюка закопують боєприпаси, – продовжує адвокат.

– Якщо ми відкриємо календар, то побачимо, що 20-го листопада 2018 року – вівторок. У місті Рівне знайти дискотеку у вівторок насправді не так просто. Сумніваюсь, що у селі Сіянці користується попитом сільський клуб у вівторок.

– І будинок, де знайшли боєприпаси, знаходиться більше, як за 3 кілометри від цього клубу. Це хутір. Туди, коли йде дощ, доїхати неможливо, бо розмиває дорогу. На такій відстані не можливо почути постріл. Так, його буде чути, але визначити, звідки він саме був зроблений – не можливо, вважає захисник.

– Сумніваюся, що якась здоровомисляча людина піде вночі на якісь постріли. Я сумніваюсь, що взагалі можливо, що вночі, навіть під час війни, хтось робить велику кількість пострілів. І якщо особи хочуть закопувати якісь боєприпаси, я сумніваюся, що вони вночі з ліхтарями роблять постріли.

Також адвокат додає, що Василь Капелюк з 23-го на 24-те листопада 2018 року знаходився на стаціонарному лікуванні та обстеженні у Рівненській міській лікарні, де йому робили операцію. А напередодні знаходився вдома з приступами.

Рідний брат підозрюваного Олександр Капелюк розповідає, що ця хата колись належала їхній покійній бабусі, а з 2009 року перейшла у спадок двом братам Капелюкам. Та нині підозрюваний Василь відмовився від своєї частки на користь брата Олександра. Відтоді хата стоїть пусткою.

– Ми там лише відпочиваємо, і то – зрідка – кілька разів у рік, приїжджали туди тільки скористатися банею. Також час від часу там ночували знайомі Василя. А в 2014-му, коли розпочалося АТО, у будинку відпочивали військові та військовий генерал був раз чи два.

– Але брат з ними на той час не був, у нього є своя хата, де він живе з дружиною. І зброї я у військових, які навідувалися, не бачив, – каже брат підозрюваного.

І додає, якби там був арсенал боєприпасів, то він би помітив.  

– Там город, малина, я цього року обкошував ту територію, але нічого не бачив. Вважаю, що вони там закопані не менше, як два-три роки були. Бо навіть з огляду на нещодавні зливи, якби це сталося недавно, то там би просів грунт, було б видно, але я цього ні разу не помічав.

За свідченням поліції Василь Капелюк був в АТО у добровольчому батальйоні «Правого сектора».

Адвокат Андрій Колесник намагається пом'якшити цю інформацію. Каже, що Капелюк – волонтер, із 2014-го року їздив в зону АТО і доправляв туди зібрану допомогу. Неодноразово разом з чиновниками Рівненського району. Адвокат показує різноманітні подяки, якими нагороджений Капелюк за волонтерську діяльність.

В ході слухання суддя Кристина Ореховська дозволяє Василю Капелюку залишити камеру для підозрюваних і перебувати за столом поруч з адвокатом.

На судове засідання прийшли представники «Правого сектору», які в перерві, разом із членами сім’ї підозрюваного, обіймалися та спілкувалися  із Василем Капелюком.

Увесь той час, що суддя Ореховська знаходиться у нарадчій кімнаті, Василь Капелюк зобов’язаний перебувати у залі засідання. Виходити з неї дозволено лише у супроводі охорони.

У результаті, підозрюваному суддя оголосила запобіжний захід – 60 днів цілодобового домашнього арешту.