Збитковий пологовий у Острозі: на що чекати внаслідок реформи

1600 квадратних метрів. Це 47 стандартних однокімнатних квартир. І на ці квадратні метри нині – п’ять пацієнток. Для них тут працює вдев’ятеро більше персоналу: від лікарів до кочегарів та кухарів. А за увесь минулий рік тут прийняли 210 пологів та зробили близько семисот операцій і 21 аборт. 

Це – пологове відділення в Острозі. Щороку його утримання обходилося бюджету у 5 мільйонів гривень. Більшу частину цих коштів держава витрачала на зарплатню персоналу (4 мільйони 698 тисяч 357 гривень). На ліки і витратні матеріали до реформи у бюджеті закладу залишалося близько 80-ти тисяч.

«Четверта влада» дослідила як змінилося робота цього пологового після старту другого етапу медреформи.

Народити в Острозі

В Острозьке пологове ми приїхали 4-го серпня. Жителька Острога Надія мала народити з дня на день. Це другі її пологи.

– Спостерігаємося, бо високий тиск і набряки в ногах. Поки шо лежимо до пологів уже другий тиждень, – каже пацієнтка акушерсько-гінекологічного відділення Острозької центральної районної лікарні Надія.

В палаті є вбиральня та душ. Надія тут одна. Це не палата підвищеного комфорту, а стандартна.

В Острозькому пологовому всі палати такі – на одну пацієнтку. Надія підрахувала, список необхідного для пологів став меншим, ніж шість років тому. Але витратити гроші усе ж довелося:

– Це десь я потратила 2 тисячі. Отаке – памперси, серветки, отаке. Поглинаючі пелюшки на пологи. А, ще одяг для вагітних, набір цей, коли пологи.

Є у цьогорічному списку і ліки, каже Надія.

– Там небагато. Там три види капсулок тільки. По капсулці чи по ампулці там, вони недорогі.

Головний лікар райлікарні Василь Веляник, частиною якої є пологове відділення, каже: 8 тисяч 136 гривень, які виділяє Національна служба здоров‘я на одні пологи – вистачає не завжди.

– Вони поки що не розробили як мають платитися ускладнені пологи.  

Так думає головний лікар. Насправді ж за розрахунками Національної служби здоров’я України тариф розрахований і на випадки складних пологів.

Бо сума, яку платять за одні звичайні, неускладнені, пологи – більша, ніж вони коштують насправді.

– Зазвичай більшість пологів, як нам показує центр медичної статистики МОЗ – не є ускладненими (лише кожні 20-ті потребують додаткового втручання медичного, або кесаревого розтину). Власне, надаючи допомогу при пологах, заклад акумулює кошти і може витрачати завдяки цьому тарифу додаткові гроші, коли це потрібно для породілі, якщо пологи є ускладненими, – каже головна спеціалістка відділу зовнішніх комунікацій НСЗУ Христина Петрик.

Ми припустили, що грошей на ліки та розхідні матеріали може бракувати не через низький тариф. А з іншої причини.

П'ятеро на одну

4-те серпня. На фото – один з корпусів Острозької райлікарні.

У цьому приміщенні – акушерсько-гінекологічне відділення, де народжують та оперують, а ще жіноча консультація. На той час у стаціонарі було п’ять пацієнток.

Загалом тут працює 45 працівників. Із них 39 – медики. Ще шестеро – технічний персонал.

За минулий рік вони отримали понад чотири з половиною мільйони гривень заробітної плати. Це – майже всі гроші, які отримав заклад (88% від бюджету).

– Раніше, ми знаємо, планувалися штати медичних працівників на кількість ліжок. Зараз це робиться навпаки: приводиться до кількості пацієнтів, які може обслужити або які обслуговує лікувально-профілактичний заклад, і до наявних фінансів, – каже начальник управління охорони здоров’я Рівненщини Олег Вівсянник.

В лікарні 45 людей працюють на 57-ми ставках, про це нам повідомили у відповіді на запит. Скільки ж отримують працівники?

У завідувачки пологового відділення Галини Корнійчук заробітна плата – близько 5-ти тисяч гривень на руки, каже керівник райлікарні.

Медсестри, за його словами, отримують мінімалку. Мінімалку отримують і санітарки.

– А рівень відповідальності і кваліфікації, допустимо, якщо це акушерка – рівень відповідальності різний, – каже головний лікар Острозької центральної районної лікарні Василь Веляник

Уже з квітня персонал міг би отримувати більше, якби у відділенні провели оптимізацію.

Нагадаємо, за кожні пологи Національна служба здоров‘я сплачує закладу вісім тисяч сто тридцять шість гривень. До трьох тисяч з цих грошей йде на закупівлю медикаментів, каже головлікар.

Решта – п’ять тисяч із кожних пологів – це комунальні послуги, харчування, витрати на лабораторні дослідження і зарплата персоналу. І чим персоналу більше, тим менше отримує кожен з них.

За два роки, які лікарня мала на підготовку до реформи, у відділення скоротили чотирьох працівниць – трьох санітарок та медсестер, які досягли пенсійного віку.

– Ми в мінусах. Тобто очевидно ми маємо з якихось інших структурних підрозділів лікарні компенсувати ці всі речі, – каже Василь Веляник.

Самі собі господарі, і яку зарплатню платити із тих грошей, які закладу виділяють – тепер на розсуд головного лікаря.

Ні Міністерство охорони здоров'я, ні Нацслужба здоров'я України сюди не втручається і не може давати якісь вказівки.  

– Це не наша відповідальність. Оплата послуг регулюється колективним договором. Це документ, який прописує головний лікар, підписує зі своїми працівниками. Там вони визначають премії, надбавки, умови, відпустки, – каже головна спеціалістка відділу зовнішніх комунікацій НСЗУ Христина Петрик.

Крім медперсоналу, у відділенні є і техперсонал: 

– Дезінфектор, кухонні працівники, відповідаючі за газове господарство і т.д. і т.д. – це все в рік обходиться в мільйон, – розповідає головний лікар Острозької центральної районної лікарні Василь Веляник.

Пологове відділення має власну кухню. Окрему кухню, яка на момент нашого приїзду працювала для 5-ти пацієнток.

– Рано в нас був суп, на обід теж суп, друге і котлета або риба. Кожен день щось міняється, – описує тогоденне меню кухарка Ольга.

Готують для п’яти пацієнток дві кухарки. А за три кілометри від пологового – районна лікарня, де теж є харчоблок і кухарі.

Керівник райлікарні впевнений, що утримувати приміщення їдальні та платити зарплатню працівницям вигідніше, ніж щодня привозити їжу з районної лікарні у пологовий. 

Щороку у цьому пологовому народжують двісті жінок. 

– Для того, щоб ми вийшли в нуль, ну ви розумієте, про що ми говоримо, то нам потрібно не менше 600 пологів, – каже Василь Веляник.

600 пологів, за підрахунками керівника райлікарні, забезпечать відділення фінансуванням на рівні минулого року. Це – 4 мільйони 885 тисяч 800  гривень (у 2019-му було 5 мільйонів 319 тисяч 202 гривні).

У пошуках породіль

Рекорд народжуваності у пологовому відділенні в Острозі поставили у 2012 році. Тоді тут народило 385 жінок.

За півроку 2020-го тут народилося 106 немовлят. До кінця року лікарі прогнозують приблизно стільки ж. Тобто у результаті плюс/мінус – 212 пологів. 

Стимулювати жінок народжувати частіше медики не можуть, але можуть зробити так, щоб жінки хотіли їхати народжувати саме в Острог. З інших районів чи навіть областей. 

– Сусідньої Хмельницької області, з Тернопільської області. Тут у нас поруч Шумський район. Це ті, які у радіусі 35-ти кілометрів. Наш заклад практично ідеально відповідає вимогам санітарно-гігієнічного режиму і технологічним вимогам для надання медичної допомоги, – каже головний лікар Острозької центральної районної лікарні Василь Веляник. 

В управлінні охорони здоров'я області кажуть, щоб заробити більше, заклад може надавати платні послуги, які не входять у пакет безкоштовних і якими, за бажання, може скористатися пацієнтка додатково. Наприклад:

– Створювати умови, де жінки будуть їхати і отримувати покращену палату (він на цьому може заробити), покращене харчування, якісь інші покращені умови, – розповідає начальник управління охорони здоров’я у Рівненській області Олег Вівсянник. 

Ще одним джерелом фінансування закладу є операції. Їх у минулому році  в Острозькій гінекології зробили майже сімсот.

А це вже інший пакет послуг, який оплачує Національна служба здоров‘я – «хірургічна допомога дорослим і дітям».  

Та навіть з цим пакетом на розвиток відділенню бракує, каже головлікар Острозької райлікарні Василь Веляник.

– Нам на розвиток не хватає – це точно. Тобто це придбання обладнання, ще якісь такі речі, необхідні для подальшого функціонування.

Начальник обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник каже, все залежить від керівника закладу і як він розпорядиться коштами від НСЗУ: використає їх на заробітну плату медичним працівникам, чи зовнішнє опорядження.

Або ж вирішить витратити їх на підготовку та навчання медичних працівників, на придбання високотехнологічного обладнання, залучення технологій. 

У Національній службі здоров’я кажуть, що у фінансуванні має також брати участь і місцева влада. Так було до реформи. Із законодавства ця функція нікуди не поділася.

– І, крім того, є можливість приймати програми, залучати інвестиції, допомагати, підтримувати і в принципі вкладати у розвиток своїх закладів комунальних. Тому що якраз тоді, коли вони будуть привабливі, вони будуть добре оснащені – туди будуть звертатися пацієнти, – розповідає Христина Петрик

Директор Острозької райлікарні сподівається на допомогу від місцевих органів самоврядування.

Якщо в сусідніх громадах приймуть рішення не розпорошувати гроші та зусилля і не ремонтувати пологові відділення в інших районах, а вкласти їх в Острозьке пологове, то тут можна буде створити перинатальний центр, у якому спроможні прийняти 1 тисячу пологів.

В НСЗУ кажуть, що і тут мають вирішувати на місцях: що у прибуток, а що – у збиток.

– Вони краще знають, яка медична допомога потрібна у цьому регіоні. Де, можливо є нерівність у доступі до медичної допомоги. Якихось послуг бракує. Якихось навпаки – надають забагато, – каже головна спеціалістка відділу зовнішніх комунікацій НСЗУ Христина Петрик. 

– Національна служба здоров’я оплачує надані послуги. Для того, щоб відкрити перинатальний центр, повинні бути інвестиції. А інвестиції залучати має власник, тобто місцева влада.

Якщо ж сусідні громади не підтримають ідею створення перинатального, у керівника районної лікарні є план Б – переселити акушерсько-гінекологічне відділення та жіночу консультацію у менше приміщення на території райлікарні.

План «Б»

Один мільйон гривень лише на зарплатні – відділення могло б заощадити, якби переїхало із окремого приміщення у райлікарню. Крім того, заощадити вдалося б і на комунальних послугах.

Щоправда для ремонту приміщення у райлікарні доведеться витратити два мільйони, підраховує керівник райлікарні. Сума не така й значна, якщо порівняти, що за 15 років існування цього пологового відділення на утримання його приміщення витратили щонайменше 15 мільйонів.

Та згодні із переїздом далеко не усі, хто тут працює. Щоправда, говорити про це на камеру вони відмовляються, обмежуючись коментарями про інтереси пацієнток.

– Ви зі своєї точки зору, а я – з тої сторони людяності по відношенню до тих вагітних і до жінок, які дочекалися тої красоти, – не на камеру каже працівниця острозького пологового. 

Красота – це приміщення, де знаходиться акушерсько-гінекологічне відділення, яке збудували з нуля у 2005 році.

На відкриття приїздив тодішній президент Ющенко. Його звели коштом держбюджету. Приймати рішення щодо переїзду до місцевих виборів не планують, розповідає Василь Веляник:

– Зберуться голови об’єднаних громад і вирішать, що буде в Острозі такий великий перинатальний центр і всі тут будуть народжувати, – мріє керівник районної лікарні.

Проте, чи вирішать саме так – поки не відомо. 

Стіни ніхто не буде фінансувати

У Рівненській області – 19 пологових. Острог – не єдиний, де пологів недостатньо. Мало народжують також у Корці, Млинові, Гощі, каже начальник обласного управління охорони здоров’я Олег Вівсянник.

– А може бути така ситуація, що просто не буде в Острозі пологового? – журналістка.

– Ні, не може, в Острозі буде, – Олег Вівсянник.

– Чому ви такі впевнені?

– Ми спілкуємося із керівниками лікувально-профілактичних закладів, ми вивчаємо, тому що заклад є прогресивним і є місто. І є інші пріоритетні послуги, дещо оптимізується штат працівників. В жодному випадку ми це регулюємо, це не повинно бути обмеження населення доступу до медичної допомоги. Тобто не можна закрити у всій окрузі всі пологові будинки, бо там їм не вигідно працювати.

Національна служба здоров’я України більше коштів, ніж відбулося пологів – все одно не дасть. Тоді збитковий заклад чи відділення може утримувати територіальна громада або район – якщо має на це бажання і зайві гроші у бюджеті.

Якщо ж ні, то задуматися про якісну оптимізацію таки доведеться. Бо може не вистачити і на ті невеликі зарплати, які є зараз. Не кажучи вже про їх підвищення. 

– Тобто якшо ми говоримо про 210 пологів і теоретично всі вони нормальні, значить в Острозі повинно бути три ліжка. Це якщо з позиції менеджменту. Якщо вже все про все – тільки одна патологія – то цих ліжок вистачить десять, – розповідає головний лікар Острозької лікарні.

Наразі ж ліжок – п’ятнадцять. Але 8 тисяч 136 гривень НСЗУ виділяє на на ліжка, а на кожну породіллю.

Пацієнтка – захищена. Бо навіть якби у закладі працювало би 100 працівників, яким потрібно платити зарплатню, то надати безкоштовну допомогу, яка входить у пакет за 8 тисяч 136 гривень – тут зобов’язані.

В іншому випадку – Національна служба здоров’я припинить фінансування і розірве контракт із закладом.

– Але особисто я за Національну службу здоров’я – це точно, – каже головлікар. – Тому що тут так: ви працюєте, ви відповідно заробляєте, ви відповідно маєте. Не працюєте – ніхто не буде фінансувати те чи інше. Стіни ніхто не буде фінансувати

Тим не менше, досі фінансують. Місцева влада – приміщення та комунальні платежі. Пологи – НСЗУ.

Що ж стосується зарплат, то ті кілька мільйонів, які збитковий Острозький пологовий не зможе заробити, заберуть з інших пакетів медичних послуг, оплату за які районна лікарня отримала від НСЗУ. Щоб принаймні зарплатня у персоналу була, як у минулому році.

У наступному році НСЗУ планує збільшити фінансування до 24-х тисяч гривень за одні пологи.

Та Острозькому пологовому без якісної оптимізації це не допоможе розвиватися. Бо при збільшенні вартості пакету відділення вийде на показник минулого року, отримавши ті ж самі 5 мільйонів. Тільки з тією різницею, що заробить їх самостійно, а не буде тягнути кошти, які заробили інші відділення районної лікарні.

І тут або спрацює план із районним перинатальним, або ж кількість потрібних працівників серйозно переглянуть та переїдуть в приміщення райлікарні. Бо в іншому випадку жодних підвищень зарплати і повністю безоплатних пологів без ефективного управління закладом не буде.

Програма і матеріал підготовлені за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Фонд не впливає на зміст програми і може не поділяти висвітлену в ній інформацію.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.