Жінка, яка щось створила, може про це й розповісти: у рівненських медіа в лютому – найвищий індекс гендерної чутливості

Уже традиційно за ініціативи Волинського прес-клубу відбувається гендерний моніторинг друкованих та інтернет-видань України. Чергова хвиля дослідження охопила період із 13 по 19 лютого. 

Для аналізу обрали 5 інтернет-видань: «Чарівне.Info»; «ОГО»; Радіо «Трек»; Рівне Медіа; 0362.ua – сайт міста Рівного.

Та 5 друкованих ЗМІ: «Вісті Рівненщини»; «Вільне слово»; «Рівне Вечірнє»; «Рівне Експрес»; «Сім днів».

У публікаціях відстежували, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи використовують журналіст/к/и фемінітиви, чи присутні стереотипні образи жінок і чоловіків, сексистський контент, а також чи присвячують питанням гендерної рівності окремі матеріали.

Загалом за вказаний період було проаналізовано 169 публікацій (новини, репортажі,інтерв’ю) у друкованих ЗМІ та 891 текст у онлайн-виданнях.

У переліку аналізованих сайтів відбулися зміни, оскільки один із рівненських ресурсів, який аналізували у попередніх хвилях моніторингу, перестав функціонувати. Таким чином замість Vse.rv.ua до моніторингової вибірки увійшов ресурс «ЧаРівне.info».

Окремим блоком аналізу стала тема війни, яка присутня у значній кількості публікацій, зокрема – 31% у друкованих ЗМІ і 20% в онлайн-виданнях.

Найбільше матеріалів про війну містилося на сторінках газети «Вільне слово». А це 14 текстів із 30 наявних, тобто фактично половина усіх матеріалів.

Публікували некрологи загиблим військовослужбовцям, спогади про них рідних та близьких, побратимів, колишніх однокласників та однокурсників. Героїнями таких матеріалів ставали матері, дружини та доньки загиблих, спогади яких подавалися у вигляді непрямої мови.

Розміщені також новини про те, як в області відбувається набір добровольців до «Гвардії наступу», кого із військових відзначено нагородами. Для коментування таких подій журналісти зверталися переважно до очільника обласної військової адміністрації Віталія Коваля. 

Є також розлогі інтерв’ю із військовослужбовцями, які залишили свою звичну діяльність та мобілізувалися до ЗСУ. 

Серед таких розмова із воїном ЗСУ, гощанцем Тарасом Гоменюком «Він – один із тих хоробрих, хто кує Перемогу». Матеріал виділяється серед інших виразною патріотичною складовою, адже герой наголошує на важливості захисту своєї країни, звертає увагу на потрібності психологічної підготовки та розуміння, чому людина робить такий вибір, розповідає про роль гощанських волонтерів у підтримці військових. Цей текст винесений на першу шпальту газети «Вільне слово». 

Військова тематика охопила 31% усіх матеріалів друкованих ЗМІ, де жінки ставали експертками у 30% випадків як родички загиблих, та у 12% як героїні, які надавали волонтерську допомогу, реалізовували власні бізнесові ініціативи як переселенки, займалися промоцією України, будучи за кордоном. 

Серед сайтів найбільше матеріалів про війну публікували ресурси «Рівне.Медіа», «ЧаРівне.info», «0362.ua – Сайт міста Рівне». Чимало було спогадів про загиблих військовослужовців, некрологів, інформації про волонтерські ініціативи для підтримки ЗСУ.

Часто для підготовки новин використовувалися повідомлення офіційних органів влади, коментарі мера Рівного Олександра Третяка, очільника обласної державної військової адміністрації Віталія Коваля. 

Понад 60% усіх повідомлень на сайті «0362.ua – Сайт міста Рівне» стосувалися вшанування пам’яті загиблих військових та публікації офіційних зведень Генерального штабу ЗСУ. За коментарями звертатися до керівників територіальних громад, мерів міст, рідше до родичів загиблих воїнів. 

Серед аналізованого масиву повідомлень на сайтах тема війни виникає у 20% усіх текстів, де жінки стають експертками у 21% повідомлень, а у 20% –   фігурують як героїні.

Читаємо про жінок, які надають юридичні консультації для внутрішньо переміщених громадян, спогади родичок загиблих військових, жінок, які мали міграційний досвід або досі його переживають.

Є також чимало пояснювальних текстів, дотичних до теми війни, в яких відсутня апеляція до експертів чи експерток, натомість наводиться перелік кроків для отримання юридичних консультацій для переселенців, алгоритм фіксації воєнних злочинів, відновлення втрачених документів, можливості працевлаштування, отримання статусу внутрішньо переміщеної особи  чи біженця. Багато таких публікацій розміщували на порталі «ОГО».

Привертає увагу пояснювальний текст «Страх, злість, ейфорія: чомупід час війни нам властиве різноманіття емоцій та що з цим робити» про переживання емоцій під час стресу, написаний на основі  інтерв’ю з психологинею Оксаною Єфремовою в «Forbes» із порадами, як можна себе підтримати емоційно під час війни.

Суперечливо виглядає матеріал «Актор Олександр Філіпенко як «справжній українець» виступив проти війни Путіна (ФОТО)», який просуває наратив про «хороших» росіянців на сайті Радіо «Трек». 

Щодо інших тем, то найчастіше жінки ставали експертками у соціальній, екологічній, медичній, розважальній проблематиці. 

У публікаціях сайту «Чарівне.info» жінки стають експертками у економічній та бізнесовій темі, спорті, а також у текстах, що висвітлюють волонтерські ініціативи в громадах.

У деяких матеріалах слова експерток становлять значну частину тексту новини. Так, на сайті «Чарівне.info» у матеріалі «На Рівненщині у Хрінниках створюють шелтер для ВПО» привертають увагу досить розлогі на фоні основного тексту коментарі жінок-експерток, зокрема, Юлії Шигоревої, начальниці Головного управління Національної соціальної сервісної служби в Рівненській області та Олени Хмельник, менеджери проєкту #Шелтер Хрінники. Наведені слова експерток максимально пояснюють специфіку реалізації проєкту, деталі його започаткування на Рівненщині. 

Кілька текстів на згаданому сайті присвячені круглому столу, який проходив у рамках проєкту «Жіноче лідерство: на шляху відновлення України», що реалізовувався громадською організацією «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка» та організацією Пакт.  

Йшлося про ініціативи, присвячені жіночому лідерству, активному залученню жіноцтва до громадської діяльності,  інтеграції жінок-ВПО у місцеві громади, підвищення якості життя жінок ВПО, залучення жінок з інвалідністю до процесів адаптації та заходів, спрямованих на зміцнення соціальної згуртованості.

У матеріалах названо чимало експерток, серед них координаторки проекту, представниці місцевого самоврядування, державних структур, які працюють із внутрішньо переміщеними громадянами, відповідають за соціальну політику на Рівненщині.

Практично у кожному абзаці наводилася пряма мова залучених до проекту експерток, вжито десяток фемінітивів. 

Загалом сайт «Чарівне.info» лідирує за кількістю використання фемінітивів у текстах та демонструє найвищий індекс гендерної чутливості серед онлайн медій.

Здивувало, що у публікації на сайті «0362.ua – Сайт міста Рівне», де ключовою постаттю є жінка, яка реалізувала власну творчу ідею, вона не говорить про себе, а лишається героїнею. Йдеться про текст «У Грузії відкриється виставка картин рівненської художниці».

У ньому немає жодних коментарів мисткині, натомість про важливість культурної дипломатії, популяризації українського мистецтва за кордоном говорить заступник голови Рівненської ОДА Сергій Гемберг. Ймовірно, пряма мова художниці виглядала б органічніше. 

Тематичних публікацій гендерної тематики за моніторинговий період було небагато, по два тексти на онлайнових ресурсах «Рівне.Медіа», «ЧаРівне.info» та 1 текст на сайті «0362.ua – сайт міста Рівне».

Виявлено матеріали, які містили стереотипи  та сексизми.

Повідомлення містили кліше щодо потенційної поведінки жінок із конкретними іменами, на фото фігурували оголені частини тіла, узагальнення щодо материнської любові та поведінки у родині, рекомендації щодо зовнішнього вигляду жінок певного віку. 

Йдеться, зокрема, про публікації під назвами: «Чоловіки з ними «граються»: У власниць цих імен мінімальні шанси вийти заміж»; «Як зрозуміти, що ви готові до нових стосунків: ТОП-4 основних «дзвіночки»; «Три аксесуари, з якими жінки 40+ виглядають безглуздо» та інші на ресурсі Радіо «ТРЕК». 

В одному тексті ресурсу «Рівне. Медіа» у назві фігурує прикладка, яка є оцінювальною щодо дій героїні «На Рівненщині розшукали горе-матір, яка покинула трьох дітей на бабусю у Житомирській області». Такий вислів часто використовують, коли оцінюють поведінку матері. Про батька прочитати подібне у ЗМІ можна значно рідше. 

У друкованих виданнях жінки за аналізований період стають експертками у темі місцевої політики. Це спостерігаємо у газетах «Сім днів», «Вісті Рівненщини». Як експерток із освітніх питань жінок залучають у публікаціях у «Вільному слові» та газеті «Рівне Експрес».

У виданні «Сім днів» з’являються жінки-експертки у військовій тематиці. 

По одному матеріалу гендерної проблематики вміщено в газетах «Вісті Рівненщини» та «Сім днів» та 2 тексти – у газеті «Рівне Експрес». 

Найактивніше фемінітиви використовували у матеріалах «Рівне Експрес». Хоча в одному із текстів паралельно із фемінітивами було вжито маскулінітив. 

Найбільша кількість експерток та героїнь зафіксована у газеті «Рівне вечірнє». Тож видання демонструє найвищий індекс гендерної чутливості - 67%. І це не лише серед газет чи всіх аналізованих медіа Рівненщини, а й загалом по Україні.

Видимість як жінок, так і чоловіків у журналістських текстах сприяє не лише зменшення стереотипів у суспільстві, але й культивує повагу до всіх громадян та громадянок, що є важливою демократичною засадою. 

Загальний рівень гендерної чутливості рівненських медіа у лютому 2023 року є найвищим в Україні – 52% (такий показник іще в херсонських ЗМІ). Ознайомитися з результатами моніторингу медіа 24 областей можна на  сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу
____________________
Гендерний моніторинг журналістських матеріалів відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», Internews.