Жінки частіше стають експертками у газетах: результати гендерного моніторингу в січні 2025

Щорічно експерт/ки/и Волинського прес-клубу здійснюють гендерний моніторинг друкованих та інтернет-видань України. Нова хвиля дослідження регіональних видань відбувалася із 15 по 21 січня 2025 року. 

На Рівненщині аналізували 5 інтернет-видань: «ОГО»; Радіо «Трек»; «Рівне Медіа»; «ЧаРівне.info»;  «0362.ua – сайт міста Рівного», та 4 друкованих ЗМІ: «Вісті Рівненщини»; «Рівне Вечірнє»; «Рівне Експрес»; «Сім днів».

Порівняно із 2023 роком, коли також вивчали регіональні видання, зменшилася кількість друкованих газет, що вплинуло на загальну кількість досліджуваних медіа.

У матеріалах традиційно звертали увагу на те, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи використовують журналіст/к/и фемінітиви, чи присутні стереотипні образи жінок і чоловіків, сексистський контент, а також чи присвячують питанням гендерної рівності окремі матеріали.

За моніторинговий період дослідили загалом 1029 публікацій (новини, репортажі, некрологи). Серед них: 902 матеріали – у онлайнових ЗМІ, 127 публікацій – у газетах. 

Жінки найчастіше ставали експертками у газетах. Їх рівень залученості становив 42%. Натомість відсоток жінок як експерток на сайтах склав лише 16%.  
У вибірку не включали прогнози погоди, рецепти, життєві історії, усмішки, гороскопи, які також є частиною контенту регіональних медіа.

Що писали про війну у січні регіональні медіа Рівненщини

Під час моніторингу окремо звертали увагу на матеріали, які стосувалися війни. У онлайнових ЗМІ таких зафіксували 185 (21% від усього масиву текстів), у друкованих виданнях – 18 (14% відповідно).

Ці публікації можна було умовно поділити на три блоки. Перший – це некрологи, другий – знеособлена, переважно статистична інформація з офіційних джерел (повідомлення Генштабу ЗСУ в соціальній мережі «Фейсбук», сторінки Командування повітряних сил ЗСУ та ін.), третій – пояснювальні тексти щодо умов мобілізації, проходження ВЛК, виплат родинам загиблих військовослужбовців.

У друкованих ЗМІ під некрологи відводилися окремі сторінки, онлайнові редакції також об’єднували кілька некрологів у межах однієї розлогої публікації.
Так, видання «Вісті Рівненщини» відводить окрему шпальту для некрологів загиблим військовим з області. У випуску від 15 січня у газеті читаємо 24 некрологи.

У газеті «Рівне Вечірнє» відведено третину сторінки для лаконічних некрологів загиблим військовим, сторінка має назву «Вони загинули, захищаючи Україну».

Окрема сторінка для некрологів відведена й у газеті «Сім днів». 

Часто у матеріалах про війну посилалися на офіційні дані, отримані від органів самоврядування, сайтів або сторінок міської ради Рівного, Вараша, Острога, Костополя, сайту та сторінки в соцмережі «Фейсбук» Рівненської обласної військової адміністрації.

Новини про війну зі статистичною інформацією переважно знесособлені. Наприклад, такі читаємо на сайті «0362 – сайт міста Рівне».

Це новина «Сили оборони України продовжують завдавати втрат країні-агресорці», або ж повідомлення, підготоване на основі даних Командування повітряних сил ЗСУ – «Наша ППО збила 30 ракет та 47 ворожих БпЛА».

Імена героїв фігурують у новинах, де йдеться про загибель військовослужбовців. Наприклад, у матеріалі згадуваного сайту «0362 – сайт міста Рівне» від 15 січня 2025 року «Низько схиляємо голови у скорботі… Рівненщина провела шістьох Героїв». Йдеться про прощання із шістьома захисниками з Рівненщини: Олександром Гриценком та Олександром Миськом з Дубенщини, рівнянами Дмитром Опольським та Сергієм Ульмером, Олексієм Мартинюком із Острозької громади та Олександром Ковальчуком із Бабинської ТГ. Як герої у новині фігурують також троє синів одного із загиблих.

Або ж ще один приклад із сайту «ОГО» «На фронті загинув захисник із Березнівщини». Чи з «Рівне Медіа» – «На Здолбунівщині попрощаються із Героєм, який поліг на фронті».

Максимально олюднює цю складну тему редакція сайту «Рівне Медіа». Тут публікують життєві історії окремих військових, ким вони були до війни, які мали інтереси, чим займалися. Це, наприклад, історія бійця Іллі з позивним «Халк», який служить у 104-ій бригаді ТрО ЗСУ Рівненщини,  – «Пам`ятаю свій перший бій – це залишило особливий слід»: історія воїна «Халка» ТрО Рівненщини», а також текст «Я вже спробував себе у всіх напрямках, окрім танкіста і льотчика»: історія Захисника з Рівненщини «Ганса». Історії, щоправда, супроводжуються приміткою про написання матеріалу на основі публікацій зі сторінок у соцмережах бригад, де служать воїни.

Якщо редакції у текстах про війну звертаються за експертними коментарями, то переважно це голова Рівненської військової ОВА – Олександр Коваль, його перший заступник – Сергій Подолін, командувач військ оперативного командування «Захід» бригадний генерал Володимир Шведюк, юристи, котрі пояснюють специфіку отримання виплат родинам загиблих військових, член оборонного комітету Верховної Ради Федір Веніславський.

Лишень у новині «Масована атака росіян на Україну: Неподалік Рівненщини чули вибухи» на сайті «Радіо Трек» від 15 січня експертний коментар читаємо від очільниці Івано-Франківської ОВА Світлани Онищук.

Загалом кількість жінок як експерток на сайтах у темі війни складає 6%, як героїнь – 11%.

У газетах натомість зростає відсоток жінок-експерток до 41%.

На сторінках газет своїми історіями діляться волонтерки, бойові медикині, жінки, які засновують власні невеликі бізнеси у пам’ять про загиблих чоловіків.

У яких темах жінки найбільш видимі

Серед проаналізованих публікацій в онлайн-виданнях відсоток жінок як експерток склав лише 16%,  жінки як героїні фігурували у 12% випадків. У газетах рівень залученості жінок як експерток та героїнь вищий і становить –  42% та 17% відповідно.

Жіночі голоси на сайтах звучать у темах дозвілля (100%), релігії та культури (50%) й у кримінальних хроніках (33%). 

Серед проаналізованих матеріалів увагу привернув текст із сайту «ЧаРівне.info» «У Органному залі відбудеться мистецька лекція Світлани Олійник». Ймовірно, у заголовку доцільно конкретизувати, хто ж така лекторка, аби розширити читацьку аудиторію, а у тексті можна подати окремі моменти, на які героїня буде спиратися у своєму виступі. 

У газетах частка жіночої експертизи висока у тематиці соціальної політики (100%), волонтерства (100%), екології (100%), дозвілля (80%) та медицини (50%).
Редакції обох типів медіа активно використовують у своїх текстах фемінітиви. Найбільш збалансовано це роблять у матеріалах на сайтах «Рівне Медіа», «ЧаРівне.info», «ОГО», серед газет – «Рівне Експрес», «Вісті Рівненщини».

У публікаціях «Радіо Трек» та «0362.ua – сайт міста Рівного» поруч із фемінітивами трапляються й маскулінітиви. Так, на сайті «Радіо Трек» читаємо: «Повідомила синоптик Наталка Діденко», а на «0362.ua – сайт міста Рівного»: «офіцер служби освітньої безпеки з’ясувала», а також «нардеп Олена Шуляк». 

Траплялися маскулінітиви й у газетах. У виданні «Сім днів» читаємо: «Заступник керівника Офісу Президента України Ірина Верещук», а у «Вістях Рівненщини» героїню Вікторію Шевчук названо «спеціалістом управління культури і туризму ОДА». 

У більшості онлайнових ЗМІ є тематичні публікації, що стосуються гендерної тематики. По дві публікації наявні на сайтах «Рівне Медіа», «ЧаРівне.info», по одному матеріалу на сайтах «0362.ua – сайт міста Рівного» та «Радіо Трек». 

Серед них варто виокремити матеріал «У музеї Здолбунова відтепер є феміністична мінібібліотека й картотека з майже 120 історіями жінок» із сайту «Рівне Медіа». 

Йдеться про відкриття у Здолбунівському краєзнавчому музеї феміністичної бібліотеки й картотеки з історіями жінок. Як зауважують у дописі, ця подія «стала важливим кроком у визнанні внеску жінок у різні сфери життя України».

На сторінках газет за моніторинговий період тематичні публікації на гендерну тематику відсутні.

У окремих ЗМІ траплялися матеріали, що транслюють стереотипні погляди.

Наприклад, це публікації «5 якостей, які чоловіки підсвідомо шукають у своїй жінці» на сайті «Радіо Трек» та «Притягують чоловіків як магніт: назвали 10 «магічних» жіночих імен». У цих матеріалах транслюються стереотипи, нав’язані індустрією краси, а також популяризується магічне мислення. 

На сайті «ЧаРівне.info» читаємо заголовок новини «Трьох синів-захисників втратило Рівне: з ними попрощалися на майдані Незалежності». У матеріалі йдеться про загиблих військових – чоловіків, однак, прикладка «синів-захисників», використана у заголовку, лишень створює додаткове емоційне навантаження і так у складній темі, але не несе суспільно значимої інформації. 

Загалом, враховуючи видимість жінок у текстах, найвищий індекс гендерної чутливості за моніторинговий період продемонстрували газета «Рівне Експрес» (55 %) та сайт «Радіо Трек» (47%). 

Результати можуть змінюватися за умови збільшення кількості «живих» текстів, з яких аудиторія розумітиме, чи є місце героїні або ж героєві, де доречною була б чиясь експертиза. 

Нагадаємо, що під час січневої хвилі моніторингу чимало публікацій знеособлені, це вплинуло на можливість відстеження експертизи у текстах, з’ясування, хто є призвідцею/ем того чи іншого медійного приводу. 

Ознайомитися з загальними даними щодо проведеного моніторингу можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Експертка з моніторингу – Вікторія Назарук

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг здійснює Волинський прес-клуб у партнерстві з Гендерним центром Волинської області та мережею прес-клубів і медійних організацій України.