Жінки у місцевих ЗМІ: уже називаємо, але ще стереотипно

Обмеження відсутні, цензура заборонена, плюралізм та розмаїття. Здавалося б, благодатні умови для функціонування медій. Але в час бурхливих суспільних перетворень викликів у роботі журналістів та журналісток може лише додатися. Гендерні аспекти – один із таких.

Для багатьох поняття рівності залишається складним для сприйняття, а що вже казати про те, аби без упереджень та стереотипів пояснити  це читацькій аудиторії.

За ініціативи Волинського прес-клубу у 24 областях України, серед яких також Рівненщина, вдруге цьогоріч, із 12 по 18 квітня, відбувся гендерний моніторинг друкованих та інтернет-видань.

Для дослідження обрали 5 інтернет-видань: «Все»; «ОГО»; Радіо «Трек»; Рівне Медіа; 0362.ua – сайт міста Рівного.

Та 5 друкованих ЗМІ: «Вісті Рівненщини»; «Вільне слово»; «Рівне Вечірнє»; «Рівне Експрес»;  «Сім днів».

Нагадаємо, що в публікаціях потрібно було відстежити, у яких темах жінки і чоловіки є героїнями / героями (про кого пишуть) й експертками / експертами (хто дає коментарі, висловлює думку з приводу теми публікації), чи використовують журналіст/к/и фемінітиви, чи вживають стереотипні образи жінок і чоловіків, і чи присутній в медіа сексизм, а також чи присвячують питанням гендерної рівності окремі матеріали.

«Уже представниця, але ще дипломант»

Поступово у рівненських медіа зростає увага до використання фемінітивів. Автори та авторки публікацій перестають їх лякатися, навіть, якщо йдеться про потребу творення нових слів. Однак, у текстах може виникати ситуація, коли героїню або експертку називають, використовуючи фемінітив та маскулінітив одночасно.

Наприклад, у публікації  «Серед цьогорічних призерів Всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2021» – двоє освітян з Рівненщини» на сайті 0362.ua вказано, що

« … у номінації «Математика» дипломантом конкурсу стала вчителька Білокриницького ліцею Марина Козачук. Представниця Рівненщини продемонструвала високий рівень предметно-методичної та інформаційно-цифрової компетентностей».

Частіше фемінітиви використовують у матеріалах онлайнових видань. Порівняно із показниками лютневого моніторингу їхня кількість суттєво зросла. Так, у публікаціях сайту «Радіо Трек» фемінітиви використано у 93% випадків, сайту «Рівне Медіа» – 88%, «ОГО» – 79%, 0362.ua – 48%, а «ВСЕ» – 34%.

Натомість у матеріалах друкованих видань кількість фемінітивів менша. Лідирують у вживанні останніх газети «Рівне Вечірнє» (97%), «Рівне Експрес» (83%) та «Вільне слово» (74%).

Водночас помічаємо також маскулінітиви, кількість яких, порівняно із лютим, залишається на майже однаковому рівні, лише дещо зменшуючись у згадуваних уже газетах «Рівне Вечірнє» та «Рівне Експрес».

Часто маскулінітиви використовуються у спортивній та освітній тематиках, коли йдеться про посаду, ролі жінок у певній діяльності. Наприклад,  на сайті «ОГО» читаємо про «заслуженого тренера України Ірину Качковську», або «Катерину Павелків – доктора педагогічних наук, професора кафедри іноземних мов».

Висвітлюючи політичні теми, друковані ЗМІ, серед яких «Вісті Рівненщини», «Вільне Слово», «Сім днів» для позначення ролі жінок у органах місцевого самоврядування також часто використовують маскулінітиви.

Наприклад, «депутат обласної ради Світлана Богатирчук-Кривко», «головний бухгалтер Алла Герук», «заступник начальника ДПС Надія Друзюк» та інші.

На кожному із аналізованих ресурсів з’являються публікації на гендерну тематику, хоча їхня кількість невелика. Переважно це 1-2 матеріали пояснювального характеру, в яких йдеться про надання породіллям державної допомоги, про відзначення органами місцевого самоврядування багатодітних матерів, а також зачіпається питання домашнього насилля.

Цікаво, що останній факт не просто фіксують, а пробують глибше аналізувати причини, способи подолання явища. Подібний підхід бачимо у публікаціях сайтів «Рівне Медіа», «ОГО». 

Натомість у друкованих ЗМІ кількість матеріалів гендерної тематики у квітні зменшується. Переважно на позиціях, ролях жінок акцентують, коли йдеться про вагомі результати фахової чи професійної майстерності. Такі матеріали фіксуємо у газеті «Вільне слово».

Очевидно, уже наявність цих матеріалів засвідчує певне зростання редакційного інтересу до гендерної тематики, адже під час лютневого моніторингу таких текстів було ще менше.

Героїнею уже стала, до експертки росту

Аналізуючи тематики, в яких жінки стають героїнями та експертками матеріалів, зазначимо, що переважно «жіночими» у квітні є питання освіти та науки, культури та релігії, соціальної політики, благодійності та волонтерства, екології та розваг.

До жінок-експерток частіше починають звертатися журналіст/к/и друкованих видань у темах медицини, політики та бізнесу. Це спостерігаємо у газетах «Рівне Експрес» та «Вісті Рівненщини».  Жінки стають експертками у 50 % випадків звернення до вказаної тематики.

Фахівчинями із місцевої політики частіше стають жінки у матеріалах сайту 0362.ua. У 50% випадків за коментарями звертаються до жінок.

До фахівчинь у сфері бізнесу та економіки у квітні більше зверталися у газетах «Вісті Рівненщини» та «Рівне Експрес», по 50% випадків відповідно.

Приблизно схожу кількість експерток та героїнь знаходимо у текстах на теми волонтерської активності. Йдеться про матеріали сайтів «ОГО», «Радіо ТРЕК» «Рівне Медіа» та друкованого видання «Сім днів».

У спортивній тематиці жінки переважно фігурують у якості героїнь публікацій, майже не зустрічаються у ролі експерток.

У публікаціях про кримінальні правопорушення, надзвичайні ситуації, ДТП жінки залишаються потерпілими від насильницьких дій з боку інших осіб, жертвами, родичками потерпілих у надзвичайних ситуаціях.

Найчисельнішим такий показник є на сайті «Рівне Медіа» і становить – 100%, аналогічний показник у газеті «Вільне слово» та 75% у газеті «Рівне Експрес».

Варто додати, що із понад тисячі проаналізованих під час моніторингу матеріалів траплялися публікації, у яких складно встановити експертність чи із певністю говорити про героїв та героїнь.

Такі публікації могли бути підготованими на основі отриманих пресрелізів органів виконавчої влади, громадських чи бізнесових організацій, скрінів із соціальних мережі із реченням чи двома редакційних коментарів.

Еротизація як спосіб привернути додаткову увагу аудиторії

Окремо звернемо увагу на наявність у матеріалах рівненських ЗМІ стереотипів у зображенні чоловіків та жінок. Так, редакція сайту «Радіо Трек» зловживає еротизацією жінки, ілюструючи матеріали світлинами оголеного тіла або його частин. Жінки зображуються у відповідних позах.

Йдеться про самостійні публікації та передруки із інших ресурсів. Це, зокрема, матеріал від 12 квітня «Як дівчат заманюють в екскорт: блогерка розповіла про свій досвід», у якому  використано доволі еротичні світлини героїні та  публікація «Киянка Яна, фігурантка секс-скандалу в Дубаї, каже, що ніяка вона не ескортниця (ВІДЕО)» від 18 квітня.

Подібні аспекти візуалізації жінки у матеріалах – типовий приклад демонстрування її залежності, беззахисності перед чоловіком у масовій культурі, який однак не пасує серйозному ЗМІ.

Часто трапляється розважальний контент, який взагалі не є журналістьким матеріалом. Наприклад,  публікація на згаданому ресурсі від 18 квітня «Жіночий характер за місяцем народження (точність 99%)».

У газеті «Вільне слово» у матеріалі «Чого ж хочуть жінки» читаємо таке: «Жоден живий чоловік не зможе покрити собою увесь список жіночих вимог»; «Кожна жінка шукає чарівного принца…»; «…вірус жіночої зарозумілості...».

Жінки постають як споживачки благ, здобутих чоловіками, фігури, які самостійно нічого не можуть вирішувати.

Очевидно, що дбаючи про якість публікацій, на подібні матеріали варто звернути увагу.

То які є гендерно найчутливішими?

Зважаючи на представлення жінок та чоловіків у матеріалах різної тематики та вживання фемінітивів найвищий Індекс гендерної чутливості серед друкованих ЗМІ демонструє у квітні видання «Рівне Експрес» (50%).

На сторінках газети у темах економіки та бізнесу, медицини та охорони здоров’я, надзвичайних ситуацій експертками стають жінки у 27% випадків, а у 40% випадків стають героїнями у темах місцевої політики та діяльності влади, спорту, розваг та надзвичайних ситуацій. 

Серед проаналізованих сайтів найвищий Індекс гендерної чутливості у квітні фіксуємо у  ресурсу 0362.ua (51%).

У матеріалах жінки стають експертками у 36% випадків у темах політики та діяльності місцевої влади, охорони здоров’я, волонтерської активності, екології та довкілля, а у 40% випадків у темах культури, медицини, місцевої та соціальної політики жінки є  героїнями.

Загальний Індекс гендерної чутливості рівненських медіа у квітні становить 44%. Із результатами квітневого моніторингу регіональних медіа у 24 областях (інфографіка) можна на сайті Волинського прес-клубу, а також на сторінці у Facebook.

Матеріал проілюстровано інфографікою Волинського прес-клубу

Гендерний моніторинг журналістських матеріалів регіональних медіа відбувається в межах проєкту «Гендерночутливий простір сучасної журналістики», який реалізовується Волинським прес-клубом у партнерстві з Гендерним центром, Незалежною громадською мережею прес-клубів України за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.