Знай своє місце, дівчино: учать в школі

–  Та-а-ак, дівчатка варять куліш, а хлопчики будуть їсти! – в рівненській міській школі триває свято букварика для першокласників і півгодинне свято проводять артисти (актори? аніматори?). Гляньте на фото, підкажіть як правильно.

Одна з десятка ігр. Її проводять козаки.

Дівчатка стають в дві шеренги. Троє козаків, звісно в червоних шароварах, хіба ж бувають козаки без шароварів і вишиванок, роздають макети їжі.

Сало, перець, крупа, сільничка із сіллю, часник, ще якийсь мішечок чогось, очевидно щастя.

Ще двох дівчат ставлять з великими дерев’яними ложками навпроти кожної шеренги на віддалі чотирьох метрів. Вони мають замішувати те, що потрапить в казан.

Біля ніг дівчат паралонові великі казани. Завдання дівчатам з кожної шеренги закинути чим швидше всі наїдки в казан.

Якийсь момент козаки переграють ситуацію.

Дівчат з дерев’яними ложками, які мали мішати закинуті в казан продукти, замінюють хлопцями. Бо потрібна сила, щоб мішати всю ту бутафорію.

Гра почалась. Хлопці задоволені. Весело мішають. Дівчата теж. Батьки аплодують. Гра скінчилась.

– А тепер хлопці будуть їсти куліш, – виголошує козак під 50 років. І двоє козаків, вхопивши повні начиння паралонові казани імітують годування дітей з великих дерев’яних ложок.

Той що старший, як і обіцяв, годує тільки хлопців. Інший, молодший, захопившись, годує також мам дітлахів.

– А чого дівчатам не дають їсти!!! – гучно вигукує маленька смілива першокласниця, аж здіймаючись з місця.

В цей час козаки майже закінчили імітувати годування. І 50-річний козак на кілька секунд затнувшись – очевидно не очікуючи, що щось піде не за сценарієм – виголосив.

– А-а-а дівчатам треба берегти фігуру!

– А-ха-ха-ха, – зареготав зал батьків.

Міська школа за 200 кілометрів від кордону з Євросоюзом.

Всю виставу виконує професійна трупа (а не як в мої шкільні роки заганяли перевдягатися вчителів та шкільний персонал).

Завіса.