«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user kalaur
журналістка

Як ми дізналися про домагання в РДГУ і що залишилося за лаштунками

Розслідування про сексуальні домагання в РДГУ. Ні, це не на замовлення грантодавців, воно не навіяне голлівудськими заявами про домагання Вайнштайна. Воно з`явилося абсолютно випадково, через необдуману заяву одного чоловіка…

ГОЛОВНЕ ФОТО

Професор йшов собі по коридору і наспівував після розмови з журналістами. Очевидно, він не очікував такого розвитку подій...

Коли я вперше почула про домагання на кафедрі хореографії РДГУ я, м`яко кажучи, була шокована. Почула я про це від 70-річного професора Володимира Годовського. Саме з його вуст вперше у телефонній розмові пролунало це слово.

– (…) Я сказав, щоб вона йому не показувалась, бо до неї домагався. Я можу таке сказати, – заявив Володимир Годовський по телефону другого жовтня. 

ФОТО

Володимир Годовський сам наштовхнув на тему розслідування по телефону

Слово не горобець

Почалося все з того, що звільнений викладач, хореограф Андрій Скоцький подав заяву у поліцію. У ній екс-викладач стверджує, що ніколи не бачив за роботою дружину завідуючого Світлану Грицюк. Жінка нібито працювала концертмейстером на кафедрі хореографії 10 років. І ось, коли я перевіряла викладене в заяві, професор Годовський пояснив, що за роботою пані Грицюк викладач не бачив, бо домагався до неї. Тож турботливий чоловік Годовський сказав жінці Грицюк, аби вона не потрапляла на очі викладачу Скоцькому.

– Тобто домагався? – перепитала я.

– Ну не знаю як домагався! – сказав Годовський.

Санта-Барбара. Інтонація з якою говорив завкафедри видавала, що сказане – це дурниця. Але ми почали  перевіряти цю дурницю. Зрештою ще троє викладачів кафедри, вахтери, чимало студентів спеціальності сказали, що ніколи не бачили Світлану Грицюк ні за роботою ні в приміщеннях, де проходять пари хореографів. Всі дивувалися із заяви Годовського про домагання і називали її абсурдною.

Але аби не ця заява, не було б розслідування про домагання самого Годовського. Згодом завідуючий заперечив сказане, але було надто пізно. Ми вже готували до ефіру інше розслідування – про ганебну практику сексуальних домагань самого професора.

Спасибі за тему, пане Годовський.

Система 

Зі скаргами до журналістів майже ніхто не звертався. Одна жінка повідомила про домагання, коли я зателефонувала по справі концертмейстерки Грицюк, ще декілька випускниць захотіли зустрітися. Інші контакти я отримувала від людей, які пов`язані з вишом. Я дуже вдячна за допомогу всім, хто це робив. Без вас нічого б не було.

Багато хто відмовлявся говорити, бо вчиться. Хтось не хотів, бо вже випустився і його це більше не цікавить. Але ніхто не заперечував, що завкафедри так поводиться.

ФОТО

Іноді коврик може сказати багато про самооцінку його власника

Одна з дівчат сама запропонувала зустрітися і ми побачилися одразу після телефонної розмови. Я відчувала, що вона давно хотіла виговоритися. Дівчина просто не могла повірити в те, що з нею сталося і її шокувало, що журналістів це зацікавило.

Вона не могла пояснити чому просто не вибігла з кабінету професора. «Мої ноги були просто ватні, я не могла встати зі стільця, я боялася», – згадувала про події минулого навчального року одна з моїх співрозмовниць. Вона зізналася, що дуже любить хореографію і її батьки просто не дали б їй довчитися, аби дізналися, що 70-річний професор її цілував і пропонував секс.

ФОТО

Більшість дівчат говорили анонімно перед глядачами, але журналісти знають хто вони

Мені розповідали про корупцію, про плату за вступ, про хабарі, накривання столів на екзаменах, про фотографування оголених студентів за кулісами, про жахливі пропозиції «стати старшим наставником» з вуст Годовського, про викладачів, які його підтримують і покривають, бо він колись їм допоміг.

Дівчата в один голос переказували розповіді про успіхи в особистому житті завідуючого, які вони чули на парах, показували збірку анекдотів авторства Годовського, лексиконом з яких він оперував. Я чула про мацання студенток і абітурієнток, про те, як цей чоловік казав мацати його, про мовчання і страх викладачів та пропозиції розрахуватися сексом взамін за вступ, роботу і таке інше.

У декого тремтів голос, ми говорили по кілька разів перед записом інтерв'ю і зрештою були ті, хто відмовився говорити навіть після зустрічі.

У декого я одразу запитувала чи до них домагались. Дівчата твердо казали ні. Потім розповідали свої історії про які не знають нічого навіть батьки. Історії про обмацування за зачиненими дверима, про те, як завкафедри ліз до них цілуватися і пропонував секс.

Я перепитувала і вони зрештою усвідомлювали, що до них домагалися.

Тобто якимось фантастичним чином така поведінка професора стала нормою. Мовляв, через це усі пройшли і всі знають, що він такий і з цим нічого не зробиш. Більшості не спадало на думку писати скарги чи піти з цим в поліцію, бо ніхто не вірив у результат. 

Здебільшого пропозиції лунали до жінок, які потрапили в скрутне становище. Це міг бути провалений екзамен, проблема з житлом, вступом, з роботою. Тобто під прицілом були в першу чергу ті, хто звертався за допомогою – люди залежні від професора, на яких тиснути легше і які не завжди можуть одразу відштовхнути, втекти, бо від нього в певний момент залежали їхні долі.

ФОТО

Професор Годовський завів традицію цілуватися з відвідувачками його кабінету. З його слів, він перестав це робити місяць тому

Зазвичай першим кроком були заїжджені фрази «тобі треба старший наставник», «я тебе буду кришувати» і таке інше. Побачивши реакцію дівчини, професор йшов далі, або відступав. Дівчата розповідають, що відхилившись від поцілунків, або не погодившись приходити до професора, отримували зауваження, він злився. Дехто казав, що отримавши відмову професор наче забув про них.

Але згадаймо історію викладачки Алли Геккель. Вона все життя захоплюється хореографією, працювала балериною і 13 років тому прийшла викладати в РДГУ. 

Завідуючий тиснув на жінку після відмови стати коханкою, завалював роботою на інших кафедрах від якої відмовилися колеги, завалював і казав: «Я вже думав, ти не витримаєш», – цитувала Алла.

Жінка продовжувала працювати, бо дуже любить свою роботу. Студенти розповіли нам, що на них тиснули, аби вони писали скарги в деканат на викладачку, яка не погоджувалася з порядками на кафедрі. Хіба це не зловживання службовим становищем?

ФОТО

Тепер Алла Геккель не працює в РДГУ. Вона відкриває школу балету і подала заяву в поліцію на Володимира Годовського. Я переконана, що результати будуть. Це історія про те, що вихід із системи може відкрити нові можливості. Сподіваюся мрія талановитої і сильної жінки здійсниться).

Одна з моїх співрозмовниць сказала: «Просто вся ця система вже є давно. І коли система є в більш-менш допустимих – не адекватних, але допустимих рамках, вона діє».

Вона вважає, що система Годовського переступила всі рамки. Саме тому ми дізналися про її існування. І я припускаю, що цю систему захищав непоганий дах. Зрештою реакція керівництва вишу на розслідування це підтверджує. 

Почувши з різних джерел, які між собою непов’язані майже однакові історії, ми переконалась, що люди говорять правду. 

Про «коза не схоче, козел не скоче»

Тепер, коли я читаю коментарі у соцмережах і недалекі блоги про те, що жінки винні самі, бо «коза не схоче, козел не скоче», мені зрозуміло чому постраждалі бояться і часто звинувачують у всьому себе.

Людина, яка стала жертвою хоче себе захистити і тому мовчить.

В першу чергу, вона боїться тиску суспільства, яке звинувачує, виправдовує кривдника, яке не розуміє суті питання і вимагає доказів, які вона не може надати. Суспільства, яке звинувачуватиме за одягнену спідницю, казатиме: «потому что нельзя быть красивой такой» і почне дорікати за мовчанку.

Постраждалі бояться суспільства, яке так любить вказувати пальцем і звинувачувати, обклеєне стереотипами і тому топчеться на місці зі своїми недолугими законами. Жертви бояться суспільства, яке радше зробить з біди шоу, обсмокче її, але не допоможе вирішити проблему і тому часто вирішують змиритися.

ФОТО

На стіні в кабінеті Годовського вислів: Найскладніша професія – бути людиною. Вочевидь професору ця професія виявилася заскладною

А ті хто не боїться розповіли мені, що дуже часто не знають куди звертатися зі своєю проблемою. Вони не вірять, що буде результат. Дехто раніше терпів насильство і звертався в поліцію, але безрезультатно. Дівчата не вірять, що керівництво вишу може їх захистити і тому хочуть просто отримати дипломи і забути про все.

Аби не було ситуації «слово проти слова», ми самі знайшли докази у вигляді відео прихованої зйомки.

ФОТО

«Катерина» ходила до професора двічі і просила допомогти поселитися в гуртожиток з можливістю вступу на кафедру хореографії. З гуртожитком Годовський не допоміг, лише підказав як це можна зробити. Зате досить відверто натякнув про свої наміри

Напередодні самі ж студентки запевнили, що цей варіант спрацює і до візиту ми знали в який час треба йти до професора, як виглядає кабінет, що професор дарує своїм відвідувачам і якими можуть бути його дії.

ФОТО

Професор подарував «Катерині» блокнотик при перші зустрічі. Дівчата розповідали, що їм завкафедри дарував косметику, брелоки і таке інше. Журналістам він пояснив, що дарує подарунки усім і це ручна робота

Моя помічниця, яка ходила до професора двічі і здійснювала зйомку, трималася дуже добре. «Катерина» вчилася в РДГУ на іншій кафедрі, але навіть вона знала про славу професора Годовського. Побачивши її, завкафедри забув про існування рейтингової системи вступу і сказав, якщо він захоче – вона вчитиметься на державній формі навчання. Сказав: «ти це врахуй», – натякнувши на свою силу і авторитет.

Потім, під час інтерв'ю, на свій захист Володимир Годовський зауважив, що дівчина до нього прийшла сама, до того ж в спідниці (ніби це щось змінює) і він їй після цього не дзвонив і не погрожував.

Ще професор сказав, що 80% чоловіків-хореографів нетрадиційної орієнтації. Подякував нам, що не зараховуємо його до них і додав, що 20% натуралів змушені відпрацьовувати за решту. «От я і відпрацьовував», – зізнався професор. Це він так жартував. Зараз, сказав, уже не відпрацьовує. Ага. Одна з постраждалих дівчат отримала пропозицію займатися сексом з професором в кінці минулого навчального року.

ФОТО

ФОТО

Наш оператор Валерій проводив зйомку РДГУ з квадрокоптера. Апарат мало не врізався у сусідній будинок

Байдуже бабій професор чи ні, не грає жодної ролі те, що він хотів сексу нібито лише за взаємною згодою і нікого нібито не переслідував. Важливо одне – педагог не має права себе так поводити і те, що робив професор – злочин і його жертви дуже часто не мали сил і засобів протидіяти. А за кожен злочин має бути покарання.

Цим дописом я прошу жінок, які зіштовхнулися з подібним, знайти в собі сили заявити про те, що сталося.

Можливо, завдяки вам завтра напише заяву на звільнення ще один керівник, який роками безкарно домагався до своїх підлеглих. Можливо саме ваші слова вбережуть інших і стануть на заваді покалічити їхні долі. Зрештою чим більше жінок перестануть боятися – тим більше ми маємо шансів позбутися від цієї проблеми і тим менше звинувачень лунатиме в бік тих, хто не боїться сказати. 

Ми готові вас почути. Наші контакти ви знайдете за посиланням

Юридичну і психологічну підтримку готові надати спеціалісти Центру підтримки громадських ініціатив «Чайка». Їхні контакти (0362) 460 967.

ФОТО

Не соромтесь вашої історії, вона надихне інших. Популярний заклик, який пролунав у рамках флешмобу #MeToo

Якщо про проблему не говорити, її для людей не існує. На жаль, така правда, інакше б професор не практикував домагання роками. 

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)