Пишеш про безлад і корупцію в країні – російський пропагандист: про позицію радника голови Рівненської ОДА

7 квітня радник голови Рівненської ОДА Андрій Андрощук фактично звинуватив рівненську журналістку Інну Білецьку у тому, що вона працює на російську пропаганду. Усе через пост у Фейсбуці, в якому журналістка показала, як на півночі Рівненщини бурштинокопачі створили блокпост.

«Це стаціонарний блокпост клесівських старателів дорогою на урочище Рожки, так зване Болото. Може, хтось не знав про існування такого. СБУ? Адміністрація? Рада?

Ну хоч прапор український, і то легше. Мені подобаються їхні реакції. Вони задоволені собою. Вони розуміють, що тут вони непереможні. Вони фотографують журналістів, підходячи впритул. І тихенько шепчуть про піздєц. Вони не вважають, що порушують закон, а якшо і порушують, то вважають, що мають на це право.

Все. Контроль втрачено остаточно. Вітаю, дорогі заробітчани від влади, догралися. Якщо оте все цікаве лише білецькій, і проблеми нема, то шо уж тут. Не буду набридати.

Для жителів країни мєдвєдєй і балалайок – Ривненская область не сепаратирует. Не отделяется. Фантазируйте молча» – пише Інна Білецька.

Повідомленням на фейсбуці Інни Білецької скористалося російське ЗМІ, яке радісно розганяло «зраду»:

Виявилося, що російські ЗМІ постійно читає радник голови Рівненської ОДА Андрія Андрощука, який обурився не самим фактом російської маніпуляції, а тим, що рівненська журналістка звернула увагу на проблему. Він фактично звинуватив Інну Білецьку у співпраці з російською пропагандою.

«Особливо любить цитувати рівненську кореспондентку проросійського телеканалу (Інна Білецька – спецкор телеканалу «Інтер» у Рівненській області – авт.) пропагандистський сайт «Русская весна», і то постійно. Таке враження, що вона там на півставки працює...

Вітаю «шановна» кореспондентко, редакційне завдання російських босів виконано на всі сто відсотків...Можете гордитися собою(((((...» – пише Андрій Андрощук.

Інна Білецька розповіла Інституту масової інформації подробиці подій, які стали приводом до написання згаданого допису. Каже, що два дні тому вона була в Клесові («бурштиновій столиці» України) з представниками оперштабу поліції.

– В самому селищі ми під`їхали до дороги, яка веде в урочище Рожки, – каже журналістка. – Місцеві називають це місце «Болото». За інформацією, якою я володію, і яку мені неодноразово підтверджували у райвідділку і оперштабі, на урочищі щоденно працювало кілька десятків моторів.

За словами Інни Білецької, представники оперштабу пішли до блокпоста і вели перемовили з місцевими про можливість потрапити на урочище, в цей час позаду поліцейського автомобіля зібралася велика кількість місцевих, які заблокували виїзд від блокпосту. Перемовини тривали близько 40 хвилин.

– Нам вдалося виїхати, – каже журналістка. – Представники оперштабу потім повідомили, що домовлялись про те, щоб блокпост прибрали. Сьогодні повідомили мені, що таки прибрали. Колеги з ICTV, які сьогодні працювали в Клесові, підтвердили, що шлагбаума уже немає.

Про те, що блокпост наразі прибрали, підтверджують і в рівненській поліції.  Правда, спочатку намагаються переконати, що великих проблем там і не було. При першій розмові, посилаючись на пояснення свого керівництва, прес-офіцерка ГУ Нацполіції Рівненщини Ольга Олійник розповідає, що то місцеві мешканці захищали свій ліс від незаконної вирубки, а надра – від бурштинокопачів. При наступній розмові уточнює інформацію.

– Блокпост поставили місцеві жителі для того, аби не пускати бурштинокопачів на територію болота, – каже Ольга Олійник. – Але в ході проведення переговорів з правоохоронцями і місцевими жителями блокпост було ліквідовано. Було досягнуто взаємної згоди.

– Але з  того, що розповідає журналістка Інна Білецька, яка там була, все було не зовсім так, –представниця ІМІ. – Мова про те, що поліція туди приїхала, бо там нібито було кілька сотень місцевих  бурштинокопачів неподалік, і блокпост був створений, щоб не пускати туди чужих і поліцію…

– Так, щоб не пускати туди працівників оперштабу, – погоджується Ольга Олійник. – Там було зареєстровано протягом місяця кілька опорів працівникам поліції, здається, п’ятнадцять таких фактів, і буквально вчора, в результаті перемовин, блокпост було ліквідовано.

Радник голови ОДА Андрій Андрощук, у спілкуванні з нами запевняє, що в своєму дописі він лише висловив припущення щодо співпраці журналістки з російською пропагандою, а не наводив ніяких фактів. Каже, що, можливо, написав занадто емоційно та іронічно, але не відмовляється від своїх претензій.

Андрій Андрощук:

– Що робить громадянин, коли стає свідком злочину? Повідомляє компетентні органи.

– На момент, коли Інна фотографувала блок-пост, там були працівники поліції, тож про порушення їм було відомо.

– Тобто представники поліції були, але їм не дали часу, щоб вирішити це питання. Це реально питання не одного дня... Я вже не раз говорив, що там реально проблема з тими бурштинщиками нелегальними. Для того, щоб створювати інформаційні приводи для сепаратистських і російських ЗМІ, треба спершу дати шанс вирівняти ситуацію.

– Тобто коли проблема є, то журналіст не має про це писати? Має лише писати, коли проблема вирішена?

– Ні. Дуже прошу, не перекручуйте мої слова. Це було припущення, але не безпідставне. Тому що вдруге за останній тиждень сепаратистське ЗМІ «Русская вєсна» робить пропагандистські матеріали на основі цих постів. Коли в самому пості пишеш, що влада взагалі не контролює ситуацію, то це ж неправда.

– Ну ось нещодавно оприлюднили репортаж на сайті «Четверта влада», що бурштинокопачі взяли в облогу поліцейських і змусили їх віддати речові докази. В Більській Волі. Фактично була безсила поліція.

– Але ж сьогодні проблема вирішена з блок-постом. Якби держава там не контролювала ситуацію, думаю, навряд чи це питання зняли би. Так, недостатньо робиться для того, щоб навести там порядок. Але коли розказують, що там взагалі українського нічого нема, окрім прапора, і влада там не контролює, то сьогоднішня ситуація показала, що це не зовсім так, коли зняли цей блокпост.

– За останній місяць, як нам розповіли в поліції, було десь 15 спроб опору працівникам поліції. І ось зараз, після допису Білецької, проблема якось вирішилася. То що, журналістка мала чекати, поки вирішиться, а тоді писати?

– Можливо, було занадто емоційно сказано [мною]. Можливо, є трохи перебор. Я писав не для того, щоб когось образити, а для того, щоб звернути увагу, що створюються інформаційні приводи. Бо не мені вам розказувати, як починалася пропаганда на Донбасі.

Ми спробували почути точку зору голови Рівненської ОДА Олексія Муляренка щодо припущень його радника Андрія Андрощука. Олексій Муляренко свою позицію озвучує  через речника Рівненської ОДА Сергія Мініча. Вважає, що фейсбук-сторінка радника голови – це його особиста справа.

– І він, як колишній журналіст, має повне право висловлювати ту чи іншу свою думку, – каже Сергій Мініч від імені Олексія Муляренка. –  Це не було офіційної позицією адміністрації чи БПП стосовно публікації Інни Білецької.

Але разом з тим у нас дійсно викликає подив, чому Інна Білецька у своєму пості, наприклад, згадує адміністрацію, СБУ, при цьому жодним чином не згадує придані сили (спецпризначенців поліції – авт.) і поліцію, які базуються в північних районах і які мала б на це реагувати.

Адміністрації про блокпост стало відомо за день до появи допису Інни Білецької. Була скликана нарада, голова адміністрації попросив поліцію відреагувати оперативно на цей блокпост, і сьогодні цього блокпоста вже немає. Тобто придані сили відреагували.

Механізм впливу на нелегальний видобуток бурштину такий, що голова адміністрації, коли надходять факти щодо нелегального видобутку, звертається у поліцію, і поліція реагує. Тому ми запросили Нацгвардію, щоб вони могли оперативно і швидко реагувати.

Тому ми просили би, щоб журналісти, в тому числі і Інна Білецька, коли отримує інформацію про нелегальний видобуток, перед тим як робити інформпривід для російських ЗМІ… Ми розуміємо, що журналісти мають право писати, дякуємо їм, дуже часто вони й для нас стають джерелом інформації. Але перед тим як це робити, все ж може варто перш в райдержадміністрацію повідомити чи ще кудись, як громадянин. Повідомити, що вона знає про такі факти.

– Ну так один зі способів повідомити – опублікувати це на своїй сторінці у Фейсбуці, – представниця ІМІ.

– Ну так Фейсбук – це соцмережа. Хтось побачить, хтось не побачить.

– То значить голова ОДА теж оцінює, що подібні повідомлення є хорошим інформприводом для російських ЗМІ?

– Для адміністрації видається дивним, що Інна Білецька стає фігурантом новин на російських телеканалах.

– Тобто допис Андрія Андрощука написаний в тому ключі, що й думають в адміністрації?

– Пост Андрія Андрощука, можливо, десь занадто емоційний, занадто гострий. Він не хотів образити журналістів чи журналістську професію. Ще раз кажу, ми за те, щоб журналісти інформували про проблеми області. Але коли говоримо про громадянку Інну Білецьку, то дуже часті випадки, коли вона стає фігурантом новин у Росії.

– Можливо, через те, що вона про проблеми дуже часто пише? А вже хто цим користується, то це не проконтролюєш.

– То що, найбільше пише про проблеми Інна Білецька?

– Було опитування у фейсбук-групі Рівненщина політична про те, яка структура в області найбільше бореться з корупцією. Звісно, це не репрезентативне опитування, але все ж у цю групу входять багато активних людей з Рівненщини. То на першому місці була  «Четверта влада», на другому – Інна Білецька.

– Як журналістка Інна Білецька вчинила правильно, але для мене все одно дивно, чому її репортажами користуються постійно російські ЗМІ. І це не тільки по бурштину.

Попри досить лояльну позицію голови Рівненської ОДА на допис свого радника Андрія Андрощука, озвучену через свого речника, медіаекспертка ІМІ Олена Голуб вважає подібні дії неприпустимими.

– Обмеження свободи слова є неприпустимим за будь-яких умов, в тому числі і в умовах війни, – вважає медіаекпертка. – Робота журналіста і полягає в тому, аби висвітлювати проблеми, а робота влади – їх вирішувати. Цензурування журналістів з боку влади відбувається з тої причини, що влада не бажає вирішувати проблеми, озвучені журналістом, а війна це відмовка не більше.

Подібні ж проблеми, на думку Олени Голуб, журналісти мають висвітлювати з кількох причин:

По-перше, це може стимулювати вирішення цієї проблеми.

По-друге, це суспільно-важливий матеріал, який, безумовно, має дійти до суспільства.

По-третє, обмежувати свободу слова в умовах війни –  це не вирішення проблем, адже не стимулює вирішення конфлікту, а навпаки, заводить його у глухий кут.

Журналістка Інна Білецька щодо використання її дописів російської пропагандою каже таке:

– Я частіше за інших журналістів висвітлюю бурштинову тему, і там насправді надзвичайно складна ситуація, якій не приділяє уваги місцева влада. Якщо в адміністрації можуть спростувати інформацію, яку я подаю, нехай цим і займаються. Те, що росіяни мають інформприводи – це не результат моєї роботи, а результат їхньої бездіяльності. Своє ставлення до публікацій в російських ЗМІ я висловила раніше: