«Четверта влада» потрапила у офіційний список перевірених джерел інформації

У 2021 році Міністерство культури та інформаційної політики України запустило проєкт із медіаграмотності під назвою «Фільтр».

Він має допомогти українцям краще розрізняти дезінформацію та фейки і критично ставитися до поширених у ЗМІ новин. У жовтні 2022 року «Фільтр» оприлюднив також мапу перевірених джерел у різних регіонах України.

На мапі можна обрати область України і побачити список ЗМІ, які команда проєкту вважає перевіреними джерелами інформації.

На Рівненщині такими джерелами є:

• Офіційні сторінки голови обласної військової адміністрації Віталія Коваля (у фейсбуку та телеграмі);

• Обласна військова адміністрація (у фейсбуку та телеграмі);

• Міський голова Рівного Олександр Третяк (у фейсбуку та телеграмі);

• Міська рада Рівного (у фейсбуку);

• «Суспільне Рівне»;

• Агенція журналістських розслідувань «Четверта влада».

Команда проєкту зазначає, що відібрала на мапу лише ті ЗМІ, які:

• поширюють інформацію з офіційних джерел;
• посилаються на першоджерела;
• не публікують немарковану рекламу;
• не мають серед власників політиків чи олігархів;
• дають аудиторії відкриту інформацію про своє медіа, контакти редактора;
• дотримуються журналістських стандартів.

Ми хотіли додатково поговорити про критерії відбору ЗМІ для мапи із керівницею проєкту «Фільтр» Валерію Ковтун.

Проте вона не захотіла спілкуватися, сказавши, що на всі актуальні питання команда відповіла на своїй фейсбук-сторінці.

З фейсбук-сторінки ми дізналися, що під час складання мапи «Фільтр» брав до уваги дослідження та досвід громадської організації Internews Ukraine, а також додатково перевіряв медіа за допомогою місцевих експертів Інституту Масової Інформації (ІМІ).

Проте «Фільтр» самостійно ухвалював рішення, включати медіа до списку чи ні.

Перелік видань, що потрапили на мапу, не остаточний. Можна і зараз подати на розгляд команди медіа, яке відповідає озвученим критеріям, і його можуть додати на мапу після перевірки. Для цього слід звертатися на фейсбук-сторінку проєкту.

– Водночас, якщо ми фіксуватимемо порушення стандартів у тих медіа, що вже є на мапі, вони будуть з неї видалені. Якщо ви такі порушення помічаєте, просимо звертатися до нас, – йдеться на фейсбук-сторінці проєкту.

Ми запитали в медіаексперта, редактора видання «Детектор медіа» Отара Довженка, чи аналізували експерти «Детектор медіа» ЗМІ, які потрапили до списку перевірених джерел інформації.

– Ми не моніторили всі ці медіа в останні місяці. Наш регулярний моніторинг у час війни охоплює спільний телемарафон, іномовлення («FreeДом»), інформаційні телеканали; є також вибірковий моніторинг регіональних телеканалів. Інші моніторинги – тематичні, – пояснює Отар Довженко.

– Але організації, з якими ми співпрацюємо – Інститут масової інформації та Інститут демократії імені Пилипа Орлика – моніторять локальні медіа. Я сподіваюсь, що результати і наших досліджень, і їхніх у «Фільтрі» врахували.

Отар Довженко зауважує, що в оприлюдненому переліку є ЗМІ, які порушують професійні стандарти або просто є занадто вузько тематичними:

– Я можу судити про Львів, де я живу – тут мене шокує в переліку «Вголос»; це видання, яке регулярно і жорстко порушувало стандарти, принаймні, в минулому. Але, можливо, там щось змінилось останнім часом (після скарги місцевих журналістів це видання зникло із списку – ред.).

– У багатьох випадках у списку є медіа, які явно нешкідливі й нетоксичні, але від яких я б не чекав повної інформації на всі адекватні теми.

Наприклад, для Київської області рекомендують «Хмарочос» і «БЖ» – це міські, урбаністичні видання, вони мають свій тематичний фокус і я б не сказав, що вони висвітлюють всі важливі події столиці, а надто області. І не мусять, в принципі. Та й «Четверта влада» – не новинне видання, з якого можна дізнатися повну картину подій у Рівному і області, у вас є фокус – переважно розслідувати корупцію і писати про місцеві проблеми і шляхи їх розв'язання.

Отар Довженко додає, що доречним був би бодай короткий опис для кожного з джерел.

Важливо також, аби люди мали інструкцію, як користуватись цими медіа, як комбінувати джерела.

Крім того, медіаексперт звертає увагу, що сторінки місцевих рад та голів не можна вважати ЗМІ і вимагати від них дотримання журналістських стандартів.

– У мирний час я б точно не рекомендував людям користуватись сторінками мерів і місцевих адміністрацій як джерелами інформації, якій можна беззастережно вірити. І взагалі не радив би сприймати «офіційне джерело» як «джерело правдивої інформації».

Медіаексперт каже, що під час війни ситуація інша – тут краще дізнатися менше, але точнішої і безпечної інформації, і офіційні джерела для цього підходять.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Підтримайте ЗСУ

Якщо підтримали ЗСУ і маєте змогу підтримати незалежне рівненське ЗМІ – підтримайте «Четверту владу»