Чому НАБУ закрило провадження стосовно головного лісівника Рівненщини Віталія Суховича

Віталію Суховичу пощастило потрапити у сотню людей, справи щодо яких у Національному антикорупційному бюро закрили через кількамісячну дірку в законі
Джерело
Колаж «Четвертої влади» на основі фото з фейсбук-сторінки Віталія Суховича та сайту НАБУ

У січні 2020-го прокуратура Рівненщини запідозрила начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Віталія Суховича в недостовірному декларуванні.

У червні того ж року «Четверта влада», перевірила незадеклароване і видала розслідування про це – виявилося, що Сухович не показав у декларації майже вісім мільйонів гривень.

Прокурори скерували провадження до Національного антикорупційного бюро. Ми надіслали туди запит і дізналися, що його закрили. Але НЕ тому, що не знайшли порушення.

Віталій Сухович – головний лісівник Рівненщини та депутат Рівненської обласної ради. Минулого скликання – від Блоку Петра Порошенка, а нині від «Сили і честі», ще раніше від «Народної партії».

У січні 2020-го прокуратура Рівненської області запідозрила його у недостовірному декларуванні.

За версією правоохоронців, Cухович применшив свої статки майже на вісім мільйонів гривень. При цьому з офіційних джерел він стільки заробити не міг. 

Прокурорів зацікавили 7,9 мільйонів гривень, які дружина посадовця Тетяна Сухович внесла до статутного капіталу компанії «Кайсгольц». Ця компанія продає деревину, яку купує у лісгоспів, що підпорядковані чоловіку Тетяни Сухович.

У розслідуванні «Четвертої влади» йдеться, що після відкритого провадження Сухович розлучився із дружиною, імовірно, щоб могти не декларувати майно.

На «колишній» дружині залишилась більшість майна: дві квартири, будинок і три ділянки. Сам розлучений посадовець отримав квартиру у житловому комплексі «На Щасливому», вартість якої занизив у декларації.

При підготовці тодішнього розслідування ми намагалися поспілкуватися із посадовцем, але він почав погрожувати журналістці: «Задумайтесь, що десь в якийсь один прекрасний момент станеться біда з усіма вашими матеріалами, що ви там розводите. І прийдуть спитають».

Детальніше у матеріалі: «Фірма, родинні автівки, квартири за безцінь і подарунки: таємниці головного лісівника Рівненщини»

Ми надіслали запит до Національного антикорупційного бюро, аби дізнатися, на якій стадії розслідування щодо брехні в деклараціях Віталія Суховича.

У відповіді нам повідомили, що провадження за статтею 366-1 Кримінального кодексу щодо недостовірного декларування Віталія Суховича закрили 3 листопада 2020 року.

Але закрили не тому, що не знайшли порушення, а через рішення Конституційного суду у жовтні 2020-го, яким скасували відповідальність за брехню в декларації за статтею 366-1 Кримінального кодексу України.

Тоді директор НАБУ Артем Ситник казав в інтерв'ю UA:Перший, що через рішення Конституційного суду щодо електронного декларування Національне антикорупційне бюро закрило близько 100 справ:

– Це справи на стадії досудового розслідування, і справи, які були в суді. 

Він додав, що поновити ці справи неможливо, бо ухвалений закон щодо відновлення кримінальної відповідальності за недостовірне декларування не матиме зворотної сили.

Адвокат проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталій Гусак також пояснив, що, за статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

– Коли з'являється новий закон, потрібно, щоб людина знову внесла в декларацію недостовірні відомості. Тоді НАБУ відкриває справу за новою статтею і починає нове досудове розслідування, – додає Віталій Гусак.

У грудні того ж 2020 року цю відповідальність повернули у статтю 366-2 Кримінального кодексу, а в червні 2021-го збільшили суми, за які її можна понести відповідальність. 

Раніше, до жовтня 2020-го, покарати можна було за брехню в декларації на суму понад півмільйона гривень станом на 2021-й.

Тепер, з червня 2021-го, якщо задеклароване відрізняється від реального на суми від 1 мільйона 135 тисяч до 4 мільйонів 540 тисяч станом на 2021 рік, декларанту загрожує:

  • штраф від 51 до 68 тисяч гривень
  • або громадські роботи на строк від 150 до 240 годин
  • з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Якщо задеклароване відрізняється від реально на більше ніж 4 мільйонів 540 тисяч станом на 2021 рік, декларанта можуть покарати:

  • штрафом від 68 до 85 тисяч гривень;
  • громадськими роботами від 150 до 240 годин;
  • обмеженням волі до 2 років;
  • позбавленням волі до 2 років
  • з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. 

Якщо задекларовані відомості відрізняються від реальних на суму від 227 тисяч гривень до 1 мільйона 135 тисяч – це адміністративне порушення (частина 4 статті 172-6 Кодексу про адміністративні правопорушення). За це порушнику загрожує штраф від 17 до 34 тисяч гривень.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)