Чорний бус біля «Екватора»: як діяти, коли зупинили військові з ТЦК

Журналістка «Четвертої влади» стала свідкою інциденту: одного вечора, кілька днів тому, біля торговельного центру «Екватор» представники ТЦК та поліцейський обступили молодого чоловіка, а один із військових схопив його за руки. Побачене викликало у нас кілька запитань. Чи мав право представник територіального центру комплектування затримувати людину? І чи законне використання для цього буса ТЦК, а не авто поліції?

Ці запитання ми поставили адвокатці Наталії Мезенцовій, що спеціалізується на захисті прав людини в умовах збройного конфлікту. Вона також пояснила правові межі дій військових і поліції під час мобілізації.

Чорний «Мерседес», ТЦК та невдале затримання

Увечері дев’ятого жовтня дорогою з роботи зайшла в аптеку торговельного центру «Екватор». Переді мною в черзі стояв високий молодик, на вигляд 25 років. Він розрахувався, і підійшла я.

Коли виходила з торгового центру, побачила цього чоловіка ще раз. Його обступили троє чоловіків у військовій формі та один поліцейський.

Біля них, поблизу входу у торговий центр, стояв чорний бус марки «Мерседес». Двері в автівці відкриті, двигун працює.

Поліцейський щось розповідав молодику, активно  жестикулюючи руками. Хлопець не показував свої документи. Припустила, що розмова якраз була про це.

– Ідемо прямо, –  почула я чоловічий голос за спиною.

– Та чого прямо? – нервово відповіла жінка.

Пара вийшла з пакетами із супермаркету і пішла не по бруківці для пішоходів, а прямо по стоянці для авто. Чоловік мав наляканий вигляд і вказав жінці на бус ТЦК.

В якийсь момент один із чоловіків у формі схопив оточеного молодика за руки.

Я витягла журналістське посвідчення, ввімкнула камеру і швидко пішла туди, а за мною чомусь побігли й інші люди. Я хотіла запитати, чому хлопця затримують.

– Валерія Хомич, журналістка онлайн-медіа «Четверта влада». Чому людину затримують? – запитала я.

– Питайте в старшого, – відповів високий чоловік у військовій формі із сивою бородою.

«Він іде куди йому треба, а ти йди куди тобі треба», – це вже казав цивільний чоловік, який підбіг до військового, що тримав хлопця. Ще одна жінка знімала все на відео.

Тим часом молодик вирвався і побіг в торговельний центр.

Я звернулася до інших зі словами: «Хто тут старший?».

Поліцейський розвернувся до мене і глянув посвідчення. Після цього коротко відповів, що вони перевірили документи.

Наступне питання про те, чого хлопця схопив працівник ТЦК не встигла задати повністю, бо поліцейський проігнорував мене, повернувся спиною та попрямував до буса. За ним пішли і чоловіки у військовій формі. «Мерседес» поїхав.

Адвокатка про законні підстави для затримання і доставлення до ТЦК

Ми запитали в адвокатки, випускниці освітнього курсу Української Гельсінської спілки з прав людини «Захист прав людини в умовах збройного конфлікту в Україні» Наталії Мезенцової, як повинні реагувати поліція та ТЦК, коли:

а) чоловік мобілізаційного віку не показує військово-облікові документи;

б) перебуває в розшуку;

в) не перебуває в розшуку.

Запитали ще про те, чи має право ТЦК затримувати людину та чи може поліція під час затриманні саджати людину в авто, яке не має розпізнавальних знаків поліції.

Останнє запитання було про те, як діяти з людьми, які перешкоджають поліції працювати.

Коли людина відмовляється пред’являти документи

Пані Мезенцова розповідає, що відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чоловіки віком від 18 до 60 років зобов’язані мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Також відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати пред’явити військово-обліковий документ разом із документом, що посвідчує особу.

– Таким чином це можна охарактеризувати як обов’язок, запроваджений у зв’язку із введенням воєнного стану, що має на меті перевірку дотримання громадянином військового обов’язку. Очевидно, що відсутність документів, що посвідчують особу, унеможливлює перевірку інформації, чи вчинено адмінправопорушення, та може бути підставою для адміністративного затримання, – додає адвокатка.

Наталія Мезенцова зазначає: стаття 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволяє адміністративне затримання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, зокрема за порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку, а також законодавства про оборону і мобілізацію.

– Важливо, що в такому випадку адміністративне затримання здійснюють органи Національної поліції України. Тривалість адміністративного затримання не повинна перевищувати трьох годин, – наголошує адвокатка. – Якщо ж особу ідентифіковано і вона не в розшуку, підстав для примусової доставки до ТЦК немає.

«Перебування в розшуку» і які наслідки це має

Як пояснює адвокатка Наталія Мезенцова, для цілей мобілізації «перебування у розшуку» виникає тоді, коли громадянин не виконав свої обов’язки під час мобілізації, передбачені статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

– Фактично, у переважній більшості випадків це нез’явлення громадянина за повісткою, – зазначає адвокатка.

Відповідну інформацію про порушення вносять до реєстру. Після цього ТЦК звертається до поліції з вимогою здійснити адміністративне затримання та доставлення особи до ТЦК.

Адвокатка також зауважує, що трапляються випадки, коли після примусового доставлення для притягнення до відповідальності особу можуть в «прискореному режимі» мобілізувати:

– І в такому випадку можуть бути наявні порушення щодо проходження ВЛК в процедурному аспекті або інші порушення прав, наприклад, порушення права на особисту свободу, або ігнорування наявності бронювання чи відстрочки.

Порушення процедури затримання з боку держави

Адвокатка акцентує на низці системних порушень, які можуть виникати під час адміністративного затримання військовозобов'язаних та їхнього подальшого доставлення до ТЦК.

Серед найчастіших проблем вона виділяє порушення, пов'язані з документальним оформленням та тривалістю утримання особи. Зокрема, йдеться про неналежне оформлення факту затримання або перевищення допустимої тривалості утримання.

Крім того, існують випадки, коли саму процедуру адміністративного затримання застосовують за відсутності законних підстав або її здійснює неналежний суб’єкт (наприклад ТЦК. – Авт.). Найбільш серйозні випадки стосуються застосування сили до громадян без потреби або з явним перевищенням потрібного в окремій ситуації рівня.

Хоча українське законодавство передбачає механізми оскарження незаконних дій представників держави, адвокатка зауважує, що громадянам не завжди вдається довести факти порушень. Це може бути спричинено відсутністю належних доказів та/або неналежним розслідуванням цих фактів державою.

– Важливо, що судова практика у справах, що стосуються мобілізації, розвивається таким чином, що наявність певних порушень під час мобілізації не обов’язково призводить до її скасування, – каже Наталія Мезенцова.

Про авто та перешкоджання роботі поліції

На запитання, чи  для адміністративного затримання чоловіка потрібно викликати поліцейське авто, чи можна для цього використовувати, наприклад, бус ТЦК, адвокатка відповіла, що щодо цього українське законодавство не дає конкретних відповідей:

– Тому треба керуватися загальними нормами щодо здійснення такої процедури. Це належний суб'єкт (поліцейський), законні підстави та належне оформлення, гарантії, а також мета – доставлення до ТЦК для притягнення до відповідальності, – зазначає пані Наталія.

Додає, що якщо ці вимоги під час адміністративного затримання поліцейський з групи оповіщення виконує, і саме поліцейський доставляє порушника, то при цьому використання транспорту ТЦК не є порушенням.

– У ситуації, коли, наприклад, поліцейський формально затримав, передав особу працівникам ТЦК, а сам не поїхав до ТЦК, то можна говорити про порушення процедури, – наголошує адвокатка.

Також Наталія Мезенцова каже, що силу органи правопорядку можуть застосовувати лише тоді, коли в цьому є потреба і за наявності на те законних підстав. Наприклад, людина вчинила правопорушення та намагається втекти чи чинить опір. Інакше може йтися про перевищення службових обов’язків.

Щодо цивільних, які перешкоджають роботі поліцейських, адвокатка пояснює:

– Загалом є правило, що законним діям поліції не можна перешкоджати, інакше це буде вважатися правопорушенням і може дати підстави для застосування відповідних заходів поліцейського примусу до осіб, що перешкоджають законній діяльності. 

– Якщо ж люди є свідками можливого перевищення повноважень з боку поліції, то однозначно краще викликати поліцію, а не самостійно «відбивати людину», – додає Наталія Мезенцова.

Поліція: хлопець в розшуку ТЦК

Начальниця відділу комунікації Головного управління Нацполіції Рівненщини Марія Юстицька розповіла, що спілкувалися з чоловіком біля «Екватора» острозькі працівники ТЦК та поліцейський.

– Співробітники ТЦК перевірили у чоловіка документи. З’ясувалося, що він перебуває у розшуку органами ТЦК. Відтак особі призовного віку було запропоновано проїхати до приміщення ТЦК. Той погодився, але у супроводі лише поліцейських. Тож на місце викликали екіпаж патрульної поліції. У момент очікування службового авто чоловік втік, – розповіла Марія Юстицька.

Фактично, якщо вірити поліції, то були підстави адміністративного затримання, проте для цього потрібно було належно оформити факт затримання і саме поліцейські мали б супроводжувати чоловіка до ТЦК.

Ми також відправили запитання про інцидент біля «Екватора» до Рівненського обласного ТЦК та СП. Зокрема запитали, чи була відеозйомка спілкування працівників ТЦК з чоловіком. Але на момент публікації відповідей не отримали.

Дивіться також: «Комусь смішно, комусь страшно»: чи законні мобільні пости поліції і представників ТЦК

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців 71 окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ, які складатиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, 30 гривень на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

Якщо підтримали Сили оборони і хочете, щоб онлайн-медіа «Четверта влада» продовжувало працювати на Рівненщині – ставайте щомісячними підписниками хоча б на 20 гривень.

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.