Чи опиняться на вулиці рівненські хворі туберкульозом

На Рівненщині діяли три тубдиспансери. Обласний, на Млинівщині (Острожець) та на Сарненщині (Страшеве). Наразі їх об’єднують в один заклад. Адже значну частину ресурсів раніше витрачали радше на утримання персоналу, аніж на лікування хворих.

Про це йдеться в розслідуванні «Четвертої влади»: Діагноз туберкульозних диспансерів Рівненщини

Хворих – менше ніж персоналу, – історія тубдиспансера в Острожці

За 2018-й рік в тубдиспансері, що в Острожці на Млинівщині, пролікувалося 15 хворих. Працівників диспансеру – 43 (медиків з них десь половина).

За 2019-й рік тут пролікували, за даними обласного управління охорони здоров‘я – 41 пацієнта, за даними лікарні – ще менше: 34.

34 пацієнта за рік. У закладі, на який з медсубвенції за 2019 рік витратили 5 мільйонів гривень. Тобто майже 148 тисяч гривень на лікування кожного з тутешніх пацієнтів витратила держава у минулому році.

– На онкологію держава стільки не виділяла ніколи, – коментує публікацію представниця пресслужби Національної служби здоров'я України Христина Петрик.

Якщо у Рівненському тубдиспансері лікують два місяці, то в Острожці – майже півроку. Не лікували, а швидше, утримували.

– В них немає такого об’єму надання медичної допомоги і лікують хронічні форми, які на даний час уже не потребують такого довгого лікування, а можна лікувати амбулаторно і з соціальним супроводом, – розповідає начальник управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олег Вівсянник.

Керівник Острожецького протитуберкульозного закладу Юрій Мисько каже інше. Мовляв, пацієнтів так довго не виписували, бо вони «більш дезадаптовані», яких ніхто не забирає і яким нікуди їхати.

Мисько також розповідає, що хворі на туберкульоз до того перебували в психіатричних лікарнях та інтернатах. 

Насправді ж ці хворі – запорука функціонування закладу, вважає керівник Благодійної організації «100 відсотків життя Рівне» Юрій Лазаревич.

– Тому що якщо оплачується ліжкодень, закладу вигідно переутримувати, тримати цього пацієнта і писати, що цей пацієнт там є, бо йому оплачується цей ліжкодень, – розповідає Юрій Лазаревич.

Що буде з медперсоналом і пацієнтами закладів

Тубдиспансери Страшевого та Острожця не ліквідовують. Їх реорганізують – тобто відріжуть все зайве – скоротять персонал і приміщення, які потрібно опалювати, і приєднають до новоствореного територіально-медичного об’єднання «Фтизіатрія».

До його складу також увійдуть хоспіс у Зірному та Рівненський обласний тубдиспансер.

Стан пацієнтів вивчать, тоді визначатимуть як їх лікувати.

– Ми не можемо сказати про всіх, – каже начальник обласного управління охорони здоров'я Олег Вівсянник. – Ми проведемо детальний аналіз, заберемо їх в обласний протитуберкульозний диспансер, побачимо результати лікування і обов’язково проведемо аналіз.

З Острожецького тубдиспансеру після його закриття на біржу праці піде понад 20 працівників. Здебільшого – це технічний персонал.

Дехто вийде на пенсію, в тому числі і керівник закладу Юрій Мисько. Каже, альтернативну роботу управління охорони здоров’я області не пропонувало нікому. «Четвертій владі» начальник управління Олег Вівсянник каже, 90% усіх скорочених місця знайдуться, і не менш оплачувані.

– Є Страшів. Він поруч із Сарненською центральною районною лікарнею. А в Сарненській центральній районній лікарні зараз завершуються роботи по обладнанню відділення інтервенційної кардіології. І ми пропонуємо роботу в цьому закладі тим, хто потребує.

Після того, як почав діяти другий етап медреформи, на Рівненщині Національна служба здоров’я не фінансуватиме не лише два малих тубдиспансери, які радше надавали роботу персоналу, ніж ефективно лікували хворих на туберкульоз, але і два протитуберкульозні санаторії – у Костополі та Новоставі.

– Національна служба здоров’я України взагалі не вбачає, що вона повинна профінансувати санаторну послугу. Ця послуга повинна фінансуватися з інших фондів, інших бюджетів, – каже Олег Вівсянник.

Як розповідає «Четвертій владі» представниця пресслужби НСЗУ Христина Петрик, забезпечення реабілітації та реінтеграції пацієнта входить у пакет послуг «Діагностика та лікування дорослих та дітей з туберкульозом».

Заклади, які підписали договір з НСЗУ на цей пакет, повинні забезпечувати реабілітацію пацієнта.

– Перебування пацієнтів з туберкульозом у протитуберкульозних санаторіях не фінансується Програмою медичних гарантій, бо такі заклади не відповідають вимогам лікування цієї недуги – не мають необхідного обладнання, – каже Христина Петрик.

Часто в санаторії поміщають контактних людей з непідтвердженим діагнозом, щоб тимчасово їх ізолювати. Такі заклади фінансуються з інших джерел – місцевих бюджетів.

То що ж не так з тубдиспансерами і що змінює медреформа

Про це підсумовує представниця пресслужби НСЗУ Христина Петрик:

• середня тривалість перебування пацієнта з туберкульозом в лікарні майже 90 днів;

• тривале перебування сприяє внутрішньому інфікуванню хворих – виникає мультирезистентна форма, яку лікувати важко і дорого;

• прогресивніша модель – пацієнти лікуються в стаціонарі від 2-х тижнів, коли перестають виділяти бактерії – амбулаторно;

• ключове, що потрібно змінювати – через сучасні підходи зменшити тривалість перебування в стаціонарі і розвивати амбулаторний рівень допомоги.

Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.