Як вирішити проблему з МАФами у Рівному

Міський голова Рівного нещодавно імітував боротьбу з незаконно розміщеними торговими ларьками
Джерело
Ілюстраційне фото nikorupciji.org

МАФи, малі архітектурні форми, для більшості міст нині є однією з найбільш актуальних та болючих тем у взаємовідносинах між місцевими підприємцями та міською владою.

За багато років проблема з МАФами обросла цілим клубком міських конфліктів та проблем. Той клубок містить у собі серед іншого тіньові схеми у видачі дозволів на розташування малих архітектурних форм та корупційну складову.

Про це пише Сергій Пінчук для nikorupciji.org

Місцева влада багатьох міст намагалася (і намагається) боротися з торговими кіосками та павільйонами радикальними методами: правоохоронці розганяють їх за незаконну торгівлю, а самі кіоски зносять бульдозерами чи знімають з місць встановлення за допомогою кранів.

Підприємці ж усіляко намагаються відстоювати своє право на здійснення підприємницької діяльності і заявляють про незаконне втручання та перешкоджання з боку місцевої влади.

В окремих місцях владі вдалося приборкати непокірний малий бізнес, але в більшості міст, у тому числі і в столиці, конфлікт перейшов у стадію перманентного конфлікту. У багатьох мешканців міст складається враження, що проблема є невирішуваною…

Але насправді місцева влада має усі можливості та повноваження для спокійного та безконфліктного врегулювання цієї проблеми. І однією з причин, що заважає їй це зробити, є недостатня обізнаність міських чиновників із нормами законодавства та неналежний рівень урегульованості цієї проблеми місцевими нормативно-правовими актами.

МАФ чи торговий кіоск?

До 2011 р. проблема з МАФами виникала через відсутність на законодавчому рівні визначення поняття «мала архітектурна форма», а на рівні підзаконних актів наведені визначення призводили до їх подвійного трактування та пов’язаних із цим подальших непорозумінь.

Після ухвалення у 2001 р. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та внесених наступного року змін до закону «Про благоустрій населених пунктів» все стало однозначним та зрозумілим. Тепер законодавство чітко визначає, що МАФ – це не торговий кіоск, а елемент об’єкту благоустрою (вулиці, парку тощо), такий само як і альтанка, вулична ваза чи місток у парку.

Згідно зі ст.22 закону «Про благоустрій населених пунктів», елементами (частинами) об’єктів благоустрою є:

  • покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до діючих норм і стандартів;
  • зелені насадження уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах тощо;
  • будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів;
  • засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;
  • технічні засоби регулювання дорожнього руху;
  • будівлі та споруди системи інженерного захисту території;
  • комплекси та об`єкти монументального мистецтва, декоративні фонтани і басейни, штучні паркові водоспади;
  • обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків;
  • малі архітектурні форми;
  • інші елементи благоустрою, визначені нормативно-правовими актами.

І далі наведено законодавче визначення: Мала архітектурна форма – це елемент декоративного чи іншого оснащення об’єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать:

  • альтанки, павільйони, навіси;
  • паркові арки (аркади) і колони (колонади);
  • вуличні вази, вазони і амфори;
  • декоративна та ігрова скульптура;
  • вуличні меблі (лавки, лави, столи);
  • сходи, балюстради;паркові містки;
  • огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски;
  • інші елементи благоустрою, визначені законодавством.

Отже, МАФ – це не торговий кіоск, а лише один із декоративних елементів парку, скверу, площі чи вулиці.

Встановлення декоративних елементів на об’єктах благоустрою займається балансоутримувач такого об’єкту (як правило, це міське комунальне підприємство) за рішенням власника об’єкта благоустрою, тобто міської ради, з дотриманням вимог законодавства, державних стандартів, норм і правил.

Зрозуміло, що міська рада не має ухвалювати рішення щодо розміщення кожної лавки, декоративної вази чи навісу у скверику.

Закон передбачає чітку процедуру: орган місцевого самоврядування за поданням підприємства-балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів.

Самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо на об`єктах благоустрою забороняється.

Крім того, обов’язком підприємства-балансоутримувача об’єктів благоустрою є проводити згідно з планами, затвердженими органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об`єктів благоустрою (їх частин) та утримувати ці об’єкти і прилеглу до них територію в належному стані.

А як же торгові кіоски? Насправді, вони зовсім не є МАФами. Для них у законодавстві застосовується інше визначення – тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності.

Це визначення наведено у ст. 28 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»: тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності – одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Цим законом чітко відділено поняття «тимчасових споруд» та МАФів; розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів", а Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому Наказом Мінрегіону № 244 від 21.10.2011 р. «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності».

Відповідно до цього Порядку, тимчасові споруди поділяються на:

  • пересувні – це споруди, які не мають закритого приміщення для тимчасового перебування людей, у яких може бути розміщене торговельне обладнання, низькотемпературний прилавок, лоток, ємність, торговельний автомат, інші пристрої для сезонної роздрібної торгівлі та іншої підприємницької діяльності;
  • стаціонарні – які мають закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.;
  • типові – це види тимчасових споруд, виконані за проектами повторного використання.

Холодильне та інше обладнання, що розміщується поряд з торговим кіоском, не потребує отримання будь-якого дозволу. При цьому, це обладнання має розміщуватися поряд з кіоском, а загальна площа, яку воно займає, не може перевищувати 25% площі тимчасової споруди.

Для встановлення тимчасової споруди, не залежно від того, стаціонарна вона чи пересувна, підприємець повинен отримати Паспорт прив’язки тимчасової споруди.

Для отримання Паспорту прив’язки підприємець виготовляє та подає до виконавчих органів:

  • схему розміщення тимчасової споруди;
  • ескізи фасадів тимчасової споруди у кольорі (для стаціонарних споруд);
  • схему благоустрою прилеглої території;
  • технічні умови щодо інженерного забезпечення (за необхідності), отримані у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив`язки видається на безоплатній основі органом з питань містобудування та архітектури міської ради у випадку, якщо місце розташування тимчасової споруди відповідає комплексній схемі розміщення таких споруд (у разі її наявності), будівельним нормам, а строк дії Паспорта визначається відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій і з урахуванням строків реалізації їх положень (плану зонування та детального плану територій).

Паспорт прив`язки підлягає реєстрації у відповідному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про тимчасову споруду до містобудівного кадастру.

Як упорядкувати розміщення МАФів та тимчасових підприємницьких споруд

Законодавець передбачив, що органи місцевого самоврядування не мають діяти несистемно чи хаотично в питанні розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності.

Встановлення МАФів, як і інших елементів благоустрою, має здійснюватися комплексно:

шляхом проведення на визначеній території населеного пункту (мікрорайон, квартал, парк, бульвар, вулиця, провулок, узвіз тощо) комплексу робіт із улаштування (відновлення) покриття доріг і тротуарів, обладнання пристроями для безпеки руху, озеленення, забезпечення зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами, встановлення малих архітектурних форм, здійснення інших заходів, спрямованих на поліпшення інженерно-технічного і санітарного стану території, покращення її естетичного вигляду.

Проектування, будівництво та реконструкція об`єктів комплексного благоустрою здійснюються на основі генплану, комплексних транспортних схем та схем організації дорожнього руху, детальних планів територій, планів червоних ліній з урахуванням природно-кліматичних умов і містобудівних особливостей населеного пункту, експлуатаційних, протипожежних, екологічних та санітарних норм і правил, умов безпеки руху транспорту та пішоходів, етапності будівництва, реконструкції і капітального ремонту.

Підприємства, що є балансоутримувачами об’єктів благоустрою, мають утримувати їх та прилеглу територію в належному стані, виконувати роботи з ремонту цих об`єктів відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування плану.

Прийняття в експлуатацію об`єктів нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту будівель чи споруд має здійснюватися лише після проведення комплексного благоустрою відповідної території.

Якщо на території об’єкта благоустрою встановлюється тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення, то забезпечення належного утримання прилеглої до тимчасової покладається на власника споруди, або власник тимчасової споруди може брати пайову участь в утриманні цього об`єкта благоустрою на умовах договору, укладеного із підприємством-балансоутримувачем.

Розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення має здійснюватися на основі іншого документа – Комплексної схеми розміщення тимчасових споруд, що розробляється фахівцями на замовлення міської ради.

Комплексна схема розміщення тимчасових споруд в межах вулиці (скверу, бульвару, провулку, узвозу, проїзду, площі, майдану тощо), мікрорайону (кварталу), населеного пункту – це текстові та графічні матеріали, якими визначаються місця розташування ТС, розроблені з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм, а також чинних містобудівних обмежень, вимог щодо охорони довкілля та раціонального використання територій, охорони історико-культурної спадщини, земельно-господарського устрою. Схема може бути виготовлена як за кошти місцевого бюджету, так і за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Виготовлення такої схеми зробить процес встановлення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності повністю прозорим та зрозумілим як для представників місцевого бізнесу, так і для мешканців міста.

Отже, чітке застосування міськими чиновниками термінів «мала архітектурна форма» та «тимчасова споруда» до елементів декору та споруд для здійснення підприємницької діяльності відповідно, комплексний підхід до благоустрою територій, розробка Комплексної схеми тимчасових споруд та належна реєстрація усіх Паспортів прив’язки – є надійним запобіжником від виникнення непорозумінь та конфліктів навколо встановлення кіосків, павільйонів, ларьків тощо в межах міста.

Ложка дьогтю

Усі перелічені вище заходи, які мають застосовувати органи місцевого самоврядування по впорядкуванню розміщення малих архітектурних форм і тимчасових споруд, не вирішують одномоментно задавнену проблему вже встановлених МАФів.

Згідно із затвердженим Мінрегіоном Порядком розміщення тимчасових споруд, вся документація щодо встановлення таких споруд, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії.

Так що містам доведеться певний час терпіти незручності від торговельних та інших кіосків, павільйонів, ларьків, що виникли до законодавчого врегулювання цих відносин та внаслідок безгосподарності чи некомпетентності попередників.

Саме тому важливо хоча б зараз упорядкувати ці відносини між міською владою, мешканцями міста та бізнесом, щоб усі ці проблеми не вливали на розвиток міста в подальшому.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте