«Редакція не впливає на зміст блогів і не несе відповідальності за публікації блогерів»
Profile picture for user biletska
журналістка, продюсерка

Далі гірше. Або так, як вирішимо ми

– Такого бруду ще не було! – кричать звідусіль про місцеві вибори 2020.

– Та як так можна? – обурюються одне одними прихильники кандидатів і самі кандидати.

– Це дно. Ні, це двічі пробите дно. Та яке там двічі, це діряве дно, просверлене знизу кандидатом Z, за яким стоїть X.

– У нього 100 ботів. Тримайте докази.

– А у нього – тисяча. Ми клали на докази. І на совість. Мета виправдовує заходи і засоби. Тримайте, хворі дітки, пічєньки.

Були кампанії усілякі. І брудніші були. Не було таких штучних. Посправдних. Вигаданих реальностей, намалюваних здобутків, відретушованих біографій, переграних помилок і спотворених дійсностей.

Не було стільки нав’язаних діалогів, не траплялося стільки доданих контекстів.

Експертність вмерла і ми скоро урочисто відзначимо другу річницю її смерті під бій хто курантів, хто годинників на ратушах їхніх міст.

Вмирає і правда. Не уявна істина, до якої шлях тернистий і нездоланний, а та, яка у фактах зафарбовує реальність кольорами від білосніжно білого до ідеально чорного. Вона у якихось диких конвульсіях намагається заявити про себе, витягнути голову зі в‘язкого міжрядкового болота і захлинається смердючими помиями.

Неіснуючі люди, вигадані реальними людьми, вступають в дискусії з іншими реальними людьми про те, хто з них реальніше і хто взагалі людина. Неіснуючі люди змушують реальних людей доводити своє існування в плоті і крові.

Реальні люди губляться у вигаданих штабами образах і починають вірити цим образам і нав‘язаним обра́зам.

І головне, ця кампанія показала, що тепер не соромно. Не соромно писати «не» разом з дієсловами. Не соромно не знати, де у нас війна, а де мирні деокуповані без бойових позицій з 2014-го території. Не соромно не бути, а здаватись. Не соромно не знати і сперечатись. Не соромно брехати і пісяти в очі, ховаючись за несправжніми людьми. Не соромно лицемірити, тулячи смайли у вигляді зведених у молитві ручок. Продаватися більше не соромно. Репутації не існує. Вона виявилась непотрібною, як зуб мудрості чи будь-який інший аттавізм. Закрили як інститут, який не приносив прибутку. Замість неї є фотки і заяви псевдоекспертів, які, продаючись, ставлять оцінки непродажним.

Ми потрапили у пастку інформаційного потоку і лише одиниці зберегли в цьому потоці тверезість.

Далі гірше. Або так, як вирішимо ми.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)