Як маркувати агітаційні відео в ютубі: на основі рівненського прикладу

Під кінець 2020-го року знизилася довіра до регіонального телебачення – із 41% до 38%. Про це свідчать результати опитування USAID-Internews «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа», презентованого у жовтні 2020-го року.

У дослідженні не навели детальних причини зниження довіри до телеканалів. Але ми нагадаємо, які проблеми були у рівненських телеканалів у виборчий період і що можна зробити, щоб довіра глядачів почала відновлюватися.

Так, мова піде знову про агітацію та неналежне маркування агітаційних матеріалів, чим системно «грішили» три рівненські телеканали у виборчий період. 

– Маскування реклами під редакційний контент завдає шкоди аудиторії – дезорієнтує її, спотворює картину світу, впливає на її ставлення до людей, подій і явищ у непрозорий, нечесний спосіб, – коментував медіаексперт Отар Довженко стосовно «джинси».

Пропонуємо для ознайомлення одну з важливих рекомендацій ініціативи «МедіаЧек» щодо збільшення етичності роботи медіа.

Згідно з висновками Ініціативи, згадки в анотації до відеоролика, що він є передвиборчою агітацією, не досить. Агітаційні відео в ютубі потрібно маркувати заставкою або титром.

Таку рекомендацію дала ініціатива «МедіаЧек» у відповідь на прохання журналістки «Четвертої влади» проаналізувати різні види маркування на основі прикладів рівненського медіа.

Адже «Четверта влада», під час місцевих виборів 2020-го року, дослідила, як політичні сили використовували старі методи обману виборців через приховану агітацію («джинсу») на рівненських телеканалах.

Також ми склали рейтинг «джинси» у соцмережах рівненських телеканалів на користь політичних сил, які балотувалися у Рівнераду восени 2020-го року (червоне гіперпосилання на партію веде до списку лінків на кожне відео з ознаками «джинси»):

Окрім немарковної агітації, ми зафіксували чимало прикладів малопомітного маркування. Коли позначка про агітацію є, але в такому місці і таким шрифтом, що її майже непомітно.

Маркування правильне і неправильне: рівненські приклади

Показуємо на прикладах маркування в ютубі рівненського телеканалу «ITV». Адже на цьому телеканалі маркування було різним і тому в одних матеріалах було зрозуміло відразу де агітація, а в інших – доводилося вишуковувати позначку.

Ось приклад маркування ефіру, який оприлюднили в жовтні 2020-го року. Тут відразу видно, що це агітація. Адже на весь ефір накладений титр внизу праворуч, що це «передвиборча агітація». Також ведуча, на початку ефіру, каже про агітаційний характер ефіру.

А це – також жовтневий ефір на «ITV». Ні слів ведучого, ні титру на самому відео немає. Про те що це агітація, можуть побачити тільки більш прискіпливі глядачі, які проскролять сторінку до підпису програми.

Якщо ж подібне відео, за допомогою коду, вставити на якийсь сайт, як доповнення до іншого матеріалу, тоді глядачі не побачать жодного маркування, що це агітація. Адже на сайті тоді відображаєтья лише відео, без анонсів до нього.

А ось як виглядає ефір з ознаками політичної агітації, в якому повністю відсутнє належне маркування:

Приклади ефірів з ознаками немаркованої агітації на інших телеканалах:

А ось немаркована агітація на ютубі телеканалу «Сфера-ТВ»:

Агітаційний характер суто в підписі до відео в ютубі НЕ можна визнати достатнім

Ініціатива «МедіаЧек» проаналізувала ці приклади агітації.

Тут звертають увагу, що законодавство та норми професійного саморегулювання не завжди встигають за розвитком інтернет-технологій, тому при вирішенні спірних ситуацій необхідно враховувати загальні норми та принципи регулювання журналістики.

«З пункту 7 Кодексу етики українського журналіста природно випливає вимога про наявність агітаційного маркування для будь-якого агітаційного матеріалу, розміщеного в медіа, яке використовує працю журналістів.

Виборчий кодекс формально ігнорує факт існування агітації в інтернеті. Але це не дає редакціям підстав ігнорувати права їхньої аудиторії, не повідомляючи про справжній характер матеріалу», –  вважають експерти Ініціативи.

Тому, на думку медіаекспертів, зазначення про агітаційний характер суто в підписі до відео в ютубі не можна визнати достатнім з огляду на те, що:

• для перегляду підпису необхідно прокручувати вниз веб-сторінку,
• з огляду на потенційну можливість для будь-кого поширювати таке відео поза ютубом, просто вбудувавши відео у сторінку іншого сайту (тоді опис відео не буде видимим узагалі).

Тому Ініціатива «МедіаЧек» рекомендує редакціям викладати агітаційні відео- та аудіоматеріали в інтернет разом із заставками, де зазначено про агітаційний характер матеріалу, і які передують та йдуть після матеріалу.

А в разі створення та оприлюднення довгих агітаційних відеоматеріалів (більше 10 хвилин ) розміщувати повідомлення про агітаційний характер матеріалу внизу екрану впродовж усього запису в форматі, зручному для сприйняття глядачем.

Як поскаржитися на порушення журналістських стандартів

«Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» запустили механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти.

На сайтах «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен користувач, анонімні скарги не розглядаються.

Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У випадку, якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики (КЖЕ) та Незалежну медійну раду (НМР).

Раніше «Четверта влада» вже писала, що Ініціатива «Медіачек» також закликає інтернет-видання розміщувати рекламне маркування перед початком матеріалів. Це чесно стосовно читачів.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.