Дякую, а не прошу: як врятували дівчинку з Березнівського району

Кожного разу коли ми розміщаємо прохання про допомогу для дитини, ми думаємо чи це не занадто. Чи варто розповідати вам такі важкі історії? Чи можна постійно просити і просити про допомогу?

Але коли батьки підопічних дітей висилають фото своїх усміхнених малят – ми розуміємо що все було не дарма. Бо просити не соромно і не страшно. Бо разом ми можемо більше!

Сьогодні ми будемо не просити, а дякувати.

В лютому ми просили вас зібрати кошти на операцію для чотиримісячної Улянки Захарчук.

Всього за два дні кошти було зібрано, з необхідних 47 тисяч гривень ви допомогли зібрати аж 60 тисяч! Важко передати вам ту радість коли дзвониш до батьків дитини і кажеш, що фонд зможе забезпечити їх крихітку необхідними матеріалами для важкої операції.

На початку квітня Улянку проперували. Лікарі замінили їй частину кісток черепа на штучні пластини і закріпили їх спеціальним шурупами. Операція пройшла успішно, дитинка вже відновлюється дома.

Ми щиро дякуємо дитячим нейрохірургам з Луцька та Рівного Михайлу Ловзі та Сергію Романчуку, а також всім іншим лікарям та медсестрам за їх неймовірну роботу! Страшно навіть уявити як можна оперувати голову такій маленькій дитині.

Дякую Михайлу Івановичу та Сергію Васильовичу не лише за операцію, а й за швидке вирішення всіх питань з паперами та роз'яснення суті операції. Ви знаходили можливість і час пояснити все, ще раз пояснити і… ще раз пояснити коли виявилось що я все ж не зрозуміла що і в якій кількості треба купувати.

Операцію дівчинці проводили в Луцьку. Сподіваємось що з часом і в Рівному буде дороговартісне обладнання, необхідне для проведення таких важких операцій і нашим дітям не доведеться їхати в іншу область.

Також ми безмежно дякуємо багатьом жертводавцям, особливо людині, яка анонімно пожертвувала 40 тисяч гривень для дівчинки. Завдяки вам лікарі мали можливість користуватись кращими матеріалами.

Крім того, ми дякуємо батькам Улянки. Від цих людей ми жодного разу не почули «не можу», «не буду» або «не хочу».

Тато приїздив з Березнівського району в Рівне по першому дзвінку, приносив всі документи, одразу все підписував. А мама дуже хвилювалась чи не скажуть люди, що вони збирають багато коштів для лікування доньки.

Вже після операції, коли були закуплені пластини, шурупи, операційний пакет, ми ледь вмовили тата щоб фонд оплатив антибіотики на менш ніж тисячу гривень.

А далі – спокійні і виважені батьки кажуть: «Більше допомоги від фонду ми не візьмемо. Забирайте для інших дітей весь залишок коштів».

Спільно з нейрохірургом було вирішено використати залишок 10 тисяч гривень для придбання спеціального пінцету та комплектуючих до нього. Цей пінцет використовують під час операцій. Дякуємо татові і мамі дівчинки! Завдяки їх добрій волі допомогу отримали і інші важко хворі дітки.

На цих фото маленька Улянка в реанімації одразу після операції та зараз. Бажаємо дівчинці міцного здоров`я та щастя. І ще раз дякуємо всім вам за те, що маємо можливість писати такі хороші новини.

В благодійному фонді «Скарбниця Надії» на черзі ще кілька неопрацьованих звернень про допомогу. Попереду у нас багато роботи, яку ми не зможемо зробити без вас. Але розуміння того що вас, наших друзів, так багато – дає сили рухатись далі. Дякуємо вам за те, що ви з нами!