«Дивна інтерпретація»: як у Рівному карали нетверезих водіїв, які формально були невидимками для закону

Експрокурора обласної прокуратури Миколу Романюка все ж покарали за п'яне водіння по 130-й статті Кодексу про адмінправопорушення, хоч він намагався уникнути відповідальності
Джерело
Скриншот з відео Ольги Ферар

Від 17-го березня діє посилена відповідальність для водіїв, які були за кермом п’яними, або ж під наркотиками. Штрафи зросли, а відкрутитися від відповідальності має стати складніше.

Крім того, нарешті зникла дірка у законі, про яку ми писали раніше: формально з липня 2020-го і до 17-го березня 2021-го п’яних водіїв не могли притягати до відповідальності, бо жоден нормативний документ цього не передбачав. На практиці ж їх усе одно карали, іноді – у досить гібридний спосіб.

Ми дослідили справи Рівненського міського суду за вісім місяців «гібридної норми закону» та дізналися, як протягом цього часу карали нетверезих водіїв.

Наприкінці 2019-го депутати проголосували за те, щоб за водіння напідпитку порушники несли кримінальну, а не адміністративну відповідальність. На підготовку до зміни правоохоронної системи передбачили шість місяців, тож закон мав набути чинності 1 липня 2020-го.

Однак поки тривали ці пів року, законотворці схаменулися і взялися повертати все як було.

– Міністерство внутрішніх справ було зацікавлене в тому, щоб ці зміни не відбувалися. Тому що, я так розумію, вони не прийняли необхідні підзаконні акти, щоб перебудувати роботу поліції. Можливо, їм це було якимось чином складно зробити, – каже експерт Реанімаційного пакету реформ в галузі судової реформи Роман Куйбіда.

В МВС цей крок назад пояснили тим, що оформлювати кримінальний проступок доводиться надто довго – 6-8 годин і це перевантажить поліцію.

17 червня 2020-го депутати проголосували за те, щоб відповідальність для водіїв транспортних засобів залишилася у Кодексі про адмінправопорушення. Фактично для українських водіїв не мало відбутися ніяких змін.

Однак президент Зеленський запізно підписав проголосований у червні закон – 2-го липня, і лише 3-го липня він став чинним. Тоді як 1-го липня набув сили попередньо підтриманий закон про кримінальну відповідальність. Відповідно, два перші дні липня для водіїв, що керували нетверезими, була кримінальна відповідальність, але коли справи доходили до суду, вона вже не діяла.

Загалом на Рівненщині за перші два дні липня 2020-го відкрили кримінальні провадження на трьох водіїв: із Рівного, Корецького та Острозького районів. Ці провадження, зрештою, закрили.

Однак покарання за нетверезе водіння автівок і далі було зафіксоване у Кримінальному кодексі, а в Адміністративному – тільки для «водіїв суден». Після того, як за кілька липневих днів стаття з Кримінального кодексу втратила чинність, статтю з Адміністративного вже не могли відредагувати, повернувши туди словосполучення про покарання водіїв саме «транспортних засобів».

Київські адвокати Вадим Володарський та Роман Заматов, у яких раніше консультувалася «Четверта влада», вважали, що через цю правову невизначеність п’яних водіїв машин для закону ніби не існує.

Від 3-го липня 2020 року до 17 березня 2021-го, коли проголосували за ще один закон, який врегулював ситуацію, – загалом 8,5 місяців – не існувало жодної чинної статті хоч у якомусь із кодексів для покарання нетверезих водіїв саме транспортних засобів.

Однак протягом цих восьми з половиною місяців водіїв усе ж карали за водіння напідпитку. Ми з’ясували, як саме їх карали у Рівненському міському суді. 

Що відбувалося у судовій системі за цей час

«Четверта влада» проаналізувала Єдиний державний реєстр судових рішень за період, поки існувала правова невизначеність щодо покарання нетверезих водіїв.

За словами експерта РПР в галузі судової реформи Романа Куйбіди нікого із порушників покарати не мали б.

Бо якщо на момент складання протоколу відповідальність була кримінальна, а потім її скасували, але в Кодекс про адмінправопорушення відповідальність водіїв авто за п'яне водіння не повернули, – то навіть якщо є докази вини водія, справу мусять закрити.

Через великий об’єм інформації досліджували лише Рівненський міський суд (а це лише один із 18 судів Рівненської області, хоч і найбільший).

За цей час тут розглянули 654 справи. До адміністративної відповідальності притягнули у 67% випадків – загалом 436 порушників.

Аналізуючи ці справи, ми не знайшли прикладів, коли водії намагалися уникнути відповідальності, посилаючись на недосконале законодавство.

Натомість дехто з них затягував справу, поки не закінчиться термін притягнення до відповідальності; «тиснув на жалість» суддям, якщо алкоголю у крові виявили небагато; казав, що має скрутне матеріальне становище, велику сім’ю, яку треба годувати, заручався підтримкою своїх трудових колективів, які брали людину на поруки.

Також порушники та їхні адвокати шукали огріхи у складених на них протоколах та говорили про відсутність відеодоказів, що саме вони сиділи за кермом у той момент, коли авто зупинили патрульні.

Два жителі Рівненщини подали до суду, бо хотіли, щоб їм скасували адміністративну відповідальність і повернули штраф, який вони раніше сплатили. Проте судді їм відмовили, бо їхні справи не стосуються усіх цих змін, адже розглядалися давно: у жовтні 2018 року та в березні 2020-го.

Загалом у Рівненському міському суді із липня 2020-го по березень 2021-го адмінвідповідальності не зазнали 223 водії, на яких поліцейські склали протоколи за п'яне водіння.

Увесь цей час, крім кількох випадків, про які йдеться далі, у суді нетверезих водіїв притягували до відповідальності за старою версією статті 130-ї Кодексу про адмінправопорушення.

Ще у жовтні минулого року на той час тимчасовий виконувач обов’язків начальника патрульної поліції області Андріан Горбачевський відповів на запит «Четвертої влади», що протоколи патрульні складають за тією 130-ю статтею, що діяла до липня 2020-го. Тобто за статтею, якої фактично не існує. Горбачевський у відповіді на запит написав, що так роз’яснив робити Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Натомість суддя-спікерка Рівненського міського суду Олена Першко розповіла, що в суді користуються Єдиним державним реєстром нормативно-правових актів, в якому 130 стаття Кодексу про адмінправопорушення викладена в старій редакції, що передбачає покарання для водіїв напідпитку.

Експерт із питань судової реформи РПР Роман Куйбіда каже, що достовірними і чинними слід вважати лише ті закони, що опубліковані саме на сайті Верховної Ради. І називає такі підходи суддів Рівненського міського суду не законністю, а інтерпретацією закону.

На його думку, розбіжність між законом на сайті Верховної Ради та Єдиним реєстром нормативно-правових актів виникла внаслідок втручання виконавчої влади.

– Реєстр законодавчих актів веде Міністерство юстиції. Скоріше за все, Міністр внутрішніх справ чи хтось із його заступників подзвонив Міністру юстиції і сказав зробити зміни у тому реєстрі. Вони зробили. На сайті Верховної Ради – ні, бо це законодавча влада і вони не можуть втручатися в базу даних Верховної Ради.

– Юридично – це не коректно, не правильно. Для мене як для юриста це досить дивна інтерпретація. Хоча, з іншого боку, я собі уявляю, яка би це була шкода для суспільства, якби всіх, кого ловили п’яними за кермом, звільняли від відповідальності через таку кашу, яку створили Верховна рада і президент, – каже Роман Куйбіда. 

На думку Романа Куйбіди, в різних регіонах і в різних судах України могла бути різна практика: одні судді могли керуватися редакцією адмінкодексу на сайті Верховної Ради, інші вирішували, що «законнішим» є Реєстр нормативно-правових актів.

Чотири постанови-гібриди

За час правової плутанини у Рівненському міському суді було кілька рішень, які поєднали в собі дві статті: стару, вже неіснуючу на той момент, із Адмінкодексу, та новішу, але теж неіснуючу, з Кримінального.

Ці постанови винесла колишня прокурорка суддя Кристина Даш’ян (Ореховська, Герасимчук).

У різні дні жовтня 2020 року Кристина Даш’ян оштрафувала чотирьох водіїв, які керували авто у стані сп’яніння, на 17 тисяч гривень і позбавила їх права керування на рік. Ось ці рішення:

  1. 5 жовтня 2020
  2. 15 жовтня 2020
  3. 21-го жовтня 2020
  4. 22-го жовтя 2020

Суддя притягала порушників по частині 1-й статті 130 адмінкодексу. Але ця стаття передбачає штраф 10 тисяч 200 гривень, а не 17 тисяч гривень, як написала у своїх постановах суддя Даш’ян.

Експерт із судової реформи Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда припускає, що суддя при формуванні своїх рішень могла подивилася не в адміністративний, а у кримінальний кодекс. Адже саме скасована 3-го липня стаття про кримінальну відповідальність має такий штраф.

До цього і після цього суддя Даш’ян рішень із подібними формулюваннями не приймала.

Ми звернулися із запитом у Рівненський міський суд, аби там пояснили ситуацію. Проте відповідь була така ж «гібридна», як і прийнятті суддею Даш’ян судові рішення.

Суддя письмово відповіла, що приймала ці рішення на підставі частини 1 статті 130 адмінкодексу, яка на 1 липня 2020 року «діяла у новій редакції».

Але 1 та 2 липня 2020 року ця стаття в адмінкодексі для водіїв транспортних засобів не діяла взагалі, бо була кримінальна відповідальність.

Тим не менше, це не завадило Даш’ян притягнути до відповідальності саме за «адмінкою» і призначити штраф 17 тисяч гривень, якого там не існувало ні у старій, ні у новій на той час редакції.

А також не завадило перед цим та після цього приймати інші рішення, де хоч стаття адмінкодексу була не чинна, але у її тексті хоча би правильний розмір штрафу був – 10 тисяч 200 гривень.

Також суддя Кристина Даш’ян у своїй відповіді «Четвертій владі» пише, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень є «аналогічні постанови з застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 тисяч гривень».

Але журналісти «Четвертої влади», перевіривши справи у цьому реєстрі, які стосуються саме Рівненського міського суду, не знайшли жодної аналогічної постанови.

Експерт із судової реформи Роман Куйбіда, переглянувши ці чотири справи, каже, що порушники не оскаржували суму штрафу в апеляції.

– Якщо апеляції не було, треба сплатити той штраф, який був у судовому рішенні. Це каша і бардак, створений юристами. І бачу ще більший бардак у судовій практиці через ці зміни, – каже Куйбіда.

Ще у семи справах був відсутній текст постанови та ім'я судді із припискою, що «доступ до документу обмежено на підставі листа суду від 23.03.2021 № 1/105/21-вих (Вх. № 3193/03-21 від 23.03.2021) як до такого, що не відповідає оригіналу судового рішення через допущену технічну помилку під час його надсилання до Єдиного державного реєстру судових рішень».

Ми також надіслали запит, аби нам повідомили текст цих постанов. Суддею у всіх сімох справах була Кристина Даш’ян. Вона визнала винними цих сімох водіїв, але до відповідальності не притягнула, бо закінчився тримісячний термін, який відведений для розгляду таких справ.

Яке покарання за нетверезе водіння діє тепер

Зараз покарання за водіння в нетверезому стані прописане в Кодексі про адміністративні правопорушення, в редакції, як набула чинності 17 березня 2021 року, коли почав діяти закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху».

У новій редакції Кодексу штрафи за нетверезе водіння та за низку інших порушень зросли. Збільшився і термін притягнення до відповідальності – раніше на це було три місяці від часу вчинення правопорушення, тепер – один рік (стаття 38 закону).

На інфографіці видання «Слово і діло» можна побачити, як було і як стало. Натиснувши на зображення, можна його збільшити.  

Поліція також перевірятиме водіїв на сп’янілість на місці. Це треба буде робити або в присутності двох свідків або обов’язково знімати на камеру весь процес, починаючи від зупинки автомобіля. На відміну від попередньої практики, відео має бути обов’язково додане до протоколу, який направляють у суд.

Раніше чимало правопорушників уникнули відповідальності саме тому, що правоохоронці або відео не знімали, або ж не додали його як доказ у суд. Були випадки, коли патрульні не надавали його і на прохання судді, який хотів встановити всі обставини.

Також у практиці Рівненського міського суду судді неодноразово не притягували водіїв до відповідальності, бо покази свідків були написані «під копірку» і правдивість цих свідчень викликала у суддів сумніви.    

Як тепер позбавляють посвідчення водія

Його, як і раніше, вилучатимуть у водія патрульні під час складання протоколу. Поки цей протокол і решту матеріалів справи направлять у суд і поки там цю справу розглядатимуть, водій отримає тимчасове посвідчення.

Якщо через три місяці після отримання тимчасового посвідчення суддя ще не вирішить, карати водія чи ні, водій може звернутися до суду, щоб продовжити дію тимчасового документа.

Якщо ж суддя не встиг за рік розглянути справу і термін притягнення до відповідальності закінчився, водію повернуть посвідчення. Але тільки якщо він сам звернеться.

Якщо водія уже покарали за керування у стані сп’яніння і вилучили посвідчення, а протягом року його зупинять знову, то його оштрафують на 20 тисяч 400 гривень. Це не залежить від того, чи був він тверезий, чи у стані сп’яніння. Бо права керувати він не має, але порушив заборону і сів за кермо.

Якщо вдруге спіймають за кермом без посвідчення після того, як його забрали за нетверезе водіння, суд може додатково оплатно вилучити транспортний засіб – тобто продати його на аукціоні й гроші повернути власнику.


Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)