«Геї» і «медляк»: як рівненські ЗМІ допомагають обдурювати своїх читачів

«Геям не дали станцювати «медляк» в рівненському ресторані» – новина під таким заголовком вийшла у листопаді в місцевому онлайн-ЗМІ «Рівне вечірнє». Вона викликала масу обурливих або ж підтримуючих коментарів.

Але не поспішайте реагувати на цю подію. Бо жодного доказу, що вона відбулася у Рівному, – немає.

«Попросили включити пісню (медляк) і попередили, що будуть танцювати вдвох»

23-го листопада журналісти «Рівне вечірнє», майже дослівно цитуючи  допис із соцмережі, написали:

Публікацію прочитало понад 8 тисяч читачів.

В дописі не було назви закладу, а, отже, і можливості перевірити цю інформацію та з’ясувати, що ж у ньому сталося.

Ми знайшли, звідки взяли цю інформацію журналісти «Рівне вечірнє». Допис такого змісту був опублікований в місцевий фейсбук-групі «Вилка Мікс Рівне» від імені профілю «Катерина Омельчук». Зараз він видалений, але пошук в Google підтверджує, що допис таки був:

Ми перевірили, чи дійсно ця подія відбулася в Рівному. Для початку звернулися за цією інформацію в «Рівне вечірнє». Редактор сайту Богдан Слонець сказав, що журналісти готуватимуть продовження публікації і вже під час цієї роботи з’ясовуватимуть подробиці.

Написали ми і Катерині Омельчук і попросили розповісти детальніше, де сталася подія, про яку вона писала. Ось що нам відписали з профілю Катерини:

«Мені друзі забороняють вказувати їх імена і заклад, де це відбулося. До офіціантки вони звернулися жартома, не очікуючи від неї таку реакцію. Про реакцію у фейсбуці, я взагалі мовчу. Вони навіть близько не думали, що суспільство до них так відноситься».

Ми запропонували зустрітися із друзями «Катерини» на умовах анонімності, але подальші спроби спілкуватися на цю тему виявилися безрезультатними. 

«Сьогодні цілий день вирішуємо це питання з Рівне Вечірнє», –  відписали з профілю «Катерини» (з «Рівне вечірнє» так само написали «Катерині Омельчук» прохання зустрітися чи розповісти подробиці, і нібито вона намагалася переконати хлопців поспілкуватися з журналістами, щоправда, безрезультатно – авт.).

Тож жодних доказів що ця подія мала місце, авторка допису журналістам не надала. І відмовилася спілкуватися на цю тему з нами. Зокрема, ми пропонували зустрітися хоча б з нею особисто.

Брехлива новина і бот

Схоже, деякі читачі «Рівне вечірнє» – більш обачні, ніж журналісти цього ж видання. Дехто в коментарях обурювався цій події, дехто – підтримував дії уявної офіціантки, дехто звернув увагу, що це – фейк:

Про те, що така новина – фейкова, свідчить низка деталей, впевнена рівненська психологиня Катерина Габріель. Вона звертає увагу на таке:

а) люди із гомосексуальною орієнтацією не називають себе «людьми із нетрадиційною сексуальною орієнтацією». Якщо вже й виникає необхідність заявити про свою сексуальну орієнтацію, то просто говорять «гомосексуальна пара». Всі сексуальні орієнтації є варіантом норми (в психології та психіатрії).

б) сексизм не може використовуватись у цьому випадку – мова йде про одностатеву пару хлопців. Як би цей випадок і справді трапився, то ми, швидше за все, говорили про дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації.

в) Рівне – досить небезпечне місце для відкритих гомосексуальних пар. Тому, маючи відчуття безпеки, гомосексуальна пара навряд чи б наважилась так себе проявляти.

Вигаданий профіль із фото з сайту секс-знайомств

Але це ще не все. Окрім того, що сама подія вочевидь і не відбувалася, нам вдалося з’ясувати, що й профіль, з якого поширили про нього інформацію, вигаданий.

Тобто «Катерина Омельчук» – не реальна особа, а  вигадана. Такі профілі у соцмережах ще називають ботами (детальніше про діяльність ботів, можна подивитися, зокрема, у цьому розслідуванні «Слідства.Інфо»).

Ми перевірили фото, які подані у профілі як фото його власниці Катерини Омельчук. Ось цей профіль:

А ось ці ж фото – на російських сайтах, зокрема, секс-знайомств:

Ми ще раз звернулися до редактора сайту Рівне вечірнє» Богдана Слонця з проханням пояснити, чому журналісти взагалі опублікували цю інформацію, не перевіривши її і не маючи доказів, що це справді відбувалося.

«Наразі діалог з представниками ЛГБ-спільноти продовжується, – відписав нам редактор у фейсбук-месенджері. – Ми намагаємося переконати їх дати детальніші коментарі для нашого видання. Однак вони бояться зараз це робити».

При цьому, на запитання, чи впевнений редактор, що спілкується з живою людиною, відповіді ми не отримали.

Подібну новину поширював і сайт «Радіо Треку». Але через деякий час після публікації видалив її.

Ціль такого посту – підняти «хайп»

Серед стандартів інформаційної журналістики є вимога достовірності інформації. Подаючи будь-яку інформацію, журналісти повинні чітко посилатися на те джерело, з якого її отримали, а посилаючись на анонімне джерело, бути переконаними в його добросовісності та порядності.

В нашому випадку журналісти не перевірили і не переконалися, що джерелу «Катерині Омельчук» можна довіряти.

Був порушений і стандарт збалансованості інформації, який передбачає чіткий виклад позицій усіх сторін будь-якого конфлікту.

Але проблема не тільки в порушенні стандартів.

Психологиня Катерина Габріель впевнена, що мета подібних дописів – підняти «хайп» (тобто нав'язати ажіотаж навколо якоїсь теми) – отримати зацікавленість від читачів та просуватися у соцмережах з метою реклами, грошової винагороди тощо.

– На цьому прикладі ми справді бачимо, як вдалось «хайпонути», і величезна кількість людей потрапили на цей гачок, – звертає увагу психологиня. – Відбулася звичайнісінька маніпуляція на фоні «гострих» тем, котрі викликають відгук і мають агресивне відношення у людей.

Катерина Габріель впевнена, що така подача інформації – абсолютно некорисна для суспільства, ба навіть шкідлива.

– Уявіть собі, який потік читачів перейнялись темою «гомосексуальної пари, яка «зазнала сексизму», та провели за віртуальним обговоренням, сварками, відстоюванням своїх переконанань, скільки часу це зайняло, скільки енергії та ресурсу було витрачено.

Наше суспільство подібне до «оголеного нерву», де будь-який подразник завдає великого дискомфорту або болю, – вважає вона. – Щоб справитись із цими переживаннями – нам необхідне відреагування та час справитись зі своїми почуттями та тривогою, яка виникла на фоні цього.

І ось скажіть, чи варті нерви цього? Тому лише наше критичне мислення, наше «думання» допоможуть вберегтись від інформаційного сміття.

Як захистити себе від фейку

Це вже не перший приклад, коли рівненські ЗМІ «ведуться» на фейкові повідомлення із соцмереж. Подібна історія сталася два роки тому, коли низка місцевих та всеукраїнських сайтів написала про автобус, який буцімто привіз дітей на екскурсію і провалився у Рівному.

У відсіюванні фейків можуть допомогти поради  Інституту масової інформації. В цій публікації можна почитати про ознаки, які можуть вказати на фейк.

Серед них, зокрема, такі:

• Відсутність джерел інформації.
• Анонімні джерела.
• Інформація, взята із соцмереж, з акаунтів, які не верифіковані.
• Лінк на підозрілі або маловідомі джерела (лінк на сайт huhurtrt.ru).
• Інформація від організацій, які були помічені в поширенні неправдивих даних.
• Дані соціологічних компаній, які не були активними в міжвиборчий період або були помічені у співпраці з політичними силами.
• Недостовірні цитати (перекручення з ніг на голову того, що сказали насправді / повністю вигадані цитати / неправильний переклад цитати)
• Думка чи оцінка подається як факт.
• Заголовок не відповідає новині або є надміру емоційним.
• Серед експертів – представники структур, яких не існує в реальності.
• Експерти без вказування інституції, яку представляють.
• Анонімні експерти («вчені вважають…»).

Антоніна Торбіч, регіональна представниця ІМІ в Рівненській області

Написання цього матеріалу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID “Медійна програма в Україні”, який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО “Інститут масової інформації” та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.