Хто винен у бурштиновій проблемі і як її вирішити

Оскільки виборці діючого президента вельми обурені критикою його бурштинових, назвемо це так – ініціатив, і вимагають пояснень, що ж не так у його рішеннях, то я спробую пояснити хід своїх думок повільно. На пальцях.

Отже.

Бурштинова проблема – це проблема системна.

Бурштин видобувають через попит на іноземних ринках, куди нелегально видобутий бурштин може потрапити лише у вигляді контрабанди, або у вигляді готових виробів, які легалізуються темно-сірою схемою під документи про ніби-то завезений легально з Прибалтики бурштин.

Тут маємо проблему митну, сбушну, і менше поліційну.

Наступне. Те, що в Україні немає легального видобутку бурштину – це поширений міф і це неправда. Легальний шлях видобутку існує. Це роблять два державних і кілька приватних підприємств.

Проте тут є низка зловживань – з відведенням земель, з обсягами видобутого і видобутим поза визначеними обсягами нелегальним шляхом на відведених ділянках.

Тут проблема заводить нас в тому числі і в органи місцевого самоврядування.

Ще одне. Вилучений нелегально видобутий бурштин судами обертається в дохід держави, проте механізмів збуту не випрацювано, тому усі голосні заяви про вилучене на мільйони не більше, ніж заяви.

Тут проблема заводить нас у площину аудиту і оцінки вилученого, а також пошуків механізму реалізації сонячного каміння державі в дохід.

Тут проблема торкається поліції, бо всі ми пам‘ятаємо прекрасну історію про 130 кг бурштину, які зникли з кабінету слідчого просто таки в рівненському обласному управлінні поліції.

А ще ми добре пам‘ятаємо, якими красивими були фото Арсена і Юри біля мішків з 2,6 тон бурштину – рекордною партією, яку перевозив в приватному мікроавтобусі директор тоді банкутуючого Укрбурштину, підприємства, яке показувало кілька кілограмів видобутку на рік.

Нагадаю, в судах, за активної роботи прокуратури ця справа завершилася, ви не повірите, покаранням винного – лівого підприємця, який поніс найтяжче з можливих покарань – заплатив штраф – цілих 17 тисяч гривень.

Тут нас проблема зіткнула лобом з процесуальними керівниками, судами і законодавством. А воно таке, що мити, перевозити, збувати, і попастись – неприємно, але не страшно. Бо попадеш на гроші, або на арешт майна, або на штраф, ну ще буває – так зване умовне покарання.

Ще у нас є схеми, в яких попадаються, то прокурори, то працівники сбу, то прикордонники, то митники, то звісно, поліцейські.

А ще у нас цілі райони, які підсіли на бурштинову голку нелегких, але відчутних грошей. В підвалах – мішки незбутого, на сарненській трасі – каравани скупників, в гаражах – мотопомпи, по 5-10 тисяч доларів кожна. І вони щиро просили дати їм шанс працювати легально.

Депутати ВР не спромоглися на закон про старательську діяльність. З нього б почати, попередньо оцінивши можливості ринку, і спрогнозувавши попит.

Зате спромоглися в уряді на кхм – скажемо так, «механізм», щоб не говорити слова «схема» – постанову про рекультивацію.

Тут встиг відзначитися нардеп Розенблат, якому нічого, навіть після оприлюднення набушного відео, на якому він розпетлює в деталях про особливості такої рекультивації і як потрапити під постанову. А ще багато різних фірм, деякі заводять нас до різних місцевих аж ніби-то через американських інвесторів.

А керівники райвідділків поліції бурштинових районів – то звісно, біда чорна. Лиш це самий лише початок харчового ланцюга у бурштиновій проблемі.

І коли на посаді досі міністр, досі генпрокурор, досі керівник управління захисту економіки, то якось дивно, коли за проблему беруться показово, голосно, намагаючись вирішити її в межах районів.

Що треба зробити:

1. Внести зміни до Кримінального кодексу. 
2. Вивчити ринкові прогнози і якщо вони виявляться оптимістичними, то узаконити старательську діяльність.
3. Провести нормальний аудит на спеціалізованих держпідприємствах. 
4. Оцінити втрати і профінансувати наукові дослідження з пошуку найбільш економічно вигідних шляхів відновлення пошкоджених земель. 
5. Провести аудит вилученого каміння. Розробити механізм реалізації в дохід держави. 
6. Оцінити ефективність роботи профільних підрозділів поліції, сбу, прокуратури, дфс, держприкордонслужби. 
І 38-м пунктом після великого переліку того, що потрібно зробити – призначення винними у всьому і публічне звільнення начальників райвідділів.

Але це неточно. Може, винні у всьому ці пацани. І я просто не все розумію.