Корупційно непрозора рекультивація

2016-го року уряд провадив пілотний проект рекультивації земель порушених внаслідок нелегального видобутку бурштину. Тоді до проекту було більше запитань ніж відповідей.

Нині, через рік, «Четверта влада» дослідила результати впровадження проекту. Про те, як має працювати ця схема і де у ній корупційні ризики – у матеріалі.

30 листопада 2016 року. На сайті кабміну з’являється повідомлення: Уряд затвердив пілотний проект рекультивації земель лісогосподарського призначення. Мова йде про землі пошкоджені нелегальним бурштиновидобутком. Сам документ – тоді не оприлюднюють.

Що таке «рекультивація»? Це – відновлення ґрунтового покриву та насаджень. На фото чітко видно що саме стається з грунтом після видобутку помпами і чому потрібно відновлювати.

Ще до затвердження проекту про необхідність рекультивації пошкоджених земель говорили чи не усі експерти, які бодай щось коментували про нелегальний видобуток бурштину. Екологічну проблему не помітити важко. В результаті уряд прийняв пілотний проект її вирішення.

Це, абсолютно відмінне від ідеї легалізації старательського видобутку рішення уряду, посадовці презентували як панацею, що мала б водночас вирішити проблему з екологією та зняти соціальну напругу.

– Постанова важлива і вона вирішує декілька питань, – каже голова Рівненської ОДА Олексій Муляренко на присвяченій пілотному проекту прес-конференції.

– В першу чергу, вона дає частково відповідь на легалізацію самого видобутку бурштину. По-друге вона покликана створити додаткові робочі місця в цих територіях і зробити певні відрахування до місцевих бюджетів. Ну і мабуть основне її завдання це вирішення питання екологічного – це питання рекультивації пошкоджених земель лісового фонду.

– Я надіюсь на те, що, в першу чергу, участь у рекультивації цих земель будуть брати місцеві компанії, які зареєстровані на місцях. […] Ну і надіюсь на те, що є на сьогодні система Prozorro, я надіюсь на те, що всі торги на право здійснення рекультивації будуть здійснюватися через систему Prozorro. Це також дасть позитивний момент для всього цього процесу, – каже голова Житомирської ОДА Ігор Гундич.

Одразу троє очільників обласних адміністрацій – Волинської, Рівненської та Житомирської – дали спільну прес-конференцію про те, який необхідний і перспективний проект затвердив уряд на виконання вказівок президента.

Наступного після прес-конференції – 16 лютого 2017 року документ набрав чинності – постанова під назвою «Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину».

Виконавцями пілотного проекту стали два державних підприємства: ДП «Бурштин України» та Дочірнє підприємство «Укрбурштин» Публічної акціонерної компанії «Державна акціонерна компанія «Українські поліметали».

Досвід рекультивації на той момент є лише у «Бурштину України», а бездоганної репутації не має жодне з підприємств.

Досвідчену компанію «Бурштин України» звинувачували у обмані через задекларовані невеликі обсяги видобутку – буцімто реально видобуваючи одну кількість компанія заявляла про значно менші об’єми.

Ще одні звинувачення у бік підприємства лунали через роботу нелегальних копачів, які безперешкодно працювали прямо на території підприємства. Утім у розслідуваннях правоохоронців ні перше, ні друге не відобразилось.

З підприємством «Укрбурштин» ситуація була ще гірша. Адже, маючи спецдозволи, компанія бурштин узагалі не видобувала, тривалий час перебуваючи на стадії банкрутства та під контролем недобросовісних кредиторів.

Утім, на момент прийняття постанови, справу про банкрутство вже було рік, як закрито і новий менеджмент запевняв, що це більше не повториться.

Саме ці дві державні компанії, згідно з постановою, – виконавці, які мають реалізовувати проект, наймати підрядників, заключати договори з лісгоспами та контролювати хід робіт. До переліку порушених земель потрапило 4386 гектарів лісів.

Підрядником, згідно з постановою, може стати будь-яка компанія. Автори описали це ось так:

«Виконавці з метою виконання умов договорів мають право залучати до проведення робіт з рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину, суб’єктів господарювання, зокрема тих, засновниками яких є територіальні громади, та фізичних осіб».

Це пункт 8 Порядку реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину.

Для чого тут використали юридично нікчемну приписку «зокрема тих, засновниками яких є територіальні громади» – можна тільки здогадуватись.

Натомість механізм конкурентного відбору підрядників не додали. Отож, рішення щодо вибору лежать цілком і повністю на плечах керівництва двох держпідприємств – буквально обирай кого хочеш.

Що ж передбачала сама рекультивація, в розумінні постанови? Видобуток бурштину.

Згідно з пунктом 7 постанови, виконавець має видобути 100% виявленого бурштину. І аж після цього рекультивувати.

З одного боку це вмотивовано тим, що залишки бурштину продовжать приваблювати нелегальних добувачів, які знову знищать щойно рекультивований ґрунт та насадження. З іншого боку, логічніше було б назвати все це «Пілотним проектом довидобутку».

Адже рекультивація, у проектах гірничодобувних робіт, це зазвичай просто заключний етап, необхідність здійснення якого закріплена законом. Тобто ціль завжди видобуток і ніколи – рекультивація.

Які цілі переслідують автори ідеї – рекультивацію чи власне довидобуток?

Окрім своєї суті, проект передбачив спрощення та здешевлення частини процедур необхідних для початку промислового легального видобутку.

Раніше треба було спершу отримати спецдозвіл на геологовивчення, дослідити та захистити об’єм запасів, і лише тоді претендувати на спецдозвіл на видобуток.

Згідно з постановою, маючи дозвіл на геологовивчення з дослідно-промисловим видобутком, можна видобувати увесь камінь, а не до 5%, як раніше було передбачено за таким дозволом. Та й плата за нього у десять разів менше ніж за спецдозвіл на видобуток.

Ще одне суттєве спрощення – відсутність необхідності відводити землю. Досі зробити це можна було виключно рішенням Кабміну і займав цей процес – роки.

У підсумку одні спрощення в порівнянні зі звичайним шляхом отримання дозволів. Які, між іншим, також не завжди видавали на поклади недоторкані нелегальними копачами бурштину.

І увесь цей проект опинився у руках керівників двох держкомпаній – нічим не обмежених у виборі підрядника. Утім жодних доказів того, що теоретичні корупційні ризики реалізуються – не було.

19 червня Національне антикорупційне бюро України затримало з хабарем охоронця народного депутата Борислава Розенблата. Цим викриттям закінчилася кількамісячна спецоперація.

Деталі та відео бюро опублікувало наступного дня. За версією детективів, Розенблат разом з колегою Максимом Поляковим отримували гроші за внесення правок до законодавства та вчинення інших незаконних дій в інтересах приватної іноземній компанії, зацікавленої у видобутку бурштину.

Фрагмент відео, яке опублікувало Національне антикорупційне бюро:

Гучне висвітлення цієї резонансної справи у медіа зосередилось виключно на двох народних депутатах та їхніх помічниках. Утім на оперативному відео звучали й інші імена – в контексті проекту рекультивації.

– Значит, конфиденциальная информация, для нас с вами. Значит, сейчас, сегодня будет подписана постанова по рекультивации земли. Значит я, как народный депутат, который отвечает за Житомирскую область, – каже Борислав Розенблат агентці НАБУ в одному з фрагментів відео датованому 14-тим грудня 2016 року.

– Вы знакомы с Костей Лесничим? Помните, Вам, наверное, говорил, ну, наш общий знакомый, Максим. Он, такое есть предприятие, Полимерметалы, Укрбурштын.

– Вот это мне знакомое название, – каже агентка.

– Да. Есть второе предприятие – Бурштын Украины. Одно под Минэкологии, второе – под Минэкономики. И там янтарь, и там янтарь. Оба предприятия под контролем, – каже Розенблат.

За версією НАБУ, Розенблат розповів агентці, що він та група інших високопосадовців лобіюють ухвалення урядової постанови, яка б дозволила під виглядом рекультивації пошкоджених земель займатися видобутком бурштину.

Тому нардеп пропонує агентці не чекати прийняття поданих раніше законопроектів, і пропонує натомість зайнятись видобутком через компанію «Укрбурштин».

– Земли пошкодженые Держлиса, есть определенные участки, я выделяю вам участки, мы делаем там геологоразведку, делаем все эти, получаем лицензию, с вами заключается договор на пять лет о том, что вы в течении пяти лет здесь работаете, весь добытый камень через Укрбурштын, Вы пропускаете его на себя, на кого угодно, – каже Розенблат у одному з фрагментів відео.

– Вы добываете, после готовите почву к рекультивации, потом уже вы уже это будете делать, не вы, это уже вопрос второй, но с вами будет заключен конкретно на это месторождение, – пояснює нардеп.

– И с каким из предприятий мы уже поймем, когда? – агентка.

– С этим, с Укрбурштыном.

– С Укрбурштыном, угу, я поняла.

– Потому что Бурштын Украины – это наше… это господина Полякова, ну ихней партии ответственность, ну и я отвечаю за свое. Мне это более понятно будет.

– Ближе.

– Более понятно. Ближе, они может обои ближе, но это… там нет у меня влияния, а здесь есть. Здесь директор наш, здесь все наше.

Мова йде про Костянтина Лісничого – директора ПАТ «ДАК «Українські поліметали» – материнської компанії ДП «Укрбурштин».

Лісничий – земляк Розенблата, був помічником у депутата Романа Насірова та ще ряду посадовців. Керівником «Українських поліметалів» став у червні 2015 року. За кілька місяців потому йому та команді юристів у суді вдалося припинити справу про банкрутство «Укрбурштину» та вивести з-під контролю комітету кредиторів.

Попри те, що на «Укрбурштин» Лісничий призначив свого менеджера Олега Щекіна, він самостійно коментував діяльність компанії, представляв її інтереси у різного роду круглих столах та ефірах, що стосувалися видобутку бурштину.

Поспілкуватися з ним, ані про хід реалізації пілотного проекту, ані про озвучене Бориславом Розенблатом на відео нам не вдалося. Спершу Костянтин Лісничий погоджувався поспілкуватися, та згодом перестав відповідати на телефонні дзвінки.

З реєстру судових рішень, відомо, що НАБУ проводило обшуки у компанії «Укрбурштин» та отримувало ухвали на доступ до інформації про телефонні дзвінки та повідомлення телефонів, якими користувався на той момент Костянтин Лісничий і директор «Укрбурштину» Олег Щекін.

Утім, за інформацією НАБУ, підозру у вчиненні злочинів йому не оголошували.

За останні три місяці на «Укрбурштині» змінилося два директори. У телефонній розмові Олег Щекін запевнив, що покинув посаду керівника у зв’язку з сімейними обставинами. На запитання про те, чи не пов’язано це з обшуками та діями НАБУ він відповів: «без коментарів».

Нині підприємство очолює Юрій Воронін, резюме про пошук роботи, яким досі розміщене в мережі. Пан Воронін каже, що реалізація пілотного проекту рекультивації знаходиться на початковому етапі, тобто фактично у цьому напрямку ще нічого не зроблене.

В деталі вдаватися пан Воронін не готовий, мотивуючи це тим, що нещодавно обійняв посаду і ще не встиг достатньо розібратися у цьому. Пан Воронін погодився зконтактувати нас з Костянтином Лісничим, утім згодом повідомив, що той нині має складні сімейні обставини і у зв’язку з цим він і сам не може з ним побачитися.

Аби розпитати про зв’язок з Лісничим та деталі розмов оприлюднених НАБУ, ми зв’язалися з Бориславом Розенблатом. Нардеп одразу ж попросив не використовувати інформацію з відео, оскільки за його словами її не можна вважати достовірною.

– Я хотів би вас попросити взагалі не використовувати ці записи, агентів НАБУ, оскільки вони взагалі не є достовірними. Вони всі без експертизи. Тому те, що там розповідається – це все змонтовано і зрежисовано, тому воно не може відповідати дійсності, – наголошує Розенблат.

Що ж стосується Лісничого нардеп пояснив:

– Костянтин – це мій знайомий ще дуже давно, тому що він теж уродженець Житомирської області і я його знаю ще по тим ще далеким часам.

– А чи правда те, що компанія «Укрбурштин» знаходиться під контролем депутатів з БПП, а компанія «Бурштин України» – Народного фронту? – журналіст.

– Ні, це брехня. Вони знаходься, компанія «Укрбурштин» – під Міністерством економіки, а компанія «Бурштин України» – під Міністерством екології.

Борислав Розенблат розповів, що на його думку проект рекультивації ідея дуже слушна і це дасть дійсно якимось чином легалізувати незаконний видобуток бурштину.

– Якщо не вдалося це зробити за допомогою закону мого авторства, це треба зробить хоча б постановою Кабінету міністрів, щоб взяти землі ті же порушені, треба з ними шось робить, щоб вони не залишися в такому стані, в якому сьогодні є. Тому цей проект він дійсно був і треба було його.

Те, що він вже не працює уже більше року, то це вина мабуть тих всіх людей, які сьогодні роблять все для того, щоб відбувався незаконний обіг бурштину, щоб грошей, які повинні належать державі йшли безконтрольно закордон і в кишені угрупувань, – каже Розенблат.

Заперечив можливість впливу ним чи іншими депутатами на прийняття постанови про рекультивацію, та ще раз наголосив на тому, що не варто брати до уваги записи НАБУ, оскільки вони не проходили експертиз.

Як вдалося нам з’ясувати, більше року проект не працює лише в компанії «Укрбурштин». В «Бурштина України» в проекті рекультивації певні зрушення є.

Як розповів директор компанії Дмитро Тяглій, – вони отримали висновок екологічної експертизи на одну з ділянкок і вже готують технологічний проект рекультивації.

– На кусок землі в Володимирецькому районі. Є субпідрядник – це представництво американської компанії в Україні. Ми підписали з ними договір субпідряду. Там загальна площа вийшла, здається, близько 18 гектарів пошкоджених. Екологічну експертизу зробили, зараз займаються розробкою проекту рекультивації.

Після проекту рекультивації подаємося на спецдозвіл. Ну рекультивацію вже можна починати, а видобування – після отримання спецдозволу. Тобто перший крок уже є – світло в кінці тунелю з’явилося. Зараз на виході ще три ділянки, – розповідає директор ДП «Бурштин України» Дмитро Тяглій.

– Зараз подамо, напевне, в п’ятницю на Мінекології на отримання екологічної експертизи.

За словами Дмитра Тяглія, принаймні, один договір на підрядні роботи вже заключений і видобувати та рекультивувати буде одна компанія. Цікавим моментом є те, що оцінку запасів проводити не планують. Хоча в звичайних умовах, тобто поза проектом рекультивації, – це обов’язковий етап, без якого спецдозвіл на видобування не отримати.

Відтак, скільки бурштину зможуть видобути на конкретній ділянці – замовник робіт може і не дізнатися. Проте керівників «Бурштина України» це, схоже, не лякає.

– Це ж якби не родовище, це ж пошкоджені ділянки. Як на пошкоджених ділянках? Кажуть, що є якась технологія. Тобто звучали думки, що є якась технологія, що їх можна оцінити, але насправді це зайві витрати і субпідрядники на це не йдуть.

Тобто це доволі дорогий процес і потребує доволі багато затрат праці і чи потрібен він. Прийнято рішення, що оскільки йде довидобуток, це ж не те, що цільне родовище, – каже Дмитро Тяглій.

– А як називається компанія, з якою ви уклали договір називається? – журналіст.

– Ну це дві компанії з Рівненської області і одна – представництво американської компанії в Україні. Якщо можна я б не хотів би поки що озвучувати.

– Я б хотів з ними поспілкуватися, принаймні перевірити, хто там засновники.

– Не питання, давайте, ми вже проект рекультивації зробимо і коли вже безспосередньо перед початком, коли ми будемо розуміти, що роботи вже почнуться, я вам викладу всю інформацію. Погодимо з ними і тоді вже скажемо, – каже Дмитро Тяглій.

Дмитро Тяглій так і не розповів, що ж за компанії будуть підрядниками. Не розкрили цю інформацію і у Мінекології, пославшись на офіційний сайт, де на момент написання цього тексту жодних документів з висновками експертизи, де згадувались би ДП «Бурштин України», ми не знайшли.

На запитання про те, чи не підтвердяться підозри у тому, що це просто чергова схема, Дмитро Тяглій запевнив, що компанії вони перевіряють.

З часу прийняття постанови про рекультивацію пройшов рік. Жодну ділянку за цей час так і не рекультивували. Утім на пілотному проекті уже встигли заробити та водночас втрапити у гучний корупційний скандал.

Лише одна з двох компаній виконавців спромоглася підготувати документи, отримати необхідний висновок екологічної експертизи та заключити договір з підрядником. Та навіть тут, де чиновники так сподівалися задіяти Prozorro – прозорістю і не пахне.

Натомість є ряд спрощень і пришвидшень існуючих процедур підготовки до видобутку бурштину, які реально дозволяють обійти перепони на шляху до надр. І поки що не відомо, ані кому на руку будуть ці спрощення, ані чи виправдають ці методи отриманий в майбутньому результат.

«Публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Article undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»