Дорога білоХАЛАТНА освіта

Як у Рівненському медколеджі торгують оцінками та можливістю навчатися

Студенти та випускники Рівненського медколеджу вперше публічно заговорили про корупцію у своєму закладі. Її масштаби не можуть не дивувати
Джерело
«Четверта влада»

Ще на посвяті вони – вчорашні школярі – одягають білі халати. Незабаром ці люди даватимуть клятву медичного працівника. Обіцятимуть бути чесними і сумлінними. Не випадково. Адже від їхньої чесності, сумлінності і знань залежатиме порятунок життів. Життів пацієнтів, які довірятимуть і зможуть лише здогадуватися хто із медиків купував свої сесії і дипломи. Але не знання.

«Четверта влада» підготувала телевізійне і мультимедійне журналістське розслідування для проекту «Наші гроші з Денисом Бігусом».

Телевізійну версію також дивіться на UA:Перший, UA:Рівне та у всій регіональній мережі Суспільного телебачення, а також на 24-му телеканалі. 

 Це якась взаємовигода. Як приходиш в магазин – даєш гроші, тобі дають те, що тобі треба, ти от купляєш. Там же просто, не можу сказати, що там якось ховаються чи що. Не можу цього сказати, – ми говоримо зі студенткою Рівненського державного базового медичного коледжу.

Це заклад з неоднозначною репутацію, і саме його студенти порівнюють з магазином. З одного боку, коледж розвивається і незабаром може стати інститутом, де готуватимуть магістрів. З іншого – за останні три роки там було вже три гучні затримання викладачів на хабарях.

Нагадаємо, у 2015-му на гарячому затримали викладача інформатики медколеджу Сергія Матвєєва. Студенти скинулися по 150-200 гривень, щоб здати в нього залік. Того ж року на хабарі у 1700 доларів погоріла викладачка Тетяна Бобошко.

Долари, які викладачка медколеджу отримала в якості хабара за вступ. Липень 2017 р. Фото: ГУНП у Рівненській області

Минулоріч  затримали викладачку Інну Борисюк, яка вимагала від абітурієнтів за вступ чотири тисячі доларів. Деталі – у матеріалі «Педагоги з готівкою». 

Викладачка Інна Борисюк. Липень 2017 р. Фото: ГУНП у Рівненській області

Студенти і випускники кажуть, що спіймали на гарячому не всіх.

Коледж-магазин

Наша героїня не може розповісти свою історію, не ховаючи обличчя. Заради безпеки ми назвемо її Ольгою. Дівчина мріяла стати лікарем, тому одразу після 9-го класу пішла вивчати улюблену справу у рівненському медичному коледжі.

Студентка Ольга навіть не підозрювала, що потрапила до медколеджу через хабар

Уже з перших тижнів на неї чекали розчарування і потрясіння. Дівчина розповідає як дізналася, що потрапила у заклад не просто так:

– Взнала, коли йшла на перший екзамен. Мені мама сказала: «Не переживай, все окей». Була викладачка. Вона була посередником і ще одна була посередником. І виходить та людина, яка віддавала гроші, вона віддала їй. А ця – іншій... Там дальше куда передала не знаю – главній особі (сміється – авт).

– Про яку суму йде мова? – журналістка. 

– Три тисячі доларів.

– За що три тисячі доларів?

– За вступ на державну форму навчання, лікувальна справа.

А ось інша історія. Нині Олександр Мамчур – дипломований лікар. Закінчив Івано-Франківський національний медичний університет. А у 2010-му він навчався у Рівненському медколеджі. Про хабарництво дізнався ще при вступі. 

Олександр Мамчур був одним із небагатьох у своїй групі, хто відмовлявся купувати оцінки

– Коли я поступав в цей коледж, мені популярно пояснили що державних місць немає. Тобто, вони вже всі зайняті, – розповідає Олександр. – Група складається приблизно з 30-ти людей. Тобто, переважну більшість туди просто пропихнули. 

Попри хороші оцінки і бажання працювати медиком, Олександр покинув коледж після першої ж сесії. Як він пояснює – через корупцію і низький рівень викладання.

– Навіть якщо ти хочеш щось навчитися, толком ти нічого нового для себе не взнаєш. Дуже мало людей, з якими можна було працювати, для того, щоб толком щось навчитись, – каже Олександр.

Ми розіслали анкету студентам та випускникам Рівненського медколеджу, а також з деякими із них поспілкувалися детальніше.

Всього отримали 25 відповідей. Зокрема запитували як їм вдалося потрапити на навчання до цього закладу. Тринадцятеро із них написали, що у них вимагали від однієї до чотирьох тисяч доларів хабара за вступ на державну форму навчання. Одна випускниця розповіла, що платила 200 доларів, щоб навчатися за контрактом.

Декому потрапити до медколеджу допомогли зв'язки. Більшість студентів та випускників, з якими ми поспілкувалися, привабила можливість отримати диплом без особливих зусиль.
 
Ближче до першої сесії студенти дізнавалися від своїх кураторів і старост груп, як у закладі все влаштовано. Виявилось, що оцінками тут торгують направо й наліво.

– Староста приходить до викладача, питає що по чому. Він їй каже, вона приходить, говорить нам: на таку то оцінку стільки грошей і так далі. Потім всі там вибираємо день, коли зручніше, приносимо гроші.

Староста на листочок записує список, повністю кому яка оцінка треба і сума, яку дали. І до викладача з заліковками і з журналом, – розповідає Ольга. Три – в районі 200-300 гривень. Чотири – це вже 300 тире 500, а п'ять – це 500 і вище.

23 з 25 опитаних нами студентів та випускників коледжу, серед яких є і старости груп, підтвердили, що купівля оцінок у коледжі – справа буденна. На деякі дисципліни, заплативши, студенти можуть навіть не з`являтися.

– Зазвичай п`ятірки мають ті, хто найперший здав гроші. Більшість викладачів пускає пиль в очі. Тобто ти приходиш, береш свій білет, якщо це екзамен, якщо це просто якийсь модуль то прийшов посидів і пішов. Якщо це все таки екзамен – то здав пустий листочок і викладач робить своє діло далі, –  розповідає анонімно ще одна студентка медичного коледжу, яку ми назвемо Дариною. 

Студенти розповідають, що мінімальна вартість сесії –  1500 гривень, середня – 4 тисячі гривень. За тих, хто не хоче брати участі в такому обміні, кошти можуть закласти одногрупники. Але після цього «відмовникам» у групі  несолодко.    

Студентка Дарина розповідає, що одногрупникам, які відмовляються купувати оцінки у групі не солодко

–  Їх, скажемо так, гноблять. Їм майже напряму кажуть, що вони не отримають позитивний бал. Натякали на те, що їм буде дуже складно в подальшому навчанні. Якщо це випускний курс, то під питанням їхній диплом, – розповідає Дарина

Колишній студент коледжу Олександр Мамчур розповідає, що не хотів платити за оцінки. Це вилилося в напружені стосунки з одногрупниками. Він переказує одну з розмов:

– Я можу здати сам. «Та тебе завалять, ти нічого не здаси! Ти не зможеш». Вони такі: «Блін, ти там щось не шариш, тут все так заведено, тут так треба, це тіпа там традиція, бла бла бла». Я такий: «Що? Яка традиція? Це просто хабар».

– На мене там всі злилися. В результаті вийшло так, що ми приходили на ті модулі там мало не в форматі – питання, питання і до побачення.

Пройшло три екзамени. Я ще здивувався, що все дуже легко проходить, а вони ще за все платити хотіли. А потім до мене там, ніхто мені прямо не казав, але до мене там з третіх вуст дійшла інформація з приводу того, що всі інші успішно за мене скинулись. Щоби нібито я теж заплатив, – розказує Олександр.

Запитуємо у наших співрозмовників про викладачів. Чи багато із них продають оцінки?

–  Мені простіше сказати хто не бере. За весь час… це було два викладача, може три, які взагалі от ні, принципово не брали, – каже студентка спеціальності «Лікувальна справа» Ольга. 

–  95 відсотків, навіть не знаю як назвати, ну переважна більшість,  відповідає Олександр Мамчур. 

–  Є й хороші викладачі. Але на фоні цієї корупції, цієї наглості вони просто губляться, –  розповідає Дарина. 

Рекордна зарплата, гектари землі, будинки, авто і інше. Історія директора медколеджу

Знайомтеся – це керівник великого колективу – Ростислав Сабадишин. Професор, доктор наук, заслужений лікар України, а також журналіст. Точніше – володілець посвідчення Національної спілки журналістів України, оскільки дописує в обласну галузеву газету «Медичний вісник».

Ростислав Сабадишин очолює меколедж майже 20 років. За його керівництва заклад випустив близько 12 тисяч випускників

За майже два десятиліття його керівництва заклад випустив близько 12 тисяч випускників. Ми йдемо на інтерв'ю до Ростислава Сабадишина, щоб почути його реакцію на звинувачення у повальному хабарництві в коледжі. Натомість на нас чекає круглий стіл з іншими журналістами і колишніми членами Правого сектору.

Замість інтерв`ю з Ростиславом Сабадишиним у визначений час, нам влаштували круглий стіл

Директор коледжу і раніше вмів ухилятися від гострих питань про хабарництво.

– Ви чого не підете в інші заклади, де проблеми? Вам не соромно ні чуть-чуть? Ні трішечки? – заявив Ростислав Сабадишин у відповідь на запитання журналістки. 

Детальніше – у відео. 

Цього разу він обрав тактику «найкращий захист – це напад».

– Мені особисто незрозумілі претензії до навчального закладу, який є ведучим не тільки в області, а й на Україні. А нема претензій до тих, я не хочу говорити на своїх колег і інших... Я добре орієнтуюся що відбувається у всіх навчальних закладах України, –  каже Ростислав Сабадишин.   

Напевно, директор рівненського медколеджу орієнтується і в заробітних платах колег.

Декларація дворічної давнини дозволяє вирахувати, що зарплатня Сабадишина – майже 600 тисяч гривень на рік. Близько 50 тисяч на місяць. Це друге місце серед подібних посад в Україні.

Ми переглянули декларації всіх керівників медичних університетів та коледжів України за 2016-й рік. Виявилося, що всі вони, за винятком ректора Запорізького університету Юрія Колесника, можуть позаздрити офіційній зарплаті рівненського колеги.

Рейтинг кервників медичних ВНЗ, які отримують найвищі зарплати і Ростислава Сабадишина. Керівники медичних коледжів заробляють значно менше.  Інфографіка програми «Наші гроші» з Денисом Бігусом (щоб збільшити картинку – відкрийте її в новій вкладці)

У штатному розписі коледжу за минулий рік бачимо, що директор мав отримувати приблизно 15 тисяч гривень на місяць. Решта – як нам пояснили, матеріальна допомога, премії, і так звані стимулюючі надбавки за складність і напруженість праці.

Чому його колеги з провідних вишів не мають таких надбавок, питання не до нього, кажуть у медколеджі.

– Питання до Міністерства освіти і до їхнього джерела фінансування, – стає на захист заступниця директора медколеджу з економічних питань Надія Дорощук, із зарплатою понад 41 тисячу в місяць у 2016-му і майже 55 тисяч в 2017-му році.

Її перебиває директор: 

– Чому професора доведені до такого стану? До зубожіння?! Колєги, я таке саме питання задаю як ви заступнику свому з економіки і інше. Чому в мене зарплата вища, чим в інших? Мені це все каже провіряється і прокуратурою і два рази в рік да і це законно, – переконаний пан Сабадишин. 
 

Ростислава Сабадишина зубожіння оминуло. У директора медколеджу, який все життя присвятив медицині, п’ять земельних ділянок загальною площею  майже чотири гектари. У дружини – теж медика, дві земельні ділянки.

Ще у Ростислава Сабадишина задекларований будинок на Хмельниччині, будинок в серці Карпат – поблизу Яремче площею 132 кв.м. та квартира у Тернополі.

Це ще не все. Директор медколеджу та його дружина мають два недобудовані станом на 2016-й рік будинки у Рівному, площею, 236 та 134 кв. м. А також незавершене будівництво житла поблизу Яремче. 

Автівки в гаражі директора пристойні: Mercedes Benz 2015 року, Toyota Avalon 2008 року випуску – така коштує близько 14 тисяч доларів. У сім`ї є ще 36 тисяч доларів на банківських рахунках. 

Статки Ростислава Сабадишина і його дружини. Інфографіка програми «Наші гроші» з Денисом Бігусом

При цьому жодного доходу від ТОВ «Аква», де він Ростислав Сабадишин співзасновник, не задекларовано. Сама компанія, за даними платформи YouControl, вже десять років збиткова.

Юристка медоледжу Наталія Карпюк замість директора нам пояснила, що свої статки директор нажив чесним шляхом, а підприємство і справді збиткове, як і клініка професора Ростислава Сабадишина, яка нині не працює.

У директора пристойна зарплатня, але навіть з такою важко набути стільки нерухомості.

Більш свіжу інформацію про зарплату Ростислава Сабадишина у медколеджі приховують ігноруючи наші запити. Водночас, студенти коледжу не приховують альтернативних шляхів збагачення у медзакладі.

Платиш, або до побачення: як «офіційно» заробляє медколедж

– Про корупцію в коледжі я дізнався вперше, коли примушували платити спонсорські внески. Видавали квитанції. Для всіх це була однакова сума. Там близько трьох тисяч гривень, – розповідає відрахований студент Рівненського медколеджу Вадим Мухорин. 

Після відмови платити псевдоблагодійні внески, Вадим став вигнанцем у групі. Його не інформували про розцінки

У 2017-му Рівненський медколедж офіційно звітував про 450 тисяч гривень благодійних внесків.

У закладі стверджують, що їх сплачували, цитуємо: «в добровільному порядку відповідно до поданих ними заяв, звернень». А кошти витрачали за побажаннями благодійників. Студенти розповідають, що благодійність тут примусова.

– На першому курсі нам треба було заплатити благодійний внесок. Нам видавали листок на половину листка А4 і там сума написана, яку ти маєш заплатити. І нам казали, що першу стипендію ти маєш віддати на благодійні внески коледжу, – розповідає студентка Ольга. 

– Перше вересня, коли нас вперше збирав куратор, він роздав нам папірці із номером рахунку, куди ми повинні надіслати енну кількість грошей, і це вважається благодійним внеском, – пригадує Дарина. 

Донедавна Вадим був студентом державної форми навчання. Наприкінці другого курсу він мав перездати предмет «Фармакологія». Замість трьох обов'язкових перездач йому провели лише дві. Перша з яких завершилася однозначною вимогою викладачки.

– Вона поставила мені два і цей листочок подала іншим членам комісії, щоб вони підписали його, і мені сказала: «Заплатиш на рахунок коледжу шість з половиною тисяч і до початку перездачі принесеш мені квитанцію про сплату». Вона мені не уточнила, що це за кошти, – розповідає Вадим Мухорин. 

За версією медколеджу, Вадим мав сплатити кошти за відпрацювання пропущених без поважної причини практичних занять – так звані «енки». Тут, як і в деяких інших медичних навчальних закладах, ця послуга платна.

Механізм такий: студент, який прогуляв практичне заняття, має його відпрацювати. Для цього він спочатку переказує на рахунок коледжу суму, в яку заклад оцінює години роботи свого викладача. Нині година – це 65 гривень.

Потім студент показує квитанцію, і викладач, у спеціально відведений час, додатково працює зі студентом-прогульником, витрачає на це час, матеріали, нерви. І лише після цього ставить оцінку.

Студент, який прогуляв практичне заняття, або лабораторну з окремих дисциплін, має її відпрацювати. Не безкоштовно, звісно

Дехто назбирує тисячі боргів за енки. Але в реальності все проходить інакше. 

– Тебе там не було тиждень вабщє на парах. Ти пішов там, заплатив пару сотень і все, ти вільний, ти вчишся в тебе там з'являються оцінки, – каже Олександр Мамчур.

– Я б не сказала, що є перездача. Ну ніхто в цьому не зацікавлений. Вона так от в лапках рахується. Просто ніхто в цьому не зацікавлений. Не відпустять тебе з цього медичного, поки ти не заплатиш пропуски. Тобі не дадуть диплом, – розповідає студентка Ольга. 

Є й інший спосіб оплати «енок».

– Є викладачі, які можуть вказати енну суму і ти їм заплатиш, є викладачі які беруть там пачками паперу, файлів ну подібними речами. Також це можуть бути поповнення на телефон, ну в цьому плані. Кожен визначає для себе сам, що йому необхідніше. Але зазвичай можна легко домовитися, підійшовши до викладача,  розказує Дарина. 

Платні «енки», на думку керівництва медколеджу, стимулюють студентів ходити на пари.

Втім, вводити таку послугу безпідставно не можна.

Ми попросили експерта з питань освіти Реанімаційного пакету реформ Володимира Бахрушина допомогти розібратися чи правомірно коледж відніс до переліку платних послуг відпрацювання прогулів практичних занять з окремих дисциплін.

.
Володимир Бахрушин переконаний, що медколедж необгрунтовано встановив платне відпрацювання «енок». Фото: don.kievcity.gov.ua

Експерт пояснює, що в законі «Про вищу освіту» передбачено, що заклади можуть на платній основі надавати платні освітні послуги. Вони мають бути передбачені рішенням Кабінету Міністрів України та статутом закладу вищої освіти.

Зазирнемо в статут Рівненського медколеджу, він містить перелік платних послуг.

–  Але послуга з відпрацювання занять Статутом не передбачена, – розповідає експерт. –  Таким чином, можна констатувати, що Рівненський державний базовий медичний коледж не має права надавати платну послугу з відпрацювання студентами практичних, лабораторних та семінарських занять з клінічних та медико-біологічних дисциплін, що були ними пропущені без поважних причин. 

Лише за останній рік скарбниця закладу в такий спосіб поповнилася на 393 тисячі гривень. Кому і за що в кінцевому результаті віддали ці кошти – медколедж також приховує, вказує, що викладачам. Кому саме? Не розповідають. 
 
Студента Вадима, який відмовився платити шість з половиною тисяч на вимогу викладачки, відрахували. Тепер він судиться з коледжем, бо вважає, що його оцінили необ'єктивно. Цей факт подобається не всім. Вадим отримав кілька дзвінків з погрозами. І записав їх.  

– Мені потрібен той що навчався в Рівненському медичному базовому коледжі, – заявив голос по телефону. 

– Хто дзвонить – запитує Вадим. 

– Віталій Петрович.

– Це хто?

– Я б хотів зустріться вам яйця викрутити.

– Нема чим зайнятися? 

– Яйця б вам викрутити хотів.

З Вадимом говорив чоловік на ім'я Віталій Брижицький, ми не знайшли підтверджень його зв'язку з медколеджем, але під час розмови чоловік повідомив Вадиму, що лікує дітей. 

«Що нас тут навчили?! Те, що от можна купити все? Те що от ти можеш парішать?»

Вчитися і давати хабарі. Не платити і бути вигнанцем, або й зовсім відрахованим. Саме страх змушує студентів ховати обличчя. Бо ціна питання для них та їхніх батьків зависока.

Керівництво коледжу переконане, що студенти брешуть, а їхніх засуджених за хабарництво викладачів не ловлять з міченими доларами, а підставляють. Коли мова заходить про вступ у коледж і питання грошей, директор починає помітно нервуватися і переводити стрілки.

– От, а на рахунок наших викладачів, може, ви знаєте, я так от трішки скажу дешо таке нехороше для мене – професора, такі речі говорити негарно. Оскільки я надзвичайно поважаю роботу нашої міліції, я знаю, шо в них надзвичайно важка робота. І їм дістається тоже добре, але я вам скажу, що в нашій міліції тільки мертві не беруть. Якщо поставлено завдання, конкретно до кожної людини, то хто хоч візьме, – каже Ростислав Сабадишин. 

Рівень корупції не може не відобразитися на якості освіти. 

 – За чотири роки медичного коледжу я ні разу не тримала шприц в руках, в аудиторіях. Всі знання, все, що я знаю, я здобувала сама. Я знаю багато людей, ну як багато, відносну кількість людей, які справді мали талант, в яких було велике майбутнє в медицині, але вони просто не мали змоги заплатити викладачу і їх просто валили, валили, виганяли. З часом ці люди втратили себе, – розповідає студентка Дарина.

А пізніше рівень корупції не може не впливати і на якість роботи.

– Ці люди переважно не знають нічого. Вони учаться заново всьому, що треба в самому відділенні. Вони от конкретно просто приходять і їх починають... Ти тупий! Ти нічого не знаєш! Йди сюди! Во бачиш треба? Давай роби. І от таким чином, – ділиться спостереженнями під час інтернатури у Рівненській обласній лікарні Олександр Мамчур.

– Їх туди тоже не просто так приймають. І тим з ким вони працюють популярно пояснюють, що «вот ето має шось в тебе робити, бажано шось корисне», бо тому що от на – це твоя частинка – Кому це вигідно [корупція в медколеджі]? Це вигідно тим хто там працює.Тому що смисл працювати за три чи за чотири тисячі в місяць?

Експерт з питань медицини Реанімаційного пакету реформ Євген Гончар вважає, що проблему треба вирішувати ще на етапі відбору абітурієнтів.

В Україні навчатися в медичному університеті можуть навіть ті, хто ледве набрав прохідні бали на ЗНО. Міністерство охорони здоров'я планує підняти планку принаймні до 150 балів з незалежного тестування, що, на переконання експерта, відсіє багатьох немотивованих претендентів на білий халат.

Євген Гончар вважає, що у медичних вишах мають навчатися лише мотивовані студенти, які добре здали ЗНО

– Це феєрична ситуація, коли професії, спеціальність, від яких найбільше залежить людське життя, зазвичай там працюють слабкі лікарі. Тому що вони були слабкими студентами, – переконаний член громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я, експерт РПР Євген Гончар.

– В той же час студенти, які гарно вчилися, вони не змогли отримати цей розподіл, через якісь корупційні моменти, вони дуже часто кидають медицину, їдуть в інші країни. І в принципі від цього страждають не самі діти, не самі студенти. Від цього страждаємо ми всі, всі страждають пацієнти.

В Україні населення живе майже на 10 років менше ніж у сусідніх країнах. Це не лише обумовлено тим, що у нас поганий економічний стан, – вважає Євген Гончар.

Студентка Рівненського медколеджу зізнається, що тепер працювати у медицині не хоче, як і багато інших наших співрозмовників. Вони хотіли чи ні, але ставали частиною корупційної системи, яка навчила зовсім не медицині.

– Тобі не показують от на скільки це все важно. Наскільки ти от маєш бути відповідальним, на скільки ти маєш бути уважним... Загрозою є люди, які от думають, що все можна поплатити і все можна купити. Чого нас тут учать? В принципі. А в принципі, що нас тут навчили?! Те, що от можна купити все?! Те що от ти можеш парішать? – робить висновок студентка Ольга. 
 
Троє засуджених за хабарництво викладачів медколеджу відбулися штрафами. Двоє із них продовжують навчати студентів. І не тільки медицини, а й реалій української освіти.


Матеріал вийшов у рамках проекту «Сприяння локальним центрам журналістських розслідувань» за підтримки Інтерньюз-Нетворк.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте