Пацієнт поскаржився на Рівненський перинатальний центр за вимагання грошей: чим це загрожує медзакладу

Керівниця Рівненського перинатального центру не змогла організувати роботу медзакладу таким чином, щоб вже з 1-го квітня можна було надавати всю безкоштовну допомогу породіллям. Для прикладу, пологовий у Луцьку зміг надавати безкоштовні послуги вчасно
Джерело
«Четверта влада»

Вимагати гроші з пацієнтів тепер ризиковано. Це може загрожувати лікарні втратою державного фінансування. Але лікарі все одно іноді обирають ризикувати: за п’ять із лишком місяців 2020-го року на вимагання грошей чи відмову лікувати безкоштовно в Національну службу здоров’я поскаржилися майже 400 пацієнтів. Ми з’ясували, чи надходили такі скарги з Рівненщини та які вони можуть мати наслідки.

Директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко каже, що вимагати гроші за безкоштовні послуги – це порушенням договору лікарні з Національною службою здоров'я.

Коли це стається, Національна служба здоров’я:

  • надсилає до лікарні лист з проханням пояснити ситуацію та більше такого не повторювати. Також просить повернути пацієнту гроші, які з нього не мали права вимагати.
  • надсилає лист до власника лікарні – органу місцевого самоврядування.

– Якщо головний лікар не поновлює права пацієнта або не повертає гроші, НСЗУ пише листи до поліції та прокуратури. Лікарня, де вимагали гроші з пацієнта, ризикує втратити договір з НСЗУ і залишитися без фінансування із держбюджету, – пояснює Тетяна Бойко.

Лікарні комунальної та державної власності мають право надавати пацієнтам платні послуги, які не входять до Програми медичних гарантій. Такі послуги мають оплачуватися за офіційними тарифами, які встановив власник лікарні – відповідний орган місцевого самоврядування.

Директорка департаменту комунікацій НСЗУ розповідає, що вже є приклад повернення грошей пацієнту Луганського обласного клінічного онкологічного диспансера.

– Лікарі диспансеру вимагали в пацієнта заплатити за діагностичне обстеження, що входить до переліку послуг за Програмою медичних гарантій, – повідомила Тетяна Бойко.

В результаті пацієнт був змушений оплатити 610 гривень за обстеження на підтвердження онкологічного діагнозу, тому що лікарі переконували, що НСЗУ не оплачує цю послугу диспансеру. Зрештою адміністрація закладу повернула пацієнту ці 610 гривень, каже директорка департаменту комунікацій НСЗУ.

За інформацією Тетяни Бойко, з 1-го квітня по 7 вересня служба отримала 386 скарг від пацієнтів з різних регіонів України.

З них 21 скаргу передали в поліцію. За словами Тетяни Бойко, про одну зі справ щодо Івано-Франківського клінічного перинатального центру відомості внесли в Єдиний реєстр державних розслідувань. Інші звернення поліція ще розглядає.

Серед медзакладів, на які скаржились, є Рівненський обласний перинатальний центр. За інформацією НСЗУ, там лікарі вимагали й отримали гроші за пологи.

Керівниця Рівненського обласного перинатального центру Вікторія Єнікеєва каже, що вимагання грошей у закладі не було.

– У нас було єдине звернення у квітні, коли ми ще не отримали гроші від Національної служби здоров'я. Це був заявник з Костопільського району, звертався за відшкодуванням грошей, він сам купляв в аптеці, має чеки. Це було 9 квітня. Національна служба здоров'я розпочала нас фінансувати з 14 квітня. В нас не було жодного випадку вимагання грошей, – повідомила Вікторія Єнікеєва.

Керівниця перинатального центру попросила надіслати письмовий запит для отримання детальної інформації стосовно цієї ситуації, тому що під час розмови з журналісткою перебувала за кермом та не могла говорити.

Як пояснила директорка департаменту комунікацій НСЗУ Тетяна Бойко, Національна служба здоров'я отримала звернення від громадянина, в інтересах дружини, які надійшли з урядової гарячої лінії, щодо оплати за медичні послуги у зв’язку з пологами.

– У зверненні йде мова про те, що працівники Рівненського обласного перинатального центру стягнули з дружини заявника 3780 гривень (заявник надав копії чеків) за придбання ліків та витратних матеріалів, та 2800 гривень за наркоз, – каже Тетяна Бойко.

НСЗУ надіслала запити стосовно цієї ситуації до керівництва лікарні, а також до Рівненської обласної ради, яка є власником цього медзакладу.

Адміністрація закладу у листі повідомляє, що перше авансове фінансування від НСЗУ отримали 14-го квітня, а фінансування з обласного бюджету на медикаментозне забезпечення пацієнтів з 1 квітня вже не передбачалось. У зв’язку із обмеженим фінансуванням, коштів на придбання медикаментів для забезпечення потреб закладу в період між припиненням фінансування з обласного бюджету та початком фінансування від НСЗУ не вдалось зарезервувати.

Адміністрація обласного перинатального центру повідомила, що 26-го березня медзаклад звернувся до Рівненської обласної ради щодо виділення 2 мільйонів гривень для придбання ліків та медичних виробів. Але у наданні коштів закладу відмовили.

– Станом на 9 квітня, коли зробили кесарів розтин дружині заявника, кошти від НСЗУ ще не надійшли, а забезпечити операцію безкоштовними медикаментами не було можливості. Інша медична допомога надавалась безоплатно. Про відсутність у закладі в повному обсязі необхідних медикаментів пацієнтку проінформували під час її госпіталізації. Вона запропонувала самостійно купити відсутні ліки, що згодом і зробила, – переказує відповідь перенатального директорка департаменту комунікацій НСЗУ.

Адміністрація повідомила у листі до НСЗУ, що відомості про медичну послугу, надану пацієнтці, в звіт до НСЗУ не вносились, а тому відшкодування її вартості підприємству не проводилося.

НСЗУ направила листи до Національної поліції для реагування на дії працівників Рівненського перинатального центру, які можуть бути розцінені як шахрайські дії.

25-го червня інформація про цю подію зареєстрована в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Рівненського відділу поліції. Згодом поліцейські провели перевірку надісланої НСЗУ інформації, але ознак кримінального правопорушення в діях працівників закладу правоохоронці не знайшли, каже Тетяна Бойко.

Які послуги пацієнти можуть отримати безкоштовно

Програма медичних гарантій, яка описує безкоштовні послуги для пацієнтів, покриває первинну та амбулаторну допомогу, госпіталізації, хірургічні операції, реабілітацію і паліативну допомогу.

Повний перелік безоплатних послуг є на сайті НСЗУ. Інформацію про те, які послуги безоплатні і де їх отримати, можна дізнатися за номером 16-77.

Щоб не платити за лікування, людина має отримати скерування до лікарів від сімейного лікаря, з яким уклала декларацію, або від лікуючого лікаря.

Без скерування можна йти до стоматолога, нарколога, гінеколога, психіатра і фтизіатра. Екстрена медична допомога надається без скерування і декларації.

Якщо лікарі вимагають гроші за безкоштовні послуги, можна подати скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ.

У скарзі потрібно вказати назву лікарні, посаду, прізвище, ім’я та по-батькові людини, яка відмовилася надати допомогу, вимагала гроші за лікування, ліки чи інші матеріали. Важливо вказати, чи чи пацієнт ці гроші заплатив і чи купив те, що вимагали, роз'яснює Тетяна Бойко.

Треба описати, що саме в лікарні відмовилися робити безкоштовно або вказати суму, яку вимагали заплатити в пацієнта.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу» за цим посиланням. Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте