Рівненські лікарні, які неофіційно працювали з хворими на COVID-19

Про зарплати медиків, про «до тисячі» в день на медикаменти від пацієнтів, про умови в яких працюють

Над сюжетом працювали журналістка Анна Хіночик, продюсерка Марта Дмитришин, відеограф Олександр Грицюк

Кількість хворих на коронавірусну інфекцію зростає. 12-го жовтня діагноз підтвердили 172 пацієнтам, 13-го жовтня додалося ще 158 хворих, 14 жовтня – плюс 160 недужих на ковід. Завантаженість ліжок – 59%. Це якщо загалом по області.

За цим показником Рівненщина – у помаранчевій зоні. До червоної перейде, якщо заповненими будуть 75 відсотків ліжок для хворих на коронавірусну інфекцію.

Наразі хворих з інфекцією лікують у 12-ти медзакладах області. До переліку тиждень тому додали – міську лікарню №2 у Рівному та Рівненську районну лікарню у Клевані.

«Четверта влада» перевіряла, в якому стані готовності до лікування пацієнтів з COVID-19 ці лікарні. Адже, за словами очільника обласного управління охорони здоров'я Олега Вівсянника, з державного антиковідного фонду грошей не просили, бо всім забезпечені.

Лікарня районна. Лікарня міська. В яких умовах пацієнтам доводиться лікуватися, а медикам – лікувати.

В стані (не) готовності

Рівненська міська лікарня №2. Колишня залізнична. Тепер і вона – лікарня першої хвилі по ковіду. В цей список Міністерство охорони здоров'я включило її у неділю 11-го жовтня.

А у понеділок 12-го прийшло спеціальне запрошення від Національної служби здоров’я України.

Того ж дня, вранці з терапевтичного відділення виписують пацієнтів, яких там лікували. А вже з полудня сюди кладуть дванадцятьох хворих на коронавірус. 

– За три дні  у нас вже 16 пацієнтів. А в нас відділення на 18-ть, – каже начальник медичної частини Рівненської лікарні №2 Юрій Повар.

За перші неповні три дні, що Рівненська міськлікарня №2 почала офіційно лікувати хворих на коронавірус, зайняті майже всі ліжка, каже Юрій Повар

І це при тому, що частину дуже важких пацієнтів відправили у центральну міську лікарню. Вони потребували інфекційної реанімації, яка у лікарні ще не розгорнута, каже головний лікар закладу Олександр Шегера.

Головлікар Рівненської міськлікарні №2 Олександр Шегера вважає, що проблем із постачанням кисню в лікарню не буде, бо домовлялися, що не самі їздитимуть по нього, а його доставлятиме березнівське підприємство

– Ми не будемо спеціалізуватися на лікуванні важких пацієнтів з високою дихальною недостатністю. У нас реанімація на 5 ліжок. Ми більше 5-ти ліжок таких пацієнтів не зможемо утримувати.

Збільшити кількість ліжок швидко не вдасться, каже головлікар. Бо у лікарні є і інші пацієнти – після операцій та інсультів.  

– Ну ми так за два дні виписати і вигнати пацієнтів не змогли. Якби це було сплановано, плавно сказали б нам хоча б за два тижні, що ми маємо зробити, ми би зробили, – каже Шегера.  

Районна лікарня у Клевані. До квітня у її приміщенні працювало травматологічне відділення. З квітня – інфекційне.

Нас одягають: одноразовий комбінезон, бахіли, респіратор, захисний щиток, одноразові медичні рукавиці.

Одразу стає важко дихати, починаю пітніти, через захисний щиток погано бачу. Він, кажуть, оброблений спеціальним деззасобом, адже не одноразовий.

Нас одягнули за всіма правилами, на завідувачці інфекційного відділення із захисного лише рукавиці, одноразова маска та шапочка.

Вдягнувши журналістів у захисні костюми, завідувачка інфекційним відділенням Рівненської ЦРЛ Тетяна Патєй, яка увесь час супроводжувала нас, сама так само не одягнулася

Без щитка, як у нас, та без комбінезона – у звичайному медичному халаті. І без бахіл.

Так ми заходимо і до пацієнтів. Інший Медперсонал тут – у захисному одязі. 

Один із пацієнтів у палаті, в яку заходимо, дихає за допомогою кисню із кисневого концентратора.

Через такий кисневий концентратор, який генерує кисень із повітря, дихають пацієнти. У ємності – дистильована вода, яку час від часу, якщо вона випаровується, заміняють. Сам апарат підключений до електроенергії

Завідувачка інфекційного Тетяна Патєй каже, якісніше, якби кисень був підведений до ліжка і постачався із кисневого балона. Бо там він – чистий. Тоді як кисневий концентратор продукує кисень із повітря, і він – з домішками.

Та підвести підвести кисень до ліжка – технічно не просто.

Але уже днями, каже Тетяна Патєй, відділення переїде у відремонтоване приміщення. Там мають бути і сучасні палати з окремими входами і виходами, і кисень, підведений до ліжка, і сучасне обладнання.

Інженер по ремонту медичного обладнання Іван підводить кисень до місця, де буде стояти ліжко пацієнта у відремонтованому приміщенні інфекційного відділення Рівненської центральної районної лікарні

У райлікарні на ремонт інфекційного відділення витратили майже 10 мільйонів гривень. Щоправда, навіть після переселення із забезпеченням киснем може виникнути проблема.

Бо поповнюють його запаси аж у Березному. Із Клеваня туди – майже 90 кілометрів.

– Для того, щоб працювало інфекційне відділення – оте приміщення для цих хворих, нам треба в середньому, 20 балонів кисню в день. Це кожен день треба їхати заправляти, туди-назад. І на це потрібно витратити цілий день, – розповідає заступник  головного лікаря Рівненської районної лікарні Віктор Чубрій.

Тобто поки заправлятимуть ці чотири балони, у резерві є ще два. Всі вони знаходяться в окремій прибудові.

Подібне сховище, але вже на 12 балонів, є в в Рівненській міській лікарні №2.

Тут підрахували, що на добу одному важкому пацієнту потрібно три таких балони. І їх також постачатимуть із Березного.

– Було домовлено з власником і керівництвом в Березному і вони казали: при будь-якій необхідності ми вам кількість балонів будемо привозити. Чи це субота, чи це неділя – робите замовлення сьогодні – завтра вам прийде, – каже головлікар Олександр Шегера.

Такі домовленості були ще на початку пандемії коронавірусу – у квітні-травні.

Щоб економити і не залежати ні від кого, у Клевані планують встановити кисневу станцію. На сесії Рівненської райради виділили гроші на проект.

Наразі ж що в одному, що в іншому закладі проблема – у відстані від сховищ із киснем до медичного закладу.

– Це маленька станція, на 6 балонів, тому я думаю, що у даному випадку вона стоїть правильно. По нормах, якщо є до десяти балонів, то до вікон, дверей повинно бути не менше чотирьох метрів. Якщо більше 10 балонів – не менше 25-ти метрів, – каже інженер по ремонту медичного обладнання Іван, який у день нашого приїзду налаштовував подачу кисню в інфекційному відділенні Рівненської районної лікарні.

У Клевані сховище розраховане на 6 балонів із киснем: Із чотирьох подаватимуть кисень до ліжок пацієнтів, два – у резерві

Якщо у Клевані ще вписуються у технічні норми. То у Рівному – ні. Сховище тут – як продовження будівлі медзакладу.

Головний лікар Олександр Шегера каже, що «так було усе життя», кисень в лікарню був проведений від початку роботи лікарні – у 1972-му році. 

– Якщо десь в іншому місці будувати, то треба відповідно все вести по новому, – каже Шегера.

У цьому сховищі, яке прибудоване до будівлі лікарні №2 у Рівному, зберігається 12 балонів із киснем. За правилами техніки безпеки сховище має знаходитися не менш, як за 24 метри від закладу. Головлікар Шегера каже, так побудовано було ще за Радянського Союзу

Оглянути відділення, де лікують хворих на коронавірус, у колишній залізничній лікарні нам не вдається. Не пускають.

Але не приховують, що ремонту там немає. На нього немає грошей. Але є гроші на заміну ліфта, щоб транспортувати важких хворих.

– Ну, і наша лікарня – не крута лікарня в розумінні з ремонтами і з грошима, розумієте. Ми все життя виживали, як могли.

– Є монітори пацієнта, у нас є пульсоксиметри стаціонарні, є пульсоксиметри такі мобільні, портативні. В нас є наркозні апарати, навіть вчора-позавчора (12 жовтня – авт.) ми отримали такого наркозного апарата для штучної вентиляції легень, – каже головний лікар Шегера.

У Рівненській міській лікарні №2 у відділенні, де лежать пацієнти з підозрою на ковід, журналістів не пускають. Кажуть, щоб не наражати на небезпеку. Вхід у відділення відмежований поліетиленовою плівкою

Працівники обох нових опорних лікарень кажуть, лікувати хворих на коронавірус готові.

Наприклад, лікар-анестезіолог Рівненської міської лікарні №2 Олександр Жимолостнов розповідає, що вони вже надавали допомогу при пневмоніях і серед таких пацієнтів були хворі на ковід.

Медсестра інфекційного відділення Рівненської районної лікарні Алла Халецька вважає, що звільняються ті, хто бояться. А вона, каже, не боїться. Хоча має вдома малих дітей та батьків пенсійного віку.

– Я вже не боюся, то спочатку було дуже страшно, – Алла Халецька. 

– А що вплинуло на те, що ви перестали боятися? – журналістка.

– Пацієнти, які видужують.

Але звідки такий досвід, якщо раніше ні у другій міській лікарні, ні у районній, хворих на коронавірус не лікували. Офіційно.

«Офіційно-неофіційні»: як було і як стало

– Привозили пацієнтів, так як зараз, – швидка, в яких невідомо, що. Ми робили тести, їх боксували, лікували, – розповідає головний лікар Рівненської міської лікарні №2 Олександр Шегера.  

І тут вони лікувалися, поки чекали результатів тестування. Так було у рівненській міській номер два. Так було і у Клевані.

Наприклад, пані Галина у стаціонар інфекційного відділення Рівненської районної лікарні потрапила ще до того, як та стала офіційно лікувати хворих на ковід.

Пані Галина чекає на результати тесту на коронавірус. Разом із нею у палаті, і також в очікуванні остаточного діагнозу чоловік, підключений до кисневого концентратора

Результат, каже, обіцяли через три дні. Тим часом жінку лікують, як при коронавірусі.

– Була температура просто і все. Тридцять сім, тридцять сім із половиною, тридцять вісім. І трошки кашель, – каже пацієнтка.

В одній палаті з жінкою – чоловік. Він цілодобово отримує кисень. Офіційно – він не хворий на коронавірусну інфекцію. Як і пані Галина, чекає на результат тесту.

Раніше, коли приходив позитивний результат, хворих переводили в інші заклади. 

– Інфекційне відділення в нас було заповнене 20 ліжок в інфекційному відділенні – всі були зайняті постійно. Більше того, ми відкрили обсервацію, і в нас 18-19 чоловік знаходилося в обсервації, – розповідає головний лікар Рівненської райлікарні Ігор Гудима.

Медсестра Алла Халецька також каже, що пацієнти лікуються вже давно і діагноз ковід – підтверджувався неодноразово.

– Просто офіційно почали лікувати із вчорашнього дня.

Інфекційне відділення Рівненської райлікарні у Клевані. Тут колись була травматологія і увесь час, що тут перебували пацієнти із підозрою на коронавірус, вони не могли прийняти душ. Бо його тут немає. Туалетів на поверсі два: чоловічий і жіночий. І вони для всіх пацієнтів інфекційного

У Рівненській міській лікарні №2 кажуть, що із квітня цього року перевели у центральну міську лікарню 90 пацієнтів.

Тобто у тих двох лікарнях, де з понеділка офіційно розгорнули коронавірусні ліжка, пацієнтів з ковід-19 лікують уже не один місяць.

Щоправда лише тих, у кого хвороба ще не була підтверджена тестами.

Такі санвузли – в окремому, відремонтованому приміщенні інфекційного відділення Рівненської центральної районної лікарні. Вони є у кожній палаті. На першому поверсі лежатимуть важкі хворі по одному в палаті, на другому поверсі – пацієнти легкі та середньої тяжкості – у палаті по двоє

Та офіційно закладами, де лікують хворих на коронавірус, ні районна, на міська лікарня – не були. І Національна служба здоров’я України гроші на лікування коронавірусу виділяла лише раз. У квітні.

– В квітні місяці нам НСЗУ підписало ковідний пакет, ми людям заплатили. Травень, червень, липень – ми працювали, бо епідемія була і ми розуміли, що так треба, але ковідний пакет НСЗУ не підписало.

– Бо ми не віднесені Міністерством охорони здоров’я до першої хвилі. Тільки лікарням першої хвилі дають цей пакет, – каже головний лікар Рівненської міської лікарні №2 Олександр Шегера.

Головлікарі обидвох медзакладів кажуть, щоб лікувати пацієнтів безкоштовно, витягали гроші для цього з інших напрямків, якими займаються заклади.

– Ми по максимуму забезпечуємо хворих нашого району, – запевняє керівник Рівненської райлікарні Гудима.

У Рівненській міськлікарні №2 розповіли, що антибіотики замовили. І є у них запас ще від початку карантину.

– Ми не купляли на 200 чоловік. Ми купляли запас, який є в приймальному відділенні. Ці основні препарати для лікування, антибіотики, дезинфекційна терапія, знеболюючі, жаропонижаючі. Ми стараємося пацієнтам все надати, – каже головлікар Шегера.

І більшу зарплатню ті медики, які контактували із пацієнтами з підозрою на коронавірус, також отримували тільки раз чи двічі.

– Уф… Це було в квітні чи травні місяці 300 відсотків. Біля 12 тисяч вийшло, – каже лікар-анестезіолог Рівненської міської лікарні №2 Олександр Жимолостнов.

Лікар-анестезіолог Олександр Жимолостнов доплату до зарплати отримував лише раз, хоча контактує і лікує хворих на коронавірус уже півроку

Без доплат зарплата лікаря – біля семи-восьми тисяч гривень. 

Медсестра Рівненської районної лікарні Алла Халецька каже, за увесь час давали лише невеликі премії.

– Не такі, як обіцяють. Того місяця дали тисячу.

Керівництво «залізничної» лікарні не приховує, скільки насправді отримують медики за ризики.

– Працівники, я думаю, середній медперсонал їм нараховується десь біля 5 тисяч 800, до 6-ти тисяч. Лікарі, я так думаю, вища категорія, терапевтична – 5 тисяч 800.

Плюс різноманітні надбавки. Наприклад, за стаж та чергування. 

У Клевані щодо оплати праці озвучують різні версії.

Спочатку у приймальні головного лікаря каже секретарка, що все залежить від спеціальності лікаря, відпрацьованих годин, але в середньому зарплата коливається у межах 24-х тисяч гривень. У медсестер – приблизно 17-ть тисяч. 

Головний лікар, з яким ми пізніше зустрілися у Рівному, бо він був на сесії райради, каже інше.

– Медсестра, яка знаходиться в бригаді, получає в середньому 9-10 тисяч. Лікар – на порядок вище. Ну, більше 10-ти тисяч він отримує. 

Головний лікар Рівненської центральної районної лікарні Ігор Гудима каже, що пацієнтів у закладі лікують безкоштовно, і медикам постійно здійснюють доплати до основної заробітної плати

Та медсестра цієї лікарні Алла Халецька говорить, що разом з авансом «чистими» отримує чотири тисячі гривень.

Та й не зовсім безкоштовно й лікують пацієнтів, каже Халецька.

– Пацієнти скаржаться, що приходиться дещо докуплять.

– А скільки пацієнтам доводиться доплачувати? – журналістка.

– Ну, приблизно до тисячі. До тисячі.

– До тисячі – це за який період? За курс лікування?

– Ні, за день. Взагалі то в нас багато що не вистачає. Таких ліків самих основних, як кроворозріджуючі.

Медсестра Рівненської районної лікарні Алла Халецька каже, що отримує зарплату 4 тисячі гривень. Це у два з половиною рази менше, ніж каже головний лікар закладу, і в чотири рази менше – ніж журналістам розповіла секретарка у приймальні головного лікаря, і яка при нас уточнювала цю інформацію в бухгалтерії

Речниця Національної служби здоров’я Христина Петрик каже, все тому, що ні в Рівненську районну, ні у Рівненську міську лікарню №2 не повинні були привозити хворих, у яких є підозра на ковід. Взагалі.

Бо займатися цим мають тільки ті лікарні, які мають для цього усі умови, і де пацієнти з підозрою на ковід не перетинатимуться із тими, хто на коронавірус не хворий, а також з лікарями, які не задіяні у лікуванні коронавірусу.

– Тому що ті лікарі, які працюють з пацієнтами з COVID-19, уже не можуть надавати допомогу іншим пацієнтам. Місцева влада бачить, яким чином госпітальний округ сформований, які лікарні можуть приймати хворих, які не можуть.

– І так само, місцева влада, коли бачить, що завантаження лікарень дуже високе і потрібно розширити мережу, вони подають свою ініціативу в МОЗ. МОЗ включає лікарню в офіційний перелік, і вже тільки тоді НСЗУ може законтрактувати і виплачувати гроші, якщо звісно, лікарня відповідає вимогам, – пояснює Петрик.

Та начальник управління охорони здоров’я Рівненської ОДА Олег Вівсянник каже, що говорити можна що завгодно і йому потрібні факти, що у ці лікарні завозили пацієнтів, хворих на ковід.

–  Вони пацієнтів з COVID-19 не лікують. А якщо у них були пацієнти з підозрою, вони діагностували, ми далі перевели пацієнтів у лікарню, яка була законтрактована на COVID-19, – каже Вівсянник.

Начальник управління охорони здоров’я області вважає, що порушень не було, а в закладах, з якими НСЗУ не підписала контракт, хворих на коронавірус не лікували. Та в Рівненській районній і в Рівненській міській лікарні №2 медики розповідають, що за півроку було немало пацієнтів, яких привезли із підозрою і в результаті виявили COVID-19. Тож щонайменше три-п’ять днів такі хворі у закладі були. І всіх без виключення пацієнтів, які чекали результату ПЛР-тесту, лікували як від коронавірусу

Нагадаємо, головлікар Рівненської міської лікарні номер два говорив про 90 пацієнтів, які лікувались у них в очікуванні результату ПЛР-тесту, який виявився позитивним.

До виявлення результатів тестування усіх хворих із підозрою на COVID-19 лікували, як хворих на COVID-19. В НСЗУ кажуть, таких пацієнтів не повинні були везти у заклади, з якими вони не заключили договір. А місцева влада порушила і маршрут пацієнта і, як наслідок, – медики півроку не отримували підвищених зарплат, а гроші на безкоштовне лікування пацієнтів також не виділяли. Всього цього могло не статися, якби влада на місцях подала в МОЗ пропозицію, щоб медзаклади внесли до першої хвилі боротьби із COVID-19

Тобто і у Рівненській міській, і у Рівненській районній хворі з коронавірусом перебували, медики їх лікували. І самі хворіли.

– В цьому місяці декілька, двоє-троє ще і досі мають ПЛР-позитивний, – розповідає лікар-анестезіолог Рівненської міськлікарні №2 Олександр Жимолостнов.

Головний лікар закладу Олександр Шегера каже, що основна проблема у тому, що лікарня невелика, лікарів – небагато. І відсутність якогось одного лікаря може спричинити проблему.

– Ну… то ми є: начмед, є я, є заступник по поліклініці і ми чергуємо. Я терапевт, вона також терапевт, він – анестезіолог, то ми заміняємо це все виконуємо ці функції так, як потрібно.

Оскільки вже тиждень, як ці лікарні офіційно лікують коронавірус, незабаром отримають на це гроші від НСЗУ. Вартість ковідного пакету розраховується від кількості пацієнтів та нововведених апаратів штучної вентиляції легень.

Цей пакет має покрити витрати на лікування пацієнта, але тільки якщо він має направлення від сімейного лікаря. А також його харчування у закладі та доплати лікарям.

Щомісяця заклади, які заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть щонайменше 2 мільйони гривень на лікування коронавірусу. Сума буде більшою, якщо на одну лікарняну бригаду у місяць припадатиме більше 20-ти пацієнтів, каже Христина Петрик

– На кожну команду сплачується понад 498 тисяч гривень. Команд має бути мінімум чотири. Відповідно, множимо на чотири. Це 1 мільйон 992 тисяч гривень. За кожен додатковий апарат ШВЛ, який вводять в експлуатацію впродовж того, як надають допомогу, лікарня додатково отримує ще 171 тисячу гривень.

– Оці раніше встановлені 300% до зарплат, вони зберігаються і входять в тариф НСЗУ, і за їх виплату відповідає головний лікар, який підписує договір із Національною службою здоров’я, – каже головна спеціалістка відділу зовнішніх комунікацій НСЗУ Христина Петрик.

Щоб так було, а лікування було безкоштовне, з дня на день НСЗУ повинна виділити фінансування. Якщо після цього в закладах пацієнтів проситимуть доплачувати, вони можуть скаржитися на «гарячу лінію» 1677, або ж лишати скаргу на сайті НСЗУ.

Спочатку департамент моніторингу «питатиме» з головного лікаря та місцевої влади. А потім передасть справу у поліцію, яка має провести розслідування. Після цього вирішуватимуть, які санкції застосують до такого закладу.


Програма і матеріал підготовлені за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження». Фонд не впливає на зміст програми і може не поділяти висвітлену в ній інформацію.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері. Вдячні за ваші коментарі та поширення матеріалу.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте

Підпишіться на нашу розсилку

(найважливіші новини двічі на місяць)