Скільки грошей на студента отримують рівненські університети та як планують фінансувати вищу освіту у 2020 році

На одного студента Острозька академія отримала з державного бюджету у 2018-му році 31 тисячу 500 гривень
Джерело
Сторінка у фейсбук Інституту права Острозької академії (фрагмент фото)

У 2020 році витрати на українські заклади вищої освіти планують зменшити на 1,7 мільярда гривень, у порівнянні з поточним роком. Це закладено у бюджеті, який прийняли 14-го листопада у Верховній Раді.

На чому ґрунтуються зміни і як це сприймають у рівненських університетах, з’ясовувала «Четверта влада».

Ми звернулися до неурядового дослідницького центру з питань економічної політики «Центр економічної стратегії» за роз’ясненням, бо ЗМІ повідомляли різне: одні – що фінансування освіти загалом зменшили, інші – що вперше навіть заклали кошти на розвиток закладів вищої освіти.

Експертка, до якої ми звернулися, проаналізувала поданий на друге читання проєкт бюджету.

– У 2020 на освіту запланували витратити 258,2 мільярдів гривень, порівняно з 244,7 мільярдами у 2019 році. Це з урахуванням прийнятих наприкінці жовтня змін. Тобто номінально видатки зросли на 5,5%. Проте, оскільки в країні є інфляція, доцільніше аналізувати відносні показники.

– Зазвичай обраховують видатки відносно ВВП. У 2019 на освіту йде 6,2% від ВВП, а на 2020 заплановано 5,7%, враховуючи оновлений макропрогноз. Тож можна сказати, що реально видатки знизилися, – пояснила в листі молодша економістка «Центру економічної стратегії» Анастасія Телетьон.

Анастасія Телетьон з «Центру економічної стратегії» вивчала фінанси в «Острозькій академії». Фото з її фейсбук-сторінки

Що ж до фінансування саме державних закладів вищої освіти ІІІ і IV рівнів акредитації, то витрати зменшено майже на 4 відсотки: з 43,5 мільярдів гривень у 2019 році до 41,8 мільярдів гривень у 2020-му.

Також на навчання студентів піде на 3,4 мільярди гривень менше, ніж у 2019-му. Зате виділять 250 мільйонів гривень на ремонт і нове обладнання – з новоствореного у міністерстві «Фонду розвитку закладів вищої освіти».

Проте, зазначають у «Центрі економічних стратегій», «офіційно таблиці зі всіма видатками ще не опубліковані. Остаточні цифри можна буде побачити, коли держказначейство оприлюднить зведений бюджет на 2020 рік». Тоді ж стане відомо, на що виділять менше чи більше грошей.

Виконавчий директор «Центру економічної стратегії» Гліб Вишлінський вважає, що зменшення видатків на вищу освіту – це добре.

– Вища освіта в нас дуже перефінансована: по-перше, зараз студентів на 40% менше, ніж десять років тому. Плюс в 2000-х в Україні заснували дуже багато дрібних закладів вищої освіти, які хочуть грошей, – розповів експерт в ефірі «UA:Українське радіо».

Більшість студентів обирає спеціальності, за якими не може потім знайти роботу, ці чотири роки байдикують, хоча могли б натомість працювати й розвивати країну.

Гліб Вишлінський каже, що у наших університетах навіть забагато персоналу на одного студента. Фото з його фейсбук-сторінки

У рівненських університетах студентів справді меншає

За інформацією навчально-методичних відділів Національного університету водного господарства й природокористування та Національного університету «Острозька академія», у 2016-2019 роках кількість студентів на держзамовлення зменшувалася. У Рівненському державному гуманітарному університеті цю інформацію протиправно приховують.

РікНУВГП, кількість студентівНУ «Острозька академія», кількість студентівРівненський державний гуманітарний університет
2016 рік6 5441 201Інформацію протиправно не надав
2017 рік6 0721 127Інформацію протиправно не надав
2018 рік5 8481 012Інформацію протиправно не надав
2019 рік5 938966Інформацію протиправно не надав

Адміністрації двох вишів надали звіти про надходження коштів із державного бюджету.

Зокрема, на навчання студентів у 2018 році «Острозька академія» отримала майже 32 мільйони, а НУВГП трохи більше 103 мільйонів. Таким чином, академія на одного студента витратила 31,5 тисяч, а Університет водного господарства – 17,6 тисяч.

У ці суми входять комунальні витрати, стипендії та оплата праці персоналу й викладачів.

«Четверта влада» запитала ректорів Острозької академії, Національного університету водного господарства й природокористування та Рівненського державного гуманітарного університету, чи відомо їм про зменшення фінансування вищої освіти і як це позначиться на університеті.

Ігор Пасічник не вважає державний бюджет єдиним джерелом фінансування

Відповідь від ректора Острозької академії Ігоря Пасічника ми отримали через прессекретаря Михайла Іващука.

– Думаю, що фінансування вищої освіти не зменшено. Ілюзія зменшення є через те, що в цілому кількість студентів... зменшилась – це зрозуміла річ, – вважає Ігор Пасічник.

На його думку, великий відтік студентів становить національну загрозу. Однією з його причин ректор бачить низьку якість навчальних послуг у вишах.

Ігор Пасічник вважає «вагомими джерелами фінансування додаткові освітні послуги, сертифікатні та обмінні програми», а рушійною силою розвитку будь-якого університету – «ректора-менеджера який має думати над тим, як університету заробляти незалежно від того, чи він державний, чи приватний».

Наукові досягнення університетів ректор Острозької академії називає «дуже правильним показником» для фінансування, який примусить заклади розвивати і науково-дослідну діяльність, а не лише навчати.

Ректор Національного університету водного господарства й природокористування Віктор Мошинський був у відрядженні, коли ми зверталися по коментар. Тому відповів начальник планово-фінансового відділу Микола Марчук.

Микола Марчук на регіональному форумі «Цілі сталого розвитку в натхненні кожного» 22 листопада 2018 року. Фото з його фейсбук-сторінки

Посадовець каже, що не знайшов у відкритих джерелах затвердженого й опублікованого закону про бюджет на 2020 рік, тому коментувати нічого не може. І кошторис від університету, який подавали в міністерство, ще не затверджений. Проте зазначив, що в законопроєкті першого читання дійсно закладені нижчі від попереднього року видатки, а в другому вони збільшуються.

Також Микола Марчук НЕ вважає українську вищу освіту перефінансованою. Мовляв, від 2006 року лише минулоріч університет отримав гроші на капітальні видатки. Також бракує грошей на зарплатні.

Адміністрація Рівненського державного гуманітарного університету відмовилася надати запитувану інформацію та звіти, мотивуючи відмову тим, що в електронних запитах не було підпису журналістки. Така відмова протиправна і ми готуємо скаргу Уповноваженому з прав людини, щоб відповідальних посадовців оштрафували і зобов'язали надати інформацію.

Вже суд притягував до відповідальності посадовицю РДГУ за ненадання інформації журналістам «Четвертої влади». Про цей випадок ми розповімо в окремому матеріалі.

Наразі закон про Державний бюджет має підписати президент Володимир Зеленський. 

Нагадаємо, раніше ми дізнавалися думку ректорів рівненських університетів про фінансування вишів за новими критеріями, які пропонує міністерка Ганна Новосад.


Якщо наша діяльність вам подобається, і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще. Зробити це можна ЗА ЦИМ ПОСИЛАННЯМ.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у Telegram або на сторінку у Фейсбук.

Якщо знайшли помилку - виділіть її і натисніть Ctrl+Enter.

Прокоментуйте