Станція переливання зарплат: як заробляє Рівненський обласний центр крові

Рівненський обласний центр служби крові, більше відомий за старою назвою – станція переливання, в січні цього року утричі збільшив ціни на свої препарати та компоненти.

Центр крові – це  обласний комунальний заклад. Разом з іншими медичними установами області отримує фінансування із обласного бюджету.

Та, не зважаючи на наявність одного і того ж розпорядника майном громади області, продає компоненти крові іншим обласним медзакладам.

На що мають витрачатися вилучені від продажу компонентів та продуктів кошти описано у одній із постанов Кабміну.

• фінансування програм розвитку донорства крові та її компонентів,
• удосконалення технологічної бази заготівлі,
• а також пропагування донорства.

Насправді ці кошти те, що дозволяє функціонувати Центру служби крові, каже його керівництво – з них:

• доплачують за комуналку,
• купують медичне та офісне обладнання,
• пальне,
• роблять ремонти приміщень
• і міняють паркан.

А у січні цього року ціну на препарати збільшили утричі. Дві третини вартості – профінансована державою зарплатня.

Хто платить за компоненти крові

У обласній дитячі лікарні компонентів крові виготовлених обласним центром крові використовують чимало. Діти із відділення онкогематології потребують кровозамінників найчастіше.

Після прийому хімії, коли падають життєві показники аналізів, десятирічній Каті вливають аферезний концентрат тромбоцитів. У неї Т-клітинна лімфома.

Мама із Катею практично живуть в обласній дитячій від жовтня минулого року. На момент нашої розмови із її мамою, дівчинка завершувала перший протокол хімії.

– В нас є чотири блоки. Після кожного блоку падають показники аналізів.

Кровозамінники Каті життєвонеобхідні, адже без відновлених аналізів неможливо далі продовжити лікування.

Тромбоконцентрат для Каті, як і інші компоненти крові, виготовляє Центр Служби крові.

Ми відвідали відділення онкогематології 20-го лютого. Тоді 20 дітей потребували плазми, еритроцитів і тромбоцитів.

Місячна потреба дитини вимірюється літрами, каже в.о. завідувача гематологічним відділенням обласної дитячої лікарні Дана Бокій:

– Сім з половиною літрів. Це тільки плазми. Так само сім з половиною літрів Р-маси, так само літра чи дві тих тромбоконцентратів на одну дитину. Кровозамінники – це необхідна складова для нашого відділення. Ми не можемо уникнути тих ускладень після хіміотерапії, без цих препаратів.

Окрім дітей у онкогематології, потребують компонентів крові також немовлята у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених, каже їхній лікар-ординатор Олег Пашинський.

– Коли у дитини гостра кровотеча, гостра анемія важкого ступеню. Коли у дитини синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Коли у дитини важка шлункова кровотеча, чи легенева кровотеча, чи кровотеча в мозок ми обійтись без препаратів крові не можемо. Це непередбачувано.

В більшості випадків не можна скласти кошторис на ту чи іншу кількість препаратів крові.

У центрі служби крові компоненти крові замовляють усі лікарні в Рівненській області.

Обласна клінічна лікарня своє відділення має. Купують лише, якщо власної заготівлі бракує, каже заступниця головного лікарня обласної клінічної Лариса Обуховська.

– Об’єми крові, яку ми можемо переробити ми і споживаємо. Це виключно для наших потреб. 

У обласній клінічній лікарні пропонують, або привести донорів, або заплатити благодійні внески, розповідає нам дочка хворого цієї лікарні Ірена Денищук.

Минулого року її тато потребував плазми. Вона потрібна, щоб розрідити кров для кращого її згортання. Це було необхідно батькові Ірени для проведення операції на серці.

Жінка розповідає, що у лікарні її повідомили, якщо у відділенні трансфузіології обласної клінічної не буде плазми, то Ірені доведеться їхати до Центру крові, а там це коштуватиме набагато дорожче і вона не матиме можливості залучити власних донорів.

– Я прийшла до тата. І він говорить, що медсестра дала мені папірець, сказали куди йти оплатити цю плазму. Кажу, дай мені чек. І мене обурило, що в цьому чеку було, з дві порції плазми біля 900 гривень, і призначення платежу чи отримувач вказано благодійний фонд і благодійний внесок. Ну цей внесок не був благодійним абсолютно.

Найбільше купують та використовують компоненти крові саме для пацієнтів із онкозахворюваннями.

Дочка хворої Рівненського обласного протипухлинного центру, яка не хоче показувати обличчя та вказувати ім’я, розповідає, що їй теж довелось купувати плазму для мами у січні цього року. Жінка платила напряму медичній сестрі. Окрему суму донька хворої платила ще й за доставку.

– Медсестра сказала, що доставка буде 60 гривень, а плазма буде, я не пам’ятаю, але 980 гривень, я заплатила за все. Хоча до того було 480 гривень.

Фінансовий трикутник

Обласні дитяча та доросла, протипухлинний центр, притуберкульозний диспансер, Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни як і Центр служби крові є комунальними закладами Рівненської обласної ради. Вони фінансуються з бюджету області через медичну субвенцію.

Нині ситуація з фінансуванням така, що обласна рада фінансує лікарні на потреби у компонентах крові. І лікарні платять ці кошти Центру крові. Тобто, фінанси надходять до Центру не напряму, а через підрядника – лікарні.

Напряму облрада фінансує Центр лише по «захищених статтях» заробітної плати, комунальних платежів, витрат на донорів.

Проте, не усі потреби Центру фінансуються у повному обсязі. На 2019-й рік Центр крові отримав повне забезпечення лише на виплату зарплат.

Кошти на усі інші потреби станція бере зі свого спецфонду. Це рахунок, куди надходять кошти від лікарень та фізичних осіб за купівлю компонентів та препаратів крові.

За логікою голови Наглядової ради обласної дитячої лікарні Марини Кузмічової облрада могла б фінансувати потреби Центру крові напряму, так ті могли б віддавати компоненти крові лікарням безкоштовно. Проте, виходить фінансовий трикутник, вважає жінка.

– Є один власник – обласна рада, яка однаково закладає витрати на заробітні плати, на комунальні, на певні медикаменти. І між собою підопічні обласної ради, мають ще якимсь чином хтось, комусь за щось платити.

Начальник управління охорони здоров’я Рівненської обласної державної адміністрації Юрій Осіпчук каже, що така практика співпраці може бути.

– Законного порушення там нема, щоб ви розуміли. Заклади одного власника, це рівненської громади, між собою ведуть якусь торгівлю. Воно так тоже може бути, але вона має бути обґрунтована. 

Заробітки на крові

До 2012-го року  усі лікарні області отримували компоненти крові від станції переливання безкоштовно. З 2012-го, за згодою Управління охорони здоров’я області, станція почала продавати компоненти усім лікувальним закладам області.

Головна бухгалтерка Центру служб крові Алла Прокопчук каже, були змушені заробляти, бо не мали коштів навіть на елементарні потреби.

– Поки не почали продавати препарати, я вам так чесно скажу, що ми не мали бумаги за що купити. Тобто в нас настільки все було убите і страшне. Ви бачите що ми і так зараз не маємо таких ремонтів. Бачите, в чому ми сидимо, це страхіття. А до того ще було гірше. І тому зрозумійте нас правильно.

Від 2012-го року до 2017-го між Рівненською обласною дитячою лікарнею і Центром служб крові ціни у рахунках за компоненти крові були символічними, каже заступниця головного лікаря обласної дитячої Любов Філик.

У місяць за десятки літрів платили кілька тисяч гривень. Цими грошима покривали недостачу у донорах.

На початку 2017-го ціни на компоненти крові станції для лікарні значно зросли. Вартість, наприклад, аферезного тромбоконцентрату, який вливають після хімії 10-річній Каті у 2017-му і 2018-му роках складала 3 тисячі 93 гривні за літр.

Заготовельники крові почали заробляти, а у обласної дитячої з‘явився клопіт і борги.

Заступниця головного лікаря обласної дитячої лікарні Любов Філик пояснює, що у 2017-му лікарні не виділили достатньо коштів щоб оплатити компоненти крові за цінами Центру служб крові.

– Стаття бюджетна розходів – це та сама, що і кисень, що й медикаменти. В нас був вибір, або ми залишаємо без якихось медикаментів своїх пацієнтів, або ми не оплачуємо цей борг. І так станом на 18-й рік в нас створився борг понад 300 тисяч. Станом на сьогоднішній день він не закритий.

За 2018-й рік на спецрахунок центру надійшло 3 мільйони 396 тисяч гривень за компоненти крові, ще 700 тисяч від облради – для закупівлі шокового заморожувача, до того ж на рахунку було 690 тисяч залишків з 2017 року.

На що витрачають зароблені гроші

Із відповідей на запити дізнаємось:

• Більше мільйона витратили на бензин та поточні ремонти.
• 372 тисячі гривень витратили на закупівлю медтоварів, оплату донорам за кров,
• 50 тисяч – на харчування донорів,
• 813 тисяч – на оплату послуг, серед яких ремонти обладнання і прання,
• 163 тисячі – на комунальні послуги.
• На капітальні видатки із спецрахунку витратили 1 мільйон  741 тисячу гривень.

Економістка Центру служби крові Надія Манько пояснює, що це за капітальні видатки. 

За її словами це, зокрема:

• Аналізатор гематологічний – 198 тисяч,
• аналізатор вимірювання рівню гемоглобіну – 30 тисяч 500,
• плазмоекстрактор ручний – 49 тисяч 500
• лічильник тепла – 14 тисяч,
• мобільний запаювач для медичних трубок – 99 тисяч,
• проектор – 14 тисяч 200.
• установка шокового заморожування – 700 тисяч,
• комп'ютерна техніка – 133 тисяч 900,
• дві центрифуги 51 тисяча 400,
• три кондиціонери – 24 тисячі 300 гривень.

Економістка та бухгалтерка працюють у одному кабінеті. Під час спілкування з однією, перебиває інша.

– Ми ще переглядали трішки ваші держзакупівлі і ви там часто якісь електроприлади купуєте. Які це електроприлади? – журналістка.

– Ми не купуємо електроприлади, ви напевно не ті держзакупівлі дивились, – бухгалтерка Центру Алла Прокопчук. 

– Ми на Прозоро дивились все те, що ви виставляєте.

– То це чайники якісь, – економістка Центру Надія Манько.

Цих чайників у минулому році купили 17, дізнаємося ми із договорів про закупівлі на ресурсі Прозоро. Ще купили праску, дві електроплити і дев'ять мікрохвильовок. 

У Постанові Кабміну №920 «Про затвердження Порядку переробки і зберігання донорської крові та її компонентів…» вказано, що

прибуток від реалізації препаратів спрямовується на фінансування програм розвитку донорства, удосконалення технологічної бази заготівлі, переробки та зберігання донорської  крові та її компонентів і препаратів, а також пропагування донорства.

Донорство і справді рекламують. Із ресурсу Є-дата дізнаємось, що популяризацію донорства у минулому році витратили близько 25 тисяч гривень. Це переважно реклама на місцевій радіостанції «Радіо Трек».

Головна лікарка Центру Служби крові Ліна Михальчук розповідає, на що її установа витрачає кошти.

– Використовуємо рекламу на «Радіо Трек», розумні зупинки.Там іде наша пропаганда донорства. За ці гроші друкуємо посвідчення. Потім на обладнання, на приведення до нормального стану приміщень, бо це вимоги є до приміщень. Також на утилізацію відходів.

Новий рік – нові ціни

На початку 2019-го ціни на компоненти крові станції зросли. Втричі. Наприклад, той же потрібний Каті тромбоконцентрат став коштувати більше 9-ти тисяч. 

Ми поцікавились у Центру служби крові, що входить у ціну на компоненти. Отримали на запит калькуляцію на тромбоконцентрат для Каті.

70 відсотків вартості тромбоконцентрату – це зарплатня персоналу Центру служби крові.

Зарплатня – це «захищена стаття».

Зі слів заступниці голови облдержадміністрації Світлани Богатирчук-Кривко, вона профінансована обласною радою через медичну субвенцію в повному обсязі.

У Центрі служби крові кажуть, не можуть не вказати зарплату у калькуляції. Адже рахують вартість своєї продукції за Методичкою із розрахунку затрат на виготовлення компонентів крові. Її затверджено МОЗ іще у 1997-му році.

– Але як тоді, якщо фінансують заробітну плату із держави, то тоді для чого вказувати її в калькуляції? – журналістка.

– Такого ніде нема. Знайдіть мені де написано, що я маю право витягати із собівартості заробітну плату. Нема ніде такого. В будь-якого економіста запитайте із чого складається собівартість. А в нас усі документи пишуться «собівартість продукції», –  вважає бухгалтерка Центру служби крові Алла Прокопчук.

Чи повинна зарплатня узагалі бути включена у вартість компонентів крові, запитуємо у начальниці відділу безпеки крові та донорства  Державної установи «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Ірина Славінської. 

– Якщо певні послуги, наприклад комунальні, вже фінансує держава, зарплату вже фінансує держава, то мінус до тієї вартості має бути комунальні послуги і заробітна плата. Вони не мають входити. Те, що оплачує держава закладати в вартість компонента крові трішечки занадто.

Це ж саме підтверджує начальник Управління охорони здоров’я ОДА Юрій Осіпчук. 

– В цю ціну має бути вкладено все за мінусом тих витрат, який покриває обласний бюджет.

Проте, зарплатня включена у калькуляції у 2017-му та 2018-му роках, за цінами, якими обласні заклади ще тоді розраховувалися із станцією.

Погоджує ціни на компоненти крові Центру саме управління охорони здоров'я. 

Зарплатня, яку за вказівкою управління у 2019-му році виключили з калькуляції вартості препаратів крові для обласних закладів, все ж залишилася у калькуляції, за якою розраховують вартість компонентів крові для Рівненської міської лікарні, районних лікарень та фізичних осіб.

Борги за кров

У обласній раді кажуть, про борг обласної дитячої перед Центром крові за 2017-й дізналися від журналістів. До цього їм не було про це відомо.

Заступниця голови Рівненської облдержадміністрації Світлана Богатирчук-Кривко розповідає, що на 2018-й рік кошти для обласної дитячої на компоненти крові для онкохворих дітей передбачили.

– Ми внесли в кінці 2017-го року зміни до програми «Діти Рівненщини» і передбачили для обласної дитячої на препарати крові 350 тисяч. Ми знову внесемо зміни до «Дітей Рівненщини» і будемо покривати ці витрати з обласного бюджету.

Голова  Наглядової ради обласної дитячої Марина Кузьмічова каже, що розширили програму бюджетування тільки на папері. Реально збільшення видатків на компоненти крові не відбулося.

– Переді мною документ, в якому показані цифри попередньої програми – 2 мільйони гривень і після розширення програми – 2 мільйони гривень. Тобто, так ви можете розширити програму, але користуйтеся тими коштами, що ми виділили на попередню програму, – Марина Кузмічова.

Начальниця відділу безпеки крові та донорства ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» Ірина Славінська впевнена, що більшість лікарень при недофінансуванні перекладають оплату за компоненти крові на плечі пацієнта, але з дітьми так не виходить.

 – Тому що є досить багато благодійних і громадських організацій, які починають піднімати бунт, піднімати це питання на верх.

Зупинятися Наглядова рада обласної дитячої не збирається. Хочуть все ж вирішити питання із цінами на компоненти крові та хто за них повинен платити, каже Марина Кузмічова. 

– Після вивчених матеріалів ми плануємо написати листи з проханням розібратися до управління, обласної ради, заступників облради.Треба до Міністерства охорони здоров'я звернемось, треба до податкової, якщо буде треба буде звернемося до фінансової служби, яка зможе врегулювати цю проблему.

До того ж, через звернення журналістів, цим питанням зацікавились у Мінохоронздоров'я.

– Мені самій дуже цікава ця ситуація, і я спробую написати листа і на Департамент охорони здоров‘я і на обласну станцію, щоб зясувати. Тому що у Рівному вже здається протягом трьох років ця ситуація триває, – каже Ірина Славінська.

До слова, у лютому цього року у Мінохоронздоров'я взялися за реструктуризацію ланки Центрів крові.

За затвердженою стратегією до наступного 2020-го року усі витрати лікарень за компоненти крові фінансуватиме Національна агенція здоров’я, а не обласні ради.

Розслідування «Четвертої влади» в рамках проекту «Підтримка регіональної розслідувальної журналістики» за підтримки National Endowment for Democracy (Національного фонду підтримки демократії (США))