Під скальпелем: мільйони повз касу за операції в Рівненській обласній клінічній лікарні

Операція на хребті у Рівненській обласній лікарні коштувала удвічі більше, ніж якби її зробили у приватній клініці. Як так вийшло? Лікарня спершу отримала за цю операцію гроші від Національної служби здоров'я, а потім взяла плату ще й з пацієнта. 

«Четверта влада», працюючи над розслідуванням для «UA: Рівне», знайшла докази, що прооперовані у Рівненських обласній та міській лікарнях самостійно оплачували базові медичні послуги, за які вже заплатила лікарні НСЗУ.

І гроші ці потрапляли не на офіційні рахунки медзакладів, а в кишені медпрацівникам та приватним структурам.

У першій частині нашого розслідування ми показуємо, як порушують права пацієнтів в обласній лікарні.

Порушення перше: плата за обстеження

Жителю міста Здолбунів Василю Новаку у квітні 2021-го року прооперували міжхребцеву грижу у Рівненській обласній лікарні.

– Стан був такий, що я уже не міг нормально ходити, спати не міг, – пригадує чоловік. – Тобто уже знеболювальне тільки наркотичного плану діяли, які виписував невропатолог за рецептом.

Понад 115 мільйонів гривень для Рівненської обласної лікарні.

Саме стільки медзакладу від початку медреформи, від 1-го квітня 2020 року і по кінець червня 2021 року, заплатила Національна служба здоров’я України для проведення хірургічних операцій дорослим та дітям у стаціонарних умовах.
 
Якщо пацієнт потребує хірургічної допомоги у стаціонарі і має електронне направлення, то лікарня, яка має договір з НСЗУ на надання цієї допомоги, зобов’язана безоплатно йому забезпечити низку послуг, розповідає «Четвертій владі» заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко.

Ось цей перелік безоплатних послуг:

• Проведення хірургічної операції із забезпеченням анестезії,
• інструментальні та лабораторні обстеження,
• післяопераційний моніторинг пацієнта,
• знеболення та подальша медикаментозна терапія,
• лікарські засоби з Національного переліку лікарських засобів,
• необхідні медичні вироби для проведення операцій,
• ліки, які заклад отримує як централізовані закупівлі,
• харчування в стаціонарних умовах і перебування в лікарні. 

А ось як це відбувається на практиці. Спочатку, каже Василь Новак, заплатив за обстеження. Готівкою. «На руки».

– Мені зробили УЗД ніг, за яке я заплатив 250 гривень, зробили тест на ковід, за який я заплатив 350 гривень. Аналіз крові з вени – 100 гривень.

Розповідаємо про це керівництву обласної лікарні.

Усі питання озвучили і намагалися домовитися про спілкування з керівником лікарні Віктором Ткачем. Посадовець каже, що на наші питання відповість його заступник Юрій Ординський. Заступник попросив надіслати питання, щоб підготуватися, а потім почав ігнорувати спілкування: усі питання в месенджері лишилися непрочитаними.

Нам вдалося сконтактувати із заступником директора Рівненської обласної лікарні з питань реформування надання медичної допомоги Валентином Піонтковським.

Окрім посади заступника директора, він ще – завідувач центру ортопедії, травматології та вертебрології Рівненської обллікарні. Тобто того відділення, де оперували Василя Новака. Спочатку посадовець запевняє:

– Всі обстеження, якщо є пацієнт з електронним направленням, у нас безкоштовні.

Але пізніше каже таке:

– Ну, лікарі УЗД, звичайно що, грішать... такими речами.

– Тобто? – журналістка.

– Дуже тяжко справлятися.

– Є випадки?

– Є, є, є. Непоодинокі. Ми зараз дуже хочемо покласти цьому край.

– А чому саме зараз? Адже більше року триває медична реформа. А ви хочете лише зараз це зупинити.

– Ну я, наприклад, року ще немає, як я на цій посаді заступника директора. А все відразу не збагнеш, знаєте.

Порушення друге: плата за «операційний пакет»

Потім Василю Новаку сказали купити так званий «операційний пакет». Чому так званий – бо в документах, які чоловік отримав як підтвердження своєї оплати, деталізації не було.

– Ну, підійшов від лікуючого лікаря інтерн і сказав зайти в кабінет старшої медсестри, – пригадує Василь Новак. – Мені озвучили сума – 35 тисяч 800. Здивувався. Сказав, що в мене таких грошей немає...

Тоді, розповідає Василь, лікар сказав, що без цих грошей операцію йому не зроблять. Тож Василь гроші позичив і заплатив.

Старша операційна медсестра центру ортопедії, травматології та вертебрології Рівненської обллікарні Світлана Звірковська не заперечує, що готівку брала.

– Я його запитала: «В вас рахунок був, ви з  рахунка проплатили? Ні», – пригадує медсестра. – І він прийшов з грошима, мені лишив гроші. І кошти за нього я проплачувала.

А проплачувала медсестра приватній підприємиці із Житомирщини Людмилі Панасюк.

Василь Новак каже, що медсестра мала у своєму кабінеті печатку підприємиці і що, мовляв, сама її ставила на квитанцію про оплату операційного пакета. 

Сама ж медсестра каже, що не знає, хто така ФОП Панасюк.

А підприємиця Людмила Панасюк, якій ми зателефонували, відмовилася спілкуватися по телефону і надіслала письмову відповідь про співпрацю з лікарнею.

«З лікарнею договір не укладався і жодних умов співпраці не існує. Я, як і ви, проводжу незалежну професійну діяльність і працюю напряму з людьми: у мене є товар, у пацієнтів – потреба придбати цей товар».

Які ж умови співпраці лікарні з підприємицею Панасюк? Заступник директора Рівненської обллікарні Валентин Піонтковський каже, що в питаннях поставок «операційних пакетів» лікарня співпрацює з фірмою «Іридіум», яка спеціалізується на продажу медичних виробів.

– В «Іридіума» є досить багато підприємців, – каже посадовець лікарні. – І вони постійно там змінюються і таке інше. Тобто це партнери, з якими вони співпрацюють.

Чи офіційна така співпраця з «Іридіумом» і на яких умовах – Валентин Піонтковський пояснити не може. «Киває» на менеджера фірми:

– Олексій. Це, наскільки я розумію, головний менеджер «Іридіуму». Ви до нього напряму на рахунок всіх цих, що вас цікавить, саме фінансових моментів, ви собі з ним.

Та головний менеджер Олексій розповідати про це не хоче. Спілкуємося з ним телефоном.

– Ми працюємо згідно чинного законодавства України.

– Що ви маєте на увазі, кажучи «згідно чинного законодавства»? Це як? – журналістка.

–  Ну, слухайте, я працюю з усією Україною.

– Я розумію. Я вас запитую не за всю Україну, перепрошую.

– Я не буду зараз більше про це.

Зрештою, Олексій підтверджує, що «Іридіум» співпрацює з підприємицею Людмилою Панасюк.

А заступник директора обллікарні з питань реформування меддопомоги Валентин Піонтковський додає:

– Там для моїх родичів, для співробітників лікарні, для... я ж кажу, для незабезпечених людей. Вони йдуть їм назустріч і дають безкоштовно це.

Мовляв, так можна було зробити і у випадку Василя Новака. Якби той прийшов до нього і попросив, сказавши, що малозабезпечений.

Що ж це за фірма? Журналісти програми «Наші гроші» ще у 2019-му році зафіксували, як цій фірмі пацієнт платив за матеріали для операції в Інституті серця, що в Києві.

А представниця громадської ініціативи «За чесний тендер» Мирослава Примак додає, що фірма співпрацювала з медзакладами у багатьох містах України.

– Чинних на сьогодні договорів з будь якою лікарнею нашого регіону я не знайшла в системі «Прозорро», – каже експертка. – Зараз ця фірма хоч і бере участь, але вона програє переважно у відкритих торгах.

Ну, гаразд. Може, не так уже й важливо, кому саме пішли гроші Василя Новака. Напевно ж, головне, отримати для операції якісні медпрепарати. Але що це за медпрепарати, що їх не змогли закупити за кошти від НСЗУ?

В накладній вони не описані. Тож з’ясовуємо, за що ж заплатив гроші пацієнт, віддавши гроші в руки медсестрі.

– Приносили для мене, поклали там пару коробочок, – каже Василь Новак. –  І показували, що те – 500 євро, те – 100 євро, те – 200 євро коштує.

Що входило в так званий «операційний» пакет Василя Новака, вдалося з’ясувати, надіславши запит в обласну лікарню. Халати, білизна, чохли, кусачки та низка інших витратних матеріалів. Тобто усе, чим лікарня зобов’язана забезпечити пацієнта, якого оперують, за рахунок коштів НСЗУ.

Порушення третє: плата за анестезію

Василь Новак каже, що, окрім витрат на обстеження та так званий «операційний пакет», йому сказали оплатити ще й наркоз.

– Прийшов анестезіолог, запитав, чи в мене є гроші, – каже Василь. – Був наголос на тому, що якщо є гроші, то йдемо на операцію. Якщо немає, то не робимо наркоз, от і так. Дві триста. Тобто була озвучена прямо сума. Я йому даю дві з половиною, він приносить мені здачу двісті гривень і бере мене в операційну.

Лікар обласної лікарні Максим Барса, який робив анестезію Василю Новаку, заперечує, що брав у того гроші. Каже, лише пояснював, для чого треба  гроші.

– Було пояснено, що є медикаменти, які забезпечуються Національною службою здоров’я, а деякі треба придбати, – каже Максим Барса. – Я не пам’ятаю, як вони придбали ці медикаменти.

Але в НСЗУ кажуть, що лікарня зобов'язана була забезпечити пацієнта анестезію повністю.

– Не важливо, яку там анестезію анестезіолог підбере під конкретного пацієнта, – каже заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко. – Але це все входить в пакет хірургічної допомоги, тому що неможливо надати хірургічну допомогу без анестезії. Тому вона є частиною пакету і за це все сплатила Національна служба здоров’я. 

Операція в комунальній лікарні – в понад два рази дорожча, ніж у приватних

В аптечному чеку, який зберіг Василь Новак, ми знайшли і шприци, і лікарські препарати, які є у Національному переліку. Тобто лікарня отримала гроші від НСЗУ і була зобов’язана їх закупити.

Чому в лікарні сказали, що Василь Новак повинен купити додаткові медикаменти для операції? Кажуть, що грошей, які виділяє НСЗУ, не вистачає, щоб забезпечити операцію та анестезію.

– Він прийшов чітко з бажанням бути прооперованим за інноваційною методикою, – говорить заступник директора Рівненської обллікарні Валентин Піонтковський. – І йому озвучили, що це не буде безкоштовно, що для цього потрібно купити певний перелік розхідних матеріалів. За кошти НСЗУ це не закуповується тому, що це не передбачено НСЗУ.

В НСЗУ заперечують.

– Всі ендоскопічні оперування передбачені пакетом хірургічної операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, – каже заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко.

Скільки ж медзаклад отримує від НСЗУ за оперування таких пацієнтів, як Василь Новак? Тетяна Бойко пояснює, що загального тарифу на кожну операцію немає, тому що оплата розраховується як глобальна ставка плюс коефіцієнт.

– В середньому можна сказати, що за операцію на хребті НСЗУ заплатить понад 33 тисячі гривень, – каже посадовиця.

Розповідаємо про цю ситуацію виконавчій директорці благодійного фонду «Пацієнти України» Інні Іваненко. Експертка також очолює Раду громадського контролю, яка моніторить роботу НСЗУ.

– Виходить, що людина за цю послугу сплатила двічі, – підсумовує експертка. – Перший раз – зі своїх податків, які пішли до державного бюджету і через Національну службу здоров’я були сплачені за цю медичну послугу. А другий раз – в нього ще особисто з його кишені витягнули ці кошти.

33 тисячі гривень він НСЗУ – це майже стільки ж, скільки ж і середня вартість у приватних клініках, куди ми звернулися, щоб порівняти вартість.

• Наприклад, у приватній клініці Рівного просять за таку ж операцію 44 тисячі 800 гривень.

• А  у приватній клініці у Чернівцях – 28 тисяч гривень.

• В одній із київських клінік – 22 тисячі гривень.

• У клініці Луцька – близько 35 тисяч гривень.

При тому, суми у приватних клініках включають в себе не лише саму операцію, але й прибуток закладів і плату за оренду приміщень.

Василь Новак каже, загалом на операцію витратив власних щонайменше 42 тисячі гривень. Це плата за так званий «операційний пакет», ліки, обстеження та анестезію.

Тобто операція, яка у приватних клініках, куди ми звернулися, в середньому коштує 32,5 тисячі гривень, в рівненській обласній комунальній лікарні обійшлася в 75 тисяч гривень. Тобто більш, як у два рази дорожче.

Про те, що змушені були платити за операцію, розповідають й інші пацієнти обласної лікарні. Імена деяких із них ми змінюємо, бо пацієнти бояться, що їх упізнають:

• «1400 – наркоз. 5500 за операцію. Звісно не через касу. За наркоз платили анестезіологу, за операцію – лікарю», –  експацієнтка Рівненської обласної лікарні Світлана.

• «На лікоть, рука, бурсит видаляли. Ну, операційний пакет там 2 тисячі гривень. Так, як Ткач, знаючи, що я депутат обласної ради, ну... ну..., а з простими людьми…», каже експацієнт Рівненської обласної лікарні, в минулому депутат облради Степан Бузян.

• «Видаляли жовчний. Давав син готівкою. Лікарю якомусь. До операції витратили 5 тисяч десь приблизно. А потім син приїхав і оце заплатив 6800. Як тут… До мене з реанімації таки дзвонять, що треба на 4 з лишнім тисячі там щось», – родичка екс-пацієнтки Рівненської обласної лікарні Надія.

Із 1 квітня 2020-го року по 30 червня 2021-го обласна лікарня прозвітувала НСЗУ про 14 подібних, як у Василя операцій.

Якщо всі ці пацієнти, такі як Василь, витратилися подібним чином, то дохід для «своїх» фірм міг становити понад пів мільйона гривень.

Ми не можемо порахувати точної суми доходу для «своїх» з усіх операцій у лікарні. Адже нам невідомо, якій кількості пацієнтів вдалося уникнути додаткових платежів і потрапити в умовну категорію так званих «пільговиків» (ну там родичів, друзів керівництва лікарні чи, можливо, малозабезпечених, як нам про це розповідав заступник керівника обллікарні Валентин Піонтковський).

Та й НСЗУ різні операції оплачує по-різному.

Оскільки кількість операцій таких, як у Василя, це менш ніж пів відсотка від загальної кількості операцій, про які прозвітувала обласна лікарня за цей період, то загальна сума доходу для «своїх» від пацієнтів може бути у десятки разів більшою.

Адвокат, представник громадської організації «Платформа прав людини» Євген Воробйов так підсумовує ймовірні порушення.

– Це може бути прихованою корупційною схемою, яка задовольняє і ФОПа того ж, і там, можливо, саму цю, там головну медсестру, або, може, ще й вище керівництво, – каже адвокат. – І оте, що вони отримують з людини, вони можуть ділити між собою, і все.

– Якщо буде особа отримувати, або просити кошти, яка має там адміністративно-господарські, управлінські функції, то це буде 368 стаття Кримінального кодексу України, – одержання хабаря. Якщо це буде просто медпрацівник, який не має таких функцій, то це буде, скоріш за все – вимагання грошей. Можливо, навіть і шахрайство.

Також незаконна вимога оплати за надання медичної допомоги в державних чи комунальних закладах охорони здоров'я вважається злочином за статтею 184 Кримінального кодексу – порушення права на безоплатну медичну допомогу.

Що далі

Вже після операції, щоб захистити свої права, Василь Новак написав скаргу у Національну службу здоров’я України.

– Мене цікавила офіційна відповідь, що якщо не вистачає державних грошей, лікарня мусить взяти гроші з пацієнта, – так чоловік пояснює причину скарги. – Але для цього повинні бути якісь підстави юридичні.

У Національній службі здоров’я України кілька місяців тому відповіли, що звернуться в обласну лікарню, аби там гроші Василю Новаку повернули.

– Заклад, в якому вимагали кошти з пацієнта, він, власне, ризикує втратити договір з НСЗУ і залишитись взагалі без фінансування з державного бюджету за програмою медичних гарантій, – каже заступниця голови НСЗУ Тетяна Бойко.

Коштів Василю Новаку досі не повернули. Ми продовжуємо відстежувати цю ситуацію, і розповімо вам пізніше чим завершиться ця історія, чи вдасться відстояти порушені права пацієнта обласної лікарні.

Така ситуація – не лише у Рівненській обласній, але й у Рівненській міській центральній лікарні. Пацієнти платять за те, що мали би отримати безоплатно. І теж за схемами. Про них ми розкажемо вам в одному з наступних розслідувань.

Якщо наша діяльність вам подобається і ви вважаєте її важливою – підтримайте «Четверту владу». Завдяки підтримці ми зможемо працювати ще краще.

Підписуйтесь на канал «Четвертої влади» у телеграмі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці чи твітері.