Вимагати не можна – просити! Про шкільні внески

Агентство журналістських розслідувань пропонує змінити спосіб залучення шкільних внесків.

Продовження. Початок дивіться:  Благодійність і примус шкільних внесків та Примусова шкільна «благодійність»

В третій частині матеріалу про батьківські шкільні внески, підготованого Рівненським агентством журналістських розслідувань, читайте репортаж із батьківських зборів, погляд юриста на проблему і пропозиції як покращити ситуацію.

Як звітуються на зборах

– Благодійні внески у нас не збирають, батьківський комітет збирає гроші на фонд гімназії, п’ять гривень щомісяця, – розповідає мама учениці Рівненської гуманітарної гімназії (колишня школа №7 – ред.).

– Ці гроші йдуть на те, щоб діти могли вчитися в нормальних умовах. На ремонт гімназії ми здаємо окремо. В кінці кожного року кожен клас робить ще ремонт у себе в кабінеті – скидаємося на нього теж окремо.

Яку суму заплатити, вирішує батьківський комітет. Але якщо, наприклад, треба замінити там вікно, чи двері, то гроші беруться з фонду гімназії.

Директор Рівненської гуманітарної гімназії Зоя Макарчук розповідає, що частина проблем гімназії вирішується за кошти, зібрані батьківським комітетом гімназії, а батьківські комітети класів вирішують класні проблеми.

– В батьківський комітет гімназії входить по одному представнику від кожного класу. На загальношкільних батьківських зборах голова батьківського комітету звітує перед батьками за використані кошти, також вона звітує перед батьківським комітетом.

Після розмови директор запросила нас відвідати збори батьківського комітету гімназії, які мали відбутись через кілька днів. Журналіст скористався запрошенням.

У 217-му гімназійному кабінеті о 13-й годині 15 хвилин 22 грудня зібралося 17 батьків, два представники компанії «Шкільний партнер» та директор школи.

Чоловіки сиділи за задніми партами, жінки за першими. Середина пустувала. Мені запропонували записатися в бланку реєстрації. Вибрав для себе середню парту, крайнього ряду біля вікна.

Перше питання батьківських зборів – реклама своїх послуг представниками компанії, яка займається впровадженням таких сучасних систем контролю за учнями, як СМС-щоденник та електронний журнал.

Якщо коротко, то батьки за певну плату (15-35 гривень в місяць) можуть отримувати на свій мобільний СМСки з оцінками свого чада, або переглядати його оцінки на сайті.

Після пояснення, як має працювати така система і обіцянок про знижки і бонуси, перейшли до другого питання зборів – звіту директора про фінанси гімназії.

Зоя Макарчук повідомила, що гімназія має надходження з трьох джерел.

Міська рада – оплачує безкоштовне харчування для учнів та комунальні послуги. Крім того, в цьому році (2008-му – авт.), міськрада виділила додаткові кошти на закупівлю комп’ютерів, дитячих ліжок та матраців, трьох вогнегасників та однієї швейної машинки.

Директор не лише називала, що надали, але й скільки це в коштах. Наприклад: швейна машинка – 450 гривень, 12 комп’ютерів і багатофункціональний пристрій – 36 тисяч 530 гривень тощо.

За бюджетні кошти також зробили ремонт частини даху, та розробили технічну документацію на реконструкцію басейна. Зі слів директора, з нового року школа чекає на 900 тисяч гривень з міського бюджету для її проведення.

– Наш новий мер також до нас приходить поплавати в басейні, і він знає ситуацію – запевняла пані директор.

Друге джерело надходжень – сама гімназія.

Зі слів директора, за два місяці оренди фізичними і юридичними особами доріжок шкільного басейну, навчальний заклад заробив 42 тисячі гривень.

Ці кошти пішли на забезпечення поточних витрат гімназії. До них директор віднесла закупівлю інструментів, техніки, будівельних матеріалів, лампочок, миючих засобів тощо. Всі товари озвучувались з їхньою ціною.

Крім того, за ці кошти розроблено акт на право користування землею.

Зі слів Зої Макарчук, нині на рахунку гімназії ще залишилось майже 11 тисяч 300 гривень, які будуть витрачені на потреби учнів.

Третє джерело надходжень – внески батьків. Директор зазначила, що звітуватись за ці кошти мала б голова батьківського комітету, але оскільки в неї не вийшло прийти, то це зробить вона.

Пані Макарчук зачитала скільки коштів було зібрано батьківськими комітетами у кожному класі гімназії.

– Перші класи не вносять за перший семестр, бо влітку батьки самі купили м’які куточки, шафки, вікна в одному кабінеті вставили, – звітувала директор за першачків.

– Великі кошти одразу були внесені, через те ми їх просто звільнили і сказали, що не треба вносити благодійних внесків на школу.

Цікаво, як можна звільнити від того, що ти робиш добровільно?

У всіх інших класах називались різні здані ними суми. З того, що вдалось записати на слух: 2А – 1 920 грн., 5-Б – 2 473 грн., 9-А – 772 грн. Зоя Макарчук пояснила, чому суми у всіх різні.

– Деякі батьки вносять одразу всю суму, є батьки, які вносять частинами. З цих грошей, що я прочитала, на рахунок гімназії здано 7 тисяч 652 гривні, інші здані готівкою. Всього, станом на 22 грудня, 42 тисячі 600 гривень.

Зі слів директора, ці кошти були витрачені на книги, методичну літературу, квіти, канцтовари, фотографії, фінансування спортивних змагань та урочистостей, закупівлю постелі та медикаментів тощо.

Загалом Зоя Макарчук озвучила перелік всіх товарів і послуг зазначивши скільки на це витрачено.

Витяг зі звіту за батьківські внески у Рівненській гуманітарній гімназії

• Книги, література для бібліотеки – 3 885 грн.
• Квіти (розсада, вазони) – 1 161 грн.
• Диски до комп’ютерів – 205 грн.
• Оренда костюмів, призи дітям, інші заходи – 340 грн.
• Господарські витрати – 3 942 грн. (з деталізацією)
• Фотографії (для стінгазет) – 320 грн.
• Спортивні змагання (дорога, інше) – 400 грн.
• Ремонт залу – 3 900 грн.
• Обслуговування басейну – 5 220 грн. (з деталізацією, що саме входить в обслуговування басейну)
• Перегородки в туалеті для хлопців – 6 090 грн.

– Всі кошти видаються під звіт, складаються акти і оформляються документи, – запевнила директор.

Зоя Макарчук загалом звітувалась близько 30-ти хвилин. Вже через 15 хвилин кілька батьків почали між собою шушукатись, кілька клацати на кнопки мобільних, дехто дивився у вікно…

Очевидно, важко на слух сприймати купу цифр. Як на мене, доцільніше було б роздати звіт у друкованому вигляді. Але представники батьківських комітетів такі питання не озвучували.

Заключна частина зборів – обговорення шляхів вдосконалення роботи батьківського фонду.

Зі слів директора, голова батьківського комітету скаржилася, що батьки не хочуть перераховувати гроші на рахунок гімназії через відсотки (очевидно йдеться про банківські комісійні – ред.).

Більшість батьків пропонували здавати кошти бухгалтеру школи. Директор заперечила: мовляв, якщо буде перевірка і в бухгалтера знайдуть ці кошти, проти нього порушать кримінальну справу.

Як альтернативу, за словами Зої Макарчук, голова батьківського комітету пропонує купити сейф і щочетверга, з 9-ї до 10-ї години ранку збирати благодійні внески та зберігати їх не у школі (де саме пропозицій не звучало – авт.).

Якщо за здавання грошей бухгалтеру виступали майже всі батьки, то ця пропозиція розділила батьків на дві частини. Більшість говорила, що все таки краще переплачувати в банк, але знати куди йдуть гроші. Меншість погодилася визначити день, коли голова батьківського комітету буде приймати від них гроші.

Відсидівши на зборах майже годину, я зрозумів, чому мій батько один раз пішов на збори, повернувся з відти сердитий і більше їх не відвідував.

Питанню успішності дітей приділили не більше десяти хвилин.

Весь інший час говорили про гроші – проблему, яка для батьків більш болюча, ніж двійка в щоденнику дитини чи прогуляні уроки.

Благодійність за законом

Грошові внески, які збираються на потреби школи і класу зазвичай називаються благодійними пожертвами. Особливо так вважають керівники шкіл. Як насправді закон визначає благодійність, розповідає юрист і керівник рівненської громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Горецький.

– Що таке благодійна пожертва за законом?

– Благодійність – це, по-перше, безкорислива, а по-друге, добровільна пожертва. Вона не може бути нав’язана і не може вимагатися. Пожертва не може надаватися під тиском чи під будь якими погрозами, навіть завуальованими.

– Якщо людині кажуть, що треба сплатити до такого то числа, в такі й то сумі, то це вже не благодійність?

– Якщо людина не має бажання платити цю допомогу ні до визначеного числа, ні взагалі, а з неї вимагають сплатити, то це не можна вважати благодійним внеском.

Якщо людину змушують сплатити ті чи інші внески, вона може не платити їх і вимагати щоб такі вимоги припинили. Якщо ж при цьому до людини, тим більше до дитини, будуть застосовувати заходи впливу, то варто звертатися до правоохоронних органів.

– Чи визначена форма звітності за благодійну допомогу? Яким чином школа має звітуватись за благодійні внески?

– Насамперед, в таких випадках треба чітко розмежувати питання, хто саме збирає внески. Від цього залежатиме подальше визначення того, як вони мають обліковуватися, витрачатися і хто, як і перед ким має звітуватися за ці витрати.

Якщо ж такі внески формально збирає не школа, а, наприклад, батьківський комітет, піклувальна рада навчального закладу тощо, як це часто заявляється, то в такому разі виникає питання, чи правомірно це робиться.

І тут справа навіть не в суті добровільно чи примусово збираються внески, а в тому, чи мають право їх збирати. Адже це фінансово-господарська діяльність, а її можна проводити лише після державної реєстрації, в тому числі й у всіх контролюючих органах.

Це в свою чергу тягне за собою відповідне ведення фінансового обліку, періодичну звітність до контролюючих органів тощо.

Питання щодо звітності, в тому числі й про доходи та витрати, насамперед регулюється установчими документами, а в разі, якщо вони засновані як благодійна організація (не виключається), то тоді вони мають звітуватися перед засновниками, або ж надавати такий звіт благодійнику як це передбачено Законом «Про благодійництво та благодійні організації».

У випадку, коли такі кошти йдуть на рахунки школи, що не заборонено законодавством, зокрема Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 червня 2000 року № 964, то вони мають обліковуватися та витрачатися відповідно до законодавства.

Що ж до звітності перед батьками та колективом, то насамперед її порядок має бути визначений статутом навчального закладу.

Також п.59 Положення про загальноосвітній навчальний заклад передбачає обов’язок директора щороку звітуватися про свою роботу, однак лише на загальних зборах (конференціях) колективу.

– Чи мають право збирати кошти вчителі та інші працівники школи?

– Діяльність кожного працівника школи, в тому числі й вчителя визначається колом його посадових обов’язків, в які не входить збір коштів й насамперед від учнів чи їхніх батьків.

Поряд з іншим, учні навчального закладу мають гарантоване державою право на доступність і безоплатність повної загальної середньої освіти у державному та комунальному загальноосвітньому навчальному закладі, на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, від дій педагогічних та інших працівників, які порушують їх права, принижують честь і гідність, та інші права.

Педагогічні ж працівники загальноосвітнього навчального закладу зобов'язані дотримуватися педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів.

І хоча вони формально не підпадають під дію Закону «Про боротьбу з корупцією», однак порушення як посадових обов’язків, так і етики та прав учнів варті уваги.

Ще один рівненський юрист, до якого ми звернулись за коментарем, але який не захотів, щоб його ім’я оприлюднювали (за його словами: «будь який юрист, діти якого навчаються в школі, не прокоментує це офіційно, бо на нього чинитиметься певний тиск» – ред.), звернув увагу, що при зборі внесків порушується право на конфіденційність інформації про особу.

Коли вчитель чи інший працівник школи володіє і цікавиться інформацією, хто з батьків і скільки здав чи не здав коштів.

Більше того, коли інформація про те, хто здав, а хто не здав оприлюднюється публічно на батьківських класних зборах – це також, за словами юриста, порушення прав, захищених Конституцією та Законом України «Про інформацію».

Ми маємо інформацію, що не всі речі (меблі, техніка тощо) подаровані батьками школам інвентаризовані (оформлені як такі, що належать школі). Така ситуація може призвести до зловживань.

Щоб з’ясувати, чи знаходили подібні порушення в школах службовці, до компетенції яких це належить, ми звернулися в міський контрольно-ревізійний відділ.

– Планова перевірка шкіл здійснюється раз на три роки, – розповідає начальник контрольно-ревізійного відділу в місті Рівне Станіслав Росовецький. – Востаннє міське управління освіти і школи, які йому підпорядковуються, ревізували 2006 року. Таких випадків, щоб виявили не обліковані цінності, не було.

За словами Станіслава Росовецького, управління освіти щорічно в жовтні-листопаді проводить інвентаризацію матеріальних цінностей в міських школах.

Як ми з'ясували, під час планової ревізії перевіряється фінансова документація, насправді ніхто не ходить по всіх школах і не описує всі речі, які там знаходяться.

Кроки до вирішення проблеми

Рівненське агентство журналістських розслідувань підготувало пропозиції для управління освіти і мера міста, які можуть бути втілені у наказі чи розпорядженні і доведені до відома всіх шкільних адміністрацій.

Ці пропозиції забезпечують виконання постанови Кабінету Міністрів від 17.08.1998 №1295, постанови Кабінету Міністрів від 04.08.2000 №1222, розпорядження Міністерства освіти і науки України від 24.05.2007 №94-р, які стосуються благодійних внесків, а також забезпечують виконання Конституції та Закону України «Про інформацію», стосовно конфіденційності інформації про особу (дивись табличку – авт.).

Втілення цих пропозицій, на нашу думку, дозволить захистити права батьків і дітей, зробити батьківські внески по-справжньому добровільними та водночас унеможливить будь-які зловживання з внесками.

Заборона брати

Заборонити незаконний збір коштів працівниками навчальних закладів.

Прийом благодійних внесків здійснювати виключно на добровільній основі з обов'язковим оформленням відповідної документації та бухгалтерським обліком і забезпечити систематичне інформування громадськості про їх використання.

Пункт 10. Заходів щодо викорінення, профілактики та запобігання проявам посадових зловживань, хабарництву та іншим негативним явищам у сфері освіти, затверджених розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 24.05.2007 № 94-р

Пропозиції для мерії та управління освіти як покращити ситуацію зі шкільними внесками і зробити їх насправді благодійними

1. Після закінчення кожного кварталу, але не пізніше ніж до 10 числа наступного (після закінчення кварталу) місяця, адміністрація школи зобов’язана підготувати і поширити детальний письмовий звіт про кошти та товари подаровані школі (відповідальний – директор школи).

2. У звіті мають бути зазначені всі речі (товари, матеріальні цінності), всі послуги, які надані школі за звітний період (із зазначенням фізичних, юридичних осіб, груп громадян, державних і муніципальних органів, які передали ці товари (надали послуги) та зазначенням грошового еквіваленту цих товарів (послуг)).

3. У звіті мають бути зазначені всі кошти, які перераховані школі на спецрахунок управління освіти, або на власний рахунок школи. Має бути детальний звіт на що ці кошти потрачені і скільки їх залишилось.

4. Всі щоквартальні звіти обов’язково вивішувати на шкільну дошку оголошень, зберігати в шкільній бібліотеці для загального доступу, зберігати в секретаря директора, який на усний запит має надавати копію запитуваних звітів.

5. Директорам шкіл провести загальні збори з усіма членами батьківських комітетів, роздати всім їм у друкованому вигляді копію розпорядження і попередити про недопустимість вимагання коштів. Усні і письмові скарги на тиск і вимагання здавати кошти, товари чи надавати послуги з боку батьківських комітетів чи працівників школи директору розглядати першочергово і надавати обов’язково письмову відповідь скаржникам у місячний термін.

6. Заборонити будь-кому з адміністрації, вчителів чи інших працівників школи здійснювати збір коштів, нагадувати батькам про те, що треба здати кошти, цікавитись інформацією про те, хто здав, а хто не здав кошти і хто скільки здав чи не здав.

7. Визначити відповідальних осіб з адміністрації у кожній школі і зобов’язати їх пройти курс фандрейзингу (залучення ресурсів для розвитку і діяльності організації). Після проходження курсу підготувати рекомендації (у письмовому вигляді) батьківським комітетам, стосовно способів і методів залучення коштів на утримання школи. Озвучити і роздати ці рекомендації членам батьківських комітетів.

(Пропонуємо звертатися і з іншими рекомендаціями на адресу [email protected] Ці рекомендації будуть оформлені у офіційне звернення до голови міської ради та начальника управління освіти – ред.).

Володимир Торбіч, Антоніна Торбіч, Роман Мартин, ІА «Рівненське агентство журналістських розслідувань».

Точка зору головного редактора:

Чому ми розслідували ситуацію з внесками

Володимир Торбіч, головний редактор Рівненського агентства журналістських розслідувань

Отримуючи різні відгуки від батьків та освітян, як позитивні так і негативні, вирішив висловити і свою позицію щодо батьківських шкільних внесків (на відміну від розслідування – суб’єктивну).

В першу чергу для того, щоб заспокоїти тих людей, які вважають авторів розслідування негідниками, які хочуть очорнити все світле, добре й вічне.

Уявіть собі, що до вас прийшов працівник ЖЕКу і докладно пояснює, що для обслуговування вашого будинку і прилеглої території вам потрібно платити щомісячний «благодійний внесок», тому що ЖЕКу не вистачає грошей.

Ви, звісно, обуритесь, адже й так щомісяця платите квартплату. Крім того ЖЕК отримує кошти за оренду підвалів, дахів, інших вільних площ, з яких тільки можна мати дохід.

Але ЖЕКівець палко наполягає, мовляв через те, що ви не хочете платити внески, страждатимуть інші мешканці будинку, не працюватиме ліфт і бабусям доведеться підніматись пішки. Протікатиме дах, в під’їздах не буде світла і сміття вивозитимуть тільки коли запах від нього стане невивітрюваним.

В школі все відбувається майже так само.

Ви платите щомісяця податки, за які мають утримуватися школи (для того, хто ще не в курсі, відкрию секрет: податки платять не лише підприємці, а й кожен громадянин, який отримує легальну зарплату).

Однак ваші податки чиновники і депутати розподіляють не завжди так, як більшості з вас би цього хотілось. Часто виділяючи на своє утримання більше, ніж на утримання установ, які діють для десятків і сотень тисяч громадян.

В результаті такого перерозподілу, зокрема лікарні, школи, інші заклади опинились перед проблемою нестачі коштів для нормальної роботи. І звісно, як це повелось з часів радянського минулого, дірки можна залатати за рахунок громадян: не держава для людини, а людина для держави.

Можна боротись і відстоювати свою права, а можна опустити голову і знову платити скільки скажуть. Я прихильник третього варіанту: відстоювати свої права і одночасно жертвувати свій час, кошти, хто що може і скільки може на потрібну справу.

Пожертва чи благодійний внесок без лапок – це те, що я даю з охотою і за власним переконанням, це те, чого не можна вимагати, лиш просити.

Уявіть, що вийшов священик посеред церковної служби і говорить: «А сьогодні, браття, у нас благодійний внесок 10 гривень, це звісно добровільна пожертва, але щоб мінімум десятку ви поклали».

Після такого ви можете піти в інший храм, але у шкільній монополії з таким вибором складніше.

Вихід є! Керівництву шкіл та активним діячам батьківських комітетів варто познайомитись із досвідом залучення коштів справжніми дієвими благодійними організаціями і фондами. Вони є і у Рівному.

Також потрібно заборонити шкільній адміністрації залучати кошти шляхом будь-якого тиску і зобов’язати директорів (не батьківський комітет, звіту якого можуть вимагати лише батьки) письмово звітуватись за кожну отриману від батьків на школу/клас копійку.

І щоб цей звіт не лежав в кабінеті директора, а був публічно і легко доступний для будь-кого, хто б захотів ним поцікавитись.

Такі дії (а можливо у когось будуть кращі пропозиції) допоможуть досягнути ситуації, коли «і баба з возу, і вовки ситі» :-).

Добродійників не поменшає, а ті, хто допомагав школам, допомагатимуть з більшою охотою.

Давно вже варто викорінити ганебну добровільно-примусиловку. Ще Христос учив, що любов’ю можна досягти більше ніж насильством. Якщо б Його слова були порожніми, вони б не жили тисячоліттями.

Перша частина розслідування:  Благодійність і примус шкільних внесків

Друга частина розслідування: Примусова шкільна «благодійність»

Четверта частина розслідування: Збір грошей на подарунки залежить від учителя