Як рівненські ЖКП догосподарювалися

Більше двох з половиною мільйонів гривень боргів комунальні підприємства не повернуть навіть через суд.

Причиною ненадання або неякісного надання житлово-комунальних послуг начальники ЖЕКів часто називають заборгованість рівнян. Водночас, не надаючи як слід послуг і не укладаючи з усіма споживачами договорів, ЖЕКи хочуть вчасно отримувати гроші.

До чого призвело таке господарювання житлово-комунальних підприємств (ЖКП), з’ясовували журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань.

Проґавлені мільйони

Щоб з’ясувати, скільки рівняни заборгували рівненським ЖКП, як останні ведуть роботу із боржниками і чи уклали вони договори про надання послуг з мешканцями квартир (які мали бути укладені ще з січня 2006 року), ми надіслали підприємствам інформаційні запити.

З восьми ЖЕКів троє відповідати відмовились, а один взагалі не відповів. Довелося одночасно звернутися зі скаргами до міського голови, начальника Управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) та в міську прокуратуру Рівного.

Точно не відомо, хто саме пояснив начальникам ЖКП, що своїми відмовами вони порушують закон, але за кілька тижнів відповіді все ж надійшли. Частина отриманої інформації викладена в таблиці (дивіться нижче).

Як з’ясувалось, станом на 1 червня 2009 року шість із восьми рівненських ЖКП рахують за споживачами понад два з половиною мільйона гривень боргу, стягнення якого неможливе навіть через суд.

За українським законодавством позовна давність (час, коли можна виставити претензії про повернення боргу в суді) становить три роки, а заборгованість багатьох споживачів сягає 3,5-5 років і навіть більше.

Таким чином, якщо ЖЕК не встиг подати позов вчасно, через безвідповідальність, зайнятість, незнання чи будь які інші причини, то про ці гроші можна забути.

Скільки всього мільйонів втрачено таким чином, порахувати складно. Цифра понад 2,5 мільйона – це борги рівнян до 1 червня 2006 року.

Але оскільки міський суд неодноразово відмовляв ЖЕКам у стягнені боргу з громадян в зв’язку із закінченням строку позовної давності і ЖЕКам доводилось «викреслювати» ці суми з графи «борг», то остаточна сума втрат має значно перевищувати 2,5 мільйона.

Проведемо аналогію. Якби начальник підприємства порушив вимоги пожежної безпеки і внаслідок цього пожежа завдала підприємству прямих збитків на суму понад 300 тисяч гривень, то згідно зі статтею 270 Кримінального кодексу України, йому б загрожувало позбавлення волі від 3 до 8 років.

А ось скільки гривень шість рівненських ЖКП вже не зможуть повернути, тобто це, фактично, їхній збиток (інформація на 1 червня 2009 року):

• ЖКП «Перспективне» – 584 200 грн.
• ЖКП «Покровське» – 474 900 грн.
• ЖКП «Центральне» – 331 900 грн.
• ЖКП «Промислове» – 372 400 грн.
• ЖКП «Сонячне» – 469 300 грн.
• ЖКП «Західне» – 287 945 грн.

В ЖКП «Галицьке» та ЖКП «Паркове» також були борги понад трирічну давність. Тому загальна сума втрачених коштів може перевищувати три мільйони.

Але, очевидно, юристи цих ЖКП розуміють, що борги за межами позовної давності не можуть вважатися боргами.

В березні цього року призначений новий начальник УЖКГ Іван Гема.

У квітні поміняли начальників ЖКП «Паркове» і ЖКП «Центральне». У травні – начальника ЖКП «Перспективне». Ще двоє керівників ЖКП, за словами міського голови Рівного Володимира Хомка, мають строк, щоб виправитись, інакше й вони будуть звільнені. Інші ж начальники працюють і далі.

Ще один наслідок недбалості ЖКП

Ще одна дірка, через яку ЖЕКівці втрачають гроші – неукладені договори про надання послуг. Що це таке і для чого воно потрібне?

Згідно із законодавством, підтвердженням того, що вам надали послуги, а ви їх отримали, може бути договір. Саме в договорі зазначається, які послуги і за яку суму вам надають, які ви і ЖКП маєте права і обов’язки.

Власне договір захищає обидві сторони. Це гарантія, що і ви, і підприємство будете добросовісно співпрацювати. А в разі невиконання ЖЕКом своїх обов’язків, завдяки договору можна змусити цю організацію поновити ваші права, або повернути ваші гроші.

Обов’язок на укладення з вами такого договору законодавець поклав на ЖКП. Тобто до вас мають звернутись працівники ЖКП і запропонувати укласти договір.

Якщо ви відмовитесь, але водночас їздитимете ліфтом, викидатимете сміття в контейнери та користуватиметесь іншими послугами ЖКП – тоді порушник ви.

Такі договори начальники ЖЕКів мали укласти з усіма мешканцями квартир, яким вони надають послуги ще у січні 2006 року. Але станом на 1 червня 2009 року ще досі не укладено договори з 12 500 споживачами.

Якщо ці споживачі не платитимуть, то повернути борг через суд теж практично неможливо. Якщо кожен з них заборгує хоча б 100 гривень, то житлово-комунальна галузь втратить більше мільйона. А якщо вони заборгують більше?

Згідно з опитуванням керівників ЖКП на початку року, яке проводили наші журналісти, мало з них займались активним укладенням договорів. Начальники скаржились, що в них мало людей, немає стільки часу, споживачі відмовляються укладати, «що я буду за ними всіма бігати?» і т.д.

Однак відсутність наполегливості чи присутність недбалості в цьому питанні з боку керівництва ЖЕКів коштує підприємствам сотні тисяч гривень.

А рівняни (і ті що платять, і ті що не платять за послуги) отримують невиконання чи неналежне виконання послуг ЖЕКівцями, що відразу збільшує кількість боржників, за принципом «чого ж я платитиму якщо ліфт не їздить, вулиці не освічуються, а дах тече».

Мало судових позовів

Фактично всі начальники рівненських ЖКП скаржаться на нестачу коштів, але водночас через свою бездіяльність втрачають ці кошти мільйонами.

Рівненські ЖЕКи мають в середньому 60 відсотків боржників (тих, хто винен понад 100 гривень (приблизний борг за 1,5-2 місяці)). Водночас судові позови на боржників в середньому подаються тільки після виникнення в них боргу в 500 гривень.

Тобто мешканець звичайної двокімнатної квартири може не платити приблизно 8 місяців, аж поки діждеться серйозної реакції. А якщо цей мешканець проживає на території ЖКП «Перспективне», то може спокійно не платити за послуги більше року.

Як наслідок, і боржник, і той хто платить не отримають якісних послуг, а сам начальник скаржитиметься, що в нього ні на що не вистачає коштів.

Ми поцікавились в одного з начальників ЖКП, чому боржників багато, а судових позовів мало.

За його словами, юрист ЖЕКу може подавати лише один позов у день. Чому він вирішив, що шаблонні позовні заяви забирають так багато часу, начальник не пояснив.

Тому ми поцікавились чи правда, що юрист ЖКП може подавати лише одну позовну заяву в день у юриста Рівненського Комітету виборців України Миколи Глотова, який неодноразово допомагав рівнянам вигравати судові позови в ЖКП.

– Перший раз таке чую, – говорить пан Глотов. – В законі такого обмеження немає.

Ще одне з нарікань начальника ЖКП стосувалось того, що навіть отримавши рішення суду, він не може повернути заборговані кошти, оскільки Державна виконавча служба не виконує свою роботу належним чином.

Чому ж так відбувається ми запитали у начальника відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Юрія Бабишкевича.

– ЖЕКи самі винні мільйонні суми в різні фонди, зокрема в пенсійний. Вони винні разів у п’ять більше, ніж винні їм навіть не за рішеннями суду. Ми заблокували рахунки всім ЖЕКам, – обурюється начальник відділу.

– А щодо мешканців, до яких суд прийняв рішення сплатити ЖЕКу певну суму, то ми ходимо по хатах. Але якщо ми навіть всі кошти повернемо: телевізори заберемо, лампи якісь продамо, ще щось, все одно ЖЕКи винні більше. Без дотацій їм не вижити. А вони починають: виконавча служба винна, пенсійний фонд винен…

Ще одна причина, зі слів Юрія Бабишкевича, чому виконавці не встигають виконувати свою роботу – це надмірне завантаження виконавчої служби.

– У нас не менше сорока тисяч виконавчих проваджень. Ми не можемо з ранку до вечора займатися лише ЖЕКами. Ми мали би працювати п’ять змін на добу, щоб усе це встигнути, – говорить пан Бабишкевич.

– ЖЕКи мали би краще працювати зі своїми споживачами: обходити квартири з нагадуваннями, щоб заплатили. На суд ЖЕКам слід передавати явних боржників, яких вже обходили, «поцілували» двадцять разів, попросили, вклонилися, а вони «ні в яку»…

Начальники ЖЕКів помінялися, а що вони зробили для зменшення заборгованості? Я їх в обличчя не бачив.

Ми також запитали в начальника державних виконавців, а що ж робити, щоб вирішити цю ситуацію.

– Ми стягуємо кошти, – пояснює Юрій Бабишкевич. – Хоча часті випадки, що людина, яка має борг, вже померла, чи не проживає за цією адресою, або людина фактично живе за одну пенсію, чи має одну зарплату, тоді стягуємо 20 відсотків. Варіантів є багато.

Зараз майже всі боржники, всі комусь винні. Порятунок потопаючого – справа рук самого потопаючого. Оскільки всі усім винні, то кожен має сам в першу чергу опікуватися цим, а не лише скаржитися.

Попри нарікання начальників ЖКП на складність стягнення боргу навіть із судовим рішенням, всі вони одним з першим методів боротьби із боржниками назвали судові позови.

І лише один, новопризначений начальник ЖКП «Центральне» першим способом повернення коштів боржників вказав: «поліпшення надання послуг споживачам».

Як відстояти свої права

Попри гроші за послуги від споживачів, ЖЕКи також отримують постійні дотації з бюджету (тобто також кошти платників податків). Ці гроші, як правило, надаються на цільові витрати, наприклад ремонт дахів.

Ще один спосіб залучити кошти для ЖЕКу – оренда підвалів, нежитлових приміщень, дахів (наприклад, для встановлення станцій мобільних операторів) тощо.

Однак, на переконання начальників, цих коштів все одно не вистачає. Як же ж їм за допомогою правових методів не допускати мільйонних втрат через багаторічні борги та неукладені договори?

– ЖЕКи повинні добре інформувати населення про те, які послуги вони надають, як часто, о котрій годині. Це треба для того, щоб кожен споживач знав не тільки те, за які послуги він платить, а й те коли вони надаються. Таким чином він зможе завжди перевірити, чи справді ці послуги виконуються – переконаний юрист Рівненського Комітету виборців України Микола Глотов.

– Якщо мешканець зможе це проконтролювати та на власні очі переконатись, що послуги надаються добре, то й більше довірятиме ЖЕКу та не затримуватиме оплату. Але є такі споживачі, які не платитимуть добровільно за жодних умов. Щодо них єдиний метод – вчасний судовий позов.

Якщо ж мешканець вперто не хоче підписувати з ЖКП угоду і не оплачує послуг, юрист рекомендує ЖКП подати на нього до суду для відшкодування коштів за фактично надані послуги.

– Але доводити, що послуги дійсно надавалися, ЖЕК має не на основі бухгалтерської роздруківки, а реально підтверджуючими документами, – говорить Микола Глотов.

– Це можуть бути акти виконаних робіт, квитанції, які підтверджують, що, наприклад, сміття вивозилося, лампи для освітлення під’їздів купувалися, ремонтні роботи проводилися.

Згідно Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник майна зобов’язаний брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території. Тобто він повинен забезпечити, щоб будинок не руйнувався, відповідав санітарно-технічним нормам, був придатним для проживання.

На цю норму можуть посилатися представники ЖЕКів, щоб стягнути кошти з тих мешканців, які не хочуть підписувати угоду. Якщо ж договір не поспішає укладати ЖКП, а мешканець таку ініціативу проявляє, то в суді це гратиме на користь споживача.

Дебілізм, маразм і політичні тарифи

Про втрачені два з половиною (а може й більше) мільйона, про неукладені зі споживачами договори і про те, хто чи що призвело до такого недбальства, ми запитали у начальника Управління житлово-комунального господарства (УЖКГ) Рівненського міськвиконкому Івана Геми.

(Пан Гема на посаді начальника УЖКГ приблизно пів року, до нього цю посаду обіймав з 1999 року член команди колишнього міського голови Віктора Чайки Юрій Собчук – авт.).

– Що я можу коментувати щодо того, що було три року тому? Безгосподарність, безпорадність, недбалість, маразм, дебілізм, непрофесіоналізм… Скільки ще подібних епітетів можна вам назвати? – обурюється начальник УЖКГ. – В першу чергу за це мають відповідати начальники ЖЕКів, юридична ж служба – в другу чергу.

Щодо неукладених договорів зі споживачами Іван Гема повторив до винуватців цього ті ж самі епітети.

– Щоб змінити цю ситуацію, міняли, міняємо і будемо міняти (начальників ЖКП – авт.), поки знайдемо людей, які будуть на своєму місці і будуть відповідальними, – продовжує пан Гема.

– Але щоб вимагати від них бути господарями, треба зробити, щоб вони самі себе поважали. А для цього треба реальний тариф. Якщо тариф буде хоча б з нульовою рентабельністю, то з’явиться можливість направляти ці кошти на ремонт дахів та інше, в результаті чого можна вимагати від населення своєчасної сплати.

Поки ж що тариф не рентабельний, а політичний. Якщо начальника затюкали, ганяють: те роби, те роби, а він не знає за які кошти, то в нього руки опускаються, стає нецікаво працювати, так і виникають ті «некрасиві епітети», що я навів.

Начальник УЖКГ також стверджує, що для відновлення повного порядку у житлово-комунальній галузі потрібен не один десяток років і… багато «якби»:

– Якби щороку так як слід наповнювався бюджет; якби працювали заводи, фабрики, підприємці; якби була стабільність в податковому кодексі; якби була прийнята реформа житлово-комунального господарства; якби поступали в місцевий бюджет кошти для ведення програм з переоснащення, утеплення, модернізації, то ми б так швидше дійшли [до порядку], – говорить Іван Гема.

Поки ж що, за його словами, житлово-комунальне господарство фінансується за залишковим принципом.

Начальник ЖЕКу має сподобатись своїм мешканцям

Оскільки новий міський голова Рівного Володимир Хомко, прийшовши до влади, поміняв начальника УЖКГ і почав міняти начальників ЖЕКів, то звинувачувати його в байдужості щодо з’ясованої Рівненським агентством журналістських розслідувань проблеми в житлово-комунальному господарстві важко.

Однак не всі начальники ЖКП, які проґавили сотні тисяч гривень, відповіли за свою діяльність чи бездіяльність. А також не відомо, скільки часу мер дав новим начальникам для наведення порядку. З цими запитаннями ми звернулися до міського голови.

– Пане Володимире, розкажіть детальніше, з яких причин були звільнені начальники кількох ЖКП?

– Причина одна – погано виконувана робота. Люди просто обросли… не хотів би зайвого казати… Ну, припустимо, начальник ЖЕКа. ЖЕК – один з гірших. Скарг – мільйон. А в начальника ЖЕКа вже куча приватизованих підвалів, квартир і так далі… це негарно.

Я аналізую, мені щодня на стіл кладуть довідку про все що робиться в місті: скільки ліфтів не працює, які скарги, на що саме скаржаться люди. Наприклад, телефонують, що там ліфт не працює, там до начальника ЖЕКа достукатися не можуть. Аналізую і роблю висновки.

Я провів соціологічне опитування по ЖЕКах. По квартирах ходили й опитували. Тому я зробив абсолютно об’єктивні висновки стосовно начальників ЖЕКів. Зараз стоїть питання ще по двох начальниках, тому що явно не справляються.

– А в тих ЖКП, де начальники залишились, все гаразд?

– Не все гаразд. Не хочу називати прізвища, справа делікатна, але в одному економічні показники погані, хоч і мало скарг. Є таке ЖКП, що дуже багато скарг на одну людину, я зараз думаю, що з цим робити.

Вже зробив йому попередження, можливо, також звільню. Буду робити ротацію доти, доки не підберу таку команду начальників ЖЕКів, яка буде справлятися з цим.

Начальник ЖЕКа – це дуже специфічна робота. Буває, що людина дуже хороша, може бути хорошим викладачем, хорошим директором заводу, а не може бути начальником ЖЕКа. Нічого особистого абсолютно до них не маю, суто діловий підхід. Я з ними зустрічаюся тільки по роботі.

– Які завдання зараз поставлені керівникам ЖКП? Що, в першу чергу, від них вимагається?

– В першу чергу, це економіка ЖЕКів. З одного боку, не піднімали тариф три роки, а з другого, вони взагалі копійку не рахували і не вважали це за потрібне. Я зараз кожен місяць роблю аналіз економічної ситуації: по зборах платежів і по всьому-всьому.

По кожному ЖЕКу щоденно в мене є довідка. Цього не робили взагалі ніколи. В кінці місяця підбиваємо, дивимося що далі, яка динаміка.

Можливо, це звучить трохи наївно, але перед начальником поставлене таке завдання: сподобатися своїм мешканцям. Мешканці повинні відчути, що начальник ЖЕКа про них дбає, турбується про свій імідж.

Цей критерій є інтегральним (узагальненим) критерієм їхньої роботи. Бо якщо не працюють ліфти, брудно в під’їзді, тече дах – ти не сподобаєшся своїм мешканцям.

– Скільки часу потрібно новим начальникам, щоб виконати ці завдання?

– Я думаю, що цей процес буде довгим. Є деякі об’єктивні причини, але більшість – суб’єктивні. Думаю, що пройде кілька років, тому що тут головне переломити ментальність. У нас ментальність чисто радянська, що це все мене не стосується. Такого не буде.

Я провів нараду із начальниками ЖЕКів і дільничними міліціонерами – там теж не все просто. Вони повинні працювати в парі. Бо багато є спільних проблем, наприклад на дахах наркомани збираються, ще щось таке.

Робота над цим повинна стати одним організмом. Поки що цього немає. Дуже прикро, що на ці проблеми наклалася економічна криза. Багато дуже потрібних планів доведеться полишити, адже надходження в бюджет зменшилися. Я зустрічався з мерами інших міст – там ще гірша ситуація, особливо на сході.

Експеримент із ремонту даху

Після публікацій результатів розслідування стосовно порушення ЖЕКами прав рівнян та проведення журналістських експериментів, які виявили ці правопорушення, журналісти Рівненського агентства журналістських розслідувань провели новий експеримент.

Під час експерименту журналісти намагались змусити ЖЕК виконати свої обов’язки і відремонтувати дахи балконів у квартирі.

Після консультацій з юристами ми знали, що ЖКП зобов’язане відремонтувати дахи, якщо між підприємством і споживачем укладено договір про надання послуг.

Попередні мешканці квартири неодноразово, протягом десятка років, зверталися в ЖЕК з проханням відремонтувати балкони, які протікають, але безрезультатно.

Спочатку ми надіслали рекомендованим листом звернення до ЖКП з проханням створити комісію, яка обстежить квартиру і зафіксує наявність проблеми. Ця комісія з’явилась через кілька днів.

Після огляду квартири члени комісії (в присутності мешканців квартири) склали акт, в якому зафіксували всі ушкодження і визнали потребу в ремонті.

Якби ця комісія не з’явилась, договір надавав мешканцям квартири право оглянути квартиру разом із сусідами (не менше трьох осіб), скласти відповідний акт і надіслати його в ЖКП для реагування.

Якщо б ЖКП ніяк не відреагував, наступним кроком був би судовий позов. Однак, після укладення акту комісією, начальник ЖКП письмово повідомив, що балконні дахи будуть перекриті протягом місяця (якщо не завадить погода).

Приблизно через два місяці балкони перекрили. Окрім того, біля під’їзду з’явилось оголошення адміністрації ЖКП, з проханням до мешканців звертатися до них, якщо протікає дах.

Оплата житлово-комунальних послуг за новими квитанціями

Як повідомляла «Газета», мешканці Рівного найближчим часом мають отримати квитанції про оплату послу житлово-комунальних підприємств, які суттєво відрізняються від теперішніх.

Ідея, за словами начальника міського управління житлово-комунального господарства Івана Геми, зародилася на семінарі з питань реформування житлово-комунальної сфери, проведеного в Рівненській ОДА.

Суть нововведення, за словами Івана Геми, полягає у тому, що у квитанції зазначатимуться всі послуги, які надало житлово-комунальне підприємство протягом звітного місяця і навпроти кожної позначатиметься їхня ціна.

Як зазначив на семінарі представник асоціації «Енергоефективні міста України» Віталій Лесюк зі Львова, ця система вже застосовується у Львові і, на думку Віталія Лесюка, дає добрі результати, оскільки кожен споживач послуг наочно бачить за що він платить.

Як переконаний головний комунальник Рівного, нововведення допоможе підвищити рівень платіжної дисципліни городян за комунальні послуги.

Юрист Рівненського Комітету виборців України Микола Глотов, коментуючи Рівненському агентству журналістських розслідувань заплановане Іваном Гемою нововведення, звернув увагу на певний огріх.

Так, за словами юриста, навіть якщо в квитанціях вказуватимуться всі послуги і їхня вартість, то все одно не розроблений механізм контролю, за яким мешканець міг би перевірити надавалися чи не надавалися послуги, зазначені в квитанції. Тому в цій ситуації ЖЕКу буде просто обманути споживачів.

Розслідування проведене за сприяння Данської асоціації журналістів-розслідувачів та проекту SCOOP в Україні