Земельна «схема» Луцької РДА

Луцька райдержадміністрація організувала земельний аукціон для близьких між собою фірм на право оренди понад 6-ти гектарів землі, що розташована поблизу полігону для сміття у селі Брище Рокинівської селищної ради Луцького району. Попри те, що земля була призначена для будівництва заводу із переробки сміття, переможець аукціону розпочав будівництво екологічно небезпечного об`єкта без дозвільних документів. Але чиновники з РДА вважають, що все робиться правильно та законно. 

Загадкові учасники 

Згідно з документами в аукціоні взяли участь  дві фірми із луцькою та київською «пропискою»: ТзОВ «УМПП-Центр» та «Центр переробки та утилізації відходів».

Згідно протоколу ТзОВ «УМПП-Центр» представляв на аукціоні Мандзюк Богдан Юрійович. У розмові він заперечує свою причетність до цієї фірми і каже, що не працював там. Крім того, він не знає й своїх конкурентів та не зміг пояснити для чого йому потрібна ця земля і що збирається робити на ній.

– Ви брали участь в аукціоні на продаж земельної ділянки, організованому Луцькою РДА?

– Да.

– А ви брали як особа чи від якоїсь фірми?

– Як особа. Фізична особа.

– А для чого вам ця земля?

– Я програв аукціон.

– А хто був вашим суперником?

– Ну… Атланта чи як там.

– В документах не зазначено такої фірми як Атланта.

– Ну я не пам’ятаю точно хто там був.

– А що ви планували робити на цій землі?

– А ви запис ведете?

– Яка площа землі продавалась?

– Я не пам’ятаю. Що ви від мене хочете?

– Хочу запитати що на цій ділянці ви планували робити?

– Я не зобов’язаний відповідати на ваші питання.

–  Ви працювали у фірмі «УМПП - Центр»?

– Ще раз.

– Ви працювали у фірмі УМПП - Центр?

– Ні (здивовано – авт.).

Як виявилось не знають такої особи як Мандзюк Богдан Юрійович  і в самій фірмі «УМПП-Центр». Працівниця, яка взяла слухавку, повідомила що така особа не працює у них і вона ніколи не чула про таке прізвище.

– «УМПП-Центр» брала участь у аукціоні на оренду земельної ділянки.

– Я чесно кажучи не в курсі.

– Там представником вашої фірми був Мандзюк Богдан Юрійович.

– Не знаю такого.

– А як можна сконтактувати із керівником?

– Він вам передзвонить.

Звісно, що нам ніхто не передзвонив. На наступний дзвінок відповіла жінка. Спочатку взялась кликати керівника, а потім сказала що його немає, попросила не телефонувати до неї і кинула слухавку.

До речі, Богдан Мандзюк  має широке коло юридичної діяльності – про це можна дізнатись із його резюме на сайті WORK.ua. Тут і консультування підприємств, і спори з контролюючими органами, складання претензій, угод, консультування та багато іншого. Працював він і в реєстраційній службі управління юстиції.

Волинський аукціонний центр надав копію заявки учасника аукціону «УМПП - Центр», але старанно заретушував прізвище представника цієї фірми:

Відшукати учасника торгів «УМПП-Центр» ми спробували за адресою реєстрації  у Луцьку, на проспекті Грушевського 30 – у будівлі «Укрмашпромпроекту».

Диспетчер будівлі порадив звертатися у компанію «Атланта», бо там, мовляв, і знаходиться «УМПП - Центр». Керівника фірми Лисенко Лариси Дмитрівни побачити не вдалося, працівники пояснили, що керівник може лише формально виконувати функцію керівника.

Запитання про участь в аукціоні стало несподіванкою для працівників фірми. Керівник відділу комерційної нерухомості Олександр Данкін повідомив, що не знає про такий аукціон. А про Богдана Мандзюка пригадав, що він працював юристом у фірмі всього два місяці.  

– Я теоретично можу здогадуватися хто це міг бути (про участь УМПП в аукціоні – авт.), але не можу вам нічого зараз сказати, – пояснює пан Данкін.

– Швидше за все це був проект із сміттєпереробного чи сміттєспалювального заводу. Поки що не скажу. Мені треба отримати погодження від людей, які знають, а тоді я зможу сказати вам. «УМПП - Центр» це швидше за все фірма була формальна. Треба було юридичну особу і від імені цієї юридичної особи виступила «УМПП - Центр». Я чув, що велася мова, що ми туди мали заходити як співінвестори, чи щось робити із тим сміттєпереробним чи сміттєспалювальним. Але що з тою земельною ділянкою, чи купили її – я не знаю.

Після отриманого «погодження» пан Данкін не захотів надавати з цього приводу жодної інформації і не скерував нас до людей, які знають про участь в аукціоні. Порадив писати запити на «Укрмашпромпроект».

Іншого учасника земельних торгів ТзОВ «Центр переробки та утилізації відходів», що зареєстрований у Києві, на аукціоні представляла Кіфорук Наталія Ігорівна.

А договір оренди земельної ділянки із РДА підписав Гаталевич Микола Андрійович. До речі, у заявці на аукціон ці прізвища представників не заретушовані. Саме пан Гаталевич приходив у Рокинівську селищну раду розповідати про встановлення на орендованій земельній ділянці печі для спалювання сміття і представлявся представником фірми на Волині. 

У телефонній розмові пан Гаталевич сказав, що не є працівником фірми, а пенсіонером і лише допомагає носити «бумажки». 

Такі знайомі конкуренти

За інформацією ЄДР «УМПП-Центр» має лише один вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. З реєстру відомо, що засновником цієї фірми є «Укрмашпромпроект», що наразі пербуває у стані ліквідації. Головним бенефіціарним його власником є Валієв Сергій Робертович. А власником крупних пакетів акцій цього товариства є ТзОВ «Інвестиційна компанія Атланта». 

Вочевидь представник «УМПП-Центр» на аукціоні Богдан Мандзюк не випадково називав цю фірму. Адже і «Атланта» і «УМПП-Центр» зареєстровані і знаходяться  в одному приміщенні під назвою «Укрмашпромпроект» за адресою: м. Луцьк, вул.Грушевського 30, к.19.  І саме ця фірма пов`язує учасників аукціону. Вона має кілька клонів: Інвестиційна компанія Атланта та Управляюча компанія Атланта.

Працівник «УМПП-Центру» так пояснює історію цих фірм: «Атланта» скупила цінні папери «Укрмашпромпроекту» і стала його власником. Тобто вона є власником «УМПП-Центр» через «Укрмашпромпроект», який є засновником «УМПП – Центру» (фото з аналітичної платформиYoucontrol для збільшення фото – відкрийте його у новій вкладці): 

А тепер поглянемо на переможця аукціону Центр переробки та утилізації відходів. Він зареєстрований у травні 2014 року. Його засновниками є:

– Калачова Анна Олегівна з Києва;

– Лимар Юлія Олегівна  із Києва.

– Поліщук Аліна Сергіївна з Луцька;

– Пилипчук Павло Петрович з Луцька.

– ТзОВ «Спорттовари» із Тернополя.

Всі ці особи записані і кінцевими бенефіціарними власниками.  

Саме через засновнків та власників між конкурентами в аукціоні простежуються спільні бізнесові зв`язки. Зокрема, засновниця «Центру переробки та утилізації відходів» Лимар Юлія Олегівна разом із «Управляючою компанією Атланта» є засновниками фірми «Укр еко груп»:

Крім того, одна із засновниць фірми, лучанка Аліна Сергіївна Поліщук зареєстрована у Луцьку за тою ж адресою що й Сергій Петрович Поліщук – кінцевий бенефіціарний власник ТЗОВ «Луцьк Еко». ТЗОВ «Луцьк Еко» займається сміттєсортувальною лінією на полігоні твердих побудових відходів у селі Брище. Ця лінія знаходиться майже поряд із землею, яку виграв в аукціоні «Центр переробки та утилізації відходів». Мабуть не випадково: фірма, в якій донька є засновником, виграє в аукціоні землю поряд із бізнесом батька.

Ще один представник фірми – Лелик Лариса Ігорівна – не фігурує в реєстраційних документах. Саме вона приїжджала на збори селян роз`яснювати про корисність спалювання відходів. До неї і скерував журналіста Микола Гаталевич, представник фірми.

Надто близьким до фірми-переможця є і власник фірми-конкурента Сергій Валієв.  Крім того, що він є головним бенефіціарним власником «Укрмашпромпроекту» і фактично власником «УМПП - Центру», водночас пан Валієв виявився і представником переможця торгів «Центру переробки та утилізації відходів». 

Саме він приходив до Рокинівської селищної ради як представник переможця торгів розповідати про роботу печей для спалювання відходів. Також він був на сесії селищної ради, коли скасували рішення про дозвіл на встановлення печі. 

Колишня голова Рокинівської селищної ради Леся Яцушек каже, що вже після скасування рішення ради пан Валієв звертався з пропозицією співпраці, але детальної розмови про це не було. 

У телефонній розмові пан Валієв не заперечив своєї причетності до фірми-переможця. Але більше інформації про будівництво не повідомив – порадив звертатись в РДА, бо туди нібито має приїхати представник з Києва і привезти всі документи (розмова відбулася восени 2016 року).

Фактично участь в аукціоні взяли знайомі фірми, пов`язані знайомими засновниками, спільними бізнес інтересами та з чіткими планами на гектари державної землі. 

Голова комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктор Кобилянський каже, що в Україні є поширеною практика використання підставних учасників на земельних аукціонах. Адже земельне законодавство вказує на те, що відповідно до частини 15 статті 137 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) «Лот виставляється на торги за наявності не менш як двох зареєстрованих учасників». Саме ця норма спонукає спритних ділків до такої практики. 

– В ситуації, коли на земельну ділянку претендує лише один учасник, поширеною є практика залучення до участі в аукціоні підставних учасників (як правило пов’язаних з реальним претендентом), які фактично виконують роль статистів і забезпечують перемогу«потрібній» особі, – пояснює Віктор Кобилянський. – Механізми використання підставних учасників активно використовуються в Україні ще з часів початку малої приватизації (перша половина 90-х) і великої таємниці не становлять.

У законодавстві передбачено таке: «Якщо торги визнано такими, що не відбулися, з підстави наявності лише одного учасника і для участі у повторних торгах зареєстрований лише той самий учасник, він має право придбати земельну ділянку або набути право користування (оренди, суперфіцію, емфітевзису) нею за стартовою ціною» (ч.6 ст.138 ЗКУ), – продовжує юрист.

– Отже, якщо реальні конкуренти відсутні, можна почекати проведення повторних торгів (1-6 місяців) і забрати лот без конкуренції і без жодної націнки. Виходячи з цього можна стверджувати, що використання підставних учасників свідчить про бажання отримати землю якнайшвидше, яке в даному випадку скоріше за все продиктоване сумнівністю оборудки.

Чи був аукціон?

Закон України Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону передбачає чітку процедуру проведення аукціону. Зокрема п.3 ст. 137 передбачає що виконавець торгів публікує оголошення про аукціон у засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин. При цьому він зазначає дату проведення торгів та перелік лотів.

Водночас ст. 137 Земельного кодексу України вказує, що оголошення про аукціон розміщується у друкованих засобах інформації за бажанням організатора земельних торгів.

Як організатор цих земельних торгів Луцька РДА у відповіді на запит не надала жодної інформації про назву і номер видання, у якому було розміщене оголошення про аукціон. Лише порадила звертатись до виконавця торгів – Волинського аукціонного центру.  

А у Волинському аукціонному центрі кажуть, що «... дане оголошення нами було передано Управлінню Держгеокадастру у Луцькому районі Волинської області для розміщення на офіційному веб-сайті державного агентства земельних ресурсів України». 

Як бачимо, і організатор, і виконавець торгів знехтували вимогою закону щодо публікації оголошення про земельний аукціон. А це виключило можливість провести торги на конкурентних умовах.

А звідки про аукціон дізнався переможець торгів? Про це запитала у Лариси Лелик, яка приїжджала до селищної ради як представник переможця торгів:

– Звідки ваша організація дізналась про аукціон?

– Взагалі то всі тендерні площадки є електронні, і в інтернеті розміщувалась інформація районної адміністрації про те, що площадка викладається на аукціон.

– А на якому сайті?

– Зверніться в адміністрацію і вони вам скажуть на якому сайті вони викладали. Хай вони вам повідомлять це ж вони виклали інформацію про тендер... Я вам ще раз говорю, інформація була розміщена на інтернет ресурсах.

– На яких? Це сайти закупівель, чи сайт райдержадміністрації чи інші якісь сайти?

– Я не пам`ятаю. Це було півтора року тому... Зверніться в районну адміністрацію і вони вам повинні повідомити де саме вони викладали інформацію про це. 

Як результат такого аукціону – голова Луцької РДА Ігор Ярмольський підписав договір оренди земельної ділянки площею 6,1 га терміном на 49 років. Цільове призначення даної ділянки – будівництво заводу із переробки сміття. 

Парадокс цієї ситуації полягає в тому, що дана земельна ділянка була виділена під завод із переробки сміття ще у 2010 році. Тоді на Волині заговорили про австрійського інвестора на переробку сміття. І оскільки на території Рокинівської селищної ради вже існував полігон для  відходів, то довелось виділяти землю під цю пропозицію. Однак австрійський інвестор так і не прийшов, а ділянка залишалась в РДА. 

Тож РДА «знайшла інвестора» аж у 2016 році і замість переробки сміття «інвестор» зібрався встановити на ділянці піч для утилізації відходів в тому числі і небезпечних.  

Така ситуація, на думку голови комітету аграрного та земельного права Асоціації адвокатів України Віктора Кобилянського свідчить про незацікавленість адміністрації у залученні більшої кількості учасників торгів та конкурентному продажу цієї землі.

– Закон (ч.3 ст.137 ЗКУ) передбачає обов’язковість розміщення оголошення лише на сайті Держгеокадастру, – коментує юрист. – Що ж до друкованих  ЗМІ, то в них оголошення розміщують «за бажанням організатора земельних торгів».

Чому такого бажання не виникло у Луцької РДА? Якби адміністрація дійсно дбала про інтереси району і бюджету, вона була б зацікавлена в залученні більшої кількості учасників торгів, що могло б призвести до подорожчання земельної ділянки. В даному ж випадку зацікавленість чиновників вочевидь зводилася до задоволення інтересів лише одного «інвестора».

На кого працюють чиновники

Історія з орендою даної ділянки із самого початку виглядала сумнівно. Адже депутатів Рокинівської селищної ради, на території якої знаходиться дана ділянка, керівництво РДА просто поставило перед фактом, що аукціон вже проведений і укладено договір оренди. 

Переможця торгів у сільраді представляв Микола Гаталевич. Разом із ним прийшов і заступник голови РДА Володимир Боярчук. Чиновник рекомендував пана Гаталевича як потенційного інвестора. А для вашої ради, мовляв, потрібні гроші, бо вона бідна.  

Рішення про дозвіл на встановлення печі «протиснули» шляхом переголосування. Депутати, які були проти даного рішення, на наступній сесії запропонували повернутись до цього питання, але голосів не вистачило.

Натомість на чергове засідання комісії знову приїхав пан Боярчук і взявся пояснювати депутатам, що селищна рада потребує грошей на дороги, на освітлення, а ви тут щось собі задумали. Мовляв ми вам там частину виділили і ще частину дамо потім. 

Інформація про піч для спалювання відходів сколихнула громаду, тож мешканці села Брище зразу ж зібрали збори і висловились проти встановлення  такої печі. Проте до їхньої думки ніхто не дослухався. Згодом збори селян провели і в Рокинях, де селяни теж виступили проти. Але до громади знову не дослухались. Рішення про дозвіл на встановлення установки для термічного знешкодження дозволило орендарю розпочати роботи, тож на діялянці закипіло будівництво. 

Громаді ніхто не пояснював що будується. Не побачили жодних документів і депутати. Все що представив пан Гаталевич депутатам – це сертифікати на печі для спалювання сміття. Жодних проектів, планів будівництва селянам не показували. Громаду це обурило і люди заблокували будівництво. Однак на блокування приїхав заступник голови РДА Володимир Боярчук і запевнив громаду, що фірма має всі документи, дозволи і все робить законно.

Головною вимогою громади стало скасування рішення селищної ради про надання дозволу на встановлення печі. Під тиском громади це рішення скасували. Активісти також завітали до голови РДА Ігоря Ярмольського з проханням розірвати договір оренди із «Центром переробки та утилізації відходів», оскільки земельна ділянка не використовується за призначенням. Однак голова сказав, що не бачить підстав для розірвання договору.

Ретельно підготувались

Документи цієї справи вказують на те, що до аукціону готувались заздалегідь і ретельно. До прикладу, витяг Держгеокадастру свідчить, що проект землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки був виготовлений ще у жовтні 2015 року.

А влітку 2015 року, задовго до проведення аукціону, була опублікована заява про наміри фірми-переможця аукціону. Вона була надрукована у малотиражній газеті «Слово Волині», яка вже не виходить (для збільшення фото – відкрийте його у новій вкладці):

В заяві вказано про встановлення утилізатора термічного для знешкодження відходів і подано адресу Луцької РДА, до якої можна звертатись із пропозиціями. Тобто РДА вже тоді знала, що на ділянці, призначеній для будівництва заводу із переробки сміття, планують встановити сміттєспалювальну піч. 

Однак коли громада почала протестувати проти цього будівництва, голова РДА Ігор Ярмольський вдав, що вперше чує про встановлення такого об`єкта. А потім сказав, що, мовляв, ще потрібно довести, що спалювання це не переробка сміття.  

Містобудівні умови на це «загадкове» будівництво видав сектор архітектури Луцької РДА вже на початку 2016 року. Будівництво називається «Нове будівництво дільниці знешкодження відходів за межами населених пунктів на території Рокинівської селищної ради Луцького району Волинської області». 

Тут чиновники вказують цільове і функціональне призначення ділянки: для будівництва та обслуговування заводу по переробці сміття. 

Однак у цільовому використанні цієї землі сумнівається голова комітету аграрного та земельного права Ассоціації адвокатів України Віктор Кобилянський. 

– В оголошенні на сайті Держгеокадастру зазначено цільове призначення земельної ділянки «J.11.02», – пояснює юрист. – Розшифровку цього можна знайти в Класифікації видів цільового призначення земель: «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості».

Отже ділянку можна використовувати не тільки для будівництва заводу із переробки сміття. З цього випливає і можливість значно більшої конкуренції по цій земельній ділянці, і певна сумнівність результатів торгів.

По-перше, організатори аукціону штучно звузили цільове призначення земельної ділянки, зробивши її цікавою тільки одному покупцеві, а по-друге спалювання відходів однозначно не є переробкою. Тому орендаря земельної ділянки можна звинуватити в порушенні цільового використання земельної ділянки.

Крім того, на думку юриста, обставини даної справи дають підстави сумніватись у подальшому використанні ділянки. Адже за певними ознаками (площа ділянки, місце розташування, заяви про будівництво окремими чергами) можна припустити, що згодом переможець торгів захоче поміняти цільове призначення земельної ділянки та пустити її під більш комерційно привабливу забудову.

Загадкове будівництво перевірила Держархбудінспекція у Волинській області і виявила чимало порушень:

– проектувальник ПП «Тола» занизив категорію складності об`єкта до 3 категорії, в той час коли такі об`єкти належать до 5 категорії складності і становлять підвищену екологічну небезпеку;

– замовник «Центр переробки та утилізації відходів» розпочав будівельні роботи 5 категорії складності без дозволу на виконання даних робіт;

Архбудінспекція посилається на Закон України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» і вказує на те, що такі об`єкти несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру. Відтак генеральний проектувальник ПП «Тола»  порушив вимоги ст. 32 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності». За ці порушення  ДАБІ видала приписи про зупинення будівельних робіт та наклала на «Центр переробки та утилізації відходів» мільйонний штраф.

P.S. Після протестів громади будівництво на ділянці зупинилось. Керівник ПП «Тола» Василь Цюп`ях повідомив, що у цьому проекті відбувається зміна містобудівних умов та обмежень. І що замовник готує нові вихідні дані, але ще не визначився у кого буде замовляти документацію проекту. 

Представник фірми-орендаря Лариса Лелик каже, що у фірма не готує іншого проекту, а є один проект і на його підставі вони будуть здійснювати свою господарську діяльність. Будівництво розділено на кілька черг і те що будується зараз – це перша черга сміттєпереробного заводу. Вона і передбачає встановлення технологічного обладнання для термічного знешкодження відходів (розмова відбулась восени 2016 року).

– Нічого іншого ми не замовляли, а зараз просто приводимо наші документи у відповідність, – пояснила пані Лелик. – Тому що підприємство «Тола» допустило ряд помилок, які зараз виправляють. Проектну документацію ми надали райадміністрації. Ми офіційно повідомляли що надамо документи – ми їх надали.

Голова комітету аграрного та земельного права Ассоціації адвокатів України Віктор Кобилянський вважає, що скасувати результати такого аукціону можна лише у судовому порядку. 

– Частина 2 ст.138 ЗКУ передбачає три різних варіанти: скасування земельних торгів, визнання їх такими, що не відбулися, або анулювання їх результатів, – роз`яснює правник. – Але для жодного з цих варіантів формальних підстав в даній ситуації немає.

Тож скасувати результати аукціону можливо лише в судовому порядку. Крім згаданих вище недоліків підставою для позову може бути те, що організатором торгів виступала РДА. А частина 3 статті 135 ЗКУ каже, що «Організатором земельних торгів є … орган виконавчої влади,.. що здійснює реалізацію права державної … власності на земельні ділянки». Таким органом в даному випадку є не районна, а обласна державна адміністрація (ч.5 ст.122 ЗКУ).