Бурштинова експансія китайських скупників на Рівненщину

Нелегальний видобуток бурштину – сфера, де обертаються великі гроші. А там де великі гроші – один крок до криміналу. Ми неодноразово займались розслідуванням конфліктів навколо торгівлі сонячним каменем. Але останній випадок схожий на справжню детективну історію.

Йдеться про громадянку Китаю, яка приїхала в Україну займатися торгівлею бурштином, і зникла безвісти. Що з нею могло статися і хто може бути причетний до її зникнення у матеріалі Дмитра Бондаря.

Китаянка Тао Хуей приїздила в Україну з Москви. Там вона працювала в Російсько-Китайському центрі співробітництва, навчалася у аспірантурі університету.

За даними українських правоохоронців, вперше до України китаянка приїхала в 2014-му. У розквіті нелегального видобутку сюди її привів бурштин.

Правник Олександр Бражніков, який досліджує проблеми відповідальності, пов’язаної з обігом бурштину, каже важливу роль для нелегального видобутку в Україні зіграв саме Китай.

– Вся біда нахлинула на нас з відкриттям можливості переправляти це каміння на Схід.  Де воно є одним із улюблених «подєлочьних камнєй»… як там кажуть на них вони там і вивіски, які там висять у країнах сходу, зокрема у Китайській народній республіці і тих країнах які сповідують певні культурні цінності пов’язані саме з цим камінням, – каже адвокат Олександр Бражніков.

Місцеві жителі розповідають, як колись на Поліссі бурштином топили груби. Ситуація почала суттєво змінюватися, коли до копачів-нелегалів прийшли скупники. Обсяги нелегального видобутку бурштину в Україні сьогодні у десятки разів перевищують те,  що дістають з-під землі ті кілька підприємств, які мають на це законне право. А скупники – фактично співучасники злочину. Заробляючи на купівлі та транспортуванні нелегально видобутого каміння, вони не платять податків, їхній товар не захищають українські закони.

І однією з тих багатьох, хто знайшов спосіб переправляти українське каміння закордон, була саме Тао Хуей.

– Да она рассказывала, она,  в принципе, не скрывала цель своего визита, ну, оба раза, – каже рівнянка Тетяна, в якої двічі знімала квартиру Тао Хуей.

За даними правоохоронців, Тао Хуей приїздила в Україну десять разів.Знімала номер в готелі. Під час двох останніх візитів знімала квартиру у Тетяни (ім’я змінено на прохання власниці квартири – ред.).

– Она говорила, что она занимается бурштыном, она приезжает специально, ездит у нас в те места, где добывают бурштын, ну и скупает этот бурштын, – розповідає Тетяна.

З Москви в Україну Тао діставалась літаком, кілька разів перетинала кордон автомобілем. У Рівному її зустрічали партнери по бізнесу – допомагали знайти продавців товару та возили на зустрічі з ними.

Переважно у північні райони області, де Тао кілограмами купувала нелегально видобуте каміння.

Її бізнес-партнерами були не лише українські копачі бурштину. Наприклад, у московської фірми «Дом Янтаря» вона купляла ювелірні вироби і переправляла в Китай.

– Мы украинским не занимаемся. Поэтому, она у нас брала. То есть брала, потому что, она вроде бы как сначала покупала, потом деньги завтра, потом через неделю, потом через месяц. Потом как то получилось так, что вообще ничего не получилось. Она осталась должна достаточно круглую суму, – каже директор фірми «Дом Янтаря» Ян.

Московські бізнес-партнери знали, що Тао займається не лише їхньою ювеліркою, а й українським нелегальним бурштином.

– А вот как она его переправляла – несколько путей есть: через Белоруссию есть путь там, через Россию, да, но он сложный, есть путь через Гонконг. Есть путь напрямую в Китай. Вот, четыре вида возможных. А, еще через Польшу.

Но облегченный вариант, это перелет. В багаже у вас не сильно смотрят, насколько я знаю. В Гонконг или в Китай. Или в Европу, – розповідає директор «Дому янтаря».

На Волинській митниці, яка межує з Європою про те, як вдається перевезти нелегальний бурштин розповісти не змогли. Втім, способів і справді чимало.

– Я вам кажу ще раз, що з задоволенням би відповів би на запитання, але я мушу радитись з керівником, якого зараз, нажаль, нема на місці, – каже інспектор з розгляду звернень Волинської митниці Ігор Дильов.

Європейська бурштинова мекка – Польське місто Гданськ. Там двічі на рік проходять всесвітні виставки виробів з бурштину, формуються ціни та тренди.

Журналіст Дмитро Леонтіюк показує відео, однієї з виставкок, на якій побував та розповідає:

– Офіційно українського бурштину там немає взагалі. Неофіційного його доля від 60 до 80 відсотків. Серед учасників виставки надзвичайно багато китайців, якщо взяти валову масу, десь приблизно там 50-55 відсотків від всіх покупців це китайці, – каже Дмитро Леонтіюк.

Саме китайські покупці пропонували найвищі ціни і брали український нелегальний бурштин великими обсягами прямо тут, на Поліссі. І Тао була не єдина, хто сюди приїздив.

– Человека три-четыре всегда приезжало, они приезжали на машине, вот, и стабильно снимали, практически все лето, вот так вот, с промежутками недели две, потом опять приезжают по неделе живут. Были такие, постоянно жили, как бы. Сейчас уже не приезжают – давно нету, – розповідає Тетяна.

Тао Хуей також більше не приїздить. 19 грудня 2015-го року китаянка зникла.

– Она, как бы, девушка хрупкая, – згадує Тетяна. – Она очень невысокая была ростом, вот. Как бы приезжать самой таким делом заниматься, как бы, ну, надо с собой кого-то брать, как бы. Мне было просто очень удивительно, что вот она приезжала всегда сама… Даже если ее встречали допустим, да, то ну как бы, скажем так как бы уже в последствии просто я об этом задумалась, когда говорят, что вот типа на нее там кто-то напал, ну она пропала. Ну естественно как ты приезжаешь покупать тот самый бурштын...

Повідомлення про зникнення Тао Хуей в українську поліцію надійшло з посольства Китайської народної республіки. Її почали розшукувати друзі.

– Основна версія – це умисне вбивство Тао Хуей з корисливих мотивів, оскільки вона займалася діяльністю, пов’язаною з купівлею-продажем бурштину, – каже керівник відділу злочинів проти особи Рівненського міського відділу Національної поліції Павло Пастушок.

Власниця квартири розповідає, що коли Тао мала виїхати з квартири, за нею хтось заїхав. Китаянку забрав водій чорного позашляховика.

Як з`ясували у поліції, на виїзді з міста Тао Хуей разом із своїм супровідником разом мали забрати цінну передачу з Росії – 10 тисяч доларів. Про передачу коштів з водієм маршутки, яка поверталася з Москви домовлявся супровідник Тао.

Водій, як і домовились, приніс пакунок у визначене місце – біля одного з кафе на виїзді з міста Рівного в північний бік. Автомобіль уже чекав. Тао з нього не виходила, гроші забирав її супутник.

Ці десять тисяч доларів та сімнадцять кілограмів, те найменше, що було у Тао Хуей і могло стати мотивом для злочину. Це – основна версія слідчих органів.

– Нами встановлено повністю рух пересування громадянки Китаю Тао Хуей в день її зникнення. Встановлено коло осіб, з якими вона спілкувалася постійно, є особи, які не безпідставно підозрюються нами у причетності до зникнення безвісти Тао Хуей.

Їхні показання деяких осіб не співпадають з фактичними даними, які знаходяться в кримінальному провадженні, зокрема, їх місце знаходження, згідно даних із базових станцій операторів мобільних зв’язків. Однак даних доказів на даний час ще не достатньо для оголошення підозри підозрюваним у вчиненні цього злочину, – каже Павло Пастушок.

З іншого боку, друзі та партнери Тао Хуей свідчать про те, що китаянка мала великі борги – сто вісімдесят тисяч доларів. Це, в свою чергу могло стати мотивом для зникнення з власної волі. В поліції таку версію не виключають.

У судовому реєстрі по справі Тао Хуей більше сотні ухвал на доступ до інформації мобільних операторів, обшуки, арешти. До пошуків Тао Хуей, її речей або тіла залучали сотні осіб. Інтенсивність роботи правоохоронців пояснюють міжнародним рівнем цієї справи. Втім, історій із нападами на осіб, причетних до обігу нелегально видобутого бурштину значно більше ніж тих, про які стає відомо.

Адвокат Олександр Бражніков каже про такі злочини просто не заявляють.

– Хто буде заявляти про те, що зник скупник? Ніхто, тому що нікого нема, хто міг би за нього слово сказати. Хто буде заявляти в органи про те, що якогось скупника обікрали? Він сам? Що йому допоможе у цьому орган? Тому високий рівень латентності робить цих людей жертвами,– каже Олександр Бражніков.

Безперечно, ріст попиту на бурштин, скупка – це те, що стимулювало нелегальний видобуток. На думку Олександра Бражінкова, саме подолавши скупку можна буде говорити про можливість успіхів у боротьбі з видобуванням та тими проблемами, які воно тягне за собою.

– Більшість спеціалістів в даній галузі схиляються до того, що треба не з видобутком боротися і не зі збутом, а лише з обігом, – каже Олександр Бражінков. – Якщо вилучити із обігу бурштин і надати йому такий же статус наркотик або зброя, то відповідальність наступить не за його видобування, не за його скупку і не за його контрабанду закордон, а за володіння ним. Спеціалісти знають на скільки це велика різниця.

Держава зайняла якусь таку позицію. Начебто і не робить забороненим для обігу цей, цю речовину і тут же само боїться її легалізувати, – додає пан Бражніков.

А поки влада дотримується пасивної позиції щодо скупки бурштину, а поліція шукає китанку її вітчизняні медіа про український бурштиновий трафік і його жертв пишуть ось так:

«Декілька днів тому стало відомо про зникнення китайської студентки, яка навчалась у докторантурі»

«В Україні вже давно намагалися прийняти закон для здійснення контролю над видобутком та продажем необробленого бурштину, однак через воєнні дії та політичну нестабільність на українському ринку бурштину панує безлад, існує багато приватних родовищ бурштину, які контролюються місцевими владними структурами»

«Їхати на українські родовища за бурштином дуже небезпечно. Місцеві бандити, нелегальні копачі, корумпована поліція, густий ліс, рясні ями, все це викликає страх»

«Раніше більша частина нашого бурштину в основному завозилася із нелегальних українських копалень»

Перестрілки, грабежі, вбивства. Давні і вже невід’ємні атрибути середовища нелегального видобутку та збуту українського бурштину. Кримінального середовища, перед яким поки безсилі як правоохоронці, так і Верховна Рада. Про яке тепер відомо далеко за межами України.

Відеоверсію публікації дивіться за посиланням:

Східний кур`єр

«Програма і публікація створена за фінансової підтримки Уряду Канади через Департамент закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD) за посередництва Інтерньюз-Нетворк».

Уряд Канади не відповідає за зміст публікації і може не поділяти точки зору висловлені в публікації.

«Program undertaken with the financial support of the Government of Canada provided through the Department of Foreign Affairs, Trade and Development (DFATD)»