Історія військового, який понад три місяці чекав на обстеження зламаної руки

«Таблеточка, масажик та “Вольтарен” помасти», — так, за словами Василя Тодераша, медикиня військової частини А4815 відповідала на його скарги на біль у руці. Рентген зробили лише через три місяці — і він показав перелом, який уже встиг зростися.

Окрім наслідків травми руки, у 58-річного сержанта ще кілька діагнозів, зокрема проблеми з серцево-судинною системою, деформація стоп і ВІЛ-інфекція. Попри це, гарнізонна військово-лікарська комісія (ВЛК) Чернівецького військового госпіталю визнала його придатним до служби у тиловій частині, а суди двох інстанцій такий висновок не скасували.

До «Четвертої влади» зі скаргами на медичну допомогу у військовій частині свого чоловіка звернулася рівнянка Вікторія — дружина військовослужбовця Василя.

Чоловік також вважає, що йому не вчасно надали медичну допомогу а при проходженні ВЛК не врахували всіх діагнозів.

На прикладі його історії ми розповідаємо, що робити військовослужбовцям, які отримують, на їхню думку, неналежну медичну допомогу, а також як оскаржувати рішення ВЛК, з якими не згодні.

Мобілізований у 55: про службу Василя Тодераша на Буковині

Василю Тодерашу нині — 58 років, він із села Великий Кучурів Чернівецького району. Строкову службу, розповідає, проходив у 1986–1989 роках на Північному флоті: був старшим машиністом корабельних систем на підводному човні й двічі виходив у море на три місяці.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Василь, за його словами, уже на другий день зателефонував до військкомату. Його записали до четвертої хвилі мобілізації і мобілізували 9 серпня 2023 року.

Василь розповідає, що він плиточник-будівельник із 30-річним досвідом. Додає, що до мобілізації як волонтер клав плитку в підвальних укриттях шкіл і дитсадків Чернівців.

Таку ж роботу продовжив на службі.

За словами Василя, під час базової загальновійськової підготовки (БЗВП) у Кам’янці-Подільському на Хмельниччині він теж клав плитку. Опісля його направили до Сторожинця на Буковині, у військову частину А4815. Там він служить сержантом і до 2024 року теж займався ремонтними роботами у частині. Поки не отримав травму руки.

«Вольтарен і таблеточки»: як, за словами військового, йому надавали медичну допомогу

За словами Василя Тодераша, проблеми з правою рукою у нього почалися 15 травня 2024 року. Тоді під час роботи він намагався втримати упаковку з водою і, як описує, відчув біль, ніби вивихнув руку. Після цього, каже військовий, рука його якийсь час не турбувала.

Значно сильніший біль, за словами Василя, з'явився 23 серпня. Саме з цієї дати, розповідає, він почав регулярно звертатися до керівниці медичної частини з проханням обстежити руку.

— Раз-два на тиждень я казав: «Рука болить». А вона: "Та нічого, таблеточка, масажик, «Вольтареном» помасти", — розповідає Василь.

Через біль, каже він, прокидався навіть уночі. Проте, за його словами, медикиня не вірила, що йдеться про перелом.

Направлення на рентген від медичної частини він зрештою отримав — на 6 грудня, більш ніж через три місяці після того, як він почав скаржитися.

Image

Обстеження Василь проходив у місті Сторожинці Чернівецького району. Там, за його словами, йому сказали, що на знімку видно перелом, який уже встиг зростися.

У серпні 2025 року травматолог гарнізонної військово-лікарської комісії Чернівецького обласного госпіталю вказав у довідці на ВЛК, що рентген зафіксував зрощений перелом п'ятої п'ясткової кістки та незрощений перелом човноподібної кістки. І записав, що травма пов'язана з проходженням військової служби.

Внаслідок травми, каже Василь, його права рука недостатньо функціонує та потребує оперативного втручання. Чоловік розповідає, що консультувався з трьома травматологами. Шанси на вдалу операцію вони оцінюють у 70%.

За словами Василя, начальниця медичної частини, до якої він звертався зі скаргами, — це Оксана Бабіч. Ми зателефонували їй з проханням прокоментувати скарги військового, але жінка повідомила, що не має можливості розмовляти, а на запитання у повідомленні не відповіла.

Того ж вечора Василь Тодераш повідомив, що його викликав командир  частини — Андрій Гураленко через наш дзвінок до медикині.

«Формально допомогу надали, але питання залишається»

Ми попросили оцінити історію Василя адвокатку Наталію Мезенцову, партнерку адвокатського об'єднання «GL GROUP».

— Військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України. Це, зокрема, стосується і права на охорону здоров'я та медичну допомогу, — наголошує вона.

За словами адвокатки, у разі захворювання чи травми військовий має одразу повідомити командира, щоб його направили до медпункту частини. За потреби військовослужбовця направляють на стаціонарне лікування. Далі ВЛК визначає, чи потрібні йому відпустка, лікування або звільнення зі служби.

Тобто законодавство визначає чіткий алгоритм дій, який у теорії не мав би викликати питань. Проблема, каже адвокатка, виникає тоді, коли цей механізм не працює: звернення військового не фіксують, замість направлення на лікування призначають недієві процедури, не проводять потрібних обстежень, а ВЛК не фіксує реальних змін у стані здоров'я.

За Статутом внутрішньої служби ЗСУ, на стаціонарне лікування поза розташуванням частини військових направляють за висновком лікаря частини.

— Це означає, що потребу у лікуванні визначають на місці, і тут можуть виникати маніпуляції, — пояснює Наталія.

Водночас, підкреслює адвокатка, сам факт звернення до медслужби ще не означає, що допомогу надали належно:

— Зважаючи на скарги на біль, які тривали, та виявлені ускладнення, виникає питання про неналежне надання медичної допомоги, що перебуває у причинно-наслідковому зв'язку.

Тож у випадку Василя важливо встановити, коли саме медики дізналися про його скарги, що вони зафіксували під час звернень, чому обстеження відбулося лише 6 грудня і чи відповідали дії медслужби його стану.

Image

«Медицину в частині тримаю під контролем»

У розмові з журналісткою командир військової частини А4815 Андрій Гураленко заперечує, що військовослужбовцям у частині неналежно надають медичну допомогу.

Він наполягав, що всі військові, які скаржаться на проблеми зі здоров'ям, отримують направлення на лікування. Медицину в частині, за його словами, він «тримає під контролем повністю — день і ніч».

Водночас командир кілька разів вимагав назвати прізвища військовослужбовців, які поскаржилися журналістам.

— Є військовослужбовці, які не хочуть служити і шукають різні моменти, щоб звільнитися, — аргументував своє прохання Андрій Гураленко.

На пряме запитання, чи зверталися до нього військові зі скаргами на несвоєчасну або неналежну медичну допомогу, Гураленко спершу пояснив порядок звернення через рапорти, а згодом відповів, що такі скарги не надходили.

Василь Тодераш підтверджує, що рапорт щодо руки не подавав. Про біль він, за його словами, казав лише керівниці медчастини.

Тих, хто звертався щодо лікування, за словами командира військової частини Андрія Гураленка, направляли до медзакладів у Чернівцях або Сторожинці — залежно від тяжкості стану.

Джерело у сторожинецькій лікарні: військовослужбовців нерідко привозять запізно

За інформацією з власного джерела «Четвертої влади» в Комунальному некомерційному підприємстві «Сторожинецька багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», військовослужбовців з різних частин нерідко доправляють до лікарні вже у тяжкому стані.

За словами нашого співрозмовника, лише за минулий рік там від пневмонії померли понад десять військових, а частину пацієнтів привозили тоді, коли реанімація вже не могла допомогти.

Image

Офіційно підтвердити  або спростувати цю інформацію Сторожинецька лікарня відмовилася: дані про померлих військовослужбовців за 2025–2026 роки, зокрема від пневмонії, нам не надали.

Ми продовжуємо працювати над темою. З'ясовуємо, чи законна ця відмова, і збираємо такі самі дані з інших лікарень, куди доправляють військових, щоб зрозуміти, чи відрізняється ситуація в Сторожинці.

Смерті військових від пневмонії трапляються не лише на Буковині.

«Тексти» розповідали про мобілізованих до полку «Скеля», які померли від пневмонії в Кам'янській лікарні. Один із них — 34-річний Віталій Салтан: його мобілізували 26 січня 2026 року, 16 лютого він потрапив до лікарні, а 22 лютого помер. За даними лікарні, від початку року там від пневмонії померли 14 людей. Скільки з них були військовими, не уточнили.

У червні 2026 року «Бабель» зафіксував щонайменше 26 небойових смертей новобранців «Скелі». Більшість із них померли від пневмонії, серцево-судинних та інших хвороб невдовзі після мобілізації. Родичі частини загиблих скаржилися на несвоєчасну медичну допомогу. Згодом журналісти додали ще сім випадків, загалом 31, і передали дані до Державного бюро розслідувань.

У полку заявляли, що бійці отримували своєчасну допомогу, а внутрішнє службове розслідування помилок медиків не виявило.

Гарнізонна ВЛК визнала придатним до служби у тилових частинах

Зважаючи на статус ВІЛ-інфікованого, проблеми зі стопами, рукою та супутні захворювання, Василь сподівався, що його визнають непридатним до військової служби і що він отримає змогу звільнитися.

Проте 20 серпня 2025 року гарнізонна ВЛК Чернівецького військового госпіталю визнала Василя Тодераша придатним до служби в частинах забезпечення, ТЦК та СП, навчальних центрах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони.

У довідці ВЛК від 20 серпня 2025 року зазначено, що придатність визначили на підставі статті 61-б Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, служби у військовому резерві військової служби.

Image

Стаття 61-б стосується артрозів, уражень м'язів і сухожиль, повільного зрощення переломів та інших хвороб кісток з помірними порушеннями функцій. Військовослужбовці з такими захворюваннями придатні до служби у тилових частинах.

Тодераш вирішив оскаржити висновок ВЛК: спершу до вищих ВЛК, а потім до Чернівецького окружного адміністративного суду. Його інтереси представляє адвокат Андрій Ювченко.

На чому наполягає адвокат

За позицією Ювченка, проблема не лише в самому висновку про придатність, а й у тому, які статті Розкладу хвороб мала застосувати ВЛК.

Image

Також — хронічне інфекційне захворювання з імунною субкомпенсацією, ішемічну хворобу серця, дифузний кардіосклероз, атеросклероз аорти, камені в нирках і деформацію перших пальців обох стоп III ступеня з підвивихами, больовим синдромом і неможливістю носити стандартне взуття.

На думку адвоката, ці діагнози могли підпадати не лише під статтю 61-б. Щодо деформації стоп він вказує на статтю 62-б, щодо інших захворювань — на статті 5-б, 42-а, 67-в та 78-в. Тобто, за його словами, ВЛК не повністю врахувала усі встановлені захворювання.

Стаття 42-а (хвороби артерій, вен зі значними та помірними порушеннями кровообігу та функцій), зокрема, передбачає визнання непридатним до військової служби.

Спершу написали скаргу до Центральної ВЛК, потім пішли до суду 

Щоб оскаржити висновок гарнізонної ВЛК, Василь Тодераш звернувся до Центральної ВЛК. Та переслала його заяву до 16-ї Регіональної ВЛК у Львові.

10 жовтня 2025 року ця ВЛК повідомила, що за встановленими діагнозами та документами, наданими на момент огляду, постанову гарнізонної ВЛК ухвалили правильно.

І додали: у разі погіршення здоров'я Тодераш може через командування військової частини звернутися для обстеження, лікування або нового огляду ВЛК.

Василь звернувся до суду. Просив скасувати постанову Гарнізонної ВЛК та визнати протиправною бездіяльність 16-ї Регіональної ВЛК, яка неналежно розглянула його скаргу, і зобов’язати її розглянути скаргу повторно.

Проте у березні 2026 року Чернівецький окружний адміністративний суд відмовив йому у задоволенні позову.

Справа дійшла до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Апеляція перевірила, чи відповідають встановлені ВЛК діагнози статтям Розкладу хвороб, і дійшла висновку, що атеросклероз аорти у військового відповідає пункту «в» статті 42, а не «а», як наполягав адвокат.

Таким чином суд додав, що хоча у довідці ВЛК не вказали додаткових пунктів щодо інших захворювань, це не змінило б визначеного ступеня придатності.

У постанові від 27 серпня 2026 року апеляційний суд висновок про придатність не скасував та дії Регіональної ВЛК не визнав протиправними. Зазначив, що встановлені Тодерашу діагнози свідчать про обґрунтованість його придатності до служби у визначених підрозділах.

Чому для Василя був важливий пункт 62-б

Адвокат Андрій Ювченко також наполягав, що деформація стоп у Василя тягне не на статтю 62-в, як вказав травматолог у довідці для ВЛК, а на статтю 62-б – набуті деформації та дефекти пальців кисті та стопи  з помірним порушенням функції.

У фотогалереї — запис лікаря-травматолога під час визначення придатності військового до служби. Фото документа надала дружина військового Вікторія:

Військові з таким діагнозом придатні до служби у тилових частинах, але є інший нюанс. Про нього нам розповів фахівець із супроводу ветеранів війни Олександр, якого ми попросили ознайомитися зі справою Василя (чоловік просив не вказувати його прізвище):

— Якщо б було визнано порушення функції, то це зелене світло для подання на групу. А вони, на мою думку, свідомо перекривали для нього цю можливість, щоб у людини не було можливості отримати групу та звільнитися з армії.

Що каже голова Гарнізонної ВЛК

Голова Гарнізонної військово-лікарської комісії Сергій Селіверстов у телефонній розмові з «Четвертою владою» одразу згадав Василя. За його словами, той «уже куди тільки не звертався», зокрема на гарячу лінію Міністерства оборони.

Селіверстов пояснює, що навіть якби Тодерашу застосували статтю 62-б, його придатність від цього не змінилася б:

— Наприклад, навіть він доб'ється 62-б, що це дасть? Це те ж саме, що 61-б. Протипоказань до військової служби не змінює.

Селіверстов також запевнив, що Тодераша оглянули всі обов'язкові лікарі, а також додатково травматолог та інфекціоніст, і він здав усі потрібні аналізи.

Наряди, каже Василь, — майже через день

У вересні 2026 року Василь повторно пройшов ВЛК. За словами голови гарнізонної ВЛК, до висновку додали ще один пункт — щодо артрозу плечового суглоба, але придатності це не змінило.

Василь також розповів, що чекав у жовтні на рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО) щодо встановлення йому третьої групи інвалідності у зв’язку з деформацією стоп. Але комісія групу йому не надала.

Наразі як розповідає Василь — планує оскаржувати рішення.

Отримавши групу інвалідності, Василь сподівався звільнитися з війська. Каже, що зараз його майже через день ставлять черговим по частині. До обов'язків чергового, зокрема, входить перевірка їжі для військових. Василь вважає, що через своє захворювання на ВІЛ не має права виконувати ці обов'язки.

Що робити, якщо військовому не надають медичну допомогу

Адвокатка Наталія Мезенцова радить:

• фіксувати кожне звернення, а також подання й прийняття рапорту;
• на огляді в медчастині детально описувати всі симптоми, вимагати занести скарги до документів і направити на обстеження;
• незгоду з рішенням ВЛК оскаржувати в адміністративному порядку або в суді;
• у разі порушення прав скаржитися до Військової служби правопорядку, Міністерства оборони та Військового омбудсмана — якщо є загроза життю чи здоров'ю, омбудсман має опрацювати скаргу протягом трьох днів;
• за грубих порушень, які можуть свідчити про злочин, звертатися до ДБР;
• залучити адвоката, який може надіслати адвокатський запит. Для отримання медичної інформації потрібна окрема згода військового.

Якщо порушення в частині системні, додає адвокатка, потрібні розголос і колективні звернення.

— Головне правило — не лишати порушення без реагування, — каже адвокатка.

P.S. Вже під час верстки і редагування матеріалу Василь написав, що командир дав йому три дні щоб знайти відношення на переведення в іншу частину. Він каже, що знайшов іншу частину і подав рапорт через застосунок «Армія+».

«Четверта влада» та БФ «Скарбниця Надії» збирають гроші на FPV-дрони для бійців на фронті, які збиратиме ініціатива «Рівненський дрон».

Якщо вам сподобався матеріал, перерахуйте, будь ласка, будь-яку суму на волонтерську монобанку чи на картку благодійного фонду, прив'язану до рахунку в «Приватбанку»: 5169 3305 3931 4184

Рахунок: КБ «Приватбанк»
IBAN UA663052990000026006000707203
БФ «Скарбниця Надії»
ЄДРПОУ 37685693

А також підписуйтесь на канали «Четвертої влади» у телеграмі, ютубі, сторінки в інстаграмі або у фейсбуці, твітері, тіктоці. Вдячні за ваші коментарі в соцмережах та поширення матеріалів.