Калюжа чи річка

Забруднена річка Устя – один зі звичних атрибутів Рівного. Міський голова вважає, що знайшов вирішення проблеми. Екологи вважають, що виділені гроші підуть у смітник.

Що пішло не так з'ясовувала «Четверта влада».

Проблема забруднення річки далеко не нова. Ще у 2013 році результати перевірки водойми виявили високий вміст азоту амонійного, заліза, фосфатів, завислих речовин (пилу, гнилого листя, сміття тощо). Органічні забруднення спричиняли цвітіння води, а це, в свою чергу зменшувало вміст кисню. А все разом – нищило річку і все живе в ній.

Разом з річкою потерпає і місцеве водосховище Басів Кут. У ньому неодноразово знаходили кишкову паличку та «висячі» труби від приватних будинків.

Серед основних причин – забруднення водойм тими, хто живе поруч.

Замість септика – Устя

Громадські активісти із Екоклубу, які займаються захистом навколишнього середовища, дослідили річку Устя на початку березня. Знайшли 12 незаконних стоків. Зокрема, й через ці стоки, на їхню думку, влітку цвіте водойма та в ній гине риба. 

На карті дослідники позначили місця скидів із вулиці Осипова до вулиці Небесної Сотні. 

Як результат – 28 березня керівник ГО «Екоклуб» Андрій Мартинюк звернувся у міську раду із петицією припинити незаконні скиди у річку Устя.

Лише за два дні, 30 березня, пропозиція набрала 300 потрібних голосів рівнян. Натомість, міській владі знадобилося десять робочих днів, щоб відповісти на звернення. 

Текст відповіді: «Розглянувши Ваше звернення повідомляємо, що на даний час розглядається питання щодо забезпечення дотримання природоохоронних вимог та розроблення заходів по виявленню незаконних скидів в р.Устя. Про подальший розгляд вищезазначеного питання Вас буде повідомлено додатково». 

За словами керівника ГО «Екоклуб» Андрія Мартинюка, головною проблемою забруднень є відсутність каналізацій на деяких ділянках міста.

– Найкритичніша ситуація біля мосту по вулиці Степана Бандери. Але загалом не можна сказати, що там погана, а десь краща. Всюди погано, тобто в нас немає лабораторії, щоб визначити об’єми чи характеристики цих стічних вод. Просто візуально видно, що ці стічні води ніякій очистці не піддавались, що течуть прямо із туалету, – зазначає Андрій Мартинюк.

За словами еколога, вони неодноразово писали звернення як в міську раду, так і в поліцію. Не виключенням став і цей раз. 
Однак, активістам так і не відповіли, хто повинен доглядати річку. 

Наявність екоінспекції річку не рятує

Відхрещуюються від річки і контролюючі органи.

Начальниця відділу екологічного контролю водних ресурсів та атмосферного повітря Держекоінспекції в Рівненській області Олена Пісковець не готова відповісти на питання про перевірку водойми. 

– З нас питання моніторингу зняті ще з 2012 року. Ми не проводимо цього, – зауважує керівниця. 

Посадити в тюрму і поставити фонтани

Водночас про проблему знають, говорять про способи її вирішення, ще й радикально. У всякому разі так каже міський голова Рівного Володимир Хомко.  

– Можна замурувати всі труби, які потрапляють в річку Устя, які найшли активісти, може які там законні, а незаконні потрібно замурувати… Якби мені дали такі можливості, що я міг би когось в тюрму посадити, то я вас запевняю ніхто там би тих канав не рив би, – каже Хомко.

До того ж мер має свої варіанти вирішення проблеми.

– Оскільки в річку Устя потрапляє багато органіки із-за чого вона цвіте. То ми вирішили поставити два аеруючих фонтани в річці Устя, щоб насичувати воду киснем, – зазначає міський голова. 

Однак, Андрій Мартинюк впевнений, такі заходи не допоможуть водоймі. 

– Наша річка в такому критичному стані через те що в неї здійснюються різноманітні несанкціоновані скиди стічних вод. І поки вони не припиняться, це буде марне витрачання бюджетних коштів і природних ресурсів, – зазначає керівник Екоклубу. 

Одне правопорушення розслідують два роки

Ми вирішили дізнатись чи зверталися громадяни у поліцію з приводу забруднення річки у період з 2016 по 2018 роки.

В поліції відповіли, що є лише одне відкрите кримінальне провадження. 

У жовтні 2016 року слідчий поліції вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 242 Кримінального Кодексу України (Порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи для довкілля).

Загрожує це штрафом від 1700-3400 гривень або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк. 

Нині розслідування у цій справі ще триває.

Громадські активісти «Екоклубу» 19 квітня збираються відвідати сесію Рівненської міської ради.

Вони вимагатимуть негайно затомпонувати всі незаконні скиди у річку, розробити план каналізування тих вулиць, де немає каналізації, та припинити виділення земель під забудову на тих вулицях, де немає каналізацій.